УХВАЛА
01 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/413/21 (909/1074/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючий, Жукова С. В., Огородніка К. М.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід судді Пєскова В.Г.
у справі № 909/413/21 (909/1074/22)
за позовом Приватного підприємства "Гарант" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лотоцького Святослава Володимировича
до відповідача 1 ОСОБА_1
відповідача 2 ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Агрос-Віста"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
в межах справи № 909/413/21
про банкрутство Приватного підприємства "Гарант",
В С Т А Н О В И В:
ПП "Гарант" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лотоцького С. В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 305 від 09.09.2020, укладеного між ПП "Гарант" як продавцем, в особі директора ОСОБА_3 , і ОСОБА_1 як покупцем, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Керничною М. В.;
- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , яке зареєстроване 15.02.2022 державним реєстратором Лисецької селищної ради Івано-Франківської області Дем`янек І. А., номер запису про право власності: 46717523, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2582823026040;
- витребування в ОСОБА_2 групи нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 , а саме: приміщення 826 - 103 а загальною площею 585,2 кв. м на користь ПП "Гарант" на підставі ст. ст. 3, 13, 16, 203, 215, 387 ЦК України, ст. ст. 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
10.04.2024 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/413/21(909/1074/22) у частині заявлених вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 305 від 09.09.2020, укладеного між ПП "Гарант" як продавцем, в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як покупцем, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Керничною М. В. - провадження у справі закрито
У частині заявлених вимог про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - позов задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_2 нежитлові приміщення 82б-103а, загальною площею 585, 2 кв. м, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 у користь ПП "Гарант".
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП "Гарант" 13 640,01 грн судового збору.
У частині заявлених вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , яке зареєстроване 15.02.2022 року державним реєстратором Лисецької селищної ради Івано-Франківської області Дем`янек І. А., номер запису про право власності 46717523, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2582823026040 - в позові відмовлено.
02.07.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду (повний текст складено 11.07.2024) ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2024 у справі № 909/413/21 (909/1074/22) - скасовано в частині витребування у ОСОБА_2 нежитлових приміщень 82б-103а, загальною площею 585, 2 кв. м, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 у користь ПП "Гарант".
Прийнято нове рішення. У частині позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 - відмовлено.
Стягнуто з ПП "Гарант" на користь ОСОБА_2 16 369,00 грн судового збору.
29.07.2024 (через підсистему Електронний суд) ТОВ Сільськогосподарське підприємство "Агрос-Віста" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2024 у справі № 909/413/21 (909/1074/22).
29.07.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.
19.08.2024 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 909/413/21 (909/1074/22) за касаційною скаргою ТОВ Сільськогосподарське підприємство "Агрос-Віста" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024; розгляд касаційної скарги призначено на 10.10.2024 о 10:00.
01.10.2024 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Пєскова В. Г. у справі № 909/413/21 (909/1074/22).
Заявлений відвід мотивовано пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.
ОСОБА_1 зазначає що суддя Пєсков В. Г. не може брати участі у розгляді справи № 909/413/21 (909/1074/22) і підлягає відводу, оскільки у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглядав справу №909/413/21 (909/649/22), предметом спору у якій було визнання недійсним договору купівлі-продажу № 305 від 09.09.2020, що безпосередньо пов`язаний зі справою № 909/413/21 (909/1074/22).
Заявник стверджує, що в ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у справі № 909/413/21 (909/649/22) зазначено ряд позицій суду касаційної інстанції, на неврахування яких судами першої та апеляційної інстанцій посилався заявник касаційної скарги, однак у постанові Верховного Суду у справі № 909/413/21 (909/649/22) не міститься жодних доводів, аргументів, причин відхилення чи прийняття до уваги доводів касаційної скарги щодо необхідності врахування відповідних висновків Верховного Суду. Вказана обставина, на думку ОСОБА_1 , порушує принцип змагальності сторін, що свідчить про відсутність об`єктивності та неупередженості судді Пєскова В. Г.
Зважаючи на викладене, участь судді Верховного Суду Пєскова В.Г. у розгляді справи № 909/413/21 (909/1074/22) викликає у заявника сумнів щодо його об`єктивності та неупередженості.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пєскова В. Г. у справі № 909/413/21 (909/1074/22), Верховний Суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.
Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
Згідно з частиною четвертою статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Незгода заявника - ОСОБА_1 з постановою Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 909/413/21 (909/649/22), в якій суддя Пєсков В. Г. у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висловив свою правову позицію, не може бути підставою для відводу судді Пєскова В. Г. у справі № 909/413/21 (909/1074/22) без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеним суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні судового рішення на користь однієї з сторін.
З аналізу заяви про відвід судді Пєскова В. Г вбачається, що наведені ОСОБА_1 у поданій заяві мотиви зводяться саме до незгоди з постановою Верховного Суду, прийнятою за результатом перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі № 909/413/21 (909/649/22), водночас, не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Пєскова В. Г у складі іншої судової колегії при розгляді касаційної скарги ТОВ Сільськогосподарське підприємство "Агрос-Віста" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 909/413/21 (909/1074/22).
До того ж доводи заявника щодо необхідності відводу судді Пєскова В.Г. у справі № 909/413/21 (909/1074/22) лише з наведених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
За змістом частин першої-третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки Суд вважає подану заяву необґрунтованою, питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини першої статті 32 ГПК України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пєскова В. Г. у справі № 909/413/21 (909/1074/22) визнати необґрунтованою.
2. Передати матеріали справи № 909/413/21 (909/1074/22) на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пєскова В. Г.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 02.10.2024 |
Номер документу | 121992038 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні