Ухвала

від 27.09.2024 по справі 335/6427/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛАСправа № 335/6427/24 1-кс/335/3757/2024

про скасування арешту майна

27вересня 2024р.слідчий суддяОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,представника заявника(власникамайна)адвоката ОСОБА_3 ,розглянувши всудовому засіданнів залісуду заадресою: АДРЕСА_1 ,клопотання адвоката ОСОБА_3 вінтересах ОСОБА_4 про скасуванняарешту майнав кримінальномупровадженні,внесеному вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №42024082370000368від 4квітня 2024р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 361 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 05.07.2024 на грошові кошти розміром 36 120 доларів США, вилучених 20.06.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . Клопотання мотивоване тим, що арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано та це перешкоджає ОСОБА_4 у володінні та розпорядженні грошовими коштами.

На підставі ст. 174 КПК України просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений на грошві кошти.

В судовому засіданні представник заявниці клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, визначених в клопотанні.

Представники СУ ГУНП в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури, в судове засідання, призначене на 27.09.2024, не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду суду не надавали.

За таких обставин слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши пояснення представника власниці майна, слідчого (в засіданні від 26.09.2024), вивчивши клопотання та дослідивши матеріали, якими вони обґрунтовують свої доводи, слідчий суддя встановив таке.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею з наданих матеріалів встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 42024082370000368 від 04.04.2024 за ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 361 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи вищого навчального закладу «Класичний приватний університет» за час дії воєнного стану на території України здійснили несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, що призвели до підробки інформації, спотворення процесу обробки інформації, шляхом внесення недостовірної інформації до Єдиної державної електронної бази щодо вступу на навчання аспірантів, а також щодо спотворення та підробки інформації щодо поновлення на навчання вступників, які мають тільки повну або базову середню освіту.

Також встановлено, що службові особи вищого навчального закладу «Класичний приватний університет» причетні до отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, шляхом внесення недостовірних відомостей до Єдиної державної електронної бази щодо вступу аспірантів та вступників до навчального закладу, за посередництва невстановлених представників ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , який є посередником у протиправній схемі, а саме підшукує осіб, які мають намір вступити до аспірантури, з метою ухилення від призову на військову службу та взаємодіє з працівниками навчального закладу. В ході обшуку вищезазначеної квартири слідчим окрім іншого вилучені грошові кошти у сумі 36 120 доларів США, які належать ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2024 накладено арешт на майно, вилучене 20.06.2024 під час обшуку квартири АДРЕСА_4 , а саме на: грошові кошти у сумі 36 120 доларів США; мобільний телефон «Samsung»; фіскальних чек про оплату за навчання платник ОСОБА_6 ; фрагмент паперу з рукописними текстом « ОСОБА_7 за бичкова»; довідку, видану КПУ щодо зарахування до аспірантури ОСОБА_8 від 21.02.2023; фрагмент копії військового квитка серія НОМЕР_1 ; ноутбук «asus»; папір формату А4 з рукописними текстом, із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном до скасування арешту у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Відомості про скасування ухвали слідчого судді від 05.07.2024 станом на день розгляду клопотання відсутні.

Відповідно до змісту ухвали слідчого судді від 05.07.2024 «…наведена слідчим версія щодо незаконності походження вилучених в ході обшуку грошових коштів також є цілком ймовірною. Отже, доводи представника ОСОБА_4 про те, що вилучені слідчим речі та документи не відповідають критеріям речових доказів, передбаченихст. 98 КПК України, непричетні до кримінальних правопорушень, набуті останньою в законний спосіб, мають бути перевірені під час досудового розслідування в розумні строки…». З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, перевірка причетності вилучених речей та документів до кримінального правопорушення, джерел походження вилучених грошових коштів та встановлення їх власника ще триває, з урахуванням усіх обставин даного кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного вище майна з метою забезпечення збереження речових доказів є необхідним на даній стадії кримінального провадження…».

Отже, слідчим суддею накладено арешт на майно як на речовий доказ з метою перевірки версії слідчого та спростування версії власника майна щодо походження грошових коштів у розумні строки.

Як зазначив в судовому засіданні представник власниці майна адвокат ОСОБА_3 , вилучені слідчим грошові кошти набуті ОСОБА_4 правомірно у якості оплати за проданий нею автомобіль TESLA MODEL Y, впуску 2022 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , колір чорний, що підтверджується розпискою ОСОБА_8 про придбання ним належного ОСОБА_4 автомобіля, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, довіреністю від 08.02.2024, про що ОСОБА_4 заявляла під час обшуку. Сума винайдених грошових коштів не суперечить отриманій сумі за автомобіль з урахуванням часткових витрат.

Автомобіль придбаний ОСОБА_4 з торгів 09.08.2023 (історія авто bidfax.info) та 31.10.2023 за нього здійснена оплата митних послуг (квитанція 9322-5523-7846-0393).

В судовому засіданні, що відбулось 26.09.2024 слідчий заперечував проти клопотання представника власника майна та зазначив, що на теперішній час перевіряється фінансова спроможність ОСОБА_4 та дотримання нею податкового законодавства при отриманні доходів, на які придбаний вказаний автомобіль. Безпосередньо з грошовими коштами жодних досліджень не проводиться.

Звертаючись із клопотанням в порядку ст.174КПК України заявник зазначає, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки усі необхідні слідчі дії органом досудового розслідування проведено, орган досудового розслідування не проводить дослідження арештованого майна.

Слідчий суддя вважає, що представник власниці майна довів, що відпала потреба в подальшому застуванні арешту грошових коштів, які вилучені у ОСОБА_4 .

Слідчим під час розгляду клопотання не долучено доказів, які б вказували на походження грошових коштів ОСОБА_4 саме від кримінально караних діянь, тобто не доведено, що вилучені грошові кошти мають ознаки речового доказу.

Слідчий не надав доказів, які б підтверджували необхідність подальшого арешту вищевказаного майна.

Слідчий суддя також враховує, що арешт на грошові кошти було накладено 05.07.2024. В розпорядженні слідчого було достатньо часу для спростування версії представника власника майна.

На переконання слідчого судді володілець майна, що звернувся до суду з клопотанням, не має стосунку до кримінального провадження. З матеріалів кримінального провадження також не випливає, що заявник є особою, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.

Слідчий суддя зазначає, що слідчим не спростовано доводів заявника, слідчому судді не надано доказів того, що вказані грошові кошти, які були визнані речовим доказом, можуть містити на собі сліди злочину, а також того, що арештоване майно є предметом злочину.

Відсутні також відомості про те, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження за № 42024082370000368 від 04.04.2024 за ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 361 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що автомобіль TESLA придбано з торгів 09.08.2023, тобто до подій, щодо яких відбувається розслідування в кримінальному провадженні.

Дотримання податкового законодавства ОСОБА_4 не є предметом доказування в даному кримінальному провадженні.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Згідно зі ст.167КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, а відповідно до ст.174КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту.

Відповідно до ч. 3 ст.170КПК України що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

У відповідності ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу, арешт майна також може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном чи використовувати його.

За приписами п. 6 ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні рішення (ст. 368 КПК України).

Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 3ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Між тим, статтею 28КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справам «Фокс, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

З урахуванням вищезазначеного, подальше збереження арешту майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном заявника, що буде порушенням ст. 1 першого протоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.

Виходячи з даних, що були здобуті під час розгляду клопотання, а також тієї обставини, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає, що в подальшому застосуванні арешту на грошові кошти відпала потреба, так як стороною обвинувачення не доведено наявність обставин, які дають достатні підстави вважати, що зазначені грошові кошти можуть містити сліди злочини, є предметом злочину чи вони можуть бути використаний як доказ у кримінальному провадженні та що відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132КПК України потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_4 , яка є власником вказаного майна.

Відтак, клопотання є обґрунтованим та задовольняється в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст 98, 170174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2024 (справа № 335/6427/24, 1-кс/335/3061/2024), на майно, вилучене 20.06.2024 під час обшуку квартири АДРЕСА_4 , а самез грошовихкоштів розміром36120(тридцятьшість тисячсто двадцять)доларів США, повернувши їх власнику ОСОБА_4 .

В іншій частині арешт майна залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1