Постанова

від 30.09.2024 по справі 420/28377/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28377/23

Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н.О. Дата і місце ухвалення: 15.08.2024р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку ст.383 КАС України, про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі №420/28377/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Одеського окружного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022р. у розмірі 2481,00 грн., станом на 01.01.2023р. у розмірі 2684,00 грн.

Зобов`язано Одеський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022р. у розмірі 2481,00 грн., станом на 01.01.2023р. у розмірі 2684,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року по справі №420/28377/23 зобов`язано Одеський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022р. у розмірі 2481,00 грн., станом на 01.01.2023р. у розмірі 2684,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту.

05.08.2024р. до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в порядку ст.383 КАС України, про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання судового рішення по справі №420/28377/23, в якій заявник просив:

1) визнати протиправними дії Одеського окружного адміністративного суду, які полягають у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022р. у розмірі 2481,00 грн., станом на 01.01.2023р. у розмірі 2684,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2;

2) зобов`язати Одеський окружний адміністративний суд вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року по справі №420/28377/23, шляхом видачі ОСОБА_1 належним чином оформлених довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022р. у розмірі 2481,00 грн., станом на 01.01.2023р. у розмірі 2684,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25.

Вимоги поданої заяви ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що на виконання рішення суду Одеським окружним адміністративним судом йому видано довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021р., станом на 01.01.2022р. та станом на 01.01.2023р., в яких при розрахунку посадового окладу судді відповідачем протиправно застосовано регіональний коефіцієнт 1,2, замість вірного 1,25. Такі дії відповідача не відповідають положенням ч.4 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу від 15.08.2024р. та задовольнити подану ним заяву.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при постановленні спірної ухвали судом не враховано, що у відзиві на позовну заяву Одеський окружний адміністративний суд не тільки не заперечував наявність у позивача права на включення у довідки відповідного регіонального коефіцієнту, а й надавав до суду роздруківку з сайту Головного управління статистики в Одеській області щодо чисельності населення в м.Одесі за 2021-2023р.р. та копії штатних розписів Одеського окружного адміністративного суду за 2021-2023р.р., з яких вбачається, що чисельність населення у м.Одесі перевищувала один мільйон осіб та судді Одеського окружного адміністративного суду отримували суддівську винагороду із застосуванням коефіцієнту 1,25. А відтак, в даному випадку підлягає врахуванню регіональний коефіцієнт 1,25.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що визначення конкретного розміру регіонального коефіцієнту не було предметом судового розгляду в межах адміністративної справи №420/28377/23. Зазначає, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення (ст.ст.382, 383 КАС України), виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Звертаючись до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України позивач фактично стверджує про протиправність дій відповідача, що були вчинені на виконання рішення, яке набрало законної сили. А відтак, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Одеський окружний адміністративний суд подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що видані заявнику довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021р., 01.01.2022р. та на 01.01.2023р. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 є правомірними, оскільки відповідний розрахунок здійснений у відповідності до норм чинного законодавства та на підставі даних, підтверджених Головним управлінням статистики в Одеській області.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковість судових рішень закріплено також і статтею 370 КАС України.

Згідно приписів ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Норми ст.383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Тобто, стаття 383 КАС України регулює питання під час виконання відповідачем рішення суду у тій справи, у якій подано відповідну заяву.

При зверненні до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України ОСОБА_1 не заперечує факт видачі йому Одеським окружним адміністративним судом довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022р. у розмірі 2481,00 грн., станом на 01.01.2023р. у розмірі 2684,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту.

Заявник не погоджується із застосованим відповідачем регіональним коефіцієнтом при розрахунку посадового окладу судді 1,2. Стверджує, що у відповідності до положень ч.4 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при здійсненні відповідного розрахунку має бути застосовано регіональний коефіцієнт 1,25.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України, про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року, суд першої інстанції виходив з того, що визначення конкретного розміру регіонального коефіцієнту не було предметом судового розгляду в межах даної адміністративної справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки при вирішенні спору у даній справі в додатковому рішенні від 17.06.2024р. суд визнав обґрунтованими доводи ОСОБА_1 , що до розміру посадового окладу судді, при обрахунку суддівської винагороди, мають бути застосовані коефіцієнти відповідно до ч.4 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому, ні у рішенні від 29.02.2024р., ні у додатковому рішенні від 17.06.2024р., прийнятих у справі №420/28377/23, судом не досліджувалося питання розміру регіонального коефіцієнту, який має бути застосований Одеським окружним адміністративним судом під час видачі позивачу довідок. Жодних зобов`язань на відповідача щодо розміру регіонального коефіцієнту судом не покладалось.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Здійснюючи судовий контроль щодо виконання рішення, суд здійснює перевірку виключно в межах обставин досліджених та встановлених судовим рішенням.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заявлені у заяві ОСОБА_1 вимоги не можуть бути вирішені в порядку ст.383 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено правомірну ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 вересня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук