Ухвала

від 26.09.2024 по справі 927/418/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 вересня 2024 року м. Чернігів справа № 927/418/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали заяви розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_1 по справі за заявою КРЕДИТОРА: Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно - консервний комбінат» (код 00381152) 16700, м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області, вул. Вишнева, 4 03035, м. Київ, а/с № 1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) (адреса представника - адвоката Горьового Володимира Володимировича)БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (код 21403660) 16663, смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Київська, 9про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участі представників учасників у справі про банкрутство:

від кредиторів: Щетінін М.Ю. - предст. ТОВ «Агрофірма «Лосинівська» (адвокат, дов. від 17.06.2024)

від боржника: розпорядник майна - арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. (в.о. керівника боржника)

від ОСОБА_1 : не з`явився

В судовому засіданні 26.09.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно - консервний комбінат» (надалі - кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (надалі - боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.05.2024 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2024 припинено повноваження керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» Івашина Вячеслава Анатолійовича та виконавчих органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод»; виконання обов`язків керівника та виконавчих органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» тимчасово покладено на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» - арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника або до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.

18 липня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 18.07.2024 арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника (надалі - Заява), якою заявник просить:

визнати порушеними керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності,

покласти солідарну відповідальність на керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» ОСОБА_1 .

Звертаючись із Заявою, арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. посилається на наявність підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» у відповідності до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Заявник вказує, що станом на 07.06.2022 підтверджується факт існування за товариством зобов`язань щонайменше перед трьома кредиторами, строк виконання яких настав. При цьому, боржником не наведені докази відсутності ознак неплатоспроможності, докази на підтвердження спроможності виконати власні грошові зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2024:

заяву від 18.07.2024 арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника прийнято та приєднано до матеріалів справи;

визнано ОСОБА_1 учасником у справі про банкрутство під час розгляду судом заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника;

постановлено розгляд Заяви здійснювати в межах справи № 927/418/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» за правилами спрощеного позовного провадження;

призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 11 вересня 2024 року;

встановлено процесуальний строк для подання ОСОБА_1 відзиву на Заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; У разі подання відзиву на заяву його зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

встановлено процесуальні строки: для подання розпорядником майна - арбітражним керуючим Кучаком Юрієм Федоровичем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання ОСОБА_1 заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2024 була отримана ОСОБА_1 01.08.2024, що підтверджуєтся повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 009 459 354 45.

23 серпня 2024 року (здані для відправки на пошту 20.08.2024) ОСОБА_1 до Господарського суду Чернігівської області подані пояснення, які за своїм змістом фактично є відзивом на Заяву.

У поданому відзиві ОСОБА_1 заперечив проти доводів арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., вказавши на недоведеність заявником наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності.

Також, ОСОБА_1 звертає увагу, що після внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2971-ІХ від 20.03.2023 змін до Кодексу України з питань банкрутства, обов`язок керівника повідомляти загальні збори учасників товариства про наявність загроз фінансової стабільності підприємства було вилучено з тексту нормативного документу та замінено положеннями про покладення такої відповідальності саме на органи управління, склад яких і компетенцію яких потрібно окремо вивчати арбітражному керуючому перед тим як ставити питання про покладення солідарної відповідальності. Таким чином, законодавець внесеними змінами запобігає неаргументованому та безпідставному покладенню солідарної відповідальності на керівника.

Крім того, на думку ОСОБА_1 , оскільки згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення своїх вимог до керівника боржника належить виключно кредиторам боржника, то таке звернення можливе після визнання судом всіх вимог кредиторів, тобто після постановлення ухвали за результатами проведення попереднього засідання. В даному випадку заяву про покладання солідарної відповідальності на керівника боржника подано арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. до моменту прийняття ухвали щодо формування (затвердження) переліку кредиторів, у зв`язку з чим вказана заява не підлягає задоволенню.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як було вказано вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2024, серед іншого, встановлено процесуальний строк для подання ОСОБА_1 відзиву на Заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Оскільки ухвала суду від 23.07.2024 була вручена ОСОБА_1 01.08.2024, останнім днем встановленого законом процесуального строку на подання відзиву на Заяву є 16.08.2024.

Таким чином, відзив на Заяву був поданий ОСОБА_1 з пропуском встановленого законом процесуального строку.

В той же час, дана заява по суті справи містить клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, яке обгрунтоване тим, що з об`єктивних причин він не зміг своєчасно отримати ухвалу суду у поштовому відділенні (оскільки не проживає постійно на даний час за місцем прописки) та своєчасно не встиг подати власні пояснення.

Відповідно до ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Присутні в судовому засіданні 11.09.2024 представники інших учасників у справі про банкрутство не заперечили проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву.

Розглянувши дане клопотання, в судовому засіданні 11.09.2024 суд постановив протокольну ухвалу про його задоволення.

Суд врахував, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (справа «Walchli v. France», заява № 35787/03, рішення від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998).

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанова Верховного Суду від 23.10.2023 у справі № 910/9714/22).

З огляду на введення воєнного стану в Україні, зважаючи на оголошення щоденно повітряних тривог у Чернігівській області, враховуючи пропуск процесуального строку відповідачем лише на 4 дні, суд дійшов висновку про нявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву.

29 серпня 2024 року, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. на відзив ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив розпорядник майна вказує, що він просить суд визнати порушеними керівником строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника та покласти солідарну відповідальність на керівника боржника ТОВ «Лосинівський маслосирзавод». Тому твердження ОСОБА_1 про відсутність права у розпорядника майна на звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності не відповідає дійснгості, оскільки розпорядник майна лише просить встановити факт порушення та покласти відповідальність, без стягнення з керівника ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» грошових коштів в розмірі заявлених кредиторських вимог.

На думку позивача, матеріалами справи підтверджується, що боржник мав декілька грошових зобов`язань перед кількома кредиторами, виконання яких не дозволяв фінансовий стан боржника, проте його керівник не вчинив жодних дій для врегулювання заборгованості та в порушення ст. 34 КУПБ не звернувся до суду з відповідною заявою, що призвело до збільшення кредиторських вимог та відповідно погіршення фінансового становища боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним керівником ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», є ОСОБА_1 . Тобто, посилання ОСОБА_1 на зміни в Кодексі України з процедури банкрутства, як на підстави відмови у притягненні до солідарної відповідальності, є такими, що не потребують уваги та є безпідставними.

В судовому засіданні 11.09.2024 суд оголосив перерву до 26.09.2024, про що присутній в цьому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача - адвокат Бондар Я.О. був належним чином повідомлений.

19 вересня 2024 року, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення ОСОБА_1 в яких він підримав свою позицію щодо недоведеності заявником наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності.

В судове засідання 26.09.2024 представник ОСОБА_1 не з`явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 на 29 квітня 2025 року і надання часу ОСОБА_1 для ознайомлення з правовою позицією засновників та висловлення власних пояснень щодо заяви про покладення солідарної відповідальності на засновників боржника.

Дане клопотання мотивоване тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.09.2024 прийнято та приєднано до матеріалів справи заяву арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на засновників боржника, а також визнано ПАЙОВЕ ТОВАРИСТВО «МІЛКО КОММЕРС» та ПАЙОВЕ ТОВАРИСТВО «RAINIK OU» учасниками у справі про банкрутство під час розгляду судом заяви про покладення солідарної відповідальності на засновників боржника; розгляд заяви призначено на 29 квітня 2025 року.

Присутні в судовому засіданні 26.09.2024 представники інших учасників у справі про банкрутство заперечили проти задоволення такого клопотання ОСОБА_1 .

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на неявку в судове засідання 26 вересня 2024 року представника відповідача - адвоката Бондара Я.О. без повідомлення причин неявки та враховуючи відхилення судом доводів відповідача про необхідність відкладення розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників у справі про банкрутство, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду Заяви і вирішення її по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 20.05.1999, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10511200000000222.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 у справі № 927/1171/23 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» на користь Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» борг в сумі 510 151,07 грн, пеню в сумі 168 637,74 грн, інфляційні в сумі 40 184,77 грн, 3% річних в сумі 11 151,66 грн, штраф в сумі 90 520,60 грн, 25 000 грн витрат на послуги адвоката, судовий збір у сумі 12 309,69 грн.

Даним судовим рішенням встановлено, що «між Приватним акціонерним товариством «Ічнянський молочно - консервний комбінат» (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (Покупцем) 06 листопада 2020 року укладено Договір постачання № 06/11/20К.

Відповідно до пункту 1.1 Договору поставки, Постачальник зобов`язується передавати Товар у власність Покупця в обумовлені цим Договором строки та кількості, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар у відповідності з умовами цього Договору.

Під Товаром за цим Договором розуміється: молоко знежирене охолоджене (обрат), сироватка підсирна, сироватка підсирна концентрована (п. 1.2. Договору).

Кількість Товару, що поставляється за цим Договором, зазначається в товарно-транспортній накладній та видатковій накладній на Товар (п. 1.3. Договору).

Розділом 3 визначено ціну та порядок розрахунків.

Так, відповідно до п. 3.1., п. 3.2. Договору, ціна Товару погоджується Сторонами шляхом підписання Додатків по ціні до цього Договору.

Розрахунок Покупця з постачальником за поставлений Товар проводиться не пізніше 10 банківських днів з дати фактичної поставки (отримання) Товару.

В разі прострочення оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого Товару, за кожен день прострочення оплати. (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, за порушення Покупцем терміну оплати, зазначеного в п. 3.2. цього Договору, більш ніж на 10 банківських днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару.

Відповідно до пп. 4.4. та 4.5. Договору, у разі невиконання покупцем грошових зобов`язань, окрім відповідальності передбаченої п. 4.3. Договору, Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику суму невиконаного зобов`язання з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення зобов`язання, а також 3% річних від простроченої суми невиконаного чи несвоєчасно виконаного зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Строк нарахування неустойки (штрафу, пені) за Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України чи іншими нормативно-правовими актами і за згодою сторін санкції нараховуються на весь період порушення до моменту повного виконання зобов`язання. Сторони домовились встановити до всіх вимог по цьому Договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій тощо, строк позовної давності 3 (три) роки.

Відповідно до п. 7.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2022), договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє включно до 31.12.2024 року. У випадку, якщо у Сторін на момент закінчення строку дії Договору залишаються невиконані договірні зобов`язання та не задоволені законні вимоги, дія Договору продовжується до повного виконання таких зобов`язань.

Так, відповідно до п. 1 Додатку № 4 від 12.01.2023 до договору постачання № 06/11/20К від 06.11.2020, постачальник Передає у власність Покупцю, а Покупець приймає і оплачує Товар: молоко знежирене охолоджене (обрат) з ціною за кг/грн з ПДВ з доставкою автотранспортом Постачальника 8,55 грн.

Умови оплати - попередня оплата (п. 6 Додатку № 4 від 12.01.2023 до договору постачання № 06/11/20К від 06.11.2020).

Відповідно до п. 1 Додатку № 4 від 28.04.2022 до договору постачання № 06/11/20К від 06.11.2020, постачальник Передає у власність Покупцю, а Покупець приймає і оплачує Товар: сироватка молочна підсирна концетрована, з ціною за кг/грн з ПДВ, при масовій частці сухих речовин не менше 19% і при транспортуванні транспортом і за рахунок Покупця - 2,65 грн.

Відповідно до п. 1 Додатку № 3 від 29.09.2021 до договору постачання № 06/11/20К від 06.11.2020, постачальник Передає у власність Покупцю, а Покупець приймає і оплачує Товар: молоко знежирене охолоджене (обрат) з ціною за кг/грн з ПДВ з доставкою автотранспортом Постачальника 8,10 грн.

Так, на виконання умов Договору Позивачем в період з 27.10.2021 по 21.08.2023 поставлено відповідачу Товар на загальну суму 1 418 005,57 грн, відповідно до видаткових накладних, а саме:

- видаткової накладної № МК_00005142 від 27.10.2021 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 20 892 кг по ціні 8.10 грн з ПДВ) на суму 169 225,20 грн;

- видаткової накладної № МК_00005193 від 29.10.2021 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 11 446 кг по ціні 8.10 грн з ПДВ) на суму 92 712,60 грн;

- видаткової накладної № МК_00005258 від 02.11.2021 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 11 432 кг по ціні 8.10 грн з ПДВ) на суму 92 599,20 грн;

- видаткової накладної № МК_00005259 від 04.11.2021 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 19 599 кг по ціні 8.10 грн з ПДВ) на суму 158 751,90 грн;

- видаткової накладної № МК_00005317 від 06.11.2021 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 8 953 кг по ціні 8.10 грн з ПДВ) на суму 72 519,30 грн;

- видаткової накладної № МК_00001222 від 29.04.2022 (сироватка підсирна концентрована (покупна) в кількості 21314 кг по ціні 2,65 грн з ПДВ) на суму 56 206,50 грн;

- видаткової накладної № МК_00001220 від 02.05.2022 (сироватка підсирна концентрована (покупна) в кількості 21 210 кг по ціні 2,65 грн з ПДВ) на суму 56206,50 грн;

- видаткової накладної № МК_00000258 від 23.01.2023 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 10 968 кг по ціні 8.55 грн з ПДВ) на суму 93 776,40 грн;

- видаткової накладної № МК_00000468 від 12.02.2023 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 10 836 кг по ціні 8.55 грн з ПДВ) на суму 92 647,80 грн;

- видаткової накладної № МК_00000760 від 04.03.2023 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 20 039 кг по ціні 8.55 грн з ПДВ) на суму 171 333,45 грн;

- видаткової накладної № МК_00001067 від 05.04.2023 (молоко знежирене пастеризоване в кількості 20 069 кг по ціні 8.55 грн з ПДВ) на суму 171 589,95 грн;

- видаткової накладної № МК_00001303 від 26.04.2023 (молоко коров`яче охолоджене незбиране в кількості 7 290,627 кг по ціні 14,85 грн з ПДВ) на суму 108 265,81 грн;

- видаткової накладної № МК_00001314 від 28.04.2023 (молоко коров`яче охолоджене незбиране в кількості 5 514,839 кг по ціні 14,85 грн з ПДВ) на суму 81 895,36 грн;

Крім того, поставка підтверджується товарно транспортними накладними: № МК_00005142 від 27.10.2021, № МК_00005193 від 29.10.2021, № МК_00005258 від 02.11.2021, № МК_00005259 від 04.11.2021, № МК_00005317 від 06.11.2021, № МК_00001222 від 29.04.2022, № МК_00001220 від 02.05.2022, № МК_00000258 від 23.01.2023, № МК_00000468 від 12.02.2023, № МК_00000760 від 04.03.2023, №МК_00001067 від 05.04.2023, № МК_00001314 від 28.04.2023;

Відповідачем проведено оплату Товару на загальну суму 455 000,00 грн відповідно до платіжних доручень: № 632 від 02.11.2021 на суму 20 000,00 грн, № 634 від 03.11.2021 на суму 20 000,00 грн, № 636 від 04.11.2021 на суму 10 000,00 грн, № 1344 від 06.01.2023 на суму 25 000,00 грн, № 1346 від 09.01.2023 на суму 10 000,00 грн, № 1355 від 23.01.2023 на суму 84 500,00 грн, № 1356 від 23.01.2023 на суму 500,00 грн., № 2 від 13.02.2023 на суму 85 000,00 грн., № 639372 від 09.03.2023 на суму 85 000,00 грн, № 1392 від 06.04.2023 на суму 85 000,00 грн, № 1457 від 04.05.2023 на суму 30 000,00 грн.

24 серпня 2022 року між Відповідачем та Позивачем було підписано Акт зарахування зустрічних вимог. Згідно з вказаним Актом Сторони визнали, що Відповідач має перед Позивачем заборгованість за договором постачання № 06/11/20К від 06.11.2020 в розмірі 648 496,80 грн, за Договором постачання № 0809-21К від 08.09.2021 року на суму 1 125 000,00 грн, а Позивач має заборгованість перед Відповідачем за Договором на переробку давальницької сировини № 0208 від 02.08.2018 на суму 1 577 584,50 грн.

Строк виконання зобов`язання за цими договірними зобов`язаннями настав.

З моменту підписання Акта сторони вважатимуть, зокрема: непогашене грошове зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2, яке виникло на підставі договору постачання № 06/11/12 від 06.11.2020, становить 195 642,30 грн.

Станом на день звернення позивача до суду сума боргу за поставлений Товар становить 510 151,07 грн.

Судом встановлено, що в результаті зарахування, заборгованість відповідача склала 195642,30 грн, у тому числі по накладній № МК_00005259 від 04.11.2021 в сумі 10434,40 грн, по накладній № МК_00005317 від 06.11.2021 в сумі 72519,30 грн, по накладній № МК_00001222 від 29.04.2022 в сумі 56482,10 грн, по накладній № МК_00001220 від 02.05.2022 в сумі 56206,50 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що відповідно до платіжних інструкцій відповідачем після 24.08.2022 здійснено розрахунок з відповідачем на суму 405 000 грн.

З огляду на те, що Договір не містить умов черговості погашення вимог кредитора, позивач здійснював зарахування платежів відповідно до вимог цивільного законодавства.

Отже, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача склала 510151,07 грн.

Відповідач доказів оплати 510151,07 грн боргу не надав.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 90520,60 грн штрафу, 168637,74 грн пені за період прострочення з 19.11.2021 по 21.08.2023, 11151,66 грн 3% річних за період з 19.11.2021 по 21.08.2023, 40184,77 грн інфляційних за період прострочення з грудня 2021 року по липень 2023 року (по кожній з накладних окремо з урахуванням строку настання прострочення), відповідно до розрахунку.

Судом здійснено перевірку нарахувань штрафу, пені, інфляційних та річних та встановлено, що дані суми нараховані позивачем правомірно, з урахуванням умов договору у відповідності до вимог законодавства та підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає наступне.

Позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій, інфляційних та річних за прострочення виконання грошових зобов`язань за накладними, по яким проведено взаємозалік грошових вимог.

При цьому, по накладній № МК_00005259 від 04.11.2021 (сума накладної 158751,90 грн) розрахунок позивачем проведено за виключенням суми 148317,50 грн по якій проведено взаємозалік відповідно до Акту від 24.08.2022».

Також, матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2023 у справі № 927/897/23 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лосинівська» 2 985 736,24 грн заборгованості, 105 596,00 грн відсотків річних, 1 656 119,72 грн пені, 567 783,11 грн інфляційних втрат, 149 286,81 грн штрафу та 81 967,84 грн судового збору.

Даним судовим рішенням встановлено, що «24.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лосинівська» (Продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (Покупцем) був укладений договір поставки № 2402/22-01.

За умовами Договору (п. 1.1, 1.2) Продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Договором передати у власність Покупця Товар, а Покупець приймає та оплачує прийнятий Товар. Товаром за цим Договором є сировина : молоко коров`яче, власного виробництва. Перехід права власності від Продавця до Покупця здійснюється після фактичного приймання Товару за місцезнаходженням Покупця, підписання всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 1.3. Договору усі необхідні товарно-транспортні документи та документи щодо якості Товару, необхідність яких передбачена чинним законодавством України, Продавець зобов`язаний передати Покупцю в момент поставки Товару, а у випадку якщо Покупцем було все ж прийнято Товар без вищезазначених документів, Продавець зобов`язується надати такі документи невідкладно на наступний день.

Згідно п.1.4 Договору загальна кількість сировини поставленої відповідно до умов даного Договору визначається загальною сумою всіх видаткових накладних.

За умовами Договору (п.2.1.2. та 2.2.1.) Продавець зобов`язаний при передачі товару передати всі необхідні супроводжувальні документи, а саме: ветеринарна довідка ( з першого дня постачання молока один раз на місяць), товаро-транспортна накладна, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах п.3.1, 3.5. даного Договору оплатити прийнятий Товар.

Пунктом 3.1. Договору сторони обумовили, що ціна на Продукцію визначається в Протоколах погодження цін, що є невід`ємними частинами Договору. Ціна за сировину узгоджується Покупцем і Постачальником і фіксується в протоколах погодження цін до діючого Договору.

Термін оплати Товару Покупцем складає п`ятнадцять календарних днів з моменту отримання Товару (п.3.9 Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасного здійснення Покупцем розрахунків за відвантажений Товар, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати Товару більше ніж на 5 календарних днів, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

У випадку ненадання Продавцем Покупцю необхідних супровідних документів, що мають бути передані разом з Товаром, що визначені в п.2.1.2. Договору, або передання документів, що містять помилки або неточності Покупець може притримати оплату за Товар до моменту усунення Продавцем недоліків передбачених даним пунктом Договору ( п.5.3 Договору).

Умовами п.8.1., 8.2. Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін, строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений п.8.1 Договору та закінчується 31.12.2022 року.

В позовній заяві позивач вказує, що згідно Договору ним було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 3 565 736,24 грн. Проте, відповідно до видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками сторін, № № 76-108, та №№ 115-119, №128, №№ 130-134, № №136-137, №№ 140-143, №№ 145-147, №№ 149-152, №№ 154-157, №№165-167, №170, № 173, що містяться в матеріалах справи, позивач в період з 25.02.2022 по 06.05.2022 року поставив відповідачеві товар на загальну суму 3 515 183,19 грн. Зазначене також підтверджується спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини та товарно-транспортними накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін та штампами відповідача, що містяться в матеріалах справи.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків за травень 2022 року, підписаного та скріпленого печатками сторін, сторони визнали, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.05.2022 становить 3 085 736,23 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши протягом періоду з 01.06.2022 по 16.09.2022 року 100000,00 грн, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення з позивача заборгованість по оплаті поставленого товару в сумі 2 985 736,24 грн.

Отже докази, що містяться в матеріалах справи в сукупності свідчать, що позивач виконав свої зобов`язання шляхом поставки товару, відповідач зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 2 985 736,24 грн.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару, з нього підлягає стягненню 567783,11 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 105596,00 грн трьох процентів річних від простроченої суми.

На підставі умов Договору (п. 5.2), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого товару, нарахував штраф у розмірі 149286, 81 грн. Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань по оплаті поставленого товару, а тому з нього підлягає стягненню штраф в сумі 149286, 81 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань по оплаті поставленого товару, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1656119,72 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню».

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що у ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» виник і податковий борг в сумі 1 127 636,05 грн у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 08.08.2023 № 7798/Ж10/25-01-04-06-02, від 18.03.2024 № 4242/Ж10/25-01-04-06-02, від 18.03.2024 № 4234/Ж10/25-01-04-06-02, від 26.03.2024 № 4829/Ж10/25-01-04-06-02, від 24.01.2024 № 1374/Ж10/25-01-04-06-02, від 04.12.2023 № 12598/Ж10/25-01-04-06-02 та № 12597/Ж10/25-01-04-06-02, податковій вимозі від 14.09.2023 № 0003271-1306-2501, податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (дата подання 01.02.2023, 06.04.2023, 10.07.2023, 09.10.2023, 10.01.2024, 18.03.2024); вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2525-2501 від 21.03.2024.

При цьому, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Івашин Вячеслав Анатолійович є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» з 07.06.2022.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ), цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Загальні правила для солідарної відповідальності виконавчих органів (керівника) юридичної особи за зобов`язаннями юридичної особи випливають з положень частини першої статті 92 Цивільного кодексу України згідно з якими юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Солідарна відповідальність відповідних органів управління юридичної особи прямо визначена положеннями частини четвертої статті 92 цього Кодексу згідно з якими, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Водночас, особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на органи управління юридичної особи (на одноосібний або колективний орган) визначені спеціальними нормами, до яких належать, зокрема норми КУзПБ.

Відповідно до положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Звідси, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

Будь - яких інших підстав для притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20 (пункт 37).

Щодо правил покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за частиною шостою статті 34 КУзПБ, то суд зазначає про таке.

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.

За змістом наведених норм суб`єкт солідарної відповідальності пов`язується з особою керівника Боржника (як одноосібного органу управління), а з набранням чинності з 15.04.2023 змін, що були внесені Законом України № 2971-IX від 20.03.2023 в положення частини шостої статті 34 КУзПБ, - з органами управління боржника (які можуть бути як одноосібним, так і колективним органом управління).

Крім цього, суб`єктом солідарної відповідальності (одноосібним або колективним) також може бути особа (особи), що за законом, статутом, рішенням власників тощо виконує обов`язки керівника (органів управління) та, відповідно, діє від імені Боржника у правовідносинах з третіми особами. При цьому належний суб`єкт солідарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ визначається тією особою (особами), яка була або одноосібним керівником, або які були у складі колегіального органу управління як на момент виникнення обставин загрози неплатоспроможності боржника, так і протягом періоду, коли ці обставини залишались незмінними стосовно боржника, зокрема, до моменту, коли справа про банкрутство була ініційована кредитором (або боржником з порушенням встановленого частиною шостою статті 34 КУзПБ місячного строку).

Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, сформульованим в постанові від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (пункт 7.8), згідно з яким у разі, якщо суди, досліджуючи обставини справи по банкрутство, встановлять, що обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого, або ці заміни відбувались неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця й жодний із них, після спливу, зокрема місяця перебування на посаді керівника юридичної особи, не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо кожного із відповідних керівників як передумови для покладення солідарної відповідальності.

При цьому, тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.

Водночас, суд зауважує, що оскільки положення частини шостої статті 34 КУзПБ пов`язують виникнення обов`язку у керівника (органів управління) звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі з виникненням/настанням обставин загрози неплатоспроможності боржника, то до солідарної відповідальності не може бути притягнений той «колишній» керівник (органи управління боржника), повноваження якого (яких) припинились до/на момент виникнення/настання обставин загрози неплатоспроможності боржника у розумінні частини шостої статті 34 КУзПБ.

Цей висновок узгоджується із наведеними висновками як в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 (пункт 8.8), так і в постанові від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (пункти 8.6, 8.7 цієї постанови).

Щодо загрози неплатоспроможності боржника, її встановлення, моменту з якого обчислюється строк на звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство суд зазначає про таке.

Поняття неплатоспроможності боржника розкрито в абзаці тринадцятому статті 1 КУзПБ, за яким це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

За частиною шостою статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності настає у разі якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Тобто, загроза неплатоспроможності виникає з моменту коли задоволення вимог кредитора(-ів) призводить до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Тож, умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

З урахуванням наведеного, обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для реалізації боржником обов`язку звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).

Для підтвердження та встановлення судом іншої обов`язкової складової ознаки загрози неплатоспроможності боржника, а саме факту перевищення сумарного розміру грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника, необхідним є врахування та дослідження доказів/документів перелічених в частині четвертій статті 34 КУзПБ, яка визначає документи/докази, що додаються до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

Таким чином, особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (частина четверта статті 34 КУзПБ, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у пункті 7.12 Постанови ВС від 15.06.2021 р. у справі № 910/2971/20, пункті 9.10 Постанови ВС від 14.09.2021 р. у справі № 902/1023/19).

Втім, за наведеного в частині четвертій статті 34 КУзПБ переліку документів повноваження їх складати/оформляти, формувати відповідні відомості належать боржнику та, відповідно, можливість безпосередньо надати має боржник, тоді як для кредитора ця можливість, як правило, ускладнена.

Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).

Обов`язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також пунктом 3 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства.

В даній справі із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника до суду звернувся розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф., який вказав, що станом на 07.06.2022 підтверджується факт існування за товариством зобов`язань щонайменше перед трьома кредиторами, строк виконання яких настав. В обґрунтування наявності такої обставини заявник послався на зміст судових рішень про стягнення заборгованості з боржника та на зміст ухвали постановленої судом у попередньому засіданні по даній справі.

В той же час, для наявності у боржника обов`язку звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності одночасно має бути: факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.

Однак, арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. жодним чином не обґрунтовує і не доводить, що станом на 07.06.2022, майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому, доведення перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності покладається саме на заявника, а не на керівника боржника, як помилково вважає арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф.

Однак, на момент розгляду даної Заяви, арбітражний керуючий не провів аналізу фінансово - господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та не подав результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Суд враховує, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2024 припинено повноваження керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» Івашина В.А. та виконавчих органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» з покладенням виконання їх обов`язків тимчасово на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

Цією ж ухвалою зобов`язано ОСОБА_1 протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про припинення повноважень керівника боржника та органів управління боржника передати розпоряднику майна боржника - арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод». На примусове виконання цієї ухвали 23.07.2024 судом було видано наказ.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 12.09.2024 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2024 було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення згідно з виконавчим документом: ОСОБА_1 було передано розпоряднику майна боржника - арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника - ТОВ «Лосинівський маслосирзавод».

Дана обставина свідчить про відсутність перешкод для виконання арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. покладених на нього чинним законодавством обов`язків.

За змістом ст. 2, 13, 14, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, серед іншого, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Зважаючи на недоведеність арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. наявності обставин для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, Заява є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву від 18.07.2024 розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника - ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2024.

Дата набрання ухвалою законної сили - 26.09.2024.

Суддя А.С. Сидоренко