Ухвала

від 30.09.2024 по справі 420/25512/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25512/24

У Х В А Л А

09 вересня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення старшого інспектора ПК віпс (тип А) Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 20 травня 2024 року № 1459 про відмову в перетині державного кордону України, ухвалене щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) надати дозвіл на перетин державного кордону України в умовах воєнного стану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з наявністю в нього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року (не підлягають призову на військову службу під час мобілізації заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку) та на підставі п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року (не підлягають призову на військову службу під час мобілізації визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Ухвалою від 16.08.2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 09.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій в обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до суду зазначено, що оскільки позивачу не було відомо про причини відмови йому в перетині державного кордону України, з метою з`ясування причин такої відмови, Позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору. Звернутись протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення до суду з позовною заявою позивач не міг, виходячи з вимог до позовної заяви, передбачених ст.160 КАС України.

Як зазначено позивачем, останній вважав за можливе та щиро розраховував на досудове врегулювання даного спору також з тією метою, щоб не навантажувати суд тими спорами, які можливо було б вирішити без судового процесу. Саме тому позивач неодноразово звертався до органів Державної прикордонної служби України вищого рівня.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правила регулювання строків звернення до суду має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до частини третьої статті Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 № 1710-VI особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.

Відтак, Законом України «Про прикордонний контроль» встановлений місячний строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення про відмову в перетинанні державного кордону України з дня прийняття відповідного рішення.

Таким чином, строк на оскарження рішення про відмову у перетинанні кордону становить один місяць з дня його прийняття. Вказана норма є спеціальною відносно статті 122 КАС України і тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

З даним позовом позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» 12.08.2024 року, при цьому оскаржуване рішення №1459 прийнято 20.05.2024 року, тобто позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку, передбаченого Законом України «Про прикордонний контроль» .

При цьому, суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження рішення не є перешкодою для звернення позивача до суду з позовною заявою в межах строку, визначеного Законом України «Про прикордонний контроль» для оскарження рішення про відмову в перетині державного кордону.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Враховуючи недоведеність заявником існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.

Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду доказів дотримання строку звернення до суду або письмових пояснень та відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строків звернення до суду.

За таких обставин суд вважає необхідним залишити позов без руху та повідомити позивача про надання йому 5-денного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав поважності причин його пропуску та повідомити, що у разі їх не усунення позов буде залишений без розгляду у відповідності до п.7 ч.1 ст.240 КАС України.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Визнати неповажними зазначені ОСОБА_1 в заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі ненадання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П.Самойлюк