УХВАЛА
01 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 360/164/24
адміністративне провадження № К/990/35741/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №360/164/24 за позовом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Громадської організації «Золотий дивосвіт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, про заборону діяльності громадської організації шляхом її припинення,
В С Т А Н О В И В :
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулось до суду з позовом до Громадської організації «Золотий дивосвіт», в якому просило заборонити та примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію «Золотий дивосвіт».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
18 вересня 2024 року Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №360/164/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2024 року визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів: Прокопенка С.А., Уханенка С.А.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року №1110/0/78-24 (на підставі службової записки судді-доповідача Кашпур О.В. від 30 вересня 2024 року №38501/24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 , який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) здійснено заміну судді ОСОБА_1 на суддю Соколова В.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 330 КАС України визначено обов`язкові вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, серед яких відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно та щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Проте, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона не містить посилань на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання.
У касаційній скарзі скаржник тільки процитував норми передбачені частиною четвертою статті 328 КАС без належного правового обґрунтування та конкретизації процесуальної норми, яка, на думку скаржника, є підставою для перегляду судових рішень у цій справі в касаційному порядку.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №360/164/24 за позовом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Громадської організації «Золотий дивосвіт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, про заборону діяльності громадської організації шляхом її припинення - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 02.10.2024 |
Номер документу | 122007904 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо запобігання та припинення протиправної діяльності товариств, установ, інших організацій, яка посягає на конституційний лад, права і свободи громадян |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кашпур О.В.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні