ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
УХВАЛА
"24" вересня 2024 р. Справа № 921/619/23
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючий суддя О.С. Скрипчук,
суддів: Н.М. Кравчук
О.І. Матущака,
секретар судового засідання В.Б. Лагутін,
розглянув заяву Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 20.09.2024 (вх. № 01-04/6230/24 від 23.09.2024) про відвід колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі Скрипчук О.С., Матущака О.І., Кравчук Н.М.
за апеляційною скаргою Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 22.07.2024 (вх. № 01-05/2067/24 від 22.07.2024)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2024 (повний текст ухвали складено 19.07.2024, м. Тернопіль, суддя І.П. Шумський)
в частині повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору за первісним позовом Почаївської Свято-Успенської Лаври від 17.07.2024 року та відмови у відкритті провадження за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору за первісним позовом ОСОБА_1 від 17.07.2024
у справі № 921/619/23
за первісним позовом Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, м. Кременець Тернопільської області
до відповідача Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, м. Кременець Тернопільської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства культури та інформаційної політики України, м. Київ
про зобов`язання повернути майно
та за зустрічним позовом Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, м. Кременець Тернопільської області
до відповідача Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, м. Кременець Тернопільської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства культури та інформаційної політики України, м. Київ
про визнання недійсним договору № 5 від 03.09.2018 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю.
за участю представників за первісним позовом:
від позивача: І.М. Деревінський (присутній в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи: Олексієнко В.М.;
від Почаївської Свято-Успенської Лаври: не з`явився;
від ОСОБА_1 : не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2024 у справі №921/619/23.
Свято-Богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії УПЦ 23.09.2024 подав заяву б/н від 20.09.2024 (вх. № 01-04/6230/24 від 23.09.2024) про відвід колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі Скрипчук О.С., Матущака О.І., Кравчук Н.М. у справі 921/619/23.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Колегія суддів вказує, що заява про відвід колегії суддів надійшла до суду за день до судового засідання, відтак питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Розглянувши у судовому засіданні 24.09.2024 заяву Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ 23.09.2024 б/н від 20.09.2024 (вх. № 01-04/6230/24 від 23.09.2024) про відвід судді Скрипчук О.С., Матущака О.І., Кравчук Н.М. у справі 921/619/23, колегія суддів вказує наступне.
Дана заява мотивована тим, що 02 вересня 2024 року апелянт звернувся до Західного апеляційного господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю у розгляді справи №991/4264/24 у Вищому антикорупційному суді. В якості доказу надав судову повістку про виклик на 21.08.2024 року, на 29.08.2024 року, на 30.08.2024 року, на 04.09.2024 року, на 06.09.2024 року, на 16.09.2024 року, на 18.09.2024 року на 12:30, на 19.09.2024 року, на 20.09.2024 року, на 25.09.2024 року, на 26.09.2024 року.
Скаржник вказує, що Західний апеляційний господарський суд дослухався до його аргументів, проте, відклав апеляційний розгляд на 18.09.2024 року на 11:30 і на 12:00, достеменно розуміючи, що представник не зможе з`явитися в судове засідання 18.09.2024 року. За таких обставин право скаржника на справедливий суд стало ілюзорним.
В подальшому, 17 вересня 2024 року представник скаржника звернувся до Західного апеляційного господарського суду з повторним клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату, в якій виклав вищевказані аргументи. В клопотанні повідомив, що зможе прийняти участь у судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду 27.09.2024 року, 30.09.2024 року, 03.10.2024 року, 04.10.2024 року, 08.10.2024 року, 10.10.2024 року, 11.10.2024 року, 14.10.2024 року, в період з 17.10.2024 року по 29.10.2024 року в будь-яку дату.
На переконання апелянта, Західний апеляційний господарський суд відклав апеляційний розгляд на 24.09.2024 року, достеменно розуміючи, виходячи зі змісту клопотання від 17.09.2024 року, що представник не зможе з`явитися в судове засідання.
Скаржник зазначає, що судді Скрипчук О.С., Матущак О.І., Кравчук Н.М. мали всі можливості для розгляду даної справи в одну з дат, які були запропоновані представником відповідача, проте, судді свідомо обрали дату наступного судового засідання, в яку представник відповідача не зможе з`явитися до суду, штучно усунувши відповідача від апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Розглянувши подану заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку, що викладені у заяві обставини є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відводи судді.
Статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу судді.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;
- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя;
- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши подану заяву про відвід, суд дійшов висновку, що заявляючи відвід судді Скрипчук О.С., Матущака О.І., Кравчук Н.М. заявник фактично не погоджується з процесуальними рішеннями суду, а саме з ухвалами суду про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 50).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів зазначає, що наявність сумнівів стосовно об`єктивності судді під час розгляду справи дійсно надає право учаснику справи заявити відвід такому судді. Однак, на переконання апеляційного суду, такий відвід повинен бути достатньо вмотивованим та містити підстави його заявлення та беззаперечні докази такої упередженості.
Разом з тим, як видно з матеріалів справи колегія суддів неодноразово відкладала розгляд апеляційної скарги.
В силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно ухвали суду від 29.07.2024 явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.
Колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень. Відповідач є апелянтом по справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладено доводи, з яких він не погоджується з прийнятим судовим рішенням. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.
Як було вищезазначено, заява про відвід суддів фактично зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями суду, що, ураховуючи приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 20.09.2024 (вх. № 01-04/6230/24 від 23.09.2024) про відвід колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі Скрипчук О.С., Матущака О.І., Кравчук Н.М.
Керуючись ст.ст. 2, 32, 35, 36, 38, 39, 234 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -,
УХВАЛИВ :
1. У задоволенні заяви Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 20.09.2024 (вх. № 01-04/6230/24 від 23.09.2024) про відвід колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі Скрипчук О.С., Матущака О.І., Кравчук Н.М. - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 03.10.2024 |
Номер документу | 121988401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні