Ухвала

від 02.10.2024 по справі 918/35/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/35/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, скаржник)

на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд»

про стягнення 2 040 000, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Відділення 18.09.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 918/35/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення, згідно з яким у цій частині позов задовольнити. Крім того, в прохальній частині касаційної скарги скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 918/35/24 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т. М., суддів Бенедисюка І. М., Ємця А. А.

Відповідно до пункту 2 частин другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Верховний Суд з метою уникнення надмірного формалізму щодо означення наявності/відсутності електронного кабінету та відсутності чітко регламентованої вказівки в ГПК України де має бути зазначено в касаційній скарзі про його наявність, виходячи з того, що у касаційній скарзі Відділення зазначило про наявність електронного кабінету, шляхом повідомлення про те, що постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі №918/35/24 доставлено до електронного кабінету Відділенню 28.08.2024 о 19:10, суд доходить висновку, що зазначена вимога пункту 2 частин другої статті 290 ГПК України виконана.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі Відділення вказує про неправильне застосування попередніми судовими інстанціями сукупності норм частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пунктів 42-1, 44 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р) [із змінами)] щодо визначення фактичного проміжку зупинення нарахування пені, обов`язковості виконання рішення та необхідності стягнення пені та, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пунктів 42-1, 44 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 [у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р) (із змінами)], у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене касаційна скарга Відділення подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028, 00 грн.

У поданій касаційній скарзі Відділення просить: «III. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі № 918/35/24 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 918/35/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення, згідно з яким у цій частині позов задоволити».

Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Відділення звернулося до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» (далі - ТОВ «НВП Шляхбуд» 2 040 000, 00 грн, з яких 1 020 000, 00 грн штрафу (1) і 1 020 000, 00 грн пені (2).

Господарський суд Рівненської області рішенням від 14.05.2024 у справі № 918/35/24, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «НВП Шляхбуд» до Державного бюджету України 1 020 000, 00 грн штрафу. В решті позовних вимог про стягнення з ТОВ «НВП Шляхбуд» пені у розмірі 1 020 000, 00 грн відмовлено. Стягнуто з ТОВ «НВП Шляхбуд» на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 15 300, 00 грн судового збору.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги вимоги касаційної скарги Відділення щодо меж оскарження рішень попередніх судовий інстанції, а саме в частині відмови у стягненні пені у розмірі 1 020 000, 00 грн, у цьому випадку при поданні касаційної скарги засобами поштового зв`язку в письмовій формі, ураховуючи майновий характер вимоги та оскарження рішення щодо пені, Відділення мало сплатити судовий збір у розмірі 30 600, 00 грн (1 020 000, 00 грн майнова вимога щодо пені х 1,5 % х 200 %).

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. При цьому і в додатках до касаційної скарги, поданих разом з касаційною скаргою засобами поштового зв`язку, не зазначено про сплату судового збору.

Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 30 600, 00 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

З огляду на викладене касаційна скарга Відділення підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу, ураховуючи майновий характер вимоги, у сумі 30 600, 00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк. В разі подання матеріалів з усунення недоліків засобами поштового зв`язку надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи. У разі подання їх через «Електронний кабінет» надати докази надіслання копії цих матеріалів тим учасникам, які не мають обов`язку зареєструвати «Електронний кабінет» в силу вимог ГПК.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі усунення недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, з огляду на зазначене вище.

Враховуючи, що касаційна скарга містить недолік, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а отже, заявлене клопотання щодо поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у цій справі розглядатиметься після усунення недоліку касаційної скарги.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 918/35/24 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що із введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова