Рішення

від 13.09.2024 по справі 916/5669/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5669/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний фонд НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ (74000, Херсонська обл., Високопільський р-н, смт Високопілля, вул. Визволителів, буд. 45, код ЄДРПОУ 00447511)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області (74000, Херсонська обл., Високопільський р-н, смт Високопілля, вул. Визволителів, буд. 112, код ЄДРПОУ 04060039)

про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

за участю учасників справи:

від позивача: Луценко С.А., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №16 від 25.05.2017 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, зокрема, що рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ, оформлене протоколом №16 від 25.05.2017, є недійсним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням процедури скликання загальних зборів та порядку голосування, оскільки позивач є засновником товариства з часткою 73,92% та не був повідомлений про скликання, не був присутнім на загальних зборах, не дав доручень на своє представництво і не приймав рішення, відповідно до порядку денного. Окрім того, позивач просить поновити строк для оскарження рішення, оформленого протоколом №16 від 25.05.2017, з підстав відсутності позивача на загальних зборах та не повідомлення засновника про існування оскаржуваного протоколу внаслідок приховування.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5669/23; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.02.2024 о 09:50. Ухвалою суду від 07.02.2024 залучено Високопільську районну державну адміністрацію Херсонської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/5669/23 на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 29.02.2024 о 14:30.

26.02.2024 за вх.№7735/24 до суду від позивача надійшли оригінали поданих до суду в додатку до позовної заяви письмових доказів для огляду, які були оглянуті судом.

У підготовчому засіданні 29.02.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 21.03.2024 о 12:20. Ухвалою суду від 21.03.2024 відкладено підготовче засідання на 18.04.2024 о 16:00. Ухвалою суду від 18.04.2024 витребувано у Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області в строк до 09.05.2024 належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ; відкладено підготовче засідання на 09.05.2024 о 12:15. Підготовче засідання 09.05.2024 о 12:15 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та зміщенням графіку проведення судових засідань. Ухвалою суду від 14.05.2024 підготовче засідання призначено на 30.05.2024 о 12:45. Ухвалою суду від 30.05.2024 повторно витребувано у Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ; відкладено підготовче засідання на 20.06.2024 о 15:00. Ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/5669/23; призначено справу до розгляду по суті на 19.07.2024 о 14:15. У судовому засіданні 19.07.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 13.09.2024 о 12:45.

У судовому засіданні 13.09.2024 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач та третя особа у підготовчі та судові засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, повідомлялись шляхом направлення ухвал суду на юридичні адреси, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовими повідомленнями з довідками Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою, а також шляхом публікації ухвал суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Таким чином, судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач та третя особа належним чином повідомлені про розгляд даної справи господарським судом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Справа №916/5669/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 13.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

Позивач у справі - ОСОБА_1 - відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату винесення оспорюваного рішення є одним з засновників (учасників) юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ (відповідача) із розміром частки: 201312,35 грн.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датою державної реєстрації ТОВ ТАВРІЯ є 03.11.1998.

В матеріалах справи наявна нова редакція установчого договору про створення ТОВ ТАВРІЯ від 14.09.2002. Відповідно до п.14 установчого договору для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків його учасників створений статутний фонд у розмірі 1136590,41 грн. (100%): ОСОБА_2 - 7331,01 грн. (0,645%); ОСОБА_3 - 4421,34 грн. (0,389%); ОСОБА_4 - 5876,17 грн. (0,517%); ОСОБА_1 - 840269,92 грн. (73,929%); ОСОБА_5 - 6046,66 грн. (0,532%); ОСОБА_6 - 3080,16 грн. (0,271%); ОСОБА_7 - 920,64 грн. (0,081%); ОСОБА_8 - 2807,37 грн. (0,247%); ОСОБА_9 - 3818,94 грн. (0,336%); ОСОБА_10 - 5285,14 грн. (0,465%); ОСОБА_11 - 44054,24 грн. (3,876%); ОСОБА_12 - 9854,24 грн. (0,867%); ОСОБА_13 - 3443,87 грн. (0,303%); ОСОБА_14 - 8638,08 грн. (0,76%); ОСОБА_15 - 6023,93 грн. (0,53%); ОСОБА_16 - 5080,56 грн. (0,47%); ОСОБА_17 - 3455,23 грн. (0,304%); ОСОБА_18 - 8478,96 грн. (0,746%); ОСОБА_19 - 6978,66 грн. (0,614%); ОСОБА_20 - 4546,36 грн. (0,4%); ОСОБА_21 - 12388,84 грн. (1,09%); ОСОБА_22 - 6887,74 грн. (0,606%); ОСОБА_23 - 3830,30 грн. (0,377%); ОСОБА_24 - 5364,71 грн. (0,472%); ОСОБА_25 - 5455,63 грн. (0,48%); ОСОБА_26 - 4330,41 грн. (0,381%); ОСОБА_27 - 4944,16 грн. (0,435%); ОСОБА_28 - 17492,12 грн. (1,539%); ОСОБА_29 - 10172,48 грн. (0,895%); ОСОБА_30 - 6592,22 грн. (0,58%); ОСОБА_31 - 2236,79 грн. (0,188%); ОСОБА_32 - 2818,74 грн. (0,248%).

Також в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ТАВРІЯ станом на 26.11.2012, в якому, зокрема, визначено, що: дані про розмір статутного фонду - 1062934,62 грн.; визначено перелік засновників та розмір їх часток, зокрема, ОСОБА_1 розмір внеску - 840269,92 грн.

В матеріалах справи наявне рішення від 25.05.2017 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ, оформлене протоколом №16 (оспорюване рішення), відповідно до якого:

- на зборах присутні наступні учасники: ОСОБА_19 - 0,614%; ОСОБА_24 - 0,472%; ОСОБА_11 - 3,876%; ОСОБА_1 - 73,929%; ОСОБА_29 - 0,895%; ОСОБА_33 - 0,081%; ОСОБА_5 - 0,532%; ОСОБА_31 - 0,188%; на зборах присутні учасники, які у своїй сукупності володіють 80,587% голосів; кворум встановлено; збори правомочні приймати рішення віднесені до їх компетенції;

- затверджений порядок денний: 1.виключення учасників зі складу засновників (учасників) товариства; 2.розгляд заяви та прийняття до товариства нового учасника; 3.внесення до статутного капіталу додаткових вкладів учасників товариства; 4.зміна розміру статутного капіталу; 5.про необхідність визначення розміру частки капіталу кожного учасника товариства в зв`язку із внесенням додаткових вкладів учасниками товариства; 6.про розгляд, затвердження та підписання статуту Товариства у новій редакції; 7.про необхідність державної реєстрації нової редакції статуту Товариства;

- по першому питанню: вирішили виключити зі складу учасників товариства (за - 100%, проте - немає, утримались - немає): ОСОБА_34 - 1756,37 грн. (0,645%); ОСОБА_4 - 1407,82 грн. (0,517%); ОСОБА_6 - 737,95 грн. (0,271%); ОСОБА_8 - 672,59 грн. (0,247%); ОСОБА_13 - 825,08 грн. (0,303%); ОСОБА_14 - 2069,52 грн. (0,76%); ОСОБА_15 - 1443,22 грн. (0,53%); ОСОБА_17 - 827,81 грн. (0,304%); ОСОБА_18 - 2031,40 грн. (0,746%); ОСОБА_23 - 1026,59 грн. (0,377%); ОСОБА_27 - 1184,53 грн. (0,435%); ОСОБА_28 - 4190,77 грн. (1,539%); частка в статутному капіталі 6,674% переходить до товариства; сплатити частки вартості в статутному капіталі виключеним учасникам в розмірі 18173,65 грн. після затвердження звіту за 2017 рік, в строк до 12 місяців з дня виключення учасника;

- по другому питанню: вирішили прийняти до складу учасника товариства ОСОБА_35 (за - 100%, проте - немає, утримались - немає);

- по третьому питанню: вирішили прийняти додаткові внески до статутного капіталу товариства: від ОСОБА_35 грошовими коштами в розмірі 200000 грн., від ОСОБА_11 майном в розмірі 750000 грн. (за - 100%, проте - немає, утримались - немає);

- по четвертому питанню: вирішили збільшити статутний капітал товариства на суму 950000 грн.; встановити розмір статутного капіталу товариства - 1204803,95 грн. (за - 100%, проте - немає, утримались - немає);

- по п`ятому питанню: вирішили визначити розмір часток в статутному капіталі учасників (засновників) товариства та розподілити статутний капітал між учасниками товариства пропорційно їх часткам, відповідно: ОСОБА_3 - 1059,27 грн. (0,088%); ОСОБА_35 - 200000 грн. (16,60%); ОСОБА_1 - 201312,35 грн. (16,70); ОСОБА_5 - 1448,66 грн. (0,12%); ОСОБА_7 - 220,57 грн. (0,02%); ОСОБА_9 - 914,94 грн. (0,08%); ОСОБА_10 - 1266,22 грн. (0,105%); ОСОБА_11 - 760554,54 грн. (63,12%); ОСОБА_36 - 2360,88 грн. (0,196%); ОСОБА_16 - 1279,83 грн. (0,106%); ОСОБА_19 - 1671,95 грн. (0,138%); ОСОБА_20 - 1089,22 грн. (0,09%); ОСОБА_21 - 2968,12 грн. (0,246%); ОСОБА_22 - 1650,17 грн. (0,136%); ОСОБА_24 - 1285,29 грн. (0,107%); ОСОБА_25 - 1307,06 грн. (0,108%); ОСОБА_26 - 1037,48 грн. (0,088%); ОСОБА_29 - 2437,13 грн. (0,20%); ОСОБА_30 - 1579,37 грн. (0,13%); ОСОБА_31 - 511,93 грн. (0,042%); ОСОБА_32 - 675,32 грн. (0,08%); ТОВ ТАВРІЯ - 18173,65 грн. (1,50%); (за - 100%, проте - немає, утримались - немає);

- по шостому питанню: вирішили затвердити Статут товариства в новій редакції (за - 100%, проте - немає, утримались - немає);

- по сьомому питанню: вирішили підписання Статуту товариства та проведення його державної реєстрації у відповідному органі державної реєстрації Високопільського району Херсонської області доручити директору товариства ОСОБА_11 (за - 100%, проте - немає, утримались - немає).

Господарський суд вказує, що ухвалами суду було від 21.03.2024 та від 30.05.2024 було витребувано у третьої особи - Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ, проте матеріали реєстраційної справи до суду не надійшли, а ухвали суду про витребування повернулись без їх фактичного вручення третій особі. Будь-яких інших заяв/клопотань щодо витребування матеріалів, в т.ч. і реєстраційної справи, до суду не надходило та в матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем дій (направлення запитів/листів) про отримання відомостей щодо реєстраційної справи ТОВ ТАВРІЯ.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату винесення оспорюваного рішення засновниками (учасниками) ТОВ ТАВРІЯ є: ОСОБА_9 - 914,94 грн.; ОСОБА_21 - 2968,12 грн.; ОСОБА_20 - 1089,22 грн.; ОСОБА_3 - 1059,27 грн.; ОСОБА_5 - 1448,66 грн.; ОСОБА_1 - 201312,35 грн.; ОСОБА_11 - 760554,54 грн.; ОСОБА_22 - 1650,17 грн.; ОСОБА_24 - 1285,29 грн.; ОСОБА_25 - 1307,06 грн.; ОСОБА_26 - 1037,48 грн.; ОСОБА_7 - 220,57 грн.; ОСОБА_16 - 1279,83 грн.; ОСОБА_19 - 1671,95 грн.; ОСОБА_30 - 1579,37 грн.; ОСОБА_31 - 511,93 грн.; ОСОБА_32 - 675,32 грн.; ОСОБА_29 - 2437,13 грн.; ОСОБА_10 - 1266,22 грн.; ОСОБА_36 - 2360,88 грн.; ТОВ ТАВРІЯ - 18173,65 грн.; ОСОБА_35 - 200000 грн.; кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи - ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивачем вказано, що позивач не був повідомлений про скликання оскаржуваних загальних зборів, не був присутнім на загальних зборах, які відбулись 25.05.2017, оскільки з 02.03.2017 по 27.08.2017 не перебував на території України. На підтвердження вказаної обставини позивачем надано та матеріали справи містять лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14.03.2022, в якому міститься інформація про перетинання державного кордону України Геворгяна Сероба: 02.03.2017 (виїзд) - 27.08.2017 (в`їзд).

Вважаючи, що рішення від 25.05.2017 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ, оформлене протоколом №16, проведено з порушенням встановленої законом процедури, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про визнання недійсними вказаного рішення.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За п.п. 3, 4, 13 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

За ст. 5 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідного товариства та/або вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника чи скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином і підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства. Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно з ст. 13 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.

За ст. 16 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі. Збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі, не допускається. При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 , 4, 10 ст. 18 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу. Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про: 1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами; 2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; 3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

За ст. 30 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток; 15) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

У відповідності до ч.10 ст. 31 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.

Частиною 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

За ч.ч. 1, 3 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію. У разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення або виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов`язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі. Ця частина не застосовується, якщо товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, яке набуває частку (частину частки) у своєму статутному капіталі, разом із заявою про державну реєстрацію надасть довідку про формування резервного капіталу у розмірі, який відповідно до закону допускає володіння часткою (частиною частки) у своєму статутному капіталі.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що позивачем (учасником ТОВ ТАВРІЯ) пред`явлено позов до ТОВ ТАВРІЯ про визнання недійсним рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ, оформленого протоколом №16 від 25.05.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату оскаржуваного рішення розмір внеску позивача до статутного капіталу складав 840269,92 грн., що дорівнювало 73,929% від загального розміру статутного капіталу товариства.

Господарський суд зауважує, що як вбачається з оскаржуваного рішення, зокрема, відбулась зміна розміру статутного капіталу та прийнято до товариства нового учасника, у зв`язку з цим також було прийнято рішення про визначення розміру часток капіталу кожного учасника товариства у зв`язку з прийнятими змінами. Так, за результатами оскаржуваного рішення, зокрема, було визначено розмір частки позивача - ОСОБА_1 , що дорівнювала 201312,35 грн. (16,70%), при цьому також було включено нового учасника товариства ОСОБА_35 із розміром частки 200000 грн. (16,60%) та збільшено розмір частки учасника товариства ОСОБА_11 , яка склала 760554,54 грн. (63,12%).

Господарський суд звертає увагу, що дані з ЄДР щодо учасників товариства та їх частки повністю співпадають з даними щодо учасників товариства та їх часток, визначеними за наслідками прийнятих рішень Загальними зборами від 25.05.2017 (оскаржуване рішення), а тому можна дійти висновку, що рішення Загальних зборів від 25.05.2017 було зареєстровано в установленому законом порядку.

Господарський суд зауважує, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення датоване 25.05.2017 та в ньому зазначено про присутність позивача із розміром внеску до статутного капіталу (на час його прийняття) 73,929%, однак на спростування обставини присутності та обізнаності позивача як учасника товариства про скликання та проведення загальних зборів позивачем надано лист Державної прикордонної служби від 14.03.2022, з якого вбачається, що позивач виїхав з України 02.03.2017 та повернувся - 27.08.2017, тобто вже після проведення оскаржуваних Загальних зборів.

Разом з тим, господарський суд враховує, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством. Право учасника на участь у загальних зборах учасників товариства не обмежується голосуванням, оскільки голосуванню передує обговорення з усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування. Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо порушення відповідного права (охоронюваного законом інтересу), на захист якого подано позов, з урахуванням належності обраного способу судового захисту відповідно до визначених позивачем предмету і підстав позову (постанова КГС ВС від 24.07.2018 у справі №927/890/16).

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що у даній справі поряд з доведенням позивачем обставин щодо порушення відповідного права, необхідним є встановлення належного обраного способу судового захисту, оскільки якщо після ухвалення рішення до державного реєстру вносилися зміни щодо складу учасників, розміру їхніх часток, статутного капіталу, а наявний склад учасників відрізняється від того, який прагне відновити позивач, у разі задоволення позову судове рішення з огляду на баланс інтересів усіх учасників буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників.

Як вже було зазначено судом, за оскаржуваним рішенням Загальних зборів товариства відбулась зміна розміру статутного капіталу, прийнято до товариства нового учасника, виключено зі складу частину учасників товариства та здійснено перерозподіл часток, за наслідками оскаржуваного рішення було проведено державну реєстрацію.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи заявлені позовні вимоги (про визнання недійсним рішення), господарський суд вказує, що задоволення вимог про визнання недійсним рішення Загальних зборів, яким здійснено перерозподіл часток (у даному випадку, зокрема, зменшено розмір частки позивача внаслідок перерозподілу часток), включено нового учасника товариства, виключено інших учасників товариства та змінено розмір статутного капіталу, не може бути підставою для внесення змін до реєстру, відповідно не матиме наслідком відновлення становища позивача, а тому такий спосіб захисту є неефективний, навіть при доведеності позивачем обставини недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів.

Пунктом 4 частини третьої статті 162 ГПК встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, позивач зазначає зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №686/20282/21).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 №466/6221/16-а, перелік способів захисту учасників ТОВ та ТДВ міститься у ст. 17 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Аналіз ч.5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідчить про те, що учасник товариства може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу ТОВ/ТДВ та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.

У постанові від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п.п. е п.3 ч.5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (п.п. д п.3 ч.5 ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Подібні висновки щодо способу захисту прав особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників ТОВ, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №11/1888/18, від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, 01.08.2022 у справі №907/166/21, від 02.02.2022 у справі №911/803/20, від 01.12.2021 у справі №908/3467/19, від 03.11.2021 у справі №903/199/20, від 23.09.2021 у справі №908/2005/20, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20.

Ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства. Відповідно до частини 5 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У даному випадку Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо застосування положень статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначила, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника (постанова КГС ВС від 11.12.2023 у справі №907/922/21).

Враховуючий вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що належним способом захисту у даному випадку є вимоги про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі), що відповідає вищевказаним правовим позиціям Верховного Суду.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 26.01.2022 у справі №921/787/20 від 14.06.2022 у справі №904/3870/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Із наведеного слідує, зокрема, що суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши зміст спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ, оформленого протоколом №16 від 25.05.2017.

Іншого позивачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля