Ухвала

від 01.10.2024 по справі 756/15415/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/15415/23

Провадження № 2-і/756/48/24

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

представника позивача - адвоката Правдюка В.М.,

представника відповідача - адвоката Камінської А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай» про встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту щодо частини земельної ділянки загальною площею земельного сервітуту 0,00598 га з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044, яка перебуває у власності Громадської організації«ДУБОВИЙ ГАЙ» на право проходу та проїзду на велосипеді, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій від вулиці Лісна, Оболонського району міста Києва до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0028 загальною площею 0,1 га, на користь власника земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0028.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

07.08.2024 на адресу суду представник ОСОБА_2 - адвокат Бедрицька О.О. через систему «Електронний суд» направила позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому просить прийняти до провадження дану позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору до ОСОБА_1 та ГО «Дубовий Гай» про встановлення земельного сервітуту та здійснювати спільний розгляд цього позову третьої особи у межах справи №756/15415/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай» про встановлення земельного сервітуту. Встановити постійний, безоплатний земельний сервітут щодо частини земельної ділянки загальною площею земельного сервітуту 0,06 га з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044, яка перебуває у власності Громадської організації «Дубовий Гай» та щодо частини земельної ділянки загальною площею земельного сервітуту 0,1 га 8000000000:85:625:0028, яка перебуває у власності ОСОБА_1 на право проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій від вулиці Лісна, Оболонського району міста Києва до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0027 загальною площею 0,1 га на користь власника земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0027.

У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо приняття позову ОСОБА_2 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Правдюк В.М. у судовому засіданні заперечував проти прийняття до спільного розгляду із первісним позовом позову третьої особи ОСОБА_2 , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, з тих підстав, що до позову позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, застосовуються положення ст.ст. 193, 194 ЦПК України, відповідно до яких такий позов може бути поданий у строк для подання відзиву, проте ОСОБА_2 було пропущені зазначені строки, не зважаючи на те, що вона як керівник ГО «Дубовий Гай» достеменно знала про надходження позову ОСОБА_1 на розгляд суду і мала можливість вчасно його подати. Крім того, позов третьої особи не містить самостійних вимог, а тому не підлягає спільному розгляду в процесі, що розпочався.

Представник ГО «Дубовий Гай» - адвокат Камінська А.А. у судовому засіданні зазначила, що вважає доцільним приняти до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 позов третьої особи ОСОБА_2 , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Зазначила, що ОСОБА_2 не пропущено строк для подання такого позову, оскільки такий позов може бути поданий до закінчення підготовчого судового засідання. Крім того, вважає, що позом ОСОБА_2 містить самостійні вимоги щодо встановлення земельного сервітуту щодо власної земельної ділянки, але її вимоги стосуються предмета спору у первісному позові, а саме земельних ділянок Громадської організації «Дубовий Гай» та ОСОБА_1 . Роздільний розгляд первісного позову та позову третьої особи ОСОБА_2 не буде сприяти найшвидшому поновленню прав ОСОБА_2 .

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ч.1-3ст.52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Відповідно до ст.195 ЦПК України, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України, тобто як до вимог щодо подачі зустрічного позову.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, з огляду на положення закону, позов третьої особи із самостійними вимогами може бути прийнято судом для спільного розгляду із первісним позовом лише у випадку, якщо такий подано в строк для подання відзиву за позовом.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 27.11.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту, встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

24.01.2024 представником відповідача ГО «Дубовий Гай» до суду було подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Громадської організації «Дубовий Гай» є ОСОБА_2 , про що не заперечила представник Громадської організації «Дубовий Гай» - адвокат Камінська А.А. у судовому засіданні, що свідчить про обізнаність ОСОБА_2 про наявність даного спору на розгляді в суді.

Натомість, представник ОСОБА_2 з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору звернулася до суду 07.08.2024, тобто майже через сім місяців після закінчення строку на подання відзиву та подання позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, зазначивши, що задля вирішення питання щодо способу використання земельної ділянки, надання можливості проходу, проїзду, прокладання необхідних комунікацій тощо через земельну ділянку, що належить ГО «Дубовий гай», позивач звернулась до представника власника означеної земельної ділянки - адвоката Камінської А.А. Представник ГО «Дубовий гай» повідомив, що у провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа №756/15415/23 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай» про встановлення земельного сервітуту.

Жодних поважних причин щодо тривалого пропуску встановленого процесуального строку представником ОСОБА_2 не наведено.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява N 3236/03): «У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків)».

Відповідно до практики ЄСПЛ, згідно якої вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів. Але такі повноваження є обмеженими. Можливість поновлення строку не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (дивитись, mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Крім того, слід зазначити, що при поданні позову позивач визначає як предмет позову, так і предмет спору. При цьому, суд наголошує на відмінностях між цими поняттями.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13 березня 2019 року № 916/3245/17 та від 12 червня 2019 року № 916/542/18.

У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 (провадження № 12-13гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, відповідно до положень статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

У свою чергу, самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 910/12744/22.

Заявляючи самостійні вимоги щодо предмета спору, такі треті особи тим самим заявляють про наявність у них самостійних прав, відмінних і незалежних від прав сторін. Тому вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не призводить до процесуальної співучасті. Така третя особа займає самостійне процесуальне становище поряд із позивачем і відповідачем, а її інтереси та інтереси первісних сторін протилежні й виключають один одного.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, вимоги третьої особи ОСОБА_2 не є самостійними вимогами на предмет спору в розумінні статті 52 ЦПК України, а є фактично ідентичними вимогами щодо первісного позову, задоволення яких має наслідком і задоволення первісного позову, тобто одночасний захист і прав позивача, і прав третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, що притаманне у разі пред`явлення позову співпозивачами, а не третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Отже, ураховуючи вищевикладене, зважаючи на предмет спору та учасників процесу, враховуючи мотиви викладені в позовній заяві ОСОБА_2 , та наявність права на звернення до суду із самостійним позовом, встановивши, що частина заявлених у позові ОСОБА_2 вимог не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі у розумінні статті 52 ЦПК України, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви.

При цьому, суд роз`яснює, що ОСОБА_2 має право звернутись до суду із самостійним позовом до суду у загальному порядку.

Керуючись статтями 52, 193-194, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги до ОСОБА_1 , Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 01.10.2024.

Суддя М.М. Ткач