Постанова

від 26.09.2024 по справі 910/11903/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11903/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.,

за участі:

секретаря судового засідання - Іщука В. В.,

представників:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумне Енергетичне Місто» - Шургот О. В.,

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» -

Прусова В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумне Енергетичне Місто»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 325 187,50 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумне Енергетичне Місто»

про стягнення завданих збитків,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Розумне Енергетичне Місто» (далі - ТОВ «Розумне Енергетичне Місто») подало до господарського суду позов, в якому просило визнати недійсним п. 6.7 договору фінансового лізингу від 04.06.2021 № 210604-1/ФЛ-Ю-А (далі - договір); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (далі - ТОВ «Бест Лізинг») кошти у розмірі 325 187,50 грн, сплачені як відшкодування (компенсація) частини вартості предмета лізингу за договором.

У серпні 2023 року ТОВ «Бест Лізинг» подало до господарського суду зустрічний позов, в якому просило стягнути з ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» 96 447,13 грн збитків.

Господарський суд міста Києва у рішенні від 21.11.2023, залишеним без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024, у задоволенні первісного позову відмовив; зустрічний позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на користь ТОВ «Бест Лізинг» 47 369,34 грн збитків; в іншій частині зустрічного позову відмовив.

У додатковій постанові від 04.07.2024 Північний апеляційний господарський суд заяву ТОВ «Бест Лізинг» щодо розподілу судових витрат задовольнив; стягнув з ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на користь ТОВ «Бест Лізинг» 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по суті спору та додатковою постановою апеляційного суду, ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» звернулось до Верховного Суду із касаційними скаргами, в яких, посилаючись на наявність підстав оскарження судових рішень за п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило: скасувати оскаржувані судові рішення по суті спору, постановити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити; скасувати оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції, постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

02.08.2024 ТОВ «Бест Лізинг» подало Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на судові рішення по суті спору, в якому серед іншого навело попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, згідно з яким очікує понести такі витрати у розмірі 50 000,00 грн; просило стягнути з ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на судові рішення по суті в частині вирішення первісних позовних вимог закрив. Касаційну скаргу ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на судові рішення по суті в частині вирішення зустрічних позовних вимог залишив без задоволення, а постанову апеляційного суду від 16.05.2024 та рішення суду першої інстанції від 21.11.2023 - без змін. Водночас касаційну скаргу ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на додаткову постанову апеляційного суду від 04.07.2024 задовольнив частково, названу додаткову постанову скасував, а справу № 910/11903/23 в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

17.09.2024 (у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови) від ТОВ «Бест Лізинг» до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» 16 250,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом цієї справи судом касаційної інстанції. До вказаної заяви додано, зокрема договір від 14.06.2024 № 14/06-24 про надання правничої допомоги, укладений між Адвокатським об`єднанням «Лекс-ЮЕй» (далі - адвокатське об`єднання) та ТОВ «Бест Лізинг», та акт від 13.09.2024 приймання-передачі наданих послуг до договору від 14.06.2024 № 14/06-24 на суму 16 250,00 грн.

Верховний Суд ухвалою від 18.09.2024 призначив до розгляду заяву ТОВ «Бест Лізинг» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цій справі у відкритому судовому засіданні на 26.09.2024.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заяви ТОВ «Бест Лізинг», додані до неї документи, Верховний Суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, неподання якого має наслідком відмови судом стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 цієї статті).

Поряд з цим згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Водночас на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (ст. 218, ч. 7 ст. 270 ГПК України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом ст. 301 ГПК України, не передбачає проведення судових дебатів, тому, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення касаційним судом.

У ч. 1-3 ст. 126 ГПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ці витрати підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд, застосовуючи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме, пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Бест Лізинг» просить стягнути з ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» вартість наданих йому послуг адвокатським об`єднанням у суді касаційної інстанції у розмірі 16 250,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, зокрема відзив ТОВ «Бест Лізинг» на касаційну скаргу ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на судові рішення по суті спору, заяву ТОВ «Бест Лізинг» про ухвалення додаткового судового рішення та додані до неї документи, Суд встановив, що клопотання щодо судових витрат заявник подав у порядку та в межах, визначених чинним законодавством, зокрема ч. 8 ст. 129 ГПК України. Крім того, убачається, що ТОВ «Бес Лізинг» дотрималося вимоги щодо направлення копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів іншій стороні відповідно до вимог ч. 9 ст. 80 цього Кодексу. В аспекті застосування приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України та ст. 221 ГПК України Суд враховує, що акт від 13.09.2024 приймання-передачі наданих послуг складений після закінчення судових дебатів у справі та ухвалення судом касаційної інстанції постанови від 12.09.2024.

З доданого до заяви договору від 14.06.2024 № 14/06-24 слідує, що адвокатське об`єднання зобов`язалось надати ТОВ «Бест Лізинг» послуги із підготовки процесуальних документів й представництва інтересів товариства в межах судової справи № 910/11903/23, яка розглядається у Верховному Суді. Гонорар адвокатського об`єднання визначається з розрахунку вартості однієї години роботи адвоката в розмірі 2 500,00 грн. Про належне виконання адвокатським об`єднанням договору свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг (п. 1.1, 3.2, 3.4 договору).

За змістом акта від 13.09.2024 приймання-передачі наданих послуг адвокат надав послуги загальною вартістю 16 250,00 грн (6,5 год), а саме:

1) аналіз актуальної судової практики та підготовка правової позиції в частині первинних позовних вимог та правової позиції в частині захисту прав товариства за вимогами зустрічного позову (2 год.), а всього на суму 5 000,00 грн;

2) підготовка заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку ч. 2 ст. 294 ГПК України (1 год.) на суму 2 500,00 грн;

3) підготовка відзиву на касаційну скаргу в частині первинних позовних вимог, в тому числі, за вимогами зустрічного позову (1 год) на суму 2 500,00 грн;

4) аналіз актуальної судової практики та підготовка правової позиції в частині оскарження додаткової постанови (1 год.) на суму 2 500,00 грн;

5) підготовка відзиву на касаційну скаргу в частині оскарження додаткової постанови (1 год.) на суму 2 500,00 грн;

6) підготовка заяви про розподіл судових витрат (0,5 год.) на суму 1 250,00 грн.

Колегія судів зазначає, що подані ТОВ «Бест Лізинг» докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам ст. 73, 75- 79 ГПК України.

Разом з тим у ч. 4- 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України, визначено випадки, коли суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат. Як зазначалося вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними у ч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає таких витрат повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, у вирішенні питання щодо витрат ТОВ «Бест Лізинг» у розмірі 16 250,00 грн, за відсутності клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат Суд, керуючись правилами, встановленими у ч. 5 ст. 129 ГПК України дійшов висновку не покладати на ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» всі витрати ТОВ «Бест Лізинг» в сумі 16 250,00 грн з огляду на таке.

У контексті зазначеного колегія суддів виходить з того, що Верховний Суд неодноразово вказував, що послуга з аналізу актуальної судової практики та підготовка правової позиції у справі охоплюється послугою з підготовки відзиву на касаційну скаргу (див., зокрема постанову Великої Палата Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, додаткову постанову Верховного Суду від 20.05.2024 у справі № 910/14588/21).

Таким чином, адвокатське об`єднання помилково визначило послуги «аналіз актуальної судової практики та підготовка правової позиції в частині первинних позовних вимог та правової позиції в частині захисту прав товариства за вимогами зустрічного позову» (1) та «аналіз актуальної судової практики та підготовка правової позиції в частині оскарження додаткової постанови» (4) як окремі самостійні, а не як складові частини послуг «підготовка відзиву на касаційну скаргу в частині первинних позовних вимог, в тому числі, за вимогами зустрічного позову» (3) та «підготовка відзиву на касаційну скаргу в частині оскарження додаткової постанови» (5).

Окрім того, Суд враховує, що за результатами перегляду касаційних скарг ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги лише на судові рішення по суті спору, які ухвалені на користь ТОВ «Бест Лізинг», однак касаційну скаргу ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на додаткову постанову апеляційного суду, якою на користь ТОВ «Бест Лізинг» стягнуто витрати на професійну правничу допомогу, Суд задовольнив частково, скасував оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції, а справу в цій частині направив на новий розгляд, відповідно розгляд цієї касаційної скарги в результаті відбувався не на користь ТОВ «Бест Лізинг».

На підставі наведеного Суд дійшов висновку, що витрати ТОВ «Бест Лізинг», визначені як: (1) аналіз актуальної судової практики та підготовка правової позиції в частині первинних позовних вимог та правової позиції в частині захисту прав товариства за вимогами зустрічного позову; (3) підготовка відзиву на касаційну скаргу в частині первинних позовних вимог, в тому числі, за вимогами зустрічного позову; (4) аналіз актуальної судової практики та підготовка правової позиції в частині оскарження додаткової постанови; (5) підготовка відзиву на касаційну скаргу в частині оскарження додаткової постанови, підлягають лише частковому покладенню на ТОВ «Розумне Енергетичне Місто», зокрема, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, Суд вважає, що розмір таких витрат підлягає відшкодуванню в сумі 3 000,00 грн (за підготовку відзиву на касаційну скаргу в частині первинних позовних вимог, в тому числі, за вимогами зустрічного позову, включаючи аналіз актуальної судової практики в цій частині).

Щодо визначеної ТОВ «Бест Лізинг» послуги з підготовки заяви про розподіл судових витрат (6), то Суд звертає увагу на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, згідно з якої заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

З огляду на наведене витрати ТОВ «Бест Лізинг» на послугу адвоката з підготовки заяви про розподіл судових витрат не підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ «Розумне Енергетичне Місто», як і послуга з підготовки заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку ч. 2 ст. 294 ГПК України (2), оскільки під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження Суд не взяв до уваги заперечення ТОВ «Бест Лізинг» проти відкриття касаційного провадження у зв`язку з існуванням постанови Верховного Суду у подібних правовідносинах (в аналогічному спорі), позаяк такі доводи перевіряються під час розгляду касаційної скарги по суті, відповідно такі заперечення Суд відхилив.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Бест Лізинг» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/11903/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумне Енергетичне Місто» (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Макуха І., буд. 41а/4, код ЄДРПОУ 42394641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера Б, код ЄДРПОУ 33880354) 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

І. Б. Колос