Рішення

від 16.09.2024 по справі 537/296/23

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/37/2024

Справа № 537/296/23

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2024 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участі секретарів Должаніци В.С., Дьяченко В.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

23.01.2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь заборгованість за договором позики №04/02 від 04.06.2020 року в розмірі 35112 дол. США, з яких сума позики 20000 дол. США, відсотки за користування позикою 1800 дол. США, компенсацію/пеню 30% річних від простроченої суми позики 13312 дол. США, а також просив ще стягнути компенсацію за невиконання зобов`язання 120000 грн. При зверненні до суду ОСОБА_2 , поніс судові витрати на судовий збір 13420 грн., витрати на правничу допомогу 12000 грн., які просив стягнути на його користь з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.06.2020 року між позикодавцем ОСОБА_2 та позичальником ОСОБА_3 укладено договір позики №04/02. За предметом цього Договору Позичальник зобов`язується своїми силами та засобами, а також за рахунок грошових коштів наданих Позичальником, здійснювати виробництво та продаж товару, а після закінчення операційного періоду Позичальник здійснює перерахування/передачу Позикодавцю долю його прибутку. Операційний період строк, в який Позичальник грошових коштів повинен знайти та купити Товар та реалізувати його, отримати кошти за Товар від покупця, не може перевищувати 35 календарних днів.

Відповідно до п.4.1.-4.3 Розділу 4 «Вартість Договору, сума позики, порядок надання позики», ціна договору дорівнює сумі всіх операцій, здійснених за даним Договором. Сума позики становить 20000 дол. США. Позикодавець надає позику у грошовій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позичальника та/або шляхом готівкових розрахунків через акт прийому-передачі готівки протягом 3 календарних днів, з моменту укладення цього Договору.

Згідно з п.п. 5.1 Розділу 5 «Розрахунок прибутку, строк та повернення позики», Позикодавець отримує 3% в місяць у дол. США за рахунок зарахування відсотків на суму позики, визначеній у п.2.1 Договору. Згідно з п.п.5.4 Договору, строк позики за цим Договором становить 6 місяців з дати його підписання. Згідно з п.5.6. Договору, Позичальнику надається 14 пільгових днів, за які він повинен ввести грошові кошти Позикодавця у власний обіг. Перша виплата прибутку повинна бути виплачена Позикодавцю не раніше ніж 40 календарних днів та не пізніше 50 календарних днів. з дати підписання Договору.

Згідно з п.п.6.4 Договору, Позикодавець має право: своєчасно отримувати прибуток, розрахований за правилами розділу 5 цього Договору; отримати грошові кошти у повній сумі після закінчення строку позики; в разі недобросовісного виконання своїх зобов`язань Позичальником отримати від нього додатково компенсацію у розмірі 15% від суми позики, що дорівнює 120000 грн. в період 30 календарних днів після вступу в дію вище зазначених обставин.

Згідно з п.п. 10.4.1 10.4.2 Розділу 10 «Відповідальність сторін» відшкодувати усі витрати Позикодавця, зазначені у п.6.1.8 та при настанні таких обставин, а також крім цього виплатити компенсацію/пеню в розмірі 30% річних від суми фактично понесених витрат Позикодавця, пов`язаних з виконанням Договору, за весь період з моменту здійснення відповідних витрат до моменту розірвання Договору. Позичальнику надається 10 днів пільгового періоду, після настання обставин п.6.1.8, тобто відсутнє нарахування пені в цей період, після закінчення пільгового періоду починають діяти загальні положення цього Договору, щодо нарахування пені. Позичальник повинен сплатити всі компенсації/санкції та пені передбачені даним Договором згідно п.6.1.8 та 10.4.1.

Відповідно до п.п.12.1 та 12.2, цей Договір вступає в силу з дати підписання Сторонами та діє до 17.11.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за ним. Одностороння відмова Позичальника від виконання зобов`язань за цим Договором та одностороння зміна умов цього Договору не допускається.

Позикодавець ОСОБА_2 належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, що підтверджується Додатком №1 до Договору позики №04/02 від 04.06.2020 року Актом прийому-передачі грошових коштів Позикодавцем Позичальнику, згідно з яким Позикодавець передав Позичальнику у власність грошові кошти 20000 дол. США.

Позичальник частково виконав свої зобов`язання за цим Договором, а саме на виконання п.5.1 сплатив Позикодавцю відсотки за користування позикою: 26.07.2020 року 600 дол. США, 25.09.2020 року 17000 грн., що на момент сплати по курсу НБУ дорівнювало 600 дол. США), 19.11.2020 року 17000 грн., що на момент сплати по курсу НБУ дорівнювало 600 дол. США).

Отже, заборгованість Позичальника ОСОБА_3 за договором Позики №04/02 від 04.06.2020 року становить: сума позики 20000 дол. США, на підставі п.5.1 Договору не сплачені 3% в місяць за користування позикою протягом строку виконання зобов`язання 1800 дол. США, на підставі п. 6.1.8 Договору компенсація у розмірі 15% від суми позики за порушення виконання зобов`язань 120000 грн., на підставі п. 10.4.1, п.6.1.8 Договору пеню за невиконання зобов`язань 30% річних від суми позики за період з 29.10.2020 року до 16.01.2023 року 13312 дол США, що відповідач має сплатити позивачу відповідно до умов Договору, ст.ст. 626, 628, 631, 638, 524, 526, 530, 533, 1046, 1047, 1049, 192, 193 ЦК України.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 не виконав в повному обсязі свої зобов`язання за договором позики, позивач ОСОБА_2 змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, у зв`язку з чим поніс судові витрати на судовий збір в розмірі 13420,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн., які просив суд стягнути з відповідача на його користь при ухваленні рішення.

Короткий зміст відзиву на позов відповідача ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики №04/02 від 04.06.2020 року.

В обґрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_3 не укладав договір позики №04/02 від 04.06.2020 року, не отримував від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20000 дол США. (т.1 а.с.93-96).

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.02.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. (т.1 а.с. 38).

10.04.2023 року відповідач ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для підтвердження факту, що він не підписував договір позики №04/02 від 04.06.2020 року та Акт прийому-передачі грошових коштів від 04.06.2020 року, відповідно не отримував грошові кошти в позику від ОСОБА_2 .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.05.2023 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 , призначено судову почеркознавчу експертизу, поставлено на розгляд експертів питання: чи виконаний в Договорі позики №04/02 від 04.06.2020 року та Акт прийому-передачі грошових коштів від 04.06.2020 року рукописний підпис ОСОБА_3 , чи містить підпис ознаки підробки? Для забезпечення проведення експертизи зобов`язано: 1) позивача ОСОБА_2 надати оригінали договору позики №04/02 від 04.06.2020 року та Акт прийому-передачі грошових коштів від 04.06.2020 року, 2) відповідача ОСОБА_3 надати вільні та умовно-вільні зразки свого підпису. (т.1 а.с.110-111).

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Антонова В.М. надала оригінали Договору позики №04/02 від 04.06.2020 року та Акт прийому-передачі грошових коштів від 04.06.2020 року, а також наявні у позивача умовно-вільні зразки підпису відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.08.2023 року зупинено провадження у справі до проведення судової почеркознавчої експертизи.

Експерт подав клопотання, в якому просив для проведення судової почеркознавчої експертизи надати для дослідження вільні, умовно-вільні, експериментальні зразки підпису відповідача ОСОБА_3 .

Експерт направив рахунок для оплати експертизи відповідачем ОСОБА_3 .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.09.2023 року поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта, призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_3 був ознайомлений з клопотанням та рахунком про оплату послуг експерта, що підтверджено відеозаписом та його особистим підписом.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Антонова В.М. подала клопотання про витребування доказів, в якому просила суд витребувати в Управлінні ДМС України у Полтавській області, у Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, АТ КБ «ПриватБанк», Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС в Полтавській області, Полтавській обласній раді, Кременчуцької ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області, ГУ ДПС у м. Києві, Синельниківської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Запорізькій області, Полтавського окружного адміністративного суду всі наявні зразки підпису відповідача ОСОБА_3 , в оригіналах для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 24.10.2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Антонової В.М. про витребування доказів. Постановлено витребувати у Крюківського районного суду м. Кременчука, Управління ДМС України у Полтавській області, АТ КБ «ПриватБанк», Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС в Полтавській області, Полтавської обласної ради, Кременчуцької ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області, ГУ ДПС у м. Києві, Синельниківської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Запорізькій області, Полтавського окружного адміністративного суду всі наявні зразки підпису відповідача ОСОБА_3 , в оригіналах для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.11.2023 року зупинено провадження, а матеріали справи з отриманими зразками підпису відповідача ОСОБА_3 направлено в експерту установу для проведення судової почеркознавчої експертизи.

10.01.2024 року від експерта надійшов лист №7366/16/886-16-23-18/23 від 18.12.2023 року про те, що судова почеркознавча експертиза знімається з виробництва без виконання, оскільки не оплачений рахунок вартості проведення експертизи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.01.2024 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.03.2024 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, призначено судовий розгляд.

Позиція учасників справи та їх представників у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання, хоча повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. Його представник адвокат Антонова В.М. в судовому засіданні підтримала позов в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Капралов Г.В. не з`явилися в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням та у відповідності до ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті. Із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася, причини неявки не повідомила.

Обставини справи та норми права, які застосував суд при вирішенні спору по суті.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 04.06.2020 року позикодавець ОСОБА_2 та позичальник ОСОБА_3 уклали Договір позики №04/02. За умовами якого визначено предмет Договору: Позичальник зобов`язується своїми силами та засобами, а також за рахунок грошових коштів, отриманих від Позикодавця в межах, передбачених даним Договором, здійснювати виробництво та продаж товару. Після закінчення Операційного періоду, Позичальник здійснює перерахування / передачу Позикодавцю долю його прибутку. Цілі позики (результат господарської діяльності) отримання прибутку (позитивне значення), який розраховується як дохід, вказаний у п.1.4. Грошові кошти, отримані від Позикодавця спрямовуються виключно на виробництво та реалізацію товару.

Відповідно до розділу 3 Договору, об`єктом позики є будь-які операції, спрямовані на закупку та реалізацію товару. Позичальник здійснює оперативне управління Об`єктом позики та/або його частки та має право укладати всі необхідні договори з відповідними суб`єктами господарювання , фізичними особами з метою досягнення цілі господарської.

Відповідно до розділу 4 Договору, ціна Договору дорівнює сумі всіх операцій, здійсненних за цим Договором (п.4.1). Сума позики становить 20000 дол. США. (п.4.2). Позикодавець надає позику у грошовій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позичальника та/ або шляхом готівкових розрахунків через акт прийому-передачі готівки протягом 3 календарних днів, з моменту укладення Договору (п.4.3).

У розділі 5 Договору наведено розрахунок прибутку, строк та повернення позики.

Так, відповідно до п.5.1. Договору, Позикодавець отримує 3% в місяць (виплата відбувається у дол США, на момент виплати по курсу НБУ), за рахунок нарахування відсотків на суму позики, згідно п. 2.1.

До операційних витрат включаються витрати на: 1) закупку та доставку Товару до місця виробництва/складування; 2) складські витрати; 3) транспортування/доставка Товару до кінцевого покупця (п.5.2). До операційних витрат не може бути включено жодних витрат, окрім наведених у п.5.2 Договору (п.5.3).

Строк позики становить 6 місяців з дати підписання цього Договору (п.5.4).

Строк позики може бути зменшений Позикодавецм, який письмово повідомляє про таке зменшення строку позики Позичальника не менш ніж за 45 календарних днів до повернення позики, або у випадку вказаному у п.6.1.8 (п.5.5).

Позичальнику надається 14 пільгових днів, за які він повинен ввести грошові кошти Позикодавця у власний обіг. Перша виплата прибутку повинна бути виплачена Позикодавцю не раніше ніж 40 календарних днів та не пізніше 50 календарних днів з дати підписання цього Договору (п.5.6).

Відповідно до п. 6.1 цього Договору, Позикодавець має право: 6.1.1.) Своєчасно отримувати прибуток, розрахований за правилами розділу 5 даного Договору; 6.1.2.) Позикодавець за письмовою вимогою має право отримати в управління об`єкт позики товар (або його частку) із всіма правами та обов`язками щодо Об`єкту позики, у разі невиконання Позичальником умов цього Договору; 6.1.2.) Вимагати від Позичальника добросовісного виконання усіх дій, необхідних для виконаня Договору; 6.1.4.) Вимагати від Позичальника надання всієї необхідної інформації про управління грошовими коштами; 6.1.5.) Отримати грошові кошти у повній сумі після закінчення строку позики; 6.1.6) Достроково отримати повернення позики, письмово попередивши про це Позичальника не менш ніж за 45 календарних днів до повернення позики; 6.1.7.) Отримувати від Позичальника один раз на місяць фінансову звітність; 6.1.8) В разі недобросовісного виконання своїх зобов`язань Позичальником отримати від Позичальника додатково компенсацію у розмірі 15% від суми позики, що дорівнює 120000 грн., в період 30 календарних днів після настання вище зазначених обставин.

Відповідно до розділу 7 цього Договору, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику позику у визначеному Договором розмірі (п.7.1). Така передача оформлюється: актом прийому-передачі грошових коштів у разі передачі коштів готівкою, або належним документом банківської установи про переказ коштів, у разі здійснення безготівкового переказу коштів (п.7.2).

Відповідно до розділу 8 Договору, Позичальник зобов`язаний здійснювати виробництво та реалізацію Товару власними силами та засобами, а також за рахунок грошових коштів Позикодавця, звітувати перед Позикодавцем за операції купівлі-продажу щомісячно, не пізніше 15 числа, а також надавати Позикодавцю всю необхідну інформацію.

У розділі 10 наведена відповідальність сторін.

Так, Сторони несуть повну матеріальну відповідальність щодо виконання умов цього Договору.

За п.10.4., у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх обов`язків за цим Договором, або у випадку настання обставин, передбачених Договором, Позикодавець має право на свій розсуд вимагати від Отримувача інвестицій вчинення дій:

10.4.1. Відшкодувати усі витрати Позикодавця, зазначені у п.6.1.8 та при настанні таких обставин, а також крім цього виплатити компенсацію /пеню у розмірі 30% річних від суми фактично понесених витрат Позикодавця, пов`язаних з виконанням Договору, за весь період з моменту здійснення відповідних витрат до моменту розірвання Договору. Позичальнику надається 10 днів пільгового періоду після настання обставин п.6.1.8., тобто відсутнє нарахування пені в цей період, після закінчення пільгового періоду починають діяти загальні положення цього Договору щодо нарахування пені.

10.4.2. Позичальник повинен сплатити всі компенсації/санкції та пені, передбачені цим Договором згідно п. 6.1.8, п.10.4.1.

Відповідно до п.12.1., Договір вступає в силу з дати підписання Сторонами та діє до 17.11.2020 року, але до повного виконання зобов`язань. Одностороння відмова Позичальника від виконання зобов`язань за цим договором та одностороння зміна умов цього Договору не допускається. (т.1 а.с.12-17).

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що зазначений у п.1.5, п.5.1 Договору позики прибуток є також процентами за користування позикою в розмірі 3% у місяць, які Позикодавець має право щомісячно одержати від Позичальника на підставі ст.1048 ЦК України у строки, наведені в п.5.6 Договору. На підставі ч.2 ст.625 ЦК України установлена відповідальність за прострочення виконання зобов`язання за Договором позики у п. 6.1.8, а саме в разі недобросовісного виконання своїх зобов`язань Позичальником отримати від Позичальника додатково компенсацію у розмірі 15% від суми позики, що дорівнює 120000 грн., в період 30 календарних днів після настання вище зазначених обставин. А п. 10.4.1. Договору є забезпеченням виконання зобов`язання за Договором позики на підставі ст.549-552 ЦК України, а саме виплатити компенсацію/пеню у розмірі 30% річних від суми фактично понесених витрат Позикодавця, пов`язаних з виконанням Договору, за весь період з моменту здійснення відповідних витрат до моменту розірвання Договору. Строк позики за Договором №04/02 від 04.06.2020 року становить 6 місяців з дати його підписання, тобто до 04.12.2020 року.

Також 04.06.2020 року Позикодавцем ОСОБА_2 та Позичальником ОСОБА_3 підписаний додаток 1 до Договору позики №04/02 від 04.06.2020 року, а саме Акт прийому-передачі Позикодавцем Позичальнику грошових коштів 20000 дол США., в присутності свідка ОСОБА_4 (т.1 а.с.18).

Що вказує на належне виконання Позикодавцем ОСОБА_2 своїх зобов`язань за Договором позики №04/02 від 04.06.2020 року.

24.12.2022 року Позикодавець ОСОБА_2 звернувся до Позичальника ОСОБА_3 про виконання останнім своїх зобов`язань за договором позики №04/02 від 04.06.2020 року, а саме у строк 5 календарних днів з моменту отримання вимоги повернути позику в розмірі 20000 дол США, сплатити санкції за порушення умов Договору, установлені у п.5.1, 6.1.8, 10.4.1. (т.1 а.с.22-25).

Відповідно дост.626ЦК України,Договором єдомовленість двохабо більшесторін,спрямована навстановлення,зміну абоприпинення цивільнихправ таобов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

У ст. 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору. Так, відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост.631ЦК України,строком договорує час,протягом якогосторони можутьздійснити своїправа івиконати своїобов`язкивідповідно додоговору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У ст. 637 ЦК України зазначено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно достатті 213цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ст. 639 ЦК України наведено форми договору.

Так, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У ст. 640 ЦК України наведено момент укладення договору.

Так, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У ст. 1046 ЦК України дано визначення договору позики.

Отже за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За умовами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З врахуванням наведених вимог Закону, дослідивши поданий суду оригінал Договору позики №04/02 від 04.06.2020 року та акт прийому-передачі грошових коштів на виконання цього Договору від 04.06.2020 року, суд вважає установленим, що Позикодавець ОСОБА_2 та Позичальник ОСОБА_3 дійшли згоди з усіх істотних умов договору позики та уклали його в простій письмовій формі 04.06.2020 року, і в цей же день ОСОБА_2 виконав свої зобов`язання за цим договором, надав ОСОБА_3 у позику 20000 дол. США.

За ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що він не підписував Договір позики №04/02 від 04.06.2020 року та Акт прийому-передачі грошових коштів від 04.06.2020 року не були підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд сприяв ОСОБА_3 у наданні доказів на підтвердження таких доводів, задовольнив його клопотання та призначив судову почеркознавчу експертизу для перевірки чи належить йому підпис, виконаний від його імені у спірному Договір позики та Акті прийому-передачі грошових коштів. Проте для виконання експертизи відповідач ОСОБА_3 не надав суду вільні, умовно вільні зразки свого підпису, не заявляв клопотання про витребування таких зразків підпису, не оплатив проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної за його клопотанням. Тому призначена судом експертиза не була виконана, а саме з підстав її не оплати відповідачем ОСОБА_3 .

У ст. 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 102 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У ст. 103 ЦПК України установлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У ст. 109 ЦПК України наведені наслідки ухилення від участі в експертизі.

Так, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 стверджував, що не підписував договір позики №04/02 від 04.06.2020 року та Акт прийому-передачі грошових коштів від 04.06.2020 року, проте не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження таких обставин, хоча і заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проте не оплатив її, не надав вільні та умовно-вільні зразки свого підпису, що унеможливило проведення призначеної експертизи. Тому суд оцінює таку поведінку відповідача як ухилення від участі в експертизи. А тому відповідно до ст.109 ЦПК України, суд відмовляє у визнанні факту, для з`ясування якого експертиза була призначена, а саме для підтвердження доводів відповідача ОСОБА_3 , що він не підписував договір позики та акт приймання-передачі грошових коштів, які є предметом спору між сторонами. Такі доводи ОСОБА_3 не підтверджені жодним належним, допустимим та достатнім доказом. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає установленим, що ОСОБА_3 уклав Договір позики №04/02 від 04.06.2020 року, отримав грошові кошти в сумі 20000 дол. США, що підтверджено Актом прийому-передачі грошових коштів на виконання цього Договору від 04.06.2020 року, проте не виконав в повному обсязі свої зобов`язання в установлені Договором строки, не повернув ОСОБА_2 позику 20000 дол. США та відсотки за користування позикою, як зазначено в позові, в сумі 1800 дол. США, з врахуванням частини повернутих відсотків.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

У ст. 524 ЦК України установлено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У ст.533ЦК Україниустановлено,що грошовезобов`язаннямає бутивиконане угривнях. Якщоу зобов`язаннівизначено грошовийеквівалент віноземній валюті,сума,що підлягаєсплаті угривнях,визначається заофіційним курсомвідповідної валютина деньплатежу,якщо іншийпорядок їївизначення невстановлений договоромабо закономчи іншимнормативно-правовимактом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Висновки про можливість ухвалення рішення про стягнення боргу в іноземній валюті у зобов`язаннях, які укладалися в іноземній валюті, наведені у правових позиціях ВП ВС, викладених у постанові від 04.07.2018 року по справі №761/12665/14-ц, у постанові від 16.01.2019 року по справам №373/2054/16-ц, №464/3790/16-ц.

З огляду на наведене, дослідивши оригінали Договору позики №04/02 від 04.06.2020 року та Акт прийому-передачі грошових коштів від 04.06.2020 року, суд з дотриманням презумпції правомірності правочинів вважає їх укладеними між сторонами Позикодавцем ОСОБА_2 та Позичальником ОСОБА_3 . А також вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_3 свої зобов`язання за договором позики не виконав в установлений строк до 04.12.2020 року, кошти не повернув, чим порушив права та інтереси позивача ОСОБА_2 . Тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за договором позики №04/02 від 04.06.2020 року в розмірі 20000 дол США. та відсотки за користування позикою, як зазначено в позові, в сумі 1800 дол. США, з врахуванням частини повернутих відсотків.

У ст. 1050 ЦК України наведено наслідки порушення договору позичальником

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У ст. 548 ЦК України наведені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання. Так, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.549ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ст. 550 ЦК України наведені підстави виникнення права на неустойку.

Так, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти нанеустойку ненараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617цього Кодексу).

Відповідно до ст. 551. ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки,встановлений законом,може бутизбільшений удоговорі,якщо такезбільшення незаборонено законом. Сторониможуть домовитисяпро зменшеннярозміру неустойки,встановленого актомцивільного законодавства,крім випадків,передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У ст. 552 ЦК України наведені правові наслідки сплати (передання) неустойки. Сплата (передання)неустойки незвільняє боржникавід виконаннясвого обов`язкув натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У ст. 625 ЦК України установлена відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Так, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ч.1 ст.625 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ч.2 ст.625 ЦК України).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Враховуючи, що за умовами Договору позики №04/02 від 04.06.2020 року: за п.5.4 строком повернення позики є 04.12.2020 року, за п.5.1, п.5.6 позикодавець отримує 3% в місяць за користування позикою Позичальником, і лише строк сплати першого платежу відсотків за користування позикою наведено у договорі, але за 1048 ЦК України відсотки за користування позикою сплачуються щомісячно. То суд вважає, що за усі 6 місяців надання у позику грошових коштів Позичальник мав сплатити Позикодавцю щомісячно 3% на місяць від суми позики 20000 дол. США, тобто 600 дол. США, а саме перший платіж відсотків за користування позикою не раніше 40 днів та не пізніше 50 днів з дати підписання позики, тобто з 14 по 24 липня 2020 року, а всі наступні платежі щомісячно 04 числа. Відповідно до п.6.1.8., п. 10.4.1 Договору позики, в разі недобросовісного виконання своїх зобов`язань Позичальником, йому надається 10 днів пільгового періоду, в якій відсутнє нарахування пені відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання, і лише після закінчення пільгового періоду починають діяти загальні положення цього Договору щодо їх нарахування. Враховуючи, що відповідно до цього Договору строк позики 6 місяців.

Оскільки Позикодавець ОСОБА_2 у позові визнав, що позичальник ОСОБА_3 виконав частково свої зобов`язання, на виконання Договору позики №04/02 від 02.12.2020 року сплатив перші три щомісячні платежі по процентам за користування позикою. Тому суд вважає, що ОСОБА_3 не виконав четвертий, п`ятий та шостий щомісячний платіж в розмірі 600 дол. США процентів за користування позикою, які він мав сплатити ОСОБА_2 відповідно у 04 число жовтня, листопада, грудня 2020 року, а саму позику повернути 04.12.2020 року.

Оскільки свої зобов`язання за договором позики ОСОБА_3 не виконав в повному обсязі, тому має понести відповідальність, визначену Законом та Договором.

Разом з тим, відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУвід 11березня 2020р.№ 211«Про запобіганняпоширенню натериторії Україникоронавірусу COVID-19» з внесеними змінами установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із внесеними змінами, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України №6641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із внесеними змінами, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р.№ 392Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із внесеними змінами, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р.№ 392Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р.№ 641Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 року продовжено строк дії карантину до 30.06.2023 року.

ЗгідноУказу ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» №64/2022від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України,ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні продовжувався Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 року з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 року з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 року №757/2022 року з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №59/2023 року з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президентавід 01.05.2023р.№ 254/2023 до 18.08.2023 року, Указом Президента від 26.07.2023 р. № 451/2023, затвердженогоЗаконом №3275-ХІ27.07.2023 року до 16.11.2023 року. Указом Президента України«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від06.11.2023р. №734/2023, затвердженим Законом Українивід 08.11.2023 р. № 3429-ІХ до 14.02.2024 р. Указом Президента України«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від05.02.2024р. №49/2024, затвердженого Законом Українивід 06.02.2024 р. № 3564-ІХ до 14.05.2024 р. Указом Президента України«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від06.05.2024р. №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 р.№ 3684-ІХ до 12.08.2024 р. Указом Президента України«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від23.07.2024р.№469/2024, затвердженим Законом Українивід 23.07.2024 р.№ 3891-ІХ до 10.11.2024 р.

З огляду на наведене, суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 пені за невиконання Договору позики від 04.06.2020 року, нарахованої в період карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та в період воєнного стану.

Зважаючи на положення ч.2 ст.625 ЦК України, п.15, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 за невиконання зобов`язань з повернення позики 04.12.2020 року протягом 30 днів , нарахованих за умовами п. 6.1.8 Договору позики в розмірі 120000 грн.

З огляду на викладене, з врахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за Договором позики в розмірі 20000 дол США, відсотків за користування позикою в розмірі 1800 дол. США, з урахуванням установлених цим Договором відсотків від простроченої суми за прострочення виконання зобов`язання до початку воєнного стану, відповідно до ч.2 ст.625, п.15, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в розмірі 120000 грн.

Повноваження органів влади є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

Тому суд не вбачає порушення принципу змагальності та диспозитивності при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за невиконання відповідачем зобов`язання за договором позики в період карантину та воєнного стану, оскільки незважаючи на зміст відзиву на позов, рішення суду не може прийматися без дотримання вимог закону, зокрема п.15, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

З огляду на викладене, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, суд вважає за необхідне пропорційно до задоволених вимог (62,09%) та з врахуванням розміру задоволених майнових вимог, які відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати на судовий збір в розмірі 10207,76 грн. (21800 дол. США х 41,32 за курсом НБУ станом на 16.09.2024 року = 900776 грн., таким чином ціна задоволених позовних вимог становить 900776 грн.+120000=1020776 грн., а 1% від задоволених позовних вимог майнового характеру становить 10207,76 грн.) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7450,80 грн. (вартість правничої допомоги 12000 х задоволені вимоги на 62,09%= 7450,80 грн.)

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики №04/02 від 04.06.2020 року, а саме позику в розмірі 20000 (двадцять тисяч) доларів США, відсотки за користування позикою 1800 (одна тисяча вісімсот) доларів США, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання нараховані 15% від суми простроченої заборгованості за неповернення позики в період 30 календарних днів в розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати на судовий збір в розмірі 10207,76 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7450,80 грн.

Інформація про сторони:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 24.02.1999 року Онуфрієвським РВ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 02.07.2018 року органом 5317, місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30.09.2024 року.

Суддя Мурашова Н.В.