Рішення

від 27.09.2024 по справі 545/2838/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2838/23

Провадження № 2/545/235/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді:Потетій А.Г.

за участю секретаря:Мамишевої А.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно набутого середнього заробітку,-

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно набутого середнього заробітку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на наступне. Так, ОСОБА_1 працював машиністом залізнично-будівельних машин у виробничому структурному підрозділі «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця» з 14.05.2013 р. 17.03.2022 року відповідач заключив контракт добровольця територіальної оборони добровольчого формування №1 Терешківської сільської територіальної громади Полтавського району Полтавської області військової частини НОМЕР_1 . З цього часу відповідач був увільнений, отримував середній заробіток. До відділу кадрів надійшла інформація, що перебуваючи у списках добровольчого формування №1 Терешківської сільської територіальної громади відповідач перебував за межами України. Листом №223 від 07.06.2023 року добровольче формувань №1 Терешківської сільської територіальної громади Полтавського району Полтавської області військової частини НОМЕР_1 повідомило, що відповідач з січня 2023 року до виконання завдань не задіювався. Також листом Полтавського РТЦК повідомлено, що відповідач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. ВСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » листом №ПЦМКР-01-15/629 від 14.07.2023 року звернувся до добровольчого формування №1 Терешківської сільської територіальної громади Полтавського району Полтавської області військової частини НОМЕР_1 з запитом надати довідку про час виконання завдань (графік чергувань, облік робочого часу) ОСОБА_1 з 17 березня 2022 року по 20 липня 2023 року. У відповідь було отримано лист №226 від 17 червня 2023 року, у якому йдеться про те, що «збереження графіків задіяння добровольців добровольчого формування для підтримання правопорядку та інших передбачених законодавством заходів на території громади не передбачено». Так як відповідач не залучався до виконання завдань, про що не повідомив роботодавця, вважає, що роботодавець був введений в оману, а середній заробіток був виплачений безпідставно. 25.06.2023 року позивач отримав листа №6/1565 від 23 липня 2023 року з ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому повідомляється, що контракт відповідача «вважається недійсним, так як добровольчі формування на території Полтавського району розформовані на підставі

наказу командувача сил територіальної оборони Збройних Сил України від 04.11.2022 р.». Ні відповідач, ні добровольче формування №1 Терешківської сільської територіальної громади не повідомило позивача про це вчасно, через що за відповідачем помилково було збережено середній заробіток. На законодавчому рівні не встановлено процедури взаємодії роботодавця з добровольчим формуванням щодо обліку робочого часу добровольця та його залученості до виконання завдань. Відтак, у даному випадку позивачем не було порушено законодавство, яке регулює відповідні правовідносини. ВСП «ПЦМКР»,маючи контракт добровольчого формування ОСОБА_1 , дотримувався вимог абз. 1 ст. 119 КЗпП України, увільнив останнього, враховуючи специфіку роботи на підприємстві та вахтовий метод роботи, зберігав за останнім середній заробіток. ОСОБА_1 попри те, що добровольче формування №1 Терешківської сільської територіальної громади було розформовано, замовчував цей факт та продовжував отримувати середній заробіток, що свідчить про його недобросовісність. Середній заробіток було виплачено з коштів АТ «Українська залізниця». 18.07.2023 року в результаті проведеної наради при начальнику Відповідачу було запропоновано повернути незаконно отриманий середній заробіток, на що останній надав пояснення. Відтак, ВСП «ПЦМКР», який за довіреностями представляє інтереси АТ «Українська залізниця», має право пред`явити позов про витребування середнього заробітку. З 05.11.2022 року була відсутня правова підстава для виплати відповідачу середнього заробітку. Отже, він має обов`язок повернути безпідставно набутий середній заробіток за період з 05.11.2022 року по 20.07.2023 року у сумі 83631,23 грн., який і просить суд стягнути з відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав відзив в якому заперечив щодо задоволення позову, оскільки він є безпідставним.

Також представником позивача було надано відповідь на відзив, а представником відповідача заперечення на відповідь на відзив.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення сторін та свідків, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст.82 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6ст.81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ОСОБА_1 працював машиністом залізнично-будівельних машин у виробничому структурному підрозділі «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця» з 14.05.2013 р.

17.03.2022 року відповідач заключив контракт добровольця територіальної оборони добровольчого формування №1 Терешківської сільської територіальної громади Полтавського району Полтавської області військової частини НОМЕР_1 . З цього часу відповідач був увільнений, отримував середній заробіток.

Позивач зазначає, що відповідач незаконно отримував середню заробітну плату, оскільки його контракт добровольця ТрО було припинено. При цьому позивач, як на доказ, посилається на лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.07.2023 № 6/1565.

Згідно листа №223 від 07.06.2023 року від Добровільного формування №1 Терешківської сільської територіальної громади в/ч НОМЕР_1 Сил територіальної оборони, ДФТГ, з яким укладено контракт відповідачем, продовжує діяти та виконувати бойові завдання. З листа вбачається, що звернення щодо розірвання контракту добровольця ТрО від відповідача не надходило. Тому контракт є чинним, а ІНФОРМАЦІЯ_4 не є уповноваженим органом на визнання контракту добровольця ТрО недійсним.

ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначається, що контракт добровольця вважається недійсним, так як добровольчі формування на території Полтавського району розформовані на підставі наказу командувача сил територіальної оборони ЗСУ від 04.11.2022 року. Ті добровольчі формування, які залишилися діючими, сконцентровані на території м. Полтави.

Положенням не покладається завдань на ТЦК та СП щодо видання пояснень, довідок або інших документів щодо діяльності ДФТГ. Окрім цього, з п. 8 вбачається специфічність завдань ТЦК та СП, які спрямовані на здійснення військового обліку, завдань та функцій, які б містили повноваження ТЦК та СП роз`яснювати діяльність ДФТГ та чинність контрактів добровольців ДФТГ з відповідними ДФТГ Положення не містить.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_5 є неналежним суб`єктом щодо роз`яснення чинності контрактів добровольців ДФТГ, а тому не мав права у листі зазначати, що контракт відповідача ОСОБА_1 «вважається недійсним».

Лист №6/1565 від 23 липня 2023 року є недопустимим доказом, оскільки обставини щодо чинності контракту добровольця ДФТГ не можуть підтверджуватися районним ТЦК та СП, оскільки на останній не покладено таких завдань, функцій та повноважень.

ІНФОРМАЦІЯ_6 не надав жодного первинного документу, який би слугував доказом того, що у період з листопада 2022 року по липень 2023 року контракт добровольця ДФТГ №1 ОСОБА_1 був розірваний, а сам ОСОБА_1 позбувся статусу добровольця ДФТГ №1.

Натомість, згідно листа №223 від 07.06.2023 року від Добровільного формування №1 Терешківської сільської територіальної громади в/ч НОМЕР_1 Сил територіальної оборони вбачається, що ДФТГ, з яким укладено контракт відповідачем, продовжує діяти та виконувати бойові завдання. У листі вказано, що звернення щодо розірвання контракту добровольця ТрО від відповідача не надходило.

Суд звертає увагу, що ч.1ст.119 КЗпП Українине зазнала змін з 24.02.2022 року та, дійсно, передбачає, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Відповідно достатті 64 Конституції Українив умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55,56,57,58,59,60,61,62,63Конституції України.

Згідно підпункту 5 пункту 1статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями3034,38,39,4144,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 залучався до рейдів, патрулів та підтримання правопорядку у січні, лютому, березні, квітні та липні 2023 року. Обидва свідки, вказали, що разом з відповідачем регулярно були на тренуваннях, що відбувалися двічі на тиждень та на патрулях, про які останні, як жителі територіальної громади, могли попереджатися навіть за короткий проміжок часу.

Згідно листа Терешківської сільської ради Полтавського району №611/02.1.1-40 від 19.03.2024 року, особовий склад ДФТТ №1 розриває контракт з добровольцем за власною заявою в односторонньому порядку. Наказ №330, на який посилається позивач в обґрунтування своєї позиції та який наразі оспорюється у судовому порядку, є наказом про звільнення командирів. Загальних зборів щодо розформування ДФТГ №1 - не було. Звільнення особового складу ДФТТ №1 не є предметом вказаного наказу.

Суд не погоджується з позицією позивача, яка у тому числі викладена у Протоколі наради № 2, відповідно з якою відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у робочі дні коли він не залучався до виконання завдань кваліфіковано як неявка з нез`ясованих причин.

Позивачем було здійснено увільнення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків Наказом від 15.04.2022 року. Увільнення від роботи (посади) - це тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків зі збереженням місця роботи і посади. У табелі обліку використання робочого часу дні. протягом яких працівник увільнений від роботи, необхідно відображати за допомогою буквеного коду «ІН» або цифровим кодом 22 (інший невідпрацьований час, що передбачає законодавство, - виконання державних і громадських обов`язків, допризовна підготовка, військові збори, тощо).

Позивачем було самостійно здійснено увільнення відповідача від виконання трудових обов`язків, вказаний наказ позивачем не скасовувався. При цьому, роботодавець мав можливість звернутися до ОСОБА_1 за наданням роз`яснення, проте цього не зробив.

Відповідач ОСОБА_1 є діючим добровольцем ДФТТ, контракт з яким є чинним. З посвідчення добровольця територіальної оборони серія НОМЕР_2 , вбачається, що останнє дійсне по 17.03.2025 р. Про будь-які рішення щодо припинення із ОСОБА_1 контракту добровольця територіальної оборони командиром добровольчого формування йому не повідомлялося, ОСОБА_1 щодо розірвання контракту добровольця до ДФТТ не звертався, більше того, як залучався ДФТТ до рейдів, патрулів та підтримання правопорядку, зокрема, у січні, лютому, березні, квітні та липні 2023 року, так само продовжує залучатися до виконання завдань територіальної оборони у складі Добровольчого формування № 1 Терешківської сільської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, що підтверджує сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи, зокрема витяги з наказів про заходи охорони правопорядку підрозділом ДФ № 1 за 2024 рік.

Так допитаний в судовому засіданні за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_4 показав, що він є заступником голови Терешківської територіальної громади Полтавського району а також заступником командира добровольчого формування № НОМЕР_3 Терешківської територіальної громади зазначив, що згідно списків особового складу ОСОБА_1 залучається як член вказаного добровольчого формування до забезпечення громадської безпеки і порядку в населених пунктах громади і контракт з яким на даний час тобто на вересень 2024 року є чинним. В який період і до яких заходів залучався ОСОБА_1 від початку укладення контракту останньому не відомо оскільки особовий склад формування на час створення складав 250 осіб на даний час менше тому що багато хто пішов служити в збройні сили.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вище зазначене, те, що відповідач наразі продовжує службу за контрактом, позивачем не надано належних доказів в підтвердження заявлених вимог, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду у розмірі 2684,00 грн. відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають віднесенню за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263,265, 274 ЦПК України,суд,-

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутий середній заробіток за період з 05.11.2022 року по 20.07.2023 року у сумі 83631,23 грн. - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з даним позовом в розмірі 2684,00 грн., віднести за його рахунок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 02 жовтня 2024р.

Суддя: А. Г. Потетій