Рішення
від 12.09.2024 по справі 911/969/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/969/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро» вх. № суду 6293/24 від 13.08.2024 про ухвалення додаткового рішення та

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» вх. № суду 6255/24 від 12.08.2024 про ухвалення додаткового рішення

у справі № 911/969/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар»

про виконання зобов`язання в натурі та стягнення 1 294 745,79 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Кравець О.І.;

від відповідача:Гаврильченко Ю.О.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/969/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» про виконання зобов`язання в натурі та стягнення 1 294 745,79 грн.

Господарський суд Київської області в судовому засіданні 08.08.2024 оголосив вступну та резолютивну частини рішення по справі № 911/969/24, яким позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро» 53 156,72 грн пені та 797,35 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовив; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» вх. № суду 2188/24 від 15.05.2024 про зменшення штрафних санкцій задовольнив шляхом зменшення присудженої до стягнення пені до 10 %.

Разом із позовною заявою, позивач заявив, що ним будуть надані докази понесених судових витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення судом рішення по справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив, що ним будуть надані докази понесених судових витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення судом рішення по справі.

12.08.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач просить суд стягнути з позивача судові витрати на правничу (правову) допомогу у справі 911/969/24 в загальній сумі 110 000,00 грн.

13.08.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним у зв`язку з розглядом справи № 911/969/24 в суді першої інстанції, у розмірі 111 834,62 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2024 у справі № 911/969/24 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 12.09.2024.

05.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2024 у справі № 911/969/24 клопотання відповідача задоволено та постановлено судове засідання для вирішення питання про судові витрати, призначене на 12.09.2024, провести в режимі відеоконференції.

06.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення позивача проти клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить суд відмовити ТОВ «Агрістар» у стягненні з ТОВ «Ресіліент Агро» понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду цієї справи або зменшити їх розмір до 15 000,00 грн.

09.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідач просить суд зменшити розмір судових витрат ТОВ «Ресіліент Агро» на правничу допомогу, що підлягають стягненню з ТОВ «Агрістар» у зв`язку з розглядом справи № 911/969/24 в Господарському суді Київської області.

Також 09.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на клопотання позивача про зменшення розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

12.09.2024 в судове засідання для вирішення питання про судові витрати з`явились представники сторін.

Представник позивача надав усні пояснення щодо заяви ТОВ «Ресіліент Агро» про ухвалення додаткового рішення, підтримав її та просив суд заяву задовольнити в повному обсязі. У свою чергу представник відповідача просив суд зменшити розмір судових витрат ТОВ «Ресіліент Агро» на правничу допомогу, що підлягають стягненню з ТОВ «Агрістар».

Також представник відповідача надав усні пояснення щодо клопотання ТОВ «Агрістар» про ухвалення додаткового рішення, підтримав його та просив суд клопотання задовольнити в повному обсязі. Представник позивача проти клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення заперечував та просив суд у задоволенні клопотання відповідача відмовити в повному обсязі. Однак представник позивача зазначив, що у разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу (правову) допомогу, зменшити її розмір до 15 000,00 грн.

В судовому засіданні 12.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 23.09.2024 до 27.09.2024 включно перебувала на навчанні в Національній школі суддів України та не могла поєднувати навчання та здійснення судочинства, повний текст додаткового рішення складено та підписано після виходу судді на роботу.

Розглянувши подану позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи і матеріали, а також подане відповідачем клопотання про ухвалення додаткового рішення, заслухавши усні пояснення представників сторін, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 ТОВ «Агрістар» звернулось до Господарського суду Київської області із клопотанням вх. № суду 6255/24 від 12.08.2024 про ухвалення додаткового рішення.

13.08.2024 ТОВ «Ресіліент Агро» звернулось до Господарського суду Київської області звернулось із заявою вх. № суду 6293/24 від 13.08.2024 про ухвалення додаткового рішення.

За приписами ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до частини 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки вступну та резолютивну частини рішення судом оголошено в судовому засіданні 08.08.2024 і представники сторін були присутні в зазначеному судовому засіданні та зробили відповідну заяву до закінчення судових дебатів, останнім терміном на подання до суду доказів понесення витрат на правову допомогу є 13.08.2024. Отже, сторонами подано до суду заяви про винесення додаткового рішення разом з доказами понесення витрат на правову допомогу із дотриманням строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У ст. 244 вказаного нормативно-правового акту зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві ТОВ «Ресіліент Агро» повідомило суд, що попередній орієнтований розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 111 834,62 грн.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Агрістар» повідомило суд, що попередній орієнтований розрахунок судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 120 000,00 грн.

Частинами 1-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розглянувши заяву ТОВ «Ресіліент Агро» вх. № суду 6293/24 від 13.08.2024 про ухвалення додаткового рішення, суд встановив та зазначає наступне.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 111 834,62 грн, позивачем долучено до матеріалів справи копії:

- договір про надання професійної правничої допомоги № 23/12-01 від 11.12.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням «Еверліґал» та ТОВ «Ресіліент Агро»;

- додаткова угода № 24/04/10-2 від 10.04.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги № 23/12-01 від 11.12.2023;

- акт № 24/04/10-2 від 12.08.2024 приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги за договором про надання професійної правничої допомоги № 23/12-01 від 11.12.2023 на суму 111 834,62 грн;

- детальний опис наданих послуг в процесі надання професійної правничої допомоги;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АІ № 1587428 від 11.04.2024, виданий на ім`я адвоката Тетері Світлани Ігорівни на представлення інтересів ТОВ «Ресіліент Агро» в Господарському суді Київської області;

- свідоцтво Тетері Світлани Ігорівни про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЧН № 000458 від 21.09.2018.

Дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 911/969, судом встановлено наступне.

11.12.2023 між Адвокатським об`єднанням «Еверліґал» (далі об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро» (далі клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 23/12-01 (далі договір № 23/12-01), за змістом п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, об`єднання зобов`язується надавати клієнту усі види професійної правничої допомоги, передбачені ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а клієнт оплачувати надану об`єднанням професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1.5 договору № 23/12-01, сторони погоджують надання конкретних видів професійної правничої допомоги шляхом підписання додатку до договору або шляхом надходження об`єднанню від клієнта запиту на надання професійної правничої допомоги.

За змістом п. 3.1 договору № 23/12-01, розмір винагороди об`єднання за надання професійної правничої допомоги та порядок її оплати клієнтом, а також компенсації клієнтом фактичних витрат об`єднання, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, визначається у додатках до договору.

Згідно з пп. 4.1, 4.2 договору № 23/12-01, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір є укладеним на строк до 31.12.2025.

10.04.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 24/04/10-2 від 10.04.2024 до договору № 23/12-01, пунктом 1 якої доповнено договір додатком № 24/04/10-2 та викладено його у відповідній редакції.

Відповідно до п. 1 додатку № 24/04/10-2 до договору № 23/12-01, сторони погодили, що об`єднання надає клієнту професійну правничу допомогу щодо представництва його інтересів в судовому спорі щодо виконання зобов`язання у натурі та стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 13226 від 21.07.2021, що був укладений між клієнтом та ТОВ «Агрістар», під час розгляду справи в суді першої інстанції згідно з встановленою підсудністю, що включає зокрема, але не виключно: аналіз наданих клієнтом документів, збір доказів, підготовку і подання до суду позовної заяви, підготовку необхідних процесуальних документів, участь в судових засіданнях та вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту професійної правничої допомоги, у межах повноважень, визначених у п. 1.3 договору.

Пунктом 2 додатку № 24/04/10-2 до договору № 23/12-01 визначено, що розмір винагороди об`єднання за надання професійної правничої допомоги, обсяг якої визначено у п. 1 цього додатку до договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 2 200,00 євро, крім того ПДВ суму, еквіваленту 440,00 євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 2640,00 євро.

Згідно з п. 4 додатку № 24/04/10-2 до договору № 23/12-01, за результатами наданих послуг у межах професійної правничої допомоги, обсяг якої визначено у п. 1 цього додатку до договору, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги.

Суд встановив, що 12.08.2024 між сторонами складено та підписано акт № 24/04/10-2 від 12.08.2024 приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги за договором про надання професійної правничої допомоги № 23/12-01 від 11.12.2023, за змістом п. 1.1 якого об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято юридичні послуги в межах професійної правничої допомоги, що передбачені у договорі та додатку № 24/04/10-2 від 10.04.2024 до договору, а саме:

- підготовка та подання від імені клієнта до Господарського суду Київської області позовної заяви до ТОВ «Агрістар» про виконання зобов`язання в натурі та стягнення штрафних санкцій за невиконання договору поставки № 13226 від 21.07.2021;

- підготовка та подання від імені клієнта до Господарського суду Київської області відповіді на відзив на позовну заяву у справі № 911/969/24;

- підготовка та подання від імені клієнта до Господарського суду Київської області заперечень на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у справі № 911/969/24;

- представництво інтересів клієнта в судових засідання у справі № 911/969/24 у Господарському суді Київської області, що мали місце 16.05.2024, 13.06.2024, 18.07.2024, 31.07.2024 та 08.08.2024.

Відповідно до п. 2 акта № 24/04/10-2 від 12.08.2024, загальна вартість наданих послуг становить 111 834,62 грн з ПДВ.

Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Отже, на підставі поданих позивачем доказів суд встановив, що позивачу в межах розгляду справи № 911/969/24 в Господарському суді Київської області були надані послуги з професійної правничої допомоги на загальну суму 111 834,62 грн.

Судом враховано, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так 09.09.2024 відповідачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідач просить суд зменшити розмір судових витрат ТОВ «Ресіліент Агро» на правничу допомогу, що підлягають стягненню з ТОВ «Агрістар».

В обґрунтування підстав для зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги відповідач посилається на те, що загальна ціна заявленого позивачем позову у справі № 911/969/24 склала суму в розмірі 1 769 359,35 грн. Проте, Господарський суд Київської області у рішенні від 08.08.2024 визнав обґрунтованими вимоги позивача виключно в частині, що у відсотковому співвідношенні склала 30,04 % від загального обсягу заявлених позовних вимог майнового характеру у справі № 911/969/24. Отже, на думку відповідача, за умови прийняття господарським судом першої інстанції рішення про стягнення з відповідача пені в розмірі 531 567,19 грн, максимально можливим для стягнення з відповідача розміром судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у справі № 911/969/24, може бути таким, що не перевищує 30,04 % від загального обсягу заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, а саме 33 595,12 грн. У зв`язку із зазначеним, відповідач вважає заявлену позивачем до стягнення суму судових витрат на правову допомогу в розмірі 111 834,62 грн завищеною та такою, що підлягає зменшенню господарським судом на підставі вимог частини 4 статті 129 ГПК України. Крім того, відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 53 156,72 грн пені та 797,35 грн судового збору. Наведене, як зазначив відповідач, свідчить про те, що заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на правову допомогу в розмірі 111 834,62 грн більше ніж в два рази перевищує розмір фактично задоволених господарським судом позовних вимог по справі, що не відповідає обов`язковим ознакам пропорційності розміру задоволених позовних вимог, передбачених ч. 4 ст. 129 ГПК України. Відповідач вважає помилковими та неналежними посилання позивача на п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПУ України» в обґрунтування доцільності та належності стягнення з відповідача суми судових витрат на правову допомогу в розмірі 111 834,62 грн. Як зазначив відповідач, за змістом п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України виключно витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача в сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, а не інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких безпосередньо належать витрати на професійну правничу допомогу, як на тому необґрунтовано та безпідставно наголошує позивач.

Також, на переконання відповідача, заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, що визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Відповідно до пояснень відповідача, зі змісту детального опису наданих послуг при наданні правничої допомоги ТОВ «Ресіліент Агро» та акта № 24/04/10-2 від 12.08.2024 приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги за договором про надання професійної правничої допомоги № 23/12-01 від 11.12.2023 вбачається, що представник позивача до складу цих витрат, окрім підготовки також додатково включає послуги подання від імені клієнта до Господарського суду Київської області позовної заяви, відповіді на відзив, заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у справі. Водночас відповідач вважає, що дії адвокатського об`єднання з подання від імені клієнта до суду вказаних документів по справі жодним чином не стосуються правничої допомоги, пов`язаної із розглядом справи, адже подача до суду цих процесуальних документів від імені клієнта охоплюються підготовкою відповідних заяв по суті справи. Крім того, відповідач вважає заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу такими, що не відповідають критерію реальності та розумності.

Досліджуючи надані позивачем документи на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу та заперечення відповідача щодо понесених позивачем витрат, суд зазначає наступне.

В питанні надання доказів судом приймається до уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20 від 20.07.2021, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 122-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Частиною четвертою статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом було встановлено вище, у пункті 1 додатку № 24/04/10-2 до договору № 23/12-01 сторони погодили, що об`єднання надає клієнту професійну правничу допомогу щодо представництва його інтересів в судовому спорі щодо виконання зобов`язання у натурі та стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 13226 від 21.07.2021, що був укладений між клієнтом та ТОВ «Агрістар», під час розгляду справи в суді першої інстанції згідно з встановленою підсудністю, що включає зокрема, але не виключно: аналіз наданих клієнтом документів, збір доказів, підготовку і подання до суду позовної заяви, підготовку необхідних процесуальних документів, участь в судових засіданнях та вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту професійної правничої допомоги, у межах повноважень, визначених у п. 1.3 договору.

Пунктом 2 додатку № 24/04/10-2 до договору № 23/12-01 визначено, що розмір винагороди об`єднання за надання професійної правничої допомоги, обсяг якої визначено у п. 1 цього додатку до договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 2 200,00 євро, крім того ПДВ суму, еквіваленту 440,00 євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 2640,00 євро.

Отже, сторони у додатку № 24/04/10-2 до договору № 23/12-01 узгодили фіксований розмір гонорару адвоката за надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції, який становить 2 640,00 євро.

Станом на дату звернення позивачем до суду із позовом до ТОВ «Агрістар» про виконання зобов`язання в натурі та стягнення 1 294 745,79 грн (11.04.2024), грошова сума в національній валюті України (гривні), еквівалентна 2640,00 євро, складає 111 834,62 грн з ПДВ.

З огляду на погодження сторонами фіксованого розміру гонорару адвоката, відповідач може доводити неспівмірність заявлених позивачем витрат посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Суд враховує викладені відповідачем у клопотанні обґрунтування підстав для зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, а також посилання відповідача на невідповідність заявлених до стягнення витрат критеріям співмірності, реальності та розумності.

Проте суд вважає, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі в контексті невідповідності заявлених до стягнення витрат критеріям співмірності, реальності та розумності, що визначені у ст. 126 ГПК України.

У даному випадку суд вважає за необхідне застосувати до заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу загальне правило розподілу судових витрат, унормоване ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Агрістар» на користь ТОВ «Ресіліент Агро» 53 156,72 грн пені та 797,35 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено; клопотання ТОВ «Агрістар» вх. № суду 2188/24 від 15.05.2024 про зменшення штрафних санкцій задоволено шляхом зменшення присудженої до стягнення пені до 10 %.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ «Ресіліент Агро» звернулось до суду з позовною заявою до ТОВ «Агрістар» про зобов`язання відповідача поставити позивачу візок для транспортування жниварок VL40 (ТМ «Volland») у кількості однієї одиниці згідно зі специфікацією № 1 до договору поставки № 13226 від 21.07.2021, ціна якого позивачем визначена в грошовому еквіваленті євро до гривні станом на дату, що передувала дню пред`явлення позову та становила 474 613,56 грн, а також про стягнення з відповідача 1 294 745,79 грн пені за період прострочення з 31.05.2022 до 11.04.2024.

Тобто загальна ціна заявленого позивачем позову складала 1 769 359,35 грн, що також позивачем визначено у своїй позовній заяві.

Господарський суд Київської області у рішенні від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання ТОВ «Агрістар» поставити позивачу візок для транспортування жниварок VL40 (ТМ «Volland») у кількості однієї одиниці згідно зі специфікацією № 1 до договору поставки № 13226 від 21.07.2021, нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, Господарський суд Київської області у рішенні від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 дійшов висновку про неправомірність нарахування позивачем пені з моменту виникнення прострочення кредитора, тобто за період прострочення з 07.03.2023 до 11.04.2024.

Водночас суд визнав правомірним нарахування покупцем пені на підставі п. 5.2 договору за порушення постачальником строків поставки товару за період прострочення: від дати виникнення прострочення з поставки товару 31.05.2022, до дати, що передує дню реєстрації позивачем розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто до 06.03.2023 включно.

У зв`язку із зазначеним, Господарський суд Київської області, здійснивши власний розрахунок пені за порушення постачальником строків поставки товару, з урахуванням погодженого сторонами строку поставки товару та дати виникнення прострочення по поставці товару, обмеживши нарахування пені датою, що передує даті реєстрації позивачем розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (судом здійснено розрахунок пені за період прострочення з 31.05.2023 до 06.03.2023 включно), з урахуванням ціни товару в гривні станом на день, що передує дню пред`явлення позову, а також умов договору, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення строків поставки товару за договором підлягають задоволенню частково в сумі 531 567,19 грн.

Отже суд визнав обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «Ресіліент Агро» до ТОВ «Агрістар» про стягнення 531 567,19 грн пені, що у відсотковому співвідношенні до ціни позову складає 30,04 % від загального обсягу заявлених позивачем до відповідача матеріально-правових вимог у справі № 911/969/24.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 53 156,72 грн пені та 797,35 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено; клопотання ТОВ «Агрістар» вх. № суду 2188/24 від 15.05.2024 про зменшення штрафних санкцій задоволено шляхом зменшення присудженої до стягнення пені до 10 %.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Водночас суд зазначає про те, що розподіляючи судові витрати судом враховується, що інші судові витрати, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Отже, враховуючи визнання судом обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «Ресіліент Агро» до ТОВ «Агрістар» про стягнення 531 567,19 грн пені, що у відсотковому співвідношенні до ціни позову складає 30,04 % від загального обсягу заявлених позивачем матеріально-правових вимог у справі № 911/969/24, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 129 ГПК України стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, правомірним є покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30,04 % від заявленої до стягнення суми таких втрат.

За таких обставин, враховуючи викладене вище у сукупності, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, враховуючи обсяг наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах розгляду справи № 911/969/24, господарський суд вважає, що розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку підлягає до стягнення з відповідача в сумі 33 595,12 грн (111 834,62 грн * 30,04 %).

Щодо клопотання ТОВ «Агрістар» вх. № суду 6255/24 від 12.08.2024 про ухвалення додаткового рішення, суд встановив та зазначає наступне.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 110 000,00 грн, відповідачем долучено до матеріалів справи копії:

- договір про надання правничої (правої) допомоги № 22/04-24 від 22.04.2024, укладений між адвокатом Гаврильченко Юрієм Олексійовичем та ТОВ «Агрістар»;

- додаткова угода № б/н від 09.09.2024 до договору про надання правничої (правої) допомоги № 22/04-24 від 22.04.2024;

- детальний опис наданих відповідачу послуг правничої (правової) допомоги у справі № 911/969/24;

- акт приймання-передачі послуг правничої (правової) допомоги № б/н від 09.09.2024 на суму 110 000,00 грн;

- рахунок-фактура № 09/08 від 09.08.2024 на оплату адвокатського гонорару по справі № 911/969/24 на суму 110 000,00 грн;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АХ № 1186213 від 23.04.2024, виданий на ім`я адвоката Гарильченко Юрія Олексійовича на представлення інтересів ТОВ «Агрістар» в Господарському суді Київської області;

- свідоцтво Гарильченко Юрія Олексійовича про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ХВ № 002252 від 01.08.2018.

Дослідивши докази, якими відповідач обґрунтовує розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 911/969, судом встановлено наступне.

22.04.2024 між адвокатом Гаврильченко Юрієм Олексійовичем (далі адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрістар» (далі клієнт) укладено договір про надання правничої (правої) допомоги № 22/04-24 (далі договір № 22/04-24), за змістом п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надавати за дорученням клієнта правничу (правову) допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити адвокату гонорар у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору № 22/04-24, за надання правничої (правової) допомоги клієнт протягом терміну і на умовах, визначених додатковою угодою до цього договору, сплачує адвокату гонорар.

Вартість послуг може за взаємною згодою сторін змінюватись залежно від обсягу та термінів надання адвокатом послуг. При зміні вартості адвоката сторони складають в письмовій формі додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.2 договору № 22/04-24).

Згідно з п. 5.1 договору № 22/04-24, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 22.04.2025.

09.08.2024 між сторонами складено та підписано додаткову угоду № б/н до договору про надання правничої (правої) допомоги № 22/04-24 від 22.04.2024, за змістом якої за надання клієнту правничої (правової) допомоги в Господарському суді Київської області у справі № 911/969/24 за позовом ТОВ «Ресіліент Агро» до ТОВ «Агрістар» про виконання зобов`язання в натурі та стягнення штрафних санкції за договором поставки № 13226 від 21.07.2021 клієнт не пізніше 60-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі послуг правничої (правової) допомоги, згідно виставленого адвокатом рахунку-фактури, сплачує на користь адвоката гонорар в сумі 110 000,00 грн без ПДВ.

09.08.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуг правничої (правової) допомоги № б/н від 09.09.2024 на суму 110 000,00 грн, за змістом якого адвокатом були надані наступні послуги правничої (правової) допомоги: 1. Складення відзиву на позовну заяву у справі № 911/969/24; кількість 1; сума 35 000,00 грн; 2. Складення заперечення на відповідь на відзив у справі № 911/969/24; кількість 1; сума 20 000,00 грн; 3. Складення клопотання про зменшення розміру штрафний санкцій у справі № 911/969/24; кількість 1; сума 10 000,00 грн; 4. Складення заяв про участь в підготовчих засіданнях та розгляду справи № 911/969/24 по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; кількість 1; сума 5 000,00 грн; 5. Взяття 16.05.2024 участі у підготовчому засіданні по справі № 911/969/24; кількість 1; сума 8 000,00 грн; 6. Взяття 13.06.2024 участі у підготовчому засіданні по справі № 911/969/24; кількість 1; сума 8 000,00 грн; 7. Взяття участі 18.07.2024 в судовому засіданні з розгляду по справи № 911/969/24 по суті; кількість 1; сума 8 000,00 грн; 8. Взяття участі 31.07.2024 в судовому засіданні з розгляду по справи № 911/969/24 по суті; кількість 1; сума 8 000,00 грн; 9. Взяття участі 08.08.2024 в судовому засіданні з розгляду по справи № 911/969/24 по суті; кількість 1; сума 8 000,00 грн.

Відповідно до змісту акт № б/н від 09.09.2024 а, загальна вартість наданої правничої (правової) допомоги склала 110 000,00 грн.

Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

09.08.2024 адвокатом виставлено рахунок-фактуру № 09/08 від 09.08.2024 на оплату адвокатського гонорару по справі № 911/969/24 на суму 110 000,00 грн.

Також відповідачем подано до суду детальний опис наданих відповідачу послуг правничої (правової) допомоги у справі № 911/969/24 від 12.08.2024, в межах надання клієнту правової допомоги в Господарському суді Київської області у справі № 911/969/24 за позовом ТОВ «Ресіліент Агро» до ТОВ «Агрістар» про виконання зобов`язання в натурі та стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 13226 від 21.07.2021.

Відповідно до змісту детального опису наданих послуг від 12.08.2024, всього адвокатом Гаврильченко Ю.О. при наданні клієнту правової допомоги в Господарському суді Київської області в межах розгляду справи № 911/969/24 було витрачено 19 годин часу, що становить вартість наданих послуг в сумі 110 000,00 грн.

Отже, відповідно до наданих відповідачем доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, адвокатом Гарильченко Ю.О. в межах розгляду справи № 911/969/24 в Господарському суді Київської області було надано відповідачу послуги з професійної правничої допомоги на загальну суму 110 000,00 грн.

Судом враховано, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так 06.09.2024 позивач подав до суду заперечення проти клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення. Заперечуючи проти задоволення клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення позивач посилається на те, що 09.08.2024, вже після ухваленням судом рішення у цій справі, адвокат Гаврильченко Ю.О. та ТОВ «Агрістар» підписали додаткову угоду до вказаного договору, згідно з якою за надання клієнту правничої (правової) допомоги в Господарському суді Київської області у справі № 911/969/24 клієнт не пізніше 60-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі послуг правничої (правової) допомоги, згідно виставленого адвокатом рахунку-фактури, сплачує на користь адвоката гонорар в сумі 110 000,00 грн, ПДВ не передбачено. Водночас, як зазначив позивач, у детальному описі наданих послуг при наданні правничої (правової) допомоги у цій справі, наданому представником відповідача разом з клопотанням, вказано окремо вартість кожної із наданих ним послуг і часові витрати на їх надання, виходячи з яких вбачається, що вартість однієї години складання процесуальних документів становила 5 000,00 грн, а участі в судових засіданнях 8 000,00 грн. При цьому позивач звернув увагу, що а ні у договорі про надання правничої (правової) допомоги, а ні у додатковій угоді до нього ставки за надання конкретних видів послуг не були узгоджені. Наведене, на переконання позивача, свідчить про відсутність у суду об`єктивної можливості перевірити розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару, про який домовились відповідач і його представник, та їх правильність, у зв`язку з чим, на думку позивача, наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «Агрістар» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За доводами позивача, заявлені відповідачем до стягнення витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню у порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України, оскільки не відповідають критеріям співмірності та розумності, що визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, є явно завищеним, а зміст перелічених документів значною мірою дублює доводи один одного, що свідчить про те, що адвокат відповідача не витрачав окремо час на підготовку цих документів, а його правова позиція була стала та не змінювалась.

Позивач зауважив, що час, який представник ТОВ «Агрістар» витратив на участь в судових засіданнях у цій справі, також є значно завищеним, оскільки судові засідання у цій справі тривали не більше 30 хвилин, а тому 5 годин, про які зазначає адвокат відповідача у детальному описі, не відповідають дійсності. Більше того, позивач зауважив, що представник відповідача брав участь в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції, що означає, що йому не треба було витрачати час на дорогу до приміщення суду та очікування судового засідання. Також позивач відзначив, що заявлений ТОВ «Агрістар» розмір витрат на правничу допомогу не може бути у повному обсязі стягнутий з ТОВ «Ресіліент Агро», оскільки відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову ці витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вказаного вище, позивач вважає, що у випадку, якщо суд не погодиться із доводами позивача про наявність підстав для відмови у стягненні судових витрат, заявлених представником відповідача, витрати відповідача на професійну правничу допомогу повинні бути зменшені щонайменше до 15 000,00 грн.

Дослідивши надані відповідачем документи на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу та заперечення позивача щодо понесених відповідачем витрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як було зазначено судом вище, загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених положень законодавства дозволяє зробити такі висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись, визначені главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Судом було встановлено, що п. 3.1 договору № 22/04-24, за надання правничої (правової) допомоги клієнт протягом терміну і на умовах, визначених додатковою угодою до цього договору, сплачує адвокату гонорар.

Вартість послуг може за взаємною згодою сторін змінюватись залежно від обсягу та термінів надання адвокатом послуг. При зміні вартості адвоката сторони складають в письмовій формі додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.2 договору № 22/04-24).

09.08.2024 між сторонами складено та підписано додаткову угоду № б/н до договору про надання правничої (правої) допомоги № 22/04-24 від 22.04.2024, за змістом якої за надання клієнту правничої (правової) допомоги в Господарському суді Київської області у справі № 911/969/24 за позовом ТОВ «Ресіліент Агро» до ТОВ «Агрістар» про виконання зобов`язання в натурі та стягнення штрафних санкції за договором поставки № 13226 від 21.07.2021 клієнт не пізніше 60-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі послуг правничої (правової) допомоги, згідно виставленого адвокатом рахунку-фактури, сплачує на користь адвоката гонорар в сумі 110 000,00 грн без ПДВ.

09.08.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуг правничої (правової) допомоги № б/н від 09.09.2024 на суму 110 000,00 грн, за змістом якого адвокатом були надані послуги правничої (правової) допомоги на загальна суму 110 000,00 грн та визначено такі види правової допомоги.

09.08.2024 адвокатом виставлено рахунок-фактуру № 09/08 від 09.08.2024 на оплату адвокатського гонорару по справі № 911/969/24 на суму 110 000,00 грн.

Суд встановив, що сторонами в договорі узгоджено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату, визначається сторонами у додатковій угоді до цього договору.

Водночас у додатковій угоді сторонами узгоджено, що за надання клієнту правничої (правової) допомоги в Господарському суді Київської області у справі № 911/969/24 клієнт сплачує адвокату гонорар в сумі 110 000,00 грн без ПДВ.

Отже, сторони у додатковій угоді узгодили фіксований розмір гонорару адвоката за надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції, який становить 110 000,00 грн.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 139-147 своєї постанови від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 також зазначила, що частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Водночас представником відповідача, для взяття Господарським судом Київської області до уваги при вирішенні питання відшкодуванням витрат відповідач на правничу допомогу та з метою всебічного розгляду судом питання відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 911/969/24, було подано до суду детальний опис наданих послуг із відомостями про види послуг, кількість витраченого адвокатом часу на конкретні послуги та їх суми.

Відповідно до наявного в матеріалах справи детального опису наданих відповідачу послуг правничої (правової) допомоги у справі № 911/969/24 від 12.08.2024, в межах надання клієнту правової допомоги в Господарському суді Київської області у справі № 911/969/24 за позовом ТОВ «Ресіліент Агро» до ТОВ «Агрістар» про виконання зобов`язання в натурі та стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 13226 від 21.07.2021, адвокатом Гаврильченко Ю.О. було надані наступні послуги:

1. Складення відзиву на позовну заяву у справі № 911/969/24; кількість витраченого часу складає 7 год.; сума 35 000,00 грн;

2. Складення заперечення на відповідь на відзив у справі № 911/969/24; кількість витраченого часу складає 4 год.; сума 20 000,00 грн;

3. Складення клопотання про зменшення розміру штрафний санкцій у справі № 911/969/24; кількість витраченого часу складає 2 год.; сума 10 000,00 грн;

4. Складення заяв про участь в підготовчих засіданнях та розгляду справи № 911/969/24 по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; кількість витраченого часу складає 1 год.; сума 5 000,00 грн;

5. Взяття 16.05.2024 участі у підготовчому засіданні по справі № 911/969/24; кількість витраченого часу складає 1 год.; сума 8 000,00 грн;

6. Взяття 13.06.2024 участі у підготовчому засіданні по справі № 911/969/24; кількість витраченого часу складає 1 год.; сума 8 000,00 грн;

7. Взяття участі 18.07.2024 в судовому засіданні з розгляду по справи № 911/969/24 по суті; кількість витраченого часу складає 1 год.; сума 8 000,00 грн;

8. Взяття участі 31.07.2024 в судовому засіданні з розгляду по справи № 911/969/24 по суті; кількість витраченого часу складає 1 год.; сума 8 000,00 грн;

9. Взяття участі 08.08.2024 в судовому засіданні з розгляду по справи № 911/969/24 по суті; кількість витраченого часу складає 1 год.; сума 8 000,00 грн.

Отже суд встановив, що відповідно до змісту детального опису наданих послуг від 12.08.2024, всього адвокатом Гаврильченко Ю.О. при наданні клієнту правової допомоги в Господарському суді Київської області в межах розгляду справи № 911/969/24 було витрачено 19 годин часу, що становить вартість наданих послуг в сумі 110 000,00 грн.

При цьому зі змісту детального опису робіт вбачається, що на кожне підготовче/судове засідання з розгляду справи № 911/969/24 представник відповідача витратив 1 год. часу.

Позивач у запереченнях зауважив, що час, який представник ТОВ «Агрістар» витратив на участь в судових засіданнях у цій справі, є значно завищеним, оскільки судові засідання у цій справі тривали не більше 30 хвилин. Більше того, позивач зауважив, що представник відповідача брав участь в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції, що означає, що йому не треба було витрачати час на дорогу до приміщення суду та очікування судового засідання.

Приймаючи до уваги заперечення відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що адвокат Гаврильченко Ю.О. приймав участь у наступних підготовчих/судових засіданнях: 16.05.2024 (тривалість засідання з урахуванням очікування початку засідання 33 хв.), 13.06.2024 (тривалість засідання з урахуванням очікування початку засідання 27 хв.), 18.07.2024 (тривалість засідання з урахуванням очікування початку засідання 1,49 хв.), 31.07.2024 (тривалість засідання з урахуванням очікування початку засідання 44 хв.), 08.08.2024 (тривалість засідання з урахуванням очікування початку засідання 24 хв.).

З огляду на наведене, суд погоджується із твердженням позивача, що час, який представник ТОВ «Агрістар» витратив на участь у підготовчих/судових засіданнях у цій справі та який зазначений в детальному описі робіт, є завищеним.

Враховуючи матеріали справи, наданий представником відповідача детальний опис наданих відповідачу послуг правничої (правової) допомоги у справі № 911/969/24 із зазначенням кількості витраченого адвокатом часу на надання конкретного виду правової допомоги, суд встановив, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат, оскільки фактична кількість витраченого адвокатом часу є меншою, ніж зазначена адвокатом у детальному описі наданих відповідачу послуг правничої допомоги у справі № 911/969/24.

Оскільки представником відповідача в детальному описі наданих відповідачу послуг правничої допомоги у справі № 911/969/24 визначено, що на кожне підготовче/судове засідання з розгляду справи представник відповідача витратив 1 год. і визначено суму такої послуги в розмірі 8 000,00 грн, суд виходить з того, що сума за участь адвоката у підготовчих/судових засіданнях, з урахуванням фактичного часу, витраченого адвокатом на участь у підготовчих/судових засіданнях у цій справі, складає: 4400,00 грн за участь у підготовчому засіданні 16.05.2024, яке тривало 33 хв.; 3 600,00 грн за участь у підготовчому засіданні 13.06.2024, яке тривало 27 хв.; 8 000,00 грн за участь в судовому засідання 18.07.2024, яке тривало 1,49 хв.; 5 866,67 грн за участь в судовому засідання 31.07.2024, яке тривало 44 хв.; 3 200,00 грн за участь в судовому засідання 08.08.2024, яке тривало 24 хв..

З урахуванням зазначеного вище, приймаючи до уваги надані представником відповідача докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи наданий представником відповідача детальний опис наданих відповідачу послуг правничої (правової) допомоги у справі № 911/969/24, з урахуванням фактичного часу, витраченого адвокатом на участь у підготовчих/судових засіданнях у цій справі, господарський суд дійшов висновку, що адвокатом при розгляді справи № 911/969/24 в Господарському суді Київської області було надано відповідачу послуги професійної правничої допомоги на загальну суму 95 066,67 грн.

Крім того суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, як було зазначено судом вище, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У вирішенні спірного питання чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема: суб`єктний склад; характер спірних правовідносин (зобов`язання вчинити дії та стягнення пені); правові дії та позиції сторін спору в Господарському суді Київської області та послідовність цих позицій; категорію справи, яку не можна віднести до справ значної складності; кількість документів, поданих відповідачем по суті спору тощо.

Крім того суд враховує, що як представник позивача, так і представник відповідача під час розгляду даної справи у Господарському суді Київської області фактично надали однаковий обсяг професійної правничої допомоги, подали до суду однакову кількість заяв по суті спору, брали участь в однаковій кількості підготовчих/судових засідань.

З урахуванням викладеного у сукупності, дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг у межах розгляду справи № 911/969/24, з урахуванням заперечень позивача, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних, виходячи з критерію розумності відповідних витрат, а також їх реальності, дійсної необхідності та неминучості саме у відповідній справі, господарський суд вважає, що розмір компенсації витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 47 533,34 грн (95 066,67 грн*50%).

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Агрістар» на користь ТОВ «Ресіліент Агро» 53 156,72 грн пені та 797,35 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено; клопотання ТОВ «Агрістар» вх. № суду 2188/24 від 15.05.2024 про зменшення штрафних санкцій задоволено шляхом зменшення присудженої до стягнення пені до 10 %.

Господарський суд Київської області у рішенні від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання ТОВ «Агрістар» поставити позивачу візок для транспортування жниварок VL40 (ТМ «Volland») у кількості однієї одиниці згідно зі специфікацією № 1 до договору поставки № 13226 від 21.07.2021, нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, Господарський суд Київської області у рішенні від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 дійшов висновку про неправомірність нарахування позивачем пені з моменту виникнення прострочення кредитора, тобто за період прострочення з 07.03.2023 до 11.04.2024.

Водночас суд визнав обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «Ресіліент Агро» до ТОВ «Агрістар» про стягнення 531 567,19 грн пені, що у відсотковому співвідношенні до ціни позову складає 30,04 % від загального обсягу заявлених позивачем матеріально-правових вимог у справі № 911/969/24.

Отже, з огляду на наведене, Господарський суд Київської області у рішенні від 08.08.2024 у справі № 911/969/24 дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що у відсотковому співвідношенні до ціни позову складає 69,96 % від загального обсягу заявлених позивачем матеріально-правових вимог у справі № 911/969/24.

За таких обставин, враховуючи викладене у сукупності, враховуючи визнання судом необґрунтованими позовні вимоги ТОВ «Ресіліент Агро» до ТОВ «Агрістар», що у відсотковому співвідношенні до ціни позову складає 69,96 % від загального обсягу заявлених позивачем матеріально-правових вимог у справі № 911/969/24, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах розгляду справи № 911/969/24, характеру спірних правовідносин та обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, враховуючи те, що як представником позивача, так і представником відповідача під час розгляду даної справи у Господарському суді Київської області фактично було надано однаковий обсяг професійної правничої допомоги, а також приймаючи до уваги висновку суду стосовно того, що розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений та з урахуванням положень ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, господарський суд дійшов висновку, що розмір компенсації понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку підлягає до стягнення з позивача в сумі 33 254,32 грн (47 533,34 грн * 69,96 %).

Керуючись приписами ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро» вх. № суду 6293/24 від 13.08.2024 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» (місцезнаходження: вул. Орлова Олександра, буд. 1-А, м. Харків, Харківська обл., 61124; код ЄДРПОУ 37189547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро (місцезнаходження: вул. Старо-Київська, буд. 10 Г, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 39831905) 33 595,12 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

4. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» вх. № суду 6255/24 від 12.08.2024 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Агро» (місцезнаходження: вул. Старо-Київська, буд. 10 Г, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 39831905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» (місцезнаходження: вул. Орлова Олександра, буд. 1-А, м. Харків, Харківська обл., 61124; код ЄДРПОУ 37189547) 33 254,32 грн витрат на професійну правничу допомогу.

6. В іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.10.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення12.09.2024
Оприлюднено03.10.2024
Номер документу122020247
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/969/24

Ухвала від 28.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сибіга О.М.

Ухвала від 28.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сибіга О.М.

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сибіга О.М.

Ухвала від 28.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сибіга О.М.

Ухвала від 07.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сибіга О.М.

Рішення від 12.09.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

Ухвала від 04.09.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

Рішення від 08.08.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

Ухвала від 07.08.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні