Ухвала

від 16.10.2024 по справі 420/25512/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25512/24

У Х В А Л А

09 вересня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення старшого інспектора ПК віпс (тип А) Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 20 травня 2024 року № 1459 про відмову в перетині державного кордону України, ухвалене щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) надати дозвіл на перетин державного кордону України в умовах воєнного стану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з наявністю в нього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року (не підлягають призову на військову службу під час мобілізації заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку) та на підставі п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року (не підлягають призову на військову службу під час мобілізації визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Ухвалою від 16.08.2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 09.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

Ухвалою від 09.09.2024 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із наведеними обґрунтованими обставинами та доказами на підтвердження вказаних обставин.

На виконання ухвали про залишення позову без руху від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, що в оскаржуваному Рішенні про відмову в перетинанні державного кордону України не вказано причину відмови, конкретного документу або переліку документів, які він не надав, але мав надати, та/або не вказано підставу, передбачену статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яка б перешкоджала Позивачу у перетині державного кордону України, лише міститься наступна вказівка: «На підставі ЗУ «Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну громадянами України», Правил перетинання ДК громадянами України, затверджених ПКМУ №57 від 27.01.1995 року». Оскільки позивачу не було відомо про причини відмови йому в перетині державного кордону України, з метою з`ясування причин такої відмови, Позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору

Крім того, позивач зазначає, що в тексті оскаржуваного Рішення міститься вказівка, що дане рішення, зокрема, може бути оскаржене до Білгород-Дністровського міськрайонного суду за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 27.

Однак, відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Тобто адміністративні справи про оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України підсудні окружним адміністративним судам. В даному випадку справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду. Позивач, виходячи з вищенаведеного, був введений в оману щодо порядку оскарження даного рішення про відмову в перетині державного кордону України.

Позивач зазначає, що останній проявляв активну позицію в захисті своїх прав, не вчиняв бездіяльності, про що свідчить кількість скарг, які були подані його представником.

Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З аналізу зазначених норм вбачається, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

В обґрунтування причин пропуску звернення до суду позивач зазначає, що причини відмови іноземцю, особі без громадянства або громадянину України в перетинанні державного кордону України із зазначенням підстав та строків тимчасового обмеження громадянина України у праві на виїзд з України або рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю, особі без громадянства в разі наявності в базах даних Державної прикордонної служби України відомостей про таке обмеження або рішення.

Водночас, відповідач не виконав свій обов`язок щодо конкретного зазначення причин відмови у перетині державного кордону.

Листом №02.03/Т-163/155 від 24.06.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду скарги позивача на рішення про відмову в перетині кордону позивач отримав 15 липня 2024 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта».

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Враховуючи доводи представника позивача, з метою забезпечення прав позивача, суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 14 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим продовжити розгляд справи відповідно до ухвали від 16.08.2024 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись 121,171,248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

Продовжити розгляд справи №420/25512/24.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк