Рішення

від 30.09.2024 по справі 200/6673/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року Справа№200/6673/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач, Приморський ВДВС), третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - третя особа, АТКБ «Приватбанк»), відповідно до якої просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про скасування процесуального документа від 16.09.2024 у ВП № НОМЕР_2 та скасувати її;

визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 17.09.2024 у ВП № НОМЕР_2 та скасувати її;

визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про скасування процесуального документа від 16.09.2024 у ВП № НОМЕР_3 та скасувати її;

визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 17.09.2024 у ВП № НОМЕР_3 та скасувати її;

визнати протиправними дії відповідача щодо не зняття арешту та зобов`язати зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 19.07.2016 у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 (номер запису обтяження: 15463687 (спеціальний розділ).

Крім того, позивачем викладено клопотання про винесення окремої ухвали у відношенні начальника Приморського ВДВС ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначено таке.

Позивач мала заборгованість перед АТКБ «Приватбанк» у зв`язку із чим на підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя № 266/353/16-ц було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 від 30.05.2016 на суму 79 314,88 грн. та ВП НОМЕР_4 від 30.05.2016 на суму 689,00 грн.

28 вересня 2017 року ВП № НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_3 згідно постанов про закінчення виконавчого провадження було завершено та припинено чинність арешту боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Проте, звернувшись до нотаріуса у 2024 році, позивач дізналась, що відносно неї існують обтяження:

від 19.07.2016 № 15463687 (арешт на все нерухоме майно) постанова Приморського ВДВС м. Маріуполь;

від 25.11.2015 № 12210151 (арешт на все нерухоме майно) постанова Приморського ВДВС м. Маріуполь;

Водночас у АСВП станом на 11.09.2024 відсутні відомості щодо відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 .

Згідно відповіді від 17.09.2024 на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 стало відомо про винесення 16.09.2024 за ВП № НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_3 постанов про скасування процесуальних документів, а саме про закінчення виконавчих проваджень.

У подальшому відповідачем винесено 16.09.2024 постанови про передачу виконавчих проваджень та 17.09.2024 постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно виніс постанови про скасування процесуальних документів, за відсутності виконавчого документа та заяви стягувача.

Щодо виконавчого збору, то позивач наголошує, що виконавчий збір за ВП НОМЕР_5 та ВП № НОМЕР_3 сплачено у 2017 році.

Щодо постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, то позивач вважає, що у 2014 році при відкритті виконавчих проваджень мінімальні витрати виконавчого провадження взагалі були відсутні.

Позивач звертає увагу, що відповідно довідки, виданої АТКБ «Приватбанк» будь-яка заборгованість позивача перед третьою особою - відсутня.

Приморським ВДВС надано відзив на позовну заяву, де відповідач зазначає про необґрунтованість доводів позивача та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на таке.

Постановою про результати перевірки виконавчих проваджень № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 від 13.09.2024 прийнято рішення про скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень від 28.09.2017 у зв`язку з відсутністю квитанцій про сплату боргу безпосередньо на рахунок стягувача або повідомлення, листа, заяви тощо, про сплату боргу у повному обсязі та/або коштів, виконавчого збору на депозитному рахунку Відділу.

Відповідач, вважає, що постанова «Про закінчення виконавчого провадження» є незаконною та не відповідає вимогам п. 13 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, тому 16.09.2024 винесено постанови про скасування процесуальних документів.

Водночас, відповідач зазначає, що станом на 27.09.2024 територія на якій Відділ здійснював діяльність, включена до Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022. Доступ до усієї документації Відділу, яка залишилася на непідконтрольній Україні території, наразі немає.

Правом, передбаченим ст. 165 КАС України, третя особа не скористалась.

Ухвалою суду від 30.09.2024 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не зняття арешту та зобов`язання зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 19.07.2016 у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 (номер запису обтяження: 15463687 (спеціальний розділ) закрито.

Фактичні обставини встановлені судом у справі такі.

30 травня 2016 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_2 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 266/353/16-ц, виданий 11.03.2016 Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 79 314,88 грн.

30 травня 2016 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_3 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 266/353/16-ц, виданий 11.03.2016 Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 689,00 грн.

07 червня 2016 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_2 прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 7 931,48 грн.

07 червня 2016 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_3 прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 68,90 грн.

19 липня 2016 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_2 прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 у межах суми стягнення 79 314,88 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

28 вересня 2017 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із виконанням рішення згідно виконавчого документа у повному обсязі та постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 266/353/16-ц, виданого 11.03.2016 Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 79 314,88 грн. закінчити. Припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

28 вересня 2017 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_3 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із виконанням рішення згідно виконавчого документа у повному обсязі та постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 266/353/16-ц, виданого 11.03.2016 Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 689,00 грн. закінчити. Припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

16 вересня 2024 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_2 прийнято постанову про скасування процесуального документа, якою установлено, що начальником відділу Приморського ВДВС - ОСОБА_3. при примусовому виконанні розглянуто Постановою про результати перевірки виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_2 від 13.09.2024 в межах повноважень, визначених Положенням про Приморський відділ ДВС у м. Маріуполі, керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальником відділу ОСОБА_3 з власної ініціативи здійснено перевірку виконавчого провадження щодо виконавчого листа № 266/353/16-ц, виданого 11.03.2016 Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 79 314,88 грн. встановлено відсутність коштів на депозитному рахунку Відділу та/або листа про сплату боргу, квитанції про сплату виконавчого збору, у зв`язку із чим постановлено скасувати документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 28.09.2017, що видав ОСОБА_5

16 вересня 2024 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_3 прийнято постанову про скасування процесуального документа, якою установлено, що начальником відділу Приморського ВДВС - ОСОБА_3. при примусовому виконанні розглянуто Постановою про результати перевірки виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_3 від 13.09.2024 в межах повноважень, визначених Положенням про Приморський відділ ДВС у м. Маріуполі, керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальником відділу ОСОБА_3 з власної ініціативи здійснено перевірку виконавчого провадження щодо виконавчого листа № 266/353/16-ц, виданого 11.03.2016 Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 79 314,88 грн. встановлено відсутність коштів на депозитному рахунку Відділу та/або листа про сплату боргу, квитанції про сплату виконавчого збору, у зв?язку із чим постановлено скасувати документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 28.09.2017, що видав ОСОБА_5

16 вересня 2024 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_2 прийнято постанову про передачу виконавчого документа - виконавчий лист № 266/353/16-ц, виданий Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу 79 314,88 грн. Приморському ВДВС у строк до 16.09.2024.

16 вересня 2024 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_3 прийнято постанову про передачу виконавчого документа - виконавчий лист № 266/353/16-ц, виданий Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу 689,00 грн. Приморському ВДВС у строк до 16.09.2024.

16 вересня 2024 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_2 прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження - виконавчий лист № 266/353/16-ц, виданий Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу 79 314,88 грн.

16 вересня 2024 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_3 прийнято постанову про передачу виконавчого документа - виконавчий лист № 266/353/16-ц, виданий Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу 689,00 грн.

17 вересня 2024 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_2 прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою постановлено визначити боржнику витрати виконавчого провадження: плата за користування АСВП - 69,00 грн.; винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження - 231,00 грн.; загальна сума мінімальних витрат - 300,00 грн.

17 вересня 2024 року Приморським ВДВС у межах ВП № НОМЕР_3 прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою постановлено визначити боржнику витрати виконавчого провадження: плата за користування АСВП - 69,00 грн.; винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження - 231,00 грн.; загальна сума мінімальних витрат - 300,00 грн.

Відповідно довідки АТКБ «ПриватБанк» від 19.09.2024 станом на 19.09.2024 у ОСОБА_1 заборгованість перед АТКБ «ПриватБанк» - відсутня.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Стаття 1. Виконавче провадження

1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 2. Засади виконавчого провадження

1. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Стаття 3. Рішення, що підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи

1. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Стаття 18. Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців

1. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

2. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

Стаття 39. Закінчення виконавчого провадження

1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

2. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Стаття 40. Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа

1. У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

3. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 41. Відновлення виконавчого провадження

1. У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

2. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Стаття 74. Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

3. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5)

Розділ I. Загальні положення

Пункт 3. Органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);

відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;

відділи державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).

Розділ XII. Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження.

1. Перевірити законність виконавчого провадження мають право:

начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.

2. Посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.

3. Перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються:

підстави витребування цього виконавчого провадження;

у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності;

у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов`язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження.

4. Постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів складається в кількох примірниках, з яких:

один примірник надсилається до органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження;

другий примірник залишається в органі державної виконавчої служби, який витребував виконавче провадження;

якщо перевірка виконавчого провадження здійснюється за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби, примірник постанови надсилається також цій посадовій особі.

5. Витребуване виконавче провадження надсилається до органу державної виконавчої служби, який його витребував, із супровідним листом у строки, визначені в постанові про його витребування.

Матеріали виконавчого провадження або їх копії повинні бути прошнуровані, пронумеровані, з описом документів, який підписується державним виконавцем, який оформив виконавче провадження, із зазначенням дати складання опису.

Виконавчі провадження з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250 в кожному.

Кожен том провадження оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис.

Копії матеріалів виконавчого провадження засвідчуються начальником органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження.

6. Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

7. Про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються: підстави перевірки виконавчого провадження; строки проведення перевірки;

у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму Закону;

у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови;

строк виконання постанови;

коло осіб, яким надсилаються копії постанови;

інша необхідна інформація.

Якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п`ятому та шостому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).

У разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами другим і третім частини третьої статті 74 Закону.

8. Після закінчення перевірки законності виконавчого провадження оригінал виконавчого провадження не пізніше трьох робочих днів з моменту закінчення перевірки повертається до органу державної виконавчої служби, у провадженні якого воно перебуває (перебувало).

9. Посадова особа органу державної виконавчої служби, яка здійснювала перевірку виконавчого провадження і виявила порушення вимог законодавства, зобов`язана забезпечити безпосередній контроль за цим виконавчим провадженням до повного усунення виявлених порушень.

Висновки суду.

Предметом вказаного спору є встановлення правомірності винесення відповідачем постанов про скасування процесуального документа та постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Судом при дослідженні постанов про скасування процесуального документа від 16.09.2024 у ВП № НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_3 установлено, що відповідач за власною ініціативою, керуючись абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону № 1404 скасував, винесені у ВП НОМЕР_5 та ВП № НОМЕР_3 постанови про закінчення виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону № 1404 передбачає право керівника вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначити їх своєю постановою та надати доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Спірні постанови складені та підписані начальником відділу Приморського ВДВС, що явно суперечить припису абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону № 1404 у світлі положень п. 3 Розділу І Інструкції 512/5.

Надалі, Інструкція № 512/2 (розділ ХІІ) чітко передбачає алгоритм дій у разі проведення перевірки законності виконавчого провадження, зокрема, перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби (п. 3 розділу ХІІ).

Власне відповідачем у відзиві зазначено, що станом на 27.09.2024 територія на якій Відділ здійснював діяльність, включена до Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022. Доступ до усієї документації Відділу, яка залишилася на непідконтрольній Україні території, наразі немає.

Більше того, ухвалою суду від 25.09.2024 витребувано у відповідача постанови про проведення перевірок виконавчого провадження, постанови про результати проведених перевірок виконавчим провадженням ВП № НОМЕР_2, ВП № НОМЕР_3 та Книгу обліку депозитних сум за 2017 рік.

Жодного із витребуваних судом документів відповідачем не надано.

Посилання відповідача на не надання позивачем доказів погашення боргу за ВП НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_3 є безпідставними, оскільки згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Поряд із цим, позивачем надано довідку АТКБ «ПриватБанк» від 19.09.2024 станом на 19.09.2024 про те, що у ОСОБА_1 заборгованість перед АТКБ «ПриватБанк» - відсутня.

Ураховуючи усе викладене та за відсутності матеріалів спірних виконавчих проваджень суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для винесення постанов про скасування процесуального документа у ВП № НОМЕР_2 та у ВП № НОМЕР_2.

Щодо постанов про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження.

Закон № 1404.

Стаття 42. Кошти виконавчого провадження

1. Кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

2. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

3. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

4. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Стаття 45. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум

1. Розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Інструкція 512/5 (у редакції, чинній станом на момент винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_2, ВП № НОМЕР_3)

Розділ VI. Фінансування виконавчого провадження

1. Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.

2. Витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

3. Авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII цієї Інструкції.

У разі передачі виконавчого документа відповідно до пункту 7 розділу III цієї Інструкції, передачі виконавчого провадження відповідно до пунктів 4, 6 розділу V цієї Інструкції невикористаний авансовий внесок стягувача перераховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (приватного виконавця), якому передається виконавчий документ або виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня винесення виконавцем постанови про передачу виконавчого документа (виконавчого провадження).

У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови.

Якщо стягнуті з боржника витрати виконавчого провадження були здійснені за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску.

Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, які було сплачено на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження.

При поверненні виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону, звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.

Розділ VII. Облік і звітність за сумами на рахунках органів державної виконавчої служби та приватних виконавців

3. Органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем щодо депозитного рахунку заводиться книга обліку депозитних сум (додаток 4), щодо рахунку авансових внесків - книга обліку авансових внесків (додаток 5).

Книги обліку ведуться в автоматизовані системі виконавчого провадження. Запис здійснюється шляхом прямого введення обов`язкового складу реквізитів, який установлений для книги.

4. Книга обліку депозитних сум та книга обліку авансових внесків щомісяця (до десятого числа) роздруковуються, прошнуровуються, скріплюються печаткою органу державної виконавчої служби або приватного виконавця та включаються до відповідної справи за номенклатурою.

5. В органі державної виконавчої служби ведення книг обліку за кожним рахунком здійснюється відповідальною особою, яка визначається розпорядчим документом начальника органу державної виконавчої служби (далі - відповідальна особа). Відповідальна особа здійснює підготовку розрахункових документів про перерахування коштів, ведення необхідних нарядів банківських документів та розпоряджень державних виконавців, підготовку звітності щодо коштів на рахунках органів державної виконавчої служби.

Книги обліку за кожним рахунком приватного виконавця ведуться особисто приватним виконавцем.

10. Після отримання з органу Державної казначейської служби України або банку виписок про наявність на відповідному рахунку коштів у книгу обліку негайно вносяться записи.

11. При надходженні коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок авансового внеску відповідальна особа повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу державної виконавчої служби, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу державної виконавчої служби на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення.

Після цього не пізніше наступного робочого дня відповідальна особа повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

Висновки суду у цій частині.

Окрім наведених вище висновків щодо протиправності постанов про скасування процесуальних документів, суд у частині постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2 додатково звертає увагу на таке.

Згідно наведених вище вимог ч. 4 ст. 42 Закону № 1404 та Інструкції № 512/5 розподіл мінімальних витрат виконавчого провадження здійснюється на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум або у випадку, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Установлені судом фактичні обставини справи свідчать, що після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404, постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2 винесені в окреме провадження не були.

Поряд із цим відповідачем не надано жодних доказів, що відповідні витрати не були стягненні на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум.

Як вже відзначалось за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доведення правомірності рішень суб`єкта владних повноважень покладається на останнього.

Виходячи із того, що Приморським ВДВС не доведено факт не сплати позивачем боргових зобов`язань за ВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2, у тому числі й мінімальних витрат виконавчого провадження, то відповідні постанови про стягнення витрат мінімального провадження є протиправними.

У цьому контексті суд звертає увагу на пункти 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), від 20.10.2011, остаточне 20.01.2012), де вказано, що Суд застосовує «принцип належного урядування» як багатоаспектний принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов`язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Понад це «на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Водночас згідно з концепцією «принципу належного урядування» «Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».

Також суд звернув увагу, що у позовній заяві та відзиві сторони зазначали про постанови щодо стягнення виконавчого збору, однак такі не визначені позивачем предметом позову, а тому суд не дає оцінки відповідним посиланням.

Щодо клопотання позивача про винесення окремої ухвали відносно начальника Приморського ВДВС - ОСОБА_3, то суд зазначає, що положення ст. 249 КАС України свідчать про дискреційність повноважень суду у даному питанні. Проте, на переконання суду, установлені судом фактичні обставини не створюють достатніх підстав для вчинення судом відповідних дій, а тому вказане клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3875,84 грн. (з урахуванням понижуючого коефіцієнту) підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем у позові зазначено про орієнтовний розрахунок сум витрат на правову допомогу адвоката згідно договору правової допомоги від 09/24/2.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки справа розглядалась без виклику (повідомлення) сторін у справі, то зазначення позивачем у позові орієнтовного розрахунку витрат на надану професійну правничу допомогу належить прирівнювати до виконання дій, передбачених абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України, а відтак позивач має право протягом 5 днів після ухвалення рішення суду надати суду остаточний розрахунок витрат на правову допомогу та відповідні докази їх сплати для розгляду і вирішення судом вказаного питання.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 134, 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (87517, Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, провулок Дніпропетровський, будинок, 15 ЄДРПОУ 34908792) третя особа Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (Україна, 01001, місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування процесуального документа від 16.09.2024 у ВП № НОМЕР_2.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 17.09.2024 у ВП НОМЕР_5.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування процесуального документа від 16.09.2024 у ВП № НОМЕР_3.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 17.09.2024 у ВП НОМЕР_4.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (87517, Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, провулок Дніпропетровський, будинок, 15 ЄДРПОУ 34908792) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 3875 (три тисячі вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 84 копійки

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2024 року.

Суддя І.В. Буряк