Ухвала

від 21.11.2024 по справі 910/11903/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"21" листопада 2024 р. Справа№ 910/11903/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 21.11.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про прийняття додаткової постанови

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумне Енергетичне Місто»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (повний текст рішення складено 08.12.2023)

у справі № 910/11903/23 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумне Енергетичне Місто»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 325 187,5 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумне Енергетичне Місто»

про стягнення завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

21.05.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі №910/11903/23 та долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000,00 грн.

Рух справи

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про визнання недійсним пункту договору та стягнення 325 187,5 грн. відмовлено повністю.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" про стягнення збитків у розмірі 96 447,13 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" 47 369 грн. 34 коп. збитків та 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

У іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" звернулося 26.12.2023 (згідно до поштового трекера на конверті) до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/11903/23 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 910/11923/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/11903/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/11903/23 залишено без змін. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто". Матеріали справи №910/11903/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Додатковою Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 910/11923/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 910/11903/23 - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи № 910/11903/23 в суді апеляційної інстанції в розмірі 40 000 грн. 00 коп. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №910/11903/23 доручено Господарському суду міста Києва. Матеріали справи № 910/11903/23 повернуто до Господарського суду м. Києва.

14.06.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 (колегія суддів: Тищенко О.В. (головуючий), Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (суддя Курдельчук І. Д.) по справі №910/11903/23.

16.08.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 (Тищенко О.В. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.) по справі №910/11903/23.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2024 касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 в частині вирішення первісних позовних вимог закрито. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 в частині вирішення зустрічних позовних вимог залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/11903/23 залишено без змін. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 задоволено частково. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 910/11903/23 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи додаткову постанову від 04.07.2024 та скеровуючи справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у своїй постанові від 20.09.2024 вказав, що зі змісту додаткової постанови вбачається, що апеляційний суд не досліджував питання поважності причин пропуску строку на подання доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, не встановлював відповідних обставин з урахуванням аргументів відповідача у клопотанні, наведених з метою поновлення строку, в результаті чого суд апеляційної інстанції не навів мотивованого висновку щодо поважності причин пропуску строку відповідачем та не зазначив, з якої підстави вважав за можливе поновити процесуальний строк, встановлений законом, формально пославшись на надання відповідачем виправлених документів (однак після того, як на це звернув увагу позивач у запереченнях) та наведення ним обґрунтованих причин пропуску строку для подання доказів. Окрім того, апеляційний суд, звернувши увагу на заперечення позивача проти поновлення процесуального строку, не навів мотивів відхилення аргументів товариства, що є порушенням ст. 282 ГПК України. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про можливість поновлення відповідачу процесуального строку на подання доказів на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції відповідно до ст. 119 ГПК України є передчасними.

Письмові заперечення, пояснення та клопотання учасників справи

23.05.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому позивач просить суд зменшити розмір витрат ТОВ "Бест Лізинг" на професійну правничу допомогу адвокатів Адвокатського об`єднання ЛЕКС-ЮЕЙ", які підлягають розподілу між сторонами, до розміру 500,00 грн. Здійснювати розгляд заяви ТОВ "Бест Лізинг" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за відсутності позивача та його представника.

03.06.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" надійшла заява, у якій заявник заперечує проти клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до розміру 500,00 грн та просить суд задовольнити заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/11903/23 у повному обсязі.

03.06.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" надійшло клопотання про поновлення строку подання доказів до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/11903/23, у якому зазначено, що під час підготовки вказаної заяви при зведенні інформації та формуванні пакета документів до неї, було допущено механічні помилки у датах договору та погодинному звіті №1, а тому заявник просить суд визнати причини пропуску строку подання доказів заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/11903/23 поважними та поновити строк для їх подання, а також прийняти до розгляду подані договір про надання правничої допомоги від 04.01.2024 року, акт наданих послуг від 26.04.2024 року, погодинний звіт №1 від 26.04.2024 року (з урахуванням виправлених технічних помилок), платіжну інструкцію, лист АО "ЛЕКС-ЮЕЙ".

04.06.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" надійшли заперечення на клопотання про поновлення строку подання доказів до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/11903/23, у якому позивач за первісним позовом просить суд відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Бест Лізинг" про поновлення строку подання доказів до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/11903/23 та у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

21.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" надійшли додаткові письмові пояснення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" по справі № 910/11903/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/11903/23 на 21.11.2024

14.11.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотання

Учасники апеляційного провадження з`явились в засідання 21.11.2024 та надали свої пояснення по суті клопотання про поновлення строку для подання нових доказів та щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.

Як зазначалось колегією суддів вище, 03.06.2024 відповідач заявив клопотання про поновлення строку подання доказів до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якому зазначив про причини пропуску строку, а саме:

- підводячи місячні підсумки роботи, у результаті самоперевірки представником адвокатського об`єднання було виявлено, що під час підготовки заяви від 21.05.2023 при зведенні інформації та формуванні пакета документів до неї було допущено механічні помилки у датах договору та погодинному звіті № 1, оскільки відповідач та адвокатське об`єднання співпрацюють разом вже багато років та за цей час останнє неодноразово надавало послуги щодо ведення справ у судах різних юрисдикцій та інстанцій. Таким чином, адвокатське об`єднання у листі від 29.05.2024 повідомило відповідача про виявлені технічні помилки у датах документів та запропонувало усунути їх шляхом перепідписання, а саме: 1) у договорі про правничу допомогу визначити дату його вчинення 04.01.2024, замість 01.03.2024; 2) у погодинному звіті № 1 вказати 26.04.2024, замість 17.04.2024; 3) акт наданих послуг від 26.04.2024 змінити в частині зазначення наданих послуг «відзив на апеляційну скаргу» замість «відзив на касаційну скаргу»;

- військова агресія в Україні, коли введено воєнний стан, часто лунають сигнали повітряної тривоги та відсутнє електропостачання, вплинули на продуктивність та можливості зосередження при виконанні своїх трудових обов`язків працівниками адвокатського об`єднання та відповідача, який не помітив вчасно технічних помилок, що є прямим наслідком нестабільної ситуації в країні.

Таким чином, відповідач зазначив, що в силу викладених обставин, працівниками були допущені технічні помилки, які підлягали виправленню відповідно до фактичних обставин справи, адже зазначені у погодинному звіті № 1 послуги були надані адвокатським об`єднанням в повному обсязі, з актуальними даними щодо витрачених часу/годин та їх вартості, а також прийняті та оплачені відповідачем 31.05.2024, докази чого додаються.

З огляду на викладене відповідач просив визнати причини пропуску строку подання доказів до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу поважними та поновити строк на їх подання, прийняти ці докази до розгляду та задовольнити заяву в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку даному клопотанню, колегія суддів зазначає таке.

Пропуск процесуального строку - є юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки ч. 8 ст. 129 ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи, питання щодо поновлення процесуальних строків вирішується за правилами, передбаченими ст. 119 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску процесуального строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановлює чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Подібний за змістом висновок наведено Верховним Судом у постанові від 06.07.2023 у справі № 910/15120/20.

Колегія суддів звертає увагу, що суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (подібний за змістом висновок наведено Верховним Судом у постановах від 13.05.2024 у справі № 922/2825/23, від 18.08.2023 у справі № 32/257-10, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20).

Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише з поважних причин, визнаних такими судом шляхом наведення мотивованого висновку.

Колегія суддів зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі N 990/115/22.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

При цьому можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.

На переконання колегії суддів, посилання представника ТОВ «Бест Лізинг» на технічні помилки здійснені внаслідок воєнного стану та відключення світла не є поважною причиною для поновлення строків для подання доказів, адже здійснення технічних помилок у документах не відноситься до об`єктивно непереборних обставин та аж ніяк не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, клопотання про поновлення строків задоволенню не підлягає, у зв`язку із чим докази, долучені до відповідного клопотання про поновлення строку подання доказів до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишаються колегією суддів без розгляду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наголошено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як зазначалось колегією суддів вище, заява про розподіл судових витрат розглядається судом першої інстанції в межах доказів, доданих до заяви від 21.05.2024, оскільки, колегією суддів було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строків від 03.06.2024 та залишено без розгляду докази, додані до відповідного клопотання.

Колегією суддів встановлено, що до заяви про ухвалення додаткового рішення заявником додано: копію Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024; копію Акту наданих послуг від 26.04.2024; копію Погодинного звіту № 1 від 17.04.2024.

Договір про надання правничої допомоги від 01 березня 2024 року, укладений між адвокатським об`єднанням «ЛЕКС-ЮЕЙ», в особі керуючого партнера Ванжі Олександра Анатолійович та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг», в особі заступника генерального директора Мазаєва Станіслава Олександровича.

Акт наданих послуг від 26.04.2024 на загальну суму 40 000,00 грн., згідно із якого Клієнту - ТОВ «Бест Лізинг» було надано наступні послуги:

- правовий аналіз положень апеляційної скарги ТОВ «Розумне енергетичне місто» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 - 5000,00 грн.

- підготовка проекту відзиву на апеляційну скаргу, вивчення судової практики, порівняння аналогічних справ з 2016 року по 2021 рік, аналіз законодавства діючого на момент укладання договору фінансового лізингу, передача та презентація Замовнику проекту відзиву на апеляційну скаргу - 35 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). Аналогічні правові висновки викладені у постанові ВС/КГС від 10.10.2018 по справі №910/ 21570/17.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відповідача - ТОВ «Бест Лізинг» з огляду на таке.

За висновками суду першої інстанції, заявлені у акті наданих послуг від 26.04.2024 на загальну суму 40 000,00 грн. види правничої допомоги фактично не надавались адвокатами адвокатського об`єднання ТОВ «ЛЕКС ЮЕЙ» в апеляційній інстанції, що підтверджується наступним:

- відзив на апеляційну скаргу було подано 02.02.2024, тобто, ще до укладення договору про надання правничої допомоги із Адвокатським об`єднанням «ЛЕКС ЮЕЙ» (договір укладено лише 01.03.2024);

- у погодинному звіті №1 вказано про підготовку відзиву на касаційну скаргу, а не апеляційну скаргу.

Також, у погодинному звіті вказано, що підготовка відзиву здійснювалась у період з 09.04.2024 по 17.04.2024 , хоча як вже було зазначено колегією суддів вище, відзив подано ще у лютому 2024 року;

- відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 по справі №910/11903/23 підписаний головним юрисконсультом юридичного департаменту Філіпчук Н.М. (по довіреності від ТОВ «Бест Лізинг», яка не є адвокатом АО «Лекс-Юей»);

- жодних процесуальних документів адвокатами АО «Лекс-Юей» до суду апеляційної інстанції не подавалося.

Також колегія суддів зазначає, що такий вид правничої допомоги як - правовий аналіз положень апеляційної скарги ТОВ «Розумне Енергетичне Місто» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, на переконання колегії суддів, безпосередньо та напряму пов`язаний із підготовкою відзиву на апеляційну скаргу, який, як зазначено колегією суддів вище, заявником не готувався.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів констатує, що заявником до заяви про розподіл судових витрат від 21.05.2024 не додано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення останнім таких витрат, у зв`язку із чим колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні відповідної заяви.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про прийняття додаткової постанови у справі №910/11903/23 - відмовити.

2. Матеріали справи № 910/11903/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 27.11.2024.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім