Рішення від 16.01.2024 по справі 932/2353/22

Справа № 932/2353/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровськау складі:

головуючої судді Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря Рошошка Є.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судум.Дніпров порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільнусправу запозовом Дніпропетровського обласногоцентру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України, про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у травні 2022 року надійшла позовна заява Дніпровського міського центру зайнятості, правонаступником якого є Дніпропетровський обласний центр занятості, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю, виплачену за період з 17.03.2020 по 24.08.2020 року, у розмірі 44 884 грн. 01 коп., та за період з 16.11.2020 року по 03.01.2021 року у розмірі 2 874 грн. 19 коп., а такожний судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач перебував на обліку в Дніпровському міському центрі зайнятості як безробітний з 17.03.2020 року по 25.08.2020 року. Протягом перебування на обліку у статусі безробітного відповідачу було нараховано допомогу по безробіттю у сумі 44 884 грн. 01 коп. та з 16.11.2020 року по 04.01.2021 року відповідачем було отримано допомогу по безробіттю у розмірі 2874 грн. 19 коп. В подальшому на виконання вимогст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітні» було проведено розслідування страхового випадку, в результаті якого складено Акт №21/100222 від 10.02.2022 року. За результатами перевірки з Пенсійного фонду України була отримана інформація, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно доЗакону України «Про Пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Таким чином, Дніпровським міським центром зайнятості виявлено факт порушення ч. 2 та ч. 3ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у зв`язку з чим сума незаконно отриманих коштів за період з 17.03.2020 року по 24.08.2020 року становить 44 884 грн. 01 коп. та за період з 16.11.2020 року по 03.01.2021 року становить 2874 грн. 19 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 09.05.2022 справу передано судді Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О. від 25.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем 15.07.2022 надано відзив на позовну заяву та 04.10.2022 заперечення, доводи викладені в яких зводяться до незгоди з заявленими вимогами. Так, останнім зазначено, що ним не вчинялося дій, спрямованих на незаконне отримання коштів, про що свідчить надання позивачу всіх документів, які між іншим містять інформацію про його право на отримання пенсії за вислугою років. Також вказано, що на час призначення виплат по безробіттю, він не володів інформацією щодо призначення йому пенсії, тобто, вказане у своїй сукупності свідчить про відсутність факту недобросовісності.

Представником третьої особи 22.08.2022 надано суду письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років з 03.03.2020.

Відповідачем у серпні 2023 року було надано клопотання про надання правової оцінки, в яких зазначено, що станом на подання заяви щодо призначення допомоги по безробіттю він не отримував пенсію. Розрахунок пенсії здійснено 07.05.2020, що свідчить про дату прийняття рішення про її нарахування саме 07.05.2020.

Представником позивача у жовтні 2023 року надано письмові пояснення, доводи викладені в яких є аналогічними до змісту позову.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.11.2022 позов Дніпровського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 було задоволено.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20.02.2023 замінено стягувача Дніпровський міський центр зайнятості на його правонаступника Дніпропетровський обласний центр зайнятості.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.06.2023 повернуто ОСОБА_1 , як передчасно подану, апеляційну скаргу на заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.11.2022.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.07.2023 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.07.2023 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.11.2022 та призначено її до розгляду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.10.2023 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.11.2022. заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.11.2022 скасовано та призначено цивільну справу до судового розгляду за правилами за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом).

У дане судове засідання представник позивача не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач не з`явився, матеріали справи містять заяви про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, у письмових поясненнях висловлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.1, 2, 3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У відповідності до ч.1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідност. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1, 5, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного. Разом з підписанням даної заяви ОСОБА_1 інформував, що він через відсутність роботи не має заробітку або інших джерел доходу, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійноне є суб`єктом підприємницької діяльності; пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не призначено.

17 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості з заявою щодо призначення виплати допомоги по безробіттю. В заяві заначено, що він ознайомлений з умовами і тривалістю призначення допомоги по безробіттю відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З персональної картки та рішень, прийнятих органом щодо зареєстрованого безробітного, вбачається, що ОСОБА_1 надано статус безробітного 10.03.2020 на підставі ч.1ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»та 25.08.2020 припинено реєстрацію/облік на підставі працевлаштування за наймом на умовах трудового договору.

16 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного.

Разом з підписанням даної заяви ОСОБА_1 інформував, що він через відсутність роботи не має заробітку або інших джерел доходу, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійноне є суб`єктом підприємницької діяльності; пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не призначено.

16 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості з заявою щодо призначення виплати допомоги по безробіттю. В заяві заначено, що він ознайомлений з умовами і тривалістю призначення допомоги по безробіттю відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З персональної картки та рішень, прийнятих органом щодо зареєстрованого безробітного, вбачається, що ОСОБА_1 надано статус безробітного 16.11.2020 на підставі ч.1ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»та 04.01.2021 припинено реєстрацію/облік на підставі абз.3 пп.1 п.30 Порядку.

Під час перебування на обліку ОСОБА_1 відвідував центр зайнятості: 10.03.2020, 11.03.2020, 17.03.2020, 15.04.2020, 14.05.2020, 12.06.2020, 09.07.2020, 05.08.2020, 25.08.2020, 26.08.2020, 16.11.2020, 19.11.2020, 24.11.2020, 25.11.2020, 02.12.2020, 10.12.2020, 21.12.2020, 18.01.2020.

17.03.2020 та в подальшому 16.11.2020 року ОСОБА_1 письмово повідомлено про права та обов`язки, зокрема, що зареєстровані безробітні зобов`язані: своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації; відповідальність за достовірність поданих Центру зайнятості, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

За період з 17.03.2020 по 24.08.2020 року ОСОБА_1 було нараховано допомогу по безробіттю та платежі в розмірі 44 884 грн. 01 коп. та за період з 16.11.2020 року по 03.01.2021 рік у розмірі 2874 грн. 19 коп., що підтверджується довідками.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики № 60/62 від 13.02.2009 року,Постанови правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом перебування на обліку як безробітного.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.

Листом від 31.01.2022 року №0400-010311-6/17360 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на запит від 12.01.2022 року №93 повідомляється, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 03.03.2020 року і отримує пенсію за вислугу років згідноЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі виявленого факту проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатом якої складено акт №21/100222 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення у відповідності до п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики № 60/62 від 13.02.2009 рокута зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248.

10.02.2022 року проведено засідання по розгляду страхових випадків, за результатом якого ухвалено скласти Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості матеріального забезпечення та згідно акту №21/100222 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»Дніпровського міського центру зайнятості від 10 лютого 2022 року та встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку як безробітного з 17.03.2020 року отримував пенсію за вислугу років з 03.03.2020 року, що суперечить поданим даним ОСОБА_1 у заяві про надання статусу безробітного від 17.03.2020 року та від 16.11.2020 року, Висновками підтверджено порушення. Відповідно доЗакону України «Про зайнятість населення»таЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 безпідставно виплачена допомога по безробіттю за період з 17.03.2020 року по 24.08.2020 року у розмірі 44884 грн. 01 коп. та за період з 16.11.2020 року по 04.01.2021 рік у розмірі 2874 грн. 19 коп., вказано, що неправомірно отримані кошти підлягають поверненню.

Згідно наказу Дніпровського міського центру зайнятості № 15 від 14 лютого 2022 року слідує, що було прийнято рішення щодо повернення виплачених коштів ОСОБА_1 як допомоги по безробіттю та на адресу відповідача 15.02.2022 за № 422 був направлений лист-претензія про повернення вищевказаних коштів.

Відповідно до копії роздруківки з протоколу розрахунку органу Пенсійного фонду, з ОСОБА_1 проведено розрахунок 07.05.2020.

Відповідно до ч.1ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»(в редакції на час звернення відповідача), статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.7ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком , в тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Частина 3ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення»передбачає, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно ч. 1ст. 1166 Цивільного кодексу Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до ч. 3ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття "є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Відповідні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 545/164/17-ц.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення вказаних положень свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, а також з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 06 лютого 2019 року, які відповідно до вимог ч. 4ст.263ЦПК України враховуються судом при ухваленні рішення.

Враховуючи наведене, добросовісність безробітного полягає у своєчасному повідомленні відповідного центру зайнятості про втрату ним права на отримання допомоги по безробіттю.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, при цьому підставою для стягнення з відповідача суми виплаченого забезпечення є встановлення умисного невиконання обов`язків та зловживання ними застрахованою особою.

З огляду на те, що позивач був обізнаний щодо наявності у відповідача права на отримання пенсії, яка станом на час звернення останнього з заявою про надання статусу безробітного та призначення відповідних виплат, не виплачувалася йому, що свідчить про відсутність факту недобросовісності ОСОБА_1 в частині отримання виплат за період до травня 2020 року (березень 2020 року 4068,39 грн., квітень 2020 року 8408,00 грн.), заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

В той же час, з огляду на не повідомлення відповідачем у травні 2020 року про початок отримання пенсії, позовні вимоги позивача в частині стягнення допомоги по безробіттю, виплаченої за період: з 07.05.2020 року до 24.08.2020 року; з 16.11.2020 року до 30.01.2021 року, підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього умисного невиконання своїх обов`язків не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки він був письмово повідомлений про свої права та обов`язки, під час неодноразового відвідування центру зайнятості мав змогу повідомити про факт отримання пенсії, отримати додаткові роз`яснення та мав розуміти правові підстави для набуття статусу безробітного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по справі сплачений судовий збір в сумі 2481,00 гривень

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Дніпропетровського обласного центра зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03490909, адреса: 49006, м.Дніпро, вул.Ю.Савченко, 12) незаконно отриману допомогу по безробіттю, виплачену за період з 07.05.2020 року до 24.08.2020 року у розмірі 32407 гривень 62 коп. та за період з 16.11.2020 року до 30.01.2021 року у розмірі 2874 гривні 19 коп., а всього 35281 грн. 81 коп. (тридцять п`ять тисяч двісті вісімдесят одну гривню 81 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03490909, адреса: 49006, м.Дніпро, вул.Ю.Савченко, 12) понесені витрати по справі сплачений судовий збір в сумі 2481,00 гривень (дві тисячі чотириста вісімсот одну гривню).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Т.О.Кудрявцева