Ухвала

від 18.09.2024 по справі 907/983/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" вересня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/983/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Ігнатко О.В.

розглянувши клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ужгородська міська рада, м. Ужгород від 09.04.2024 року про зупинення провадження у справі

у справі №907/983/21

за позовом фізичної особи підприємця Грицик Лариси Олексіївни, м. Ужгород

до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ужгородська міська рада, м. Ужгород

про визнання угоди недійсною

За участі:

від позивача - Лесько Алла Олексіївна, адвокат, ордер серія АІ № 1491472 від 09 листопада 2023 року (в залі суду)

від відповідача - Данканич Андрій Еміліянович, виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ (в залі суду)

позивач - Грицик Лариса Олексіївна (в залі суду)

третя особа не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з до відповідача про визнання недійсним договір оренди земельної ділянки в редакції додаткової угоди від 30.10.2018 до договору оренди землі від 18.02.2014 №1691/1 (договір оренди землі в новій редакції від 30.10.2018), укладений з ФОП Грицик Ларисою Олексіївною.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 09.12.2021 позовну заяву фізичної особи підприємця Грицик Лариси Олексіївни залишено без руху.

20.12.2021 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи №907/983/21 прийнято здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 08.02.2021 відкладено підготовче засідання на 15.03.2022 року.

До початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з тим, що станом на сьогодні представники відповідача виконують завдання із забезпечення роботи гуманітарного міського штабу по допомозі внутрішньо переміщеним особам.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Європейський суд з прав людини зазначає, що тривалість розгляду справи повинно відповідати розумним строкам. Таку розумність треба оцінювати у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див. рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі Вергельський проти України (Vergelskyy v. Ukraine, заява № 19312/06).

Такими критеріями у розумінні суду наразі є те, що внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні було постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Ухвалою суду від 15.03.2022 року підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку.

07.09.2023 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача про призначення підготовчого засідання по справі №907/983/21.

Ухвалою суду від 08.09.2023 призначено підготовче засідання на 03.10.2023 р.

У судовому засіданні 03.10.2023 р. відповідно до ст. 183 ГПК України та враховуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошено перерву на 25 жовтня 2023 року.

У судовому засіданні 25.10.2023 р. відповідно до ст. 183 ГПК України та враховуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошено перерву на 23 листопада 2023 року.

17.11.2023 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 23.11.2023 року прийнято клопотання про витребування доказів до розгляду, відкладено підготовче засідання на 15 січня 2024 р.

02.01.2024 року до суду надійшло клопотання від позивача про приєднання доказів до матеріалів справи.

08.01.2024 року до суду надійшло клопотання від позивача про приєднання доказу до матеріалів справи.

08.01.2024 року до суду надійшло клопотання від позивача про залишення без розгляду заяви про зупинення провадження у справі від 02.10.2023 року.

Разом з тим, позивачем подано клопотання від 08.01.2024 року про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Присутній представник відповідача навів пояснення, з приводу відкладення підготовчого засідання не заперечив.

У судовому засіданні 15.01.2024 року судом розглянуто клопотання позивача про залишення без розгляду заяви про зупинення провадження у справі від 02.10.2023 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року відкладено підготовче засідання та клопотання про витребування доказів на 08.02.2024 року.

25.01.2024 року від представника позивача надійшла заява про залучення до участі у справі 3 особи Ужгородську міську раду

29.01.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 08.02.2024 року судом розглянуто клопотання про витребування доказів, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року відкладено підготовче засідання на 06.03.2024 року.

Представник позивача подав суду клопотання про приєднання доказів від 04.03.2024 року. Разом з тим, позивач просить суд залучити у справу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ужгородську міську раду.

Представник відповідача навів пояснення, щодо залучення до участі у справі третьої особи не заперечив. Однак, заперечив щодо клопотання позивача про приєднання доказів.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відкладено підготовче засідання на 09.04.2024 р., залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ужгородську міську раду.

Станом на дату засідання від третьої особи Ужгородської міської ради надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення третій особі копії позовної заяви з додатками та клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

Представник позивача повідомив суд, про намір висловити письмову позицію з приводу клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим просить суд відкласти судове засідання.

Представник відповідача також має намір висловити письмову позицію, не заперечив щодо відкладення судового засідання.

У засіданні суду протокольною ухвалою суду приєднано до матеріалів справи подані позивачем докази.

Ухвалою суду від 09.04.2024 відкладено підготовче засідання на 14.05.2024 року та прийнято до розгляду клопотання про зупинення провадження.

10.05.2024 року позивачем подано суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

10.05.2024 року від відповідача надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

13.05.2024 року від позивача надійшла заява про доповнення підстав позову новими обставинами.

Ухвалою суду від 14.05.2024 р. відкладено підготовче засідання, розгляд клопотання про зупинення провадження та розгляд заяви про доповнення підстав позову новими обставинами на 17.07.2024 р.

16.07.2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 17.07.2024 відкладено підготовче засідання, розгляд клопотання про зупинення провадження та розгляд заяви про доповнення підстав позову новими обставинами на 15.08.2024 р.

Ухвалою суду від 15.08.2024 відкладено підготовче засідання на 18.09.2024 року.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі третьою особою зазначено, що в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває справа №260/164/19 за позовом фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни до Головного управління Держгеокадастру та Ужгородської міської ради про: 1. Визнання неправомірним застосування ГУ Держгеокадастру в Закарпатської області у витягу з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки на 2015, 2016, 2017, 2018 роки, локальних коефіцієнтів, які характеризують функцію використання земельної ділянки площею 12617 м.кв., що розташована у м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35, кадастровий номер 211010000:34:001:0228 «землі промисловості», яка знаходиться у користуванні фізичної особи- підприємця Грицик Лариси Олексіївни на підставі договору оренди №1691/1 від 18.02.2014 р. «місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до зелених зон, земельна ділянка розташована в прирейковій зоні, зоні пішохідного доступу до міського пасажирського транспорту, у водоохоронній зоні та не застосування локальних коефіцієнтів за наступними факторами: «місцезнаходження земельної ділянки у санітарно- захисній зоні 0.9, місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0.95, місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів 0.97.; 2. Скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від на 2016, 2017, 2018 ро 13.08.2018 р. отримані позивачем 13.08.2018 р.; 3. Скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.07.2014 № 1398 "Про затвердження технічної документації по нормативно грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода Ужгородської міської (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Так, заявник зазначає, що між справою №907/983/21 та №260/64/19 існує прямий матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що обставини на котрі посилається фізична особа- підприємець Грицик Лариса Олексіївна є предметом судового спору, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином заявник вважає, що дослідження матеріалів технічної документації про нормативну грошову оцінку є неприпустимим в даному судовому засіданні, оскільки: - технічна документація по нормативно грошовій оцінки земель населеного пункту міста Ужгорода чи рішення про її затвердження не є предметом судового спору по справі № 907/983/21; - витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1048/0/192-18 від 13.08.2018, виданий ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, котрий не є стороною даного спору. А відтак, саме у адміністративній справі № 260/164/Р за позовом фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та Ужгородської міської ради будуть встановлені обставини від котрих залежить розгляд справи 907/983/21.

З наведеним вище, Ужгородська міська рада просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання судовим рішенням у справі № 260/164/19.

Позивач висловив свої усні доводи та повністю заперечив з приводу такого клопотання, виходячи з поданих письмових заперечень. Зокрема, вказує на те, що об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи повинна бути зумовлена тією обставиною, що зібрані докази не дозволять встановити та оцінити певні обставини (факти), які е предметом судового розгляду та коли обставини, підстави, факти, що підлягають встановленню в цій справі, не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі. Сама по собі пов`язаність справ не е самостійною підставою для зупинення провадження у справі, та не свідчить про неможливість розгляду та вирішення даної справи.

Позивач посилаючись на Велику Палату Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21, знову звернула увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена, Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jиrа novit curia - «суд знає закони» Тому суд, незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, мае самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти 'іі у мотивувальній частині судового рішення. (п.109 розділу 4 ціеї постанови, п.142 розділу 6 цієї постанови).

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6).

3 урахуванням наведеної норми матеріального права та правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №359/3373/]6-ц, господарський суд повноважний дати правову оцінку рішенню Ужгородської міської ради №І 398 «Про затвердження технічної документації по нормативно грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода Ужгородської міської ради» від 14.07.2014 р., зокрема, в частині затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:34:001:0228, розташованої по вул. Електрозаводській,35 в м. Ужгород, зробити висновок про законність чи незаконність цього рішення в частині затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:34:001:0228, на підставі якої встановлена орендна плата за цю конкретну земельну ділянку. з наданням відповідної оцінки доводам позивача.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі може бути тривалий час зупиненим лише за наявності беззаперечних підстав для цього. А необґрунтовано тривале зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої стані 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод яка у сукупності зі ст.2 ГПК України покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Вищенаведені твердження відповідають правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 05.07. 2021 року у справі № 160/9902/19; постанові від 29.04.2020 року у справі №903/611/19, у постанові від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18.

У додаткових письмових запереченнях позивач зазначає наступне.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати також приймає до уваги і зважує на те, що під час розгляду справи про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового чи індивідуального акта суд адміністративної юрисдикції з`ясовує питання законності чи незаконності прийняття такого акта.

Зокрема, вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення гоcпoдаpcькoгo cпopy не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуватись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивної, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Так, об`єднана палата звертається до правової позиції, висловленої Великого Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, у ній Велика

Палата зазначила про те, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати полоненнях нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи е вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

В даному випадку, вищенаведені правові висновки Касаційного адміністративного суду Верховного суду, Об`єднаної палати Касаційного господарськoго суду Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду підтверджують відсутність правових підстав для задоволення клопотання третьої особи без самостійних вимог- Ужгородської міської ради про зупинення провадження в даній справі, ураховуючи таке: - рішення Ужгородської міської ради ХХІІІ сесії V] скликання від 14 липня 2014 року №І398 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради, в частині затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:34:001:0228, розташованої по вул. 1 лектрозаводській,35 в м. Ужгороді, є нормативно-правовим актом регуляторного характеру; - суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватись навіть у випадках, коли вони є чинними; - вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивної, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Задля вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Так, у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Зокрема, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Відтак, у даному випадку відсутня така необхідність для зупинення провадження у справі, як неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, позаяк обставини, якими третя особа обґрунтовує своє клопотання про зупинення справи, можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому господарському процесі.

З огляду на викладене, обставини, наведені третьою особою у клопотанні про зупинення провадження у справі, не є підставами для зупинення провадження у справі №907/983/21, у зв`язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ужгородська міська рада, м. Ужгород у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

2. Ухвала набирає законної сили 18.09.2024 та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 02.10.2024.

Суддя О.Ф. Ремецькі