Рішення

від 25.09.2024 по справі 554/6032/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 25.09.2024Справа № 554/6032/22 Провадження № 2-др/554/50/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

25 вересня 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого - судді Бугрія В.М., за участю секретаря Янушкевіч К.І., розглянувши заяву адвоката Сідько Світлани Іванівни в інтересах ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та заява адвоката Хворост Дарії Михайлівни в інтересах ОСОБА_2 про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

встановив:

29.08.2024 року рішенням суду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім?єю в період з 26 жовтня 2009 року по 29 листопада 2011.

Розірвано шлюб, зареєстрований 30 листопада 2011 року між позивачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 1856.

Визначено спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :

- автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_1 марки FORD модель FOCUS (VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску 2011);

-?? автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_1 , марка FORD, модель ECOSPORT, тип загальний легковий універсал - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , об?єм двигуна 998, рік випуску 2015, колір чорний;

- ??квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

Проведено розподіл спільного сумісного майна подружжя наступним чином:

??У власності ОСОБА_1 залишено автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_1 , марка FORD, модель ECOSPORT, тип загальний легковий універсал - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , об?єм двигуна 998, рік випуску 2015, колір чорний;

??У власності ОСОБА_2 залишено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

??Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 332484 грн. в якості компенсації частини вартості квартири, що знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА в Полтавській області, код одержувача 26304855, рахунок одержувача:UA398201720355289002000015950, одержувач ГУ ДКСУ у Полтавській області, внесені нею згідно квитанції № 3906-2504-5698-7761 від 09 квітня 2024 року.

Стягнуто із ОСОБА_1 накористь ОСОБА_2 судовийзбірурозмірі8546,05грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Визнано спільним сумісним майном ОСОБА_2 і ОСОБА_1 : квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

02.09.2024 року адвокат Сідько Світлана Іванівна в інтересах ОСОБА_1 направила заяву про розподіл судових витрат. Просила заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 15000,00 (П`ятнадцять тисяч) грн.

04.09.2024 року від адвоката Хворост Дарії Михайлівни в інтересах ОСОБА_2 надійшла заява про розподіл судових витрат. Просила стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 25000грн. (22000 грн. 00 коп. витрати на правничу допомогу, 3000 грн. 00 коп. витрати пов`язані з залученням експертів та проведенням експертизи).

При винесенні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч.ч. 1 і 2ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК Україниу разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

09 вересня 2024 року між адвокатом Сідько С.І. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги. Згідно умов договору передбачено, що за надання правової допомоги, передбаченої даним договором, клієнт зобов`язується сплатити адвокатові гонорар в розмірі та строки, погоджені між ними. Згідно акту приймання передачі виконаних робіт витрати на професійну правничу допомогу, які сторона понесла у зв`язку з розглядом справи сума витрат становить 15000 грн.

Також 04 червня 2024 року між адвокатом Хворост Д.М. та Дорогань - Писаренко Л.О. укладено договірпро наданняправничої (правової)допомоги №36та додатковоїугоди №2.Згідно умовдоговору передбачено,що занадання правовоїдопомоги передбаченоїп.1.1даного договоруклієнт зобов`язуєтьсясплатити адвокатовігонорар (винагороду)в розмірі22000грн.Надано такождетальний описнаданих послуг.Надано розрахунок 3000 грн. 00 коп. витрати пов`язані з залученням експертів та проведенням експертизи.

09.09.2024 року від ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката Хворост Д.М.

25.09.2024 від адвоката Хворост Дарії Михайлівни в інтересах ОСОБА_2 надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Сідько С.І.

Сторони в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд заяв без участі..

У зв`язку з неявкою учасників розгляду справи, згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У зв`язку із зазначеним, представник позивача звернулась до суду в порядку п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України з відповідною заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно п.3 ч.1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

З роз`яснень які містяться вПостанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14«Про судове рішення у цивільній справі» в п. 20 зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбаченихстаттею 220 ЦПК( 1618-15 ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу наданих послуг. Даний висновок встановлено у Постанові КЦС ВС від 12.05.2021 у справі № 235/4969/19, в якому вказано, що: «У межах цієї справи суд підтримав правову позицію про те, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним.».

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Даний висновок встановлено у Постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в якому зазначено: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Відповідно дост. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно дост. 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У разі часткового задоволення зустрічного позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Слід розуміти, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України). За результатами розгляду справи витрати направничудопомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

На підставі п. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладену більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Для визначення розміру витрат направничудопомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

З огляду на зазначене положеннямиЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Судувід 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 рокуу справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Судом при вирішенні заяв про компенсацію витрат на правничу допомогу враховано складність даної справи, обсяг робіт проведених адвокатами, критерії розумності їхнього розміру.

29.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя задоволено повністю.Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Проаналізувавши наведений у заявах про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих послуг адвокатами, а також подані документи, беручи до уваги вище викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката Сідько С.І. пропорційно до заявлених позовних вимог по зустрічному позову, а заяву адвоката Хворост Д.М. задовольнити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.270,352,354 ЦПК України, суд,

постановив:

Винести додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7500 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його ухвалення.

Суддя В.М.Бугрій