Ухвала

від 02.10.2024 по справі 487/1823/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/1823/24

Провадження № 4-с/487/23/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Сухаревич З.М.,

за участю секретаря судового засідання: Марченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження, суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Ямпільського відділу ДВС у Шосткинському районі Сумської області Східного МУ Міністерства юстиції Дещенко І.І., заінтересована особа (боржник): ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2024 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження № 75613008, суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Ямпільського відділу ДВС у Шосткинському районі Сумської області Східного МУ Міністерства юстиції Дещенко І.І., заінтересована особа (боржник): ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що на виконанні у старшого державного виконавця Ямпільського відділу ДВС у Шосткинському районі Сумської області Східного МУ Міністерства юстиції Дещенка І.І. перебувало виконавче провадження № 75613008 з виконання ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва про забезпечення позову, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_2 в межах суми позову 460271,70 грн. 24.07.2024 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, 08.08.2024 постанова про закінчення виконавчого провадження, якою державний виконавець одночасно припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання. Вважає цю постанову необґрунтованою та передчасною, оскільки вона суперечить змісту виконавчого документа і виконавцем вчинені не всі дії для повного виконання ухвали суду. А саме з АСВП неможливо з`ясувати обсяг фактично виявленого та арештованого майна, виконавець не пересвідчився чи була постанова про арешт коштів одержана всіма банками, від банків не отримано повідомлень про арешт коштів і стан рахунків. Через це просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою від 28 серпня 2024 року вказана скарга прийнята до провадження суддею Сухаревич З.М.

Скаржник в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі.

Старший державний виконавець Ямпільського відділу ДВС у Шосткинському районі Сумської області Східного МУ Міністерства юстиції Дещенко І.І. в судове засідання повторно не з`явився, правом на подання заперечень не скористався.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, причину не повідомив.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 450 ЦПК України).

Дослідивши матеріали скарги, матеріали справи № 487/1823/24, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у старшого державного виконавця Ямпільського відділу ДВС у Шосткинському районі Сумської області Східного МУ Міністерства юстиції Дещенка І.І. перебувало виконавче провадження № 75613008 з примусового виконання ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2024 про забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_2 в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , у межах суми позову 460 271,70 грн.

24.07.2024 у вказаному виконавчому провадженні винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника.

08.08.2024 постановою старшого державного виконавця Ямпільського відділу ДВС у Шосткинському районі Сумської області Східного МУ Міністерства юстиції Дещенка І.І. на підставі п. 9 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження при примусовому виконанні ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2024 про забезпечення позову закінчено та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Стягувач не погоджується з вказаними рішенням державного виконавця.

Перевіряючи аргументи скаржника, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Порядок виконання рішення про накладення арешту на майно боржника визначено ст.ст. 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких, Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилається державний виконавець, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінченнявиконавчого провадженняза судовимрішенням,винесеним упорядку забезпеченняпозову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Отже, у разі закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову арешт, накладений на майно (кошти) боржника, не знімається.

Одночасно, відповідно до підпунктів 6, 8 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

З аналізу правових норм, які належить застосувати до спірних правовідносин, можна дійти висновку, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» можливе за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:

-перевірку майнового стану боржника;

- винесення постанови про арешт коштів боржника;

- направлення копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, сторонам виконавчого провадження;

- отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Проте таких вимог державним виконавцем не дотримано, а саме, закінчуючи виконавче провадження державний виконавець не отримав підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову та скасував арешт майна всупереч вимогам ч. 1 ст. 40, п. 8 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім цього, скасування арешту майна під час виконання ухвали про забезпечення позову нівелює саму сутність забезпечення позову - гарантувати виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже оскаржувана постанова перешкоджає ОСОБА_1 реалізувати свої права на виконання остаточного судового рішення у справі, у якій вжито заходів забезпечення позову.

За такого, суд зробив висновок про те, що державним виконавцем не вчинено всіх необхідних виконавчих дій з метою виконання конституційного принципу щодо виконання судового рішення, а тому оскаржувана постанова є неправомірною.

Відповідно до частини 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22) відступила від висновків КГС ВС про застосування ч. 2 ст. 343 ГПК України, сформульованих у низці постанов цього суду, а також висновків КЦС ВС про застосування аналогічних положень ч. 2 ст. 451 ЦПК України, викладених у постанові від 23 лютого 2022 року у справі № 1005/7141/2012, про те, що суд не наділений повноваженнями на скасування рішень органів державної виконавчої служби / приватних виконавців, та зауважила, що в цій ситуації ефективним засобом, здатним відновити право стягувача на примусове виконання остаточного судового рішення, є скасування постанови, оскільки після її скасування виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 Закону підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.

Враховуючи викладене, скаргу належить задовольнити та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену старшим державним виконавцем Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дещенко І.І. 08.08.2024 у ВП № 75613008 при примусовому виконанні ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2024 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 81, 260, 447-451ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження, суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Ямпільського відділу ДВС у Шосткинському районі Сумської області Східного МУ Міністерства юстиції Дещенко І.І., заінтересована особа (боржник): ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену старшим державним виконавцем Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дещенко І.І. 08.08.2024 у ВП № 75613008 при примусовому виконанні ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2024 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич