Ухвала

від 03.10.2024 по справі 715/3205/24

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/3205/24

Провадження № 1-кп/715/199/24

УХВАЛА

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

03.10.2024 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваних ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42024260000000023 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204 та ч.2 ст.201-4 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204 та ч.2 ст.201-4 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204 та ч.2 ст.201-4 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням в кримінальному провадженні №42024260000000023 від 07.02.2024 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204 та ч.2 ст.201-4 КК України.

14.08.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204 та ч.2 ст.201-4 КК України.

19.08.2024 року відносно ОСОБА_4 за клопотанням органу досудового розслідування слідчим суддею Садгірського районного суду м. Чернівці застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.10.2024 року.

Просить суд продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Прокурор Чернівецької обласної прокуратури в судовому засіданні клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив суд клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили суд застосувати більш м`який запобіжний захід, посилаючись на не доведеність ризиків, вказаних в клопотанні.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, документів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. При цьому практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна розглядати як обставину, що може спонукати його до втечі (рішення у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, «Ілійков проти Болгарії»)

Дослідивши надані докази, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, на даний момент існує необхідність у застосуванні стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке передбачене за вчинення кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, особливо передбачене за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, а саме покарання у виді штрафу від сімдесяти п`яти тисяч до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від шести до одинадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, в тому числі виїхати за межі України. При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 є уродженцем Закарпатської області, проживає не за місцем реєстрації та під тиском покарання, яке може бути призначене йому у разі доведення вини обвинуваченням в змагальному процесі, може залишити межі України.

Доведеним суд вважає також і ризик незаконного впливу на інших фігурантів даного кримінального провадження та свідків.

Беручи до уваги доведеність стороною обвинувачення наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та сукупність характеризуючих даних про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне застосування до нього запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України, суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Враховуючи особу обвинуваченого, а також те, що розмір застави повинен достатньо мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, приходжу до висновку, що необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов`язків, слід обрати розмір застави у сумі - 1 700 000 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Діброва Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, терміном до 01 грудня 2024 року.

Розмір застави, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області становить 1 700 000 (один мільйон сімсот тисяч) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01 грудня 2024 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора ОСОБА_9 та Глибоцький районний суд Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу для виконання направити начальнику Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

На ухвалу може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Суддя: