Постанова

від 19.09.2024 по справі 909/91/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. Справа №909/91/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача):МАТУЩАКА О.І.,

суддів:КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників сторін від:

позивача Грицків М.І. (в порядку самопредставництва);

відповідача Чекайло В.М. (адвокат);

третьої особи Куць А.П. (адвокат);

розглянувши апеляційну скаргуУправління з питань майна спільної власності територіальних громад області від 01.08.2024 №113/03-02/007 (вх.ЗАГС №01-05/2235/24 від 02.08.2024)

на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2024 ( повне рішення складено -15.07.20, суддя Кобецька С.М.)

у справі№909/91/24

а позовомУправління з питань майна спільної власності територіальних громад області,

м. Івано-Франківськ

до відповідача Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром",

м. Івано-Франківськ,

за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору на стороні позивача

Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, м. Івано-Франківськ

про усунення перешкод в користуванні майном

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

До Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області з позовом до КП "Івано-Франківськводоекотехпром" про усунення перешкод в користуванні частиною приміщень першого поверху загальною площею 11,60 кв.м на вул. Незалежності, 5 у м. Івано-Франківську шляхом його звільнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом від 19.05.2021 позивач повідомив відповідача про рішення власника адміністративного будинку від 23.04.2021, яким балансоутримувачу доручено забезпечити негайне проведення комплексу робіт з реставрації та ремонту приміщень адміністративного будинку на вул. Незалежності, 5 у м. Івано-Франківську та вжити заходи щодо припинення чинних договорів оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і повернення їх орендарями в термін до 01.06.2022. Проте орендар відмовився від дострокового припинення договору оренди, а також не повернув вказане майно балансоутримувачу і після закінчення строку дії договору- 30.01.2023.

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 04.07.2024 в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні майном відмовив.

Вказане рішення мотивоване тим, що з урахуванням положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договір оренди є продовженим та чинним станом на момент прийняття рішення. При цьому, суд звернув увагу, що положеннями вказаних нормативно-правових актів передбачений обов`язок саме у балансоутримувача завчасно повідомляти орендаря про не продовження договору оренди. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Покликається на те, що орендар відмовляється виконувати рішення власника орендованого майна та повертати це майно орендодавцю. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про чинність договору оренди, оскільки у листі від 24.01.2024 відповідач просив укласти договір оренди.

На думку скаржника, положення постанови КМУ від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" не застосовуються у цій справі, оскільки балансоутримувач не має наміру використовувати зазначене майно для власних потреб, а тому до орендаря звертався орендодавець, а не балансоутримувач.

05.09.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, розглянувши який, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.08.2024 відкрив провадження у справі №909/91/24 за апеляційною скаргою Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області від 01.08.2024 та надав учасникам у справі строк на подання відзиву 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Вказана ухвала була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 14.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відтак останнім днем строку на подання відзиву було 26.08.2024. Водночас відзив було подано 02.09.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи зазначене, а також те, що відзив подано в порушення строків на його подання і відсутнє клопотання про поновлення такого строку, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду вказаного відзиву.

Інших додаткових заяв чи клопотань представниками сторін не подано.

19.09.2024 в судове засіданння з??явилися представники сторін, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги

Фактичні обставини справи.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приміщення на вул. Незалежності, 5 у м. Івано-Франківську перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та на балансі комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна.

03.02.2020 між Івано-Франківською обласною радою (надалі - орендодавець) в особі начальника Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області КП "Івано-Франківськводоекотехпром" (надалі - орендар) та КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна (надалі - балансоутримувач) було укладено договір оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщень першого поверху загальною площею 11,60 кв. м за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 5 (надалі - об`єкт оренди), що перебуває на балансі КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна. Об`єкт оренди передається орендарю з метою розміщення диспетчерського управління обладнанням.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та пропорції її розподілу,затвердженої рішенням обласної ради від 10.06.2016, і становить 1 964,65 грн з ПДВ за базовий місяць (п. 4.1 договору).

Згідно із п. 7.1, 7.6 договору він діє з 03.02.2020 по 30.01.2023. Закінчення строку договору, на який його було укладено, має наслідком його припинення, про що сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього договору.

Позивач листом від 19.05.2021, повідомив орендаря про те, що у рішенні від 23.04.2021 "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області - адміністративний будинок на вул. Незалежності, 5 у м. Івано-Франківську" власник доручив балансоутримувачу цього будинку забезпечити негайне проведення комплексу робіт з реставрації та ремонту. Для цього, п. 2 рішення визначено вжити заходів щодо припинення чинних договорів оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області - приміщень адміністративного будинку на вул. Незалежності, 5 у м. Івано-Франківську та повернення їх орендарями в термін до 01.06.2022.

Проте, орендар відмовився від дострокового припинення договору оренди, про що повідомив у листі від 08.06.2021.

16.01.2024 позивач запропонував відповідачу повернути балансоутримувачу приміщення в десятиденний термін за актом приймання-передачі у зв`язку із закінченням договору оренди 30.01.2023 та повідомив, що в іншому випадку буде змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

На зазначений лист відповідач листом від 24.01.2024 повідомив, що оскільки зазначені приміщення використовуються ними для роботи та експлуатації фонтану на Вічевому майдані, наміру повертати приміщення немає та пропонує продовжити оренду зазначених приміщень.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні майном.

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли правовідносини з оренди комунального майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас, оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то відносини сторін цього договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Положеннями ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629, 631 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 7.1 договору, строк дії договору оренди до 30.01.2023, тобто закінчується після 01.07.2020. Відтак в цьому випадку до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Закону України "Про оренду держаного і комунального майна" від 03.10.2019, який введено в дію 01.02.2020, а відповідно до п. 2 Перехідних положень поширюється дія саме цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар наділяється правом користування майном на строк, визначений договором оренди, але не раніше підписання акта приймання-передачі відповідного майна. Підписання актів приймання-передачі здійснюється відповідно до Порядку передачі майна в оренду.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За приписами ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Указами Президента України неодноразово продовжувався вказаний строк, зокрема,Указом Президента від 23.07.2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб до 09.11.2024.

Разом з тим, п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що під час дії воєнного стану КМУ може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Тобто, в цьому випадку закінчення строку дії договору припало на період дії воєнного стану в Україні. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про непоширення на правовідносини у цій справі положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

Так, відповідно до п. 5 вказаної постанови Кабінету Міністрів України договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Згідно приписів ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Таким чином, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 визначено обов`язок саме балансоутримувача повідомити орендарю та орендодавцю про непродовження договору оренди із зазначенням підстав, визначених ст. 19 Закону.

Враховуючи зазначене, доводи апелянта щодо відсутності необхідності звернення до орендодавця про не продовження договору оренди саме балансоутримувачем спростовуються положеннями зазначених нормативно-правових актів. Тобто, для припинення договору оренди комунального майна в період дії військового стану необхідним є звернення балансоутримувача за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди до орендодавця.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на листи позивача, якими він обґрунтовує те, що дотримувався умов договору та положень чинного законодавства щодо завчасного повідомлення орендаря про не продовження договору оренди.

Так, листом від 19.05.2021 позивач повідомив орендаря про необхідність проведення комплексу робіт з реставрації та ремонту орендованого приміщення та вжиття заходів щодо припинення чинних договорів оренди майна, на що отримав відмову орендаря про дострокове припинення договору оренди.

Іншим листом від 16.01.2024 позивач запропонував відповідачу повернути балансоутримувачу приміщення в десятиденний термін за актом приймання-передачі у зв`язку із закінченням договору оренди 30.01.2023, на що відповідач повідомив про відсутність наміру повертати спірне приміщення.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та не спростовується матеріалами справи, балансоутримувач не дотримався вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2022 № 634 і не звернувся до відповідача за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди із повідомленням про непродовження договору оренди. Відтак термін дії договору оренди не закінчився 30.01.2023.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог, що має наслідком відмову у їх задоволенні.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 202, 269, 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2024 у справі №909/91/24 без змін.

2.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 01.10.2024.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК