Рішення

від 13.09.2024 по справі 916/1601/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1601/20(916/963/24)Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.

за участі секретаря судового засідання Васильєвої К.О.,

дослідивши матеріали справи

за позовною заявою: Колективного підприємства "Промжилбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича

до відповідачів:1) ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

2) ОСОБА_2 (

АДРЕСА_2 )

3) ОСОБА_3 (

АДРЕСА_3 )

4) ОСОБА_4 (

АДРЕСА_4 )

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ),

2) Комунального підприємства Агрофірма Радгосп "Білозерський" (75003, Херсонська обл., Білозерський район, с. Дніпровське, вул. Центральна, буд. 3),

3) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" (75052, Херсонська обл., Білозерський район, с. Софіївка, вул. Шмідта, буд. 1-Б),

4) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ),

5) Колективного підприємства "Промжилбуд" (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, офіс 4)

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін:

позивач: ліквідатор КП "Промжилбуд" арбітражний керуючий Дудкін Р.А. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від відповідача 1): ОСОБА_1 ОСОБА_6 (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від відповідача 2): ОСОБА_2 ОСОБА_7 ;

відповідач 3): не з`явився;

відповідач 4): не з`явився.

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: не з`явилися.

СУТЬ СПОРУ: про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства

Судове засідання 13.09.2024р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Встановив.

Колективне підприємство "Промжилбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича звернулось із позовною заявою (т.1 а.с.1-44), сформованою в системі "Електронний суд" 07.03.2024р. (вх. №991/24 від 07.03.2024р.), про:

покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за зобов`язаннями юридичної особи-банкрута Колективного підприємства "Промжилбуд" у зв`язку з доведенням його до банкрутства;

стягнення солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Колективного підприємства "Промжилбуд" 52 311 627,95 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Колективного підприємства "Промжилбуд" у справі про банкрутство № 916/1601/20.

Позивач звернувся із заявою від 04.06.2024р. (вх. №22269/24 від 04.06.2024р.) (т.6 а.с.25-33) про:

зменшення та уточнення позовних вимог позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства;

покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за зобов`язаннями юридичної особи-банкрута Колективного підприємства "Промжилбуд" у зв`язку з доведенням його до банкрутства;

стягнення солідарно з: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Колективного підприємства "Промжилбуд" 30 093 118,75 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Колективного підприємства "Промжилбуд" у справі про банкрутство № 916/1601/20;

виключення зі складу відповідачів по справі № 916/1601/20 (916/963/24) ОСОБА_8 у зв`язку з відмовою від частини позовних вимог щодо солідарного стягнення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Колективного підприємства "Промжилбуд" у зв`язку з доведенням його до банкрутства;

виключення зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 у зв`язку із прощенням боргу Колективного підприємства "Промжилбуд" та припиненням обставин впливу судового рішення по справі № 916/1601/20 (916/963/24) на права і обов`язки.

Позивач звернувся із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 05.08.2024р. (вх. №29144/24 від 05.08.2024р.) (т.7 а.с.6-10), про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить:

покласти субсидіарну відповідальність на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за зобов`язаннями юридичної особи-банкрута Колективного підприємства "Промжилбуд" у зв`язку з доведенням його до банкрутства;

стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Колективного підприємства "Промжилбуд" 16 715 227,75 грн. субсидіарної відповідальності.

Вказана заява позивача протокольно 14.08.2024р. прийнята до розгляду.

Позовна заява обґрунтована наступними обставинами.

Загальна сума кредиторських вимог у справі № 916/1601/20 про банкрутство КП «Промжилбуд» складає 53 273 628, 44 грн. Відповідно до висновків викладених в аналізі фінансового стану боржника виявлено наявність ознак доведення до банкрутства. Матеріальні та інші цінності ліквідатору від керівника та засновника не передавались . Ліквідатором в ході ліквідаційної процедури з відкритих інформаційних баз даних та реєстрів встановлено господарські відносини боржника, які є підставою для покладення відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства.

Зобов`язання КП «Промжилбуд» перед кредитором ОСОБА_5 виникли на підставі рішення суду датованого 05.11.2019, за правочином, в якому КП «Промжилбуд» не виступало у якості основного боржника у зобов`язанні укладеному 05.11.2013 засновником підприємства - ОСОБА_4 ; боргові зобов`язання перед ОСОБА_5 за весь період з часу виникнення не погашалися в жодній мірі. Зобов`язання КП «Промжилбуд» перед кредитором СТзОВ «Енограй» виникли у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань в період з 10.07.2013 по 30.12.2014 за договором комісії, та договірних зобов`язань з 31.12.2018 за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 23.11.2015, зобов`язання за яким не виконувались в жодній мірі, заборгованість за весь період з часу виникнення не погашалась. Зобов`язання КП «Промжилбуд» перед кредитором ОСОБА_3 виникли на підставі рішення суду датованого 21.08.2015, за правочином укладеним 25.12.2014 зі строком виконання до 01.04.2015, та договором доручення від 01.06.2017, зобов`язання за якими не виконувались в жодній мірі, заборгованість за весь період з часу виникнення не погашалась. Зобов`язання КП «Промжилбуд» перед кредитором Комунальне підприємство Агрофірма Радгосп «Білозерський» виникли на підставі рішення суду датованого 12.02.2018, за правочином укладеним 01.04.2012, строк виконання зобов`язань за яким передбачав з 10.03.2014 до 14.03.2014.

КП «Промжилбуд», як інвестор у справі № 5024/143/2012 про банкрутство СТзОВ «Енограй», за рахунок власних коштів погасив вимоги кредиторів у сумі 17 779 866,45 гривень, однак фактично не отримав з цього жодного економічного зиску, втратив даний актив та сам опинився у статусі боржника. В іншому випадку сплачені КП «Промжилбуд» в межах справи № 5024/143/2012 грошові кошти могли бути використані ним в господарські діяльності або спрямовані на погашення поточних на той час зобов`язань підприємства, зокрема: зобов`язань перед КП АФР «Білозерський» за договором про надання послуг від 01.04.2012 згідно акту про надання послуг який передбачав сплату до 14.03.2014 (вимоги даного кредитора із зазначених підстав заявлено та визнано в межах справи № 916/1601/20 про банкрутство КП «Промжилбуд»); зобов`язань перед СТзОВ «Енограй» за договором комісії від 01.05.2012 по видатковим накладним в період з 10.07.2013 по 31.12.2013 та в період з 23.04.2014 по 30.12.2014 (вимоги даного кредитора із зазначених підстав заявлено та визнано в межах справи № 916/1601/20 про банкрутство КП «Промжилбуд»); зобов`язань, урешті-решт, перед ОСОБА_5 за договором позики засновника ОСОБА_4 від 05.11.2013 (вимоги даного кредитора заявлено та визнано в межах справи № 916/1601/20 про банкрутство КП «Промжилбуд»).

Позивач зазначає, що посадовою особою КП «Промжилбуд», якою в період з 26.12.2014 по 21.08.2015 була засновник ОСОБА_4 та третьою на той час особою ОСОБА_3 вчинено дії спрямовані на завдання майнової шкоди КП «Промжилбуд», позбавлення його майнового активу вартістю 17 779 866,45 грн. та утворення кредиторської заборгованість перед третьою особою у сумі 1 901 814,70 грн., що слугувало одним із факторів настання неплатоспроможності підприємства.

З балансів (звітів про фінансові результати) вбачається, що починаючи з 2015р. господарська діяльність КП «Промжилбуд» вже не приносила прибутку, подальша діяльність підприємства була збитковою. У 2016р. здійснено масове вивільнення працівників, а після 2019р. підприємство взагалі припинило подання податкової та статистичної звітності. Настання обставин загрози неплатоспроможності КП «Промжилбуд», залишалися незмінними з 2015р.

Позивач вказує, що з аналізу показників балансів (звітів про фінансовий стан, звітів про фінансові результати) КП «Промжилбуд» та оцінюючи зміни фінансового стану підприємства, вбачається, що в порушення положень Статуту та вимог законодавства, засновники боржника кожен в свій період часу не визначали планів діяльності підприємства, допустили його збиткову діяльність, накопичення кредиторської заборгованості, не здійснювали заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, не надавали боржнику фінансової допомоги, не збільшували статутний капітал за рахунок додаткових вкладів; не здійснювали належним чином контроль за діяльністю виконавчого органу управління - дирекції, не вимагали для ознайомлення від дирекції планів робіт та звітів про їх виконання, не створили ревізійну комісію для здійснення контролю за діяльністю дирекції підприємства, не проводили періодичні збори учасників для розгляду звітів про діяльність КП «Промжилбуд», не приймали рішень щодо порядку покриття збитків від діяльності, не звернулися своєчасно до господарського суду із заявою про банкрутство у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань перед кредиторами. З наведених обставин вбачається, що засновники КП «Промжилбуд» діяли недобросовісно, умисно ухилялися від виконання своїх обов`язків щодо управління та контролю за поточною діяльністю підприємства.

Позивач додатково зазначає, що незважаючи на наявність беззаперечних ознак неплатоспроможності підприємства та не вживаючи відповідні заходи щодо запобігання банкрутству, засновники КП «Промжилбуд» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (засновники з 24.03.2016 до 02.12.2019) вчинили протилежні дії спрямовані на спроби уникнення від відповідальності та приховування інформації та документації про діяльність підприємства, а зміна його юридичної адреси, відчуження корпоративних прав та зміна учасників (засновників) і керівника підприємства здійснено «про око», з метою створення хибного уявлення у третіх осіб про дійсність перейняття ОСОБА_2 «керма» управління юридичною особою, приховування дійсних намірів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відведення від себе підозри щодо причетності у стані неплатоспроможності КП «Промжилбуд». Вчинення вищевказаних дій вказує на мету ухилення від відповідальності за не погашення КП «Промжилбуд» заборгованості перед кредиторами, що в свою чергу є ознакою доведення боржника до банкрутства та підставою для покладення на даних осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Отже, діючи в статусі засновників КП «Промжилбуд», маючи юридичну та фактичну можливість здійснювати вплив на діяльність підприємства, через володіння його корпоративними правами, та маючи можливість надавати обов`язкові для виконання вказівки директору і координувати його дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допускали та застосовували у взаємовідносинах з іншими господарюючими суб`єктами та у господарських судових процесах факти підроблення документів господарської діяльності КП «Промжилбуд».

У заяві про зменшення розміру позовних вимог стосовно розміру відповідальності осіб, які несуть субсидіарну відповідальність позивач зазначає, що загальна сума визнаних кредиторських вимог до КП «Промжилбуд» у справі про банкрутство № 916/1601/20 станом на дату подання ліквідатором позовної заяви (07.03.2024) складала 53 273 628,44 грн., тоді як ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 по справі № 916/1601/20 було задоволено заяву кредитора ОСОБА_5 про прощення боргу КП «Промжилбуд», закрито провадження у справі в частині кредиторських вимог ОСОБА_5 до КП «Промжилбуд», виключено з реєстру вимог кредиторів КП «Промжилбуд» кредиторські вимоги ОСОБА_5 у сумі 22 214 305,20 грн. - основний борг та 4204,00 грн. - судовий збір; ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 заяву кредитора СТОВ «Енограй» було задоволено, закрито провадження у справі № 916/1601/20 в частині кредиторських вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Енограй» до КП «Промжилбуд», виключено з реєстру вимог кредиторів КП «Промжилбуд» кредиторські вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Енограй» у сумі 13 373 687,00 грн. - основний борг та 4204,00 грн. - судовий збір.

Позивач вказує, що враховуючи вказані ухвали, загальна сума визнаних кредиторських вимог до КП «Промжилбуд» у справі про банкрутство № 916/1601/20 складає 17 677 228,24 грн. Тобто, розмір відповідальності осіб, які мають понести субсидіарну відповідальність за позовною заявою ліквідатора у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства становить 16 715 227,75 грн.

Стосовно відповідача ОСОБА_8 ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024р. задоволено частково заяву позивача від 04.06.2024р. (вх. №22269/24 від 04.06.2024р.); прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_8 ; закрито провадження в справі за позовом Колективного підприємства "Промжилбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_8 .

Відповідачем ОСОБА_1 надано відзив від 27.03.2024р. (вх. №13373/24 від 02.04.2024р.) (т.5 а.с.61-67), в якому викладено прохання відмовити у задоволенні позовної заяви в частині позовних вимог, які заявлені до ОСОБА_1 . Згідно відзиву ОСОБА_1 перебувала на посаді директора КП «Промжилбуд» з 03.11.2014р. по 02.12.2019р. включно; у вказаний період розпочалось багато судових справ за участю підприємства, в яких КП «Промжилбуд» мало статус як позивача, так і відповідача, у зв`язку із наявністю яких засновники підприємства, з їх слів, не наважувались вносити на підприємство додаткові інвестиції, а лише надавали кошти для закриття поточних потреб на сплату заробітної плати директора, а також податків та зборів. КП «Промжилбуд» завжди захищало свої інтереси у судових спорах та ОСОБА_1 сприяла їх вирішенню, виходячи із обсягу наданих їй повноважень. За сприянням ОСОБА_1 вдалося уникнути стягнення із підприємства коштів на загальну суму 9 510 558, 58 грн. та стягнуто на користь КП «Промжилбуд» 6 103 542, 17 грн., які наразі є частиною дебіторської заборгованості КП «Промжилбуд» або на які зменшено суму заборгованості перед Комунальним підприємством Агрофірма радгосп "Білозерський", стягнену за іншими рішеннями судів.

Відповідач вважає, що виникнення зобов`язань перед ОСОБА_5 не може оцінюватися саме з точки зору виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 та вказує, що остання вступила на посаду директора КП «Промжилбуд» з 03.11.2014р., тобто, договір поруки, на підставі якого виникли зобов`язання, укладено до моменту її призначення на посаду.

Стосовно кредиторських вимог СТОВ «Енограй» зазначено, що сума боргу виникла на підставі видаткових накладних на поставку фруктів, дати поставок по яким також не охоплюється періодом часу, з якого ОСОБА_1 перебувала на посаді директора КП «Промжилбуд». Щодо зобов`язань перед СТОВ «Енограй», які виникли на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги від 23.11.2015р. на загальну суму 1 165 000, відповідач зауважує, що цей правочин вчинення не за власною ініціативою, а за ініціативою засновників КП «Промжилбуд». ОСОБА_1 як директор не мала повноважень самостійно приймати рішення про будь-які фінансові запозичення.

Згідно відзиву позивач не встановив жодного випадку, коли б ОСОБА_1 перевищувала надані їй повноваження, а також не надав документальних підтверджень таким обставинам.

Відповідач вказує, що: переважна частина грошових зобов`язань КП «Промжилбуд» виникла на підставі зобов`язань, підприємство взяло на себе у період до моменту, коли ОСОБА_1 призначена на посаду директора підприємства; ті зобов`язання, які укладені за час перебування ОСОБА_1 на посаді директора, взяті з відома та за рішенням засновників КП «Промжилбуд», оскільки це перебувало у межах їх виключної компетенції відповідно до Статуту підприємства у всіх редакціях; позивачем не надано жодного доводу чи документального доказу, який би свідчив про перевищення нею наданих їй повноважень; у період перебування на посаді директора підприємство не мало достатніх оборотних засобів, за рахунок яких воно б могло здійснювати господарську діяльність, а засновники не інвестували у підприємство кошти, оскільки, з їх слів, чекали остаточного вирішення тривалих судових спорів; у період перебування на посаді директора її трудова діяльність фактично, зводилась до ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності і вона не мала будь-якого вирішального впливу ані на підприємство, ані на його засновників; ОСОБА_1 ніколи не була засновником КП «Промжилбуд», а відтак ніколи не впливала на взяття підприємством будь-яких фінансових зобов`язань, а лише виконувала рішення засновників.

Відповідач зазначає, що відсутня об`єктивна сторона правопорушення, яке полягає у доведенні боржника до банкрутства, у діяннях ОСОБА_1 відсутня і позовна заява не містить жодних доводів, які б вказували на зворотнє.

Згідно відзиву поведінка ОСОБА_1 на посаді директора КП «Промжилбуд» була пасивною та вона намагалась віднайти джерела додаткового фінансування та повідомляла засновників про ризик виникнення неплатоспроможності підприємства. Відповідача вважає, що суб`єктивна сторона у правопорушенні, яке полягає у доведенні КП «Промжилбуд» до банкрутства, у діях ОСОБА_1 відсутня.

До відзиву додано: заяву ТОВ «Юк «Прайм» про вчинення злочину; повідомлення про реєстрацію заяви; відповідь Головного управління Національної поліції в Херсонській області; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; ухвалу від 22.11.2018р. по справі №923/823/17.

Відповідачем ОСОБА_2 надано відзив, сформований в системі «Електронний суд» 11.06.2024р. (вх. №23148/24 від 12.06.2024р.), в якому він просить відмовити у задоволенні позивної заяви в частині покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КП «Промжилбуд» на ОСОБА_2 . Згідно відзиву ОСОБА_2 01.11.2019р. придбав у ОСОБА_4 5% статутного капіталу КП «Промжилбуд» та у ОСОБА_3 95% статутного капіталу КП «Промжилбуд», в той же день його було призначено директором КП «Промжилбуд» та передано печатку даної юридичної особи. Отже, ОСОБА_2 став одноосібним власником/засновником та керівником КП «Промжилбуд». Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 попереднім керівництвом КП «Промжилбуд» не було передано жодної, податкової, фінансово-господарської, бухгалтерської або іншої документації КП «Промжилбуд». ОСОБА_2 не укладалось, жодних правочинів, щодо відчуження майна та активів КП «Промжилбуд», також він не вчиняв жодних дій спрямованих на збільшення кредиторської заборгованості КП «Промжилбуд», приховування майна даного підприємства, погіршення фінансового стану КП «Промжилбуд» або будь яких інших дій які б вплинули на платоспроможність КП «Промжилбуд». В позивній заяві позивач не наводить жодних дій та не надано до суду доказів, що свідчать про вчиненням ОСОБА_2 дій/бездіяльності спрямованої на доведення до банкрутства КП «Промжилбуд» та не наводить жодних доводів того, що якісь дії/бездіяльність ОСОБА_2 пов`язані з діями інших відповідачів.

Щодо відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 14.03.2024р., від 10.04.2024р., 13.05.2024р., 12.06.2024р., 15.07.2024р., 14.08.2024р. запропоновано відповідачу надати суду відзив на позов у порядку ст.165 ГПК України із доданням до них доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзивів і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Вказані ухвали були надіслані засобами поштового зв`язку, однак повернуті із вказівкою такого повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався; у судові засідання не з`являвся.

Стосовно відповідача ОСОБА_4 .

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 14.03.2024р., від 10.04.2024р., 13.05.2024р., 12.06.2024р., 15.07.2024р., 14.08.2024р. запропоновано відповідачу надати суду відзив на позов у порядку ст.165 ГПК України із доданням до них доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзивів і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

З матеріалів справи вбачається, що місце перебування ОСОБА_4 - Автономна Республіка Крим

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022р. "Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до вказаного переліку (розділ ІІ) тимчасово окупована вся територія Автономної Республіки Крим.

Оскільки місце перебування відповідача ОСОБА_4 - Автономна Республіка Крим, суд повідомляв останню стосовно розгляду справи шляхом розміщення резолютивних частин ухвал на сайті Господарського суду Одеської області у порядку ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", що підтверджується роздруківками з даного сайту.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається належним чином повідомлений.

Однак, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалася; у судові засідання не з`являлася.

Господарським судом за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвали від від 14.03.2024р., від 10.04.2024р., 13.05.2024р., 12.06.2024р., 15.07.2024р., 14.08.2024р. були оприлюднені у вказаному реєстрі, тобто текст ухвал був у вільному доступі через мережу Інтернет та з ними мали можливість ознайомитись усі заінтересовані особи, в тому числі сторони та учасники даної справи.

При цьому, суд вказує, що за змістом ст. 2 Закону України „Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору пояснення із доданням до них доказів в порядку ч. 3 ст. 80 ГПК України не надали, хоча були належним чином повідомлені про дату та місце проведення судових засідань.

Рух справи

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/963/24; ухвалено розглядати справу №916/963/24 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження в межах справи про банкрутство №916/1601/20 з повідомленням сторін; залучено ОСОБА_5 , Комунальне підприємство Агрофірма Радгосп "Білозерський", Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Енограй", ОСОБА_3 , Колективне підприємство "Промжилбуд" до участі у справі №916/1601/20(916/963/24) у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024р. клопотання позивача, сформоване в системі "Електронний суд" 16.04.2024р. (вх. №15533/24 від 16.04.2024р.), про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - задоволено; ухвалено розглядати справу №916/1601/20(916/963/24) за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024р. задоволено частково заяву позивача від 04.06.2024р. (вх. №22269/24 від 04.06.2024р.); приийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_8 ; закрито провадження в справі за позовом Колективного підприємства "Промжилбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_8 ; відмовлено в задоволенні заяви позивача від 04.06.2024р. (вх. №22269/24 від 04.06.2024р.) в частині виключення зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 по справі № 916/1601/20 (916/963/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024р. продовжено строк проведення підготовчого провадження з 15.07.2024р. на тридцять днів до 14.08.2024р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2024р. закрито підготовче провадження у справі №916/1601/20 (916/963/24); призначено справу №916/1601/20 (916/963/24) до судового розгляду по суті.

Обставини, встановлені судом

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у переліку засновників (учасників) КП «Промжилбуд»: ОСОБА_4 ; керівник - ОСОБА_8 з 10.12.2011р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у переліку засновників (учасників) КП «Промжилбуд»: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; керівник - ОСОБА_1 з 03.11.2014р.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у переліку засновників (учасників) КП «Промжилбуд»: ОСОБА_2 ; керівник - ОСОБА_2 .

Постановою Господарського суду Одеської області від 14.05.2021р. у справі №916/1601/20 визнано банкрутом КП "Промжилбуд", відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

Позивачем надано звіт про фінансово-господарську діяльність КП "Промжилбуд", виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, який проведений відповідно до положень Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006р. №14 (т.1 а.с.92-112)

Згідно вказаного аналізу у зв`язку з чим, що справу про банкрутство порушено за заявою не КП "Промжилбуд", а кредитора КП Агрофірма Радгосп "Білозерський", аналіз наявності (відсутності) ознак фіктивного банкрутства не здійснюється. Аналізуючи показники балансів (звітів про фінансовий стан, звітів про фінансові результати) КП «Промжилбуд» за попередні періоди господарської діяльності, а саме в період 2013-2019рр., та оцінюючи зміни фінансового стану підприємства, вбачається, що в порушення положень статутних документів та вимог законодавства про банкрутство, ОСОБА_4 (засновник з 20.06.2013р. до 24.03.2016р.), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (засновники з 24.06.2016р. по 02.12.2019р.) та ОСОБА_2 (засновник з 02.12.2019р.) кожен в свій період часу не визначали планів діяльності підприємства, допустили його збиткову діяльність, накопичення кредиторської заборгованості, не здійснювали заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, не надавали боржнику фінансової допомоги, не збільшували статутний капітал за рахунок додаткових вкладів; не здійснювали належним чином контроль за діяльністю виконавчого органу управління - дирекції, не вимагали для ознайомлення від дирекції планів робіт та звітів про їх виконання, не створили ревізійну комісію для здійснення контролю за діяльністю дирекції підприємства, не проводили періодичні збори учасників для розгляду звітів про діяльність КП «Промжилбуд», не приймали рішень щодо порядку покриття збитків від діяльності, не звернулися своєчасно до господарського суду із заявою про банкрутство у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань перед кредиторами.

Відповідно до вказаного звіту після пред`явлення вимог одним із кредиторів та спробою ініціювати провадження у справі про банкрутство КП «Промжилбуд» (справа №923/628/19, ініційована кредитором КП АФР «Білозерський»), засновниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було вжито заходів щодо відчуження 01.11.2019р. своїх часток у КП «Промжилбуд», 95% та 5% відповідно та було приховано документи господарської діяльності КП «Промжилбуд», що вказує на мету ухилення від відповідальності за не погашення КП «Промжилбуд» заборгованості перед кредиторами.

У звіті повідомлено, шо рішенням Господарського суду Одеської області від 23.10.2023р. було задоволено повністю позов КП Агрофірма радгосп "Білозерський" до КП "Промжилбуд" про визнання недійсним одностороннього правочину; визнано недійсним односторонній правочин - заяву КП "Промжилбуд" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.08.2019р.; задоволено повністю позов КП Агрофірма радгосп "Білозерський" до КП "Промжилбуд" про визнання недійсним договору та додаткової угоди; визнано недійсним договір поставки №1 від 01.05.2012р., укладений між КП "Промжилбуд" та КП Агрофірма радгосп "Білозерський"; визнано недійсним додаткову угоду від 30.12.2012р. до договору поставки №1 від 01.05.2012р., укладену між КП "Промжилбуд" та КП Агрофірма радгосп "Білозерський". На підставі висновку експерта встановлено, що вищезазначені угоди боржника виконані в період 2018-2019рр., що не відповідає зазначеним в документах датам.

Відповідно до звіту діючи в статусі засновників КП «Промжилбуд», маючи юридичну та фактичну можливість здійснювати вплив на діяльність підприємства, через володіння його корпоративними правами, та маючи можливість надавати обов`язкові для виконання вказівки директору і координувати його дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допускали та застосовували у взаємовідносинах з іншими господарюючими суб`єктами та у господарських судових процесах факти підроблення документів господарської діяльності КП «Промжилбуд».

Матеріали справи свідчать про те, що зобов`язання КП «Промжилбуд» перед кредитором ОСОБА_5 виникли на підставі рішення суду датованого 05.11.2019, за правочином, в якому КП «Промжилбуд» не виступало у якості основного боржника у зобов`язанні укладеному 05.11.2013 засновником підприємства - ОСОБА_4 ; боргові зобов`язання перед ОСОБА_5 за весь період з часу виникнення не задоволені. Зобов`язання КП «Промжилбуд» перед кредитором СТзОВ «Енограй» виникли у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань в період з 10.07.2013 по 30.12.2014 за договором комісії, та договірних зобов`язань з 31.12.2018 за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 23.11.2015, зобов`язання за яким не виконані. Зобов`язання КП «Промжилбуд» перед кредитором ОСОБА_3 виникли на підставі рішення суду від 21.08.2015, за правочином укладеним 25.12.2014 зі строком виконання до 01.04.2015, та договором доручення від 01.06.2017, зобов`язання за якими не виконані. Зобов`язання КП «Промжилбуд» перед кредитором Комунальне підприємство Агрофірма Радгосп «Білозерський» виникли на підставі рішення суду від 12.02.2018, за правочином укладеним 01.04.2012, строк виконання зобов`язань за яким передбачав з 10.03.2014 до 14.03.2014.

КП «Промжилбуд», як інвестор у справі № 5024/143/2012 про банкрутство СТзОВ «Енограй», за рахунок власних коштів погасив вимоги кредиторів у сумі 17 779 866,45 гривень, однак фактично не отримав з цього жодного економічного зиску, втратив даний актив та сам опинився у статусі боржника. В іншому випадку сплачені КП «Промжилбуд» в межах справи № 5024/143/2012 грошові кошти могли бути використані ним в господарські діяльності або спрямовані на погашення поточних на той час зобов`язань підприємства, зокрема: зобов`язань перед КП АФР «Білозерський» за договором про надання послуг від 01.04.2012 згідно акту про надання послуг який передбачав сплату до 14.03.2014 (вимоги даного кредитора із зазначених підстав заявлено та визнано в межах справи № 916/1601/20 про банкрутство КП «Промжилбуд»); зобов`язань перед СТзОВ «Енограй» за договором комісії від 01.05.2012 по видатковим накладним в період з 10.07.2013 по 31.12.2013 та в період з 23.04.2014 по 30.12.2014 (вимоги даного кредитора із зазначених підстав заявлено та визнано в межах справи № 916/1601/20 про банкрутство КП «Промжилбуд»); зобов`язань перед ОСОБА_5 за договором позики засновника ОСОБА_4 від 05.11.2013 (вимоги даного кредитора заявлено та визнано в межах справи № 916/1601/20 про банкрутство КП «Промжилбуд»).

Таким чином, позивачем доведено, що посадовою особою КП «Промжилбуд», якою в період з 26.12.2014 по 21.08.2015 була засновник ОСОБА_4 та третьою на той час особою ОСОБА_3 вчинено дії спрямовані на завдання майнової шкоди КП «Промжилбуд», позбавлення його майнового активу вартістю 17 779 866,45 грн. та утворення кредиторської заборгованість перед третьою особою у сумі 1 901 814,70 грн., що слугувало одним із факторів настання неплатоспроможності підприємства.

З балансів (звітів про фінансові результати) вбачається, що починаючи з 2015р. господарська діяльність КП «Промжилбуд» не приносила прибутку, подальша діяльність підприємства була збитковою. У 2016р. здійснено масове вивільнення працівників, а після 2019р. підприємство взагалі припинило подання податкової та статистичної звітності. Настання обставин загрози неплатоспроможності КП «Промжилбуд», залишалися незмінними з 2015р.

Аналіз показників балансів (звітів про фінансовий стан, звітів про фінансові результати) КП «Промжилбуд», здійснений позивачем свідчить про те, що в порушення положень Статуту та вимог законодавства, засновники боржника кожен в свій період часу не визначали планів діяльності підприємства, допустили його збиткову діяльність, накопичення кредиторської заборгованості, не здійснювали заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, не надавали боржнику фінансової допомоги, не збільшували статутний капітал за рахунок додаткових вкладів; не здійснювали належним чином контроль за діяльністю виконавчого органу управління - дирекції, не вимагали для ознайомлення від дирекції планів робіт та звітів про їх виконання, не створили ревізійну комісію для здійснення контролю за діяльністю дирекції підприємства, не проводили періодичні збори учасників для розгляду звітів про діяльність КП «Промжилбуд», не приймали рішень щодо порядку покриття збитків від діяльності, не звернулися своєчасно до господарського суду із заявою про банкрутство у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань перед кредиторами. З наведених обставин вбачається, що засновники КП «Промжилбуд» діяли недобросовісно, умисно ухилялися від виконання своїх обов`язків щодо управління та контролю за поточною діяльністю підприємства.

Крім цього при наявності ознак банкрутства засновники КП «Промжилбуд» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (засновники з 24.03.2016 до 02.12.2019) вчинили дії спрямовані на спроби уникнення від відповідальності та приховування інформації та документації про діяльність підприємства.

Колишніми засновниками КП «Промжилбуд» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (засновники з 24.03.2016 до 02.12.2019) було приховано документи господарської діяльності підприємства, а зміна його юридичної адреси, відчуження корпоративних прав та зміна учасників (засновників) і керівника підприємства здійснено «про око», з метою створення хибного уявлення у третіх осіб про дійсність перейняття ОСОБА_2 «керма» управління юридичною особою, приховування дійсних намірів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відведення від себе підозри щодо причетності у стані неплатоспроможності КП «Промжилбуд». Вчинення вищевказаних дій вказує на мету ухилення від відповідальності за не погашення КП «Промжилбуд» заборгованості перед кредиторами, що в свою чергу є ознакою доведення боржника до банкрутства та підставою для покладення на даних осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Отже, діючи в статусі засновників КП «Промжилбуд», маючи юридичну та фактичну можливість здійснювати вплив на діяльність підприємства, через володіння його корпоративними правами, та маючи можливість надавати обов`язкові для виконання вказівки директору і координувати його дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допускали та застосовували у взаємовідносинах з іншими господарюючими суб`єктами та у господарських судових процесах факти підроблення документів господарської діяльності КП «Промжилбуд».

Вказані факти відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не спростували.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.01.2013, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013, було затверджений план санації СТзОВ «Енограй», яким передбачалися заходи відновлення платоспроможності СТзОВ «Енограй», зокрема, шляхом погашення кредиторської заборгованості перед Агрофірмою-радгоспом «Білозерський» за рахунок коштів в сумі 17 779 866,45 грн., які надійдуть від інвестора - КП «Промжилбуд» в якості внеску до статутного капіталу СТзОВ «Енограй».

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 по справі № 5024/143/2012 затверджено звіт керуючого санацією боржника СТзОВ «Енограй» провадження у справі про банкрутство припинено.

Затверджуючи звіт керуючого санацією СТзОВ «Енограй», господарський суд встановив, що на виконання плану санації керуючим санацією, зокрема, проведено погашення заборгованості перед кредитором за рахунок коштів, отриманих від інвестора КП «Промжилбуд». Господарський суд окрім того встановив, що згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2013 року чистий дохід СТзОВ «Енограй» від реалізації продукції становить 18 308 тис.грн., усі витрати - 16 168 тис.грн., фінансовий результат 2 140 тис.грн. (прибуток). Разом з тим, Господарський суд Херсонської області констатував, що на виконання плану санації керуючим санацією прийнято рішення щодо внесення зміни до статуту СТзОВ «Енограй», шляхом викладення статуту в новій редакції, згідно плану санації боржника, схваленого комітетом кредиторів та загальними зборами кредиторів СТзОВ «Енограй», прийнято до складу учасників СТзОВ «Енограй» інвестора - Колективне підприємство «Промжилбуд».

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що розмір внеску КП «Промжилбуд» до статутного фонду СТзОВ «Енограй» станом на 19.08.2014 складав 17 779 866,45 грн., що становить 79,5%.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано: виписки по особовому рахунку КП «Промжилбуд» в АТ «ОТП Банк»; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Статут КП «Промжилбуд»; рішення засновників КП «Промжилбуд»; фінансові звіти КП «Промжилбуд»; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі КП «Промжилбуд» від 01.11.2019, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі КП «Промжилбуд» від 01.11.2019, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; ухвали Господарського суду Херсонської області; інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог стосовно розміру відповідальності осіб, які несуть субсидіарну відповідальність позивач зазначає, що загальна сума визнаних кредиторських вимог до КП «Промжилбуд» у справі про банкрутство № 916/1601/20 станом на дату подання ліквідатором позовної заяви (07.03.2024) складала 53 273 628,44 грн., тоді як ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 по справі № 916/1601/20 було задоволено заяву кредитора ОСОБА_5 про прощення боргу КП «Промжилбуд», закрито провадження у справі в частині кредиторських вимог ОСОБА_5 до КП «Промжилбуд», виключено з реєстру вимог кредиторів КП «Промжилбуд» кредиторські вимоги ОСОБА_5 у сумі 22 214 305,20 грн. - основний борг та 4204,00 грн. - судовий збір; ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 заяву кредитора СТОВ «Енограй» було задоволено, закрито провадження у справі № 916/1601/20 в частині кредиторських вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Енограй» до КП «Промжилбуд», виключено з реєстру вимог кредиторів КП «Промжилбуд» кредиторські вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Енограй» у сумі 13 373 687,00 грн. - основний борг та 4204,00 грн. - судовий збір.

Позивач вказує, що враховуючи вказані ухвали, загальна сума визнаних кредиторських вимог до КП «Промжилбуд» у справі про банкрутство № 916/1601/20 складає 17 677 228,24 грн. Тобто, розмір відповідальності осіб, які мають понести субсидіарну відповідальність за позовною заявою ліквідатора у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства становить 16 715 227,75 грн.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 Господарського кодексу України).

Ч. 1ст. 619 Цивільного кодексу України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

При цьому недостатність майна боржника, що виникає внаслідок дій/бездіяльності керівника боржника, за нормами Кодексу України з процедур банкрутства є передумовою для субсидіарної відповідальності.

Визначене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора(-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.

Суб`єктами правопорушення є особи, визначені ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16.

Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

З вищевикладеного можна дійти висновку, що після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.

Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Першочерговою метою застосування цього механізму є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедур

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

За відсутності у диспозиції ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства конкретизації обставин (дій/бездіяльності винних осіб), що підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, при вирішенні цього питання мають братися до уваги також положення ч.2 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним.

Вирішуючи питання щодо вини (форми вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч.ч. 1,3 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.

Ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент.

Передбачається, що до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема, у прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо); наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій; призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи; створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам; використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій; отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів; вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Отже, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства до яких належить, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

Саме детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Стосовно вимог до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , суд зазначає, що у відзивах на позов вказані особи спростували наявність будь-яких дій , які могли потягнути за собою банкрутство підприємства , у той же час позивачем не доведено фактів, які свідчили про протилежне, не обґрунтовано та не доведено документально, що вказані особи вчинили дії, які мали наслідком банкрутство боржника. Доводи ліквідатора щодо вказані особи підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності не заслуговують на увагу суду та не підтверджують наявність фактів дій/ бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, оскільки носять загальний характер припущень.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства, а відповідно свідчить про відсутність підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів. Вказані висновки висловлені Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові N 910/21232/16 від 16.06.2020.

У п. 42-44 постанови Верховного Суду 02.08.2022 у справі N 908/314/18 зазначено, що "для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 215 ГК України та ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство (ст. 1, ч. 3 ст. 10, ст. 11 Закону про банкрутство), необхідна конкретизація об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/ вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/ збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.01.2018 у справі N 923/862/15, від 05.02.2019 у справі N 923/1432/15 та від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, актуальна із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно не надає можливості визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб`єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постановах, зокрема, N 910/21323/16 від 16.06.2020, N 927/219/20 від 15.02.2022).

З огляду на викладене вище, ліквідатором не надані належні докази вчинення відповідачами правопорушень та вчинення дій, у тому числі щодо заволодіння майном та грошовими коштами Боржника, прийняття рішень, що спрямовані на зменшення активів Боржника, що призвели до банкрутства Боржника, тобто ліквідатором не надано до суду належних доказів підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/ бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, що є підставою для відмови у задоволенні позову до відповідачів ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Щодо вимог позивача до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем доведено факти направлення коштів не на погашення боргів, а на погашення вимог інших осіб, без економічного зиску; втрату активів боржника; утворення кредиторської заборгованості; припинення подання податкової та статистичної звітності; не виконання обов`язків покладених на керівника та засновника Статутом боржника; приховування документів господарської діяльності підприємства; зміна його юридичної адреси, відчуження корпоративних прав та непередання документів новому власнику підприємства, тобто зміна його юридичної адреси, відчуження корпоративних прав та зміна учасників (засновників) і керівника підприємства здійснено з метою створення хибного уявлення у третіх осіб про дійсність передачі ОСОБА_2 . управління юридичною особою, приховування дійсних намірів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відведення від себе підозри щодо причетності у стані неплатоспроможності КП «Промжилбуд». Вчинення вищевказаних дій вказує на мету ухилення від відповідальності за не погашення КП «Промжилбуд» заборгованості перед кредиторами, що в свою чергу є ознакою доведення боржника до банкрутства та підставою для покладення на даних осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Отже, діючи в статусі засновників КП «Промжилбуд», маючи юридичну та фактичну можливість здійснювати вплив на діяльність підприємства, через володіння його корпоративними правами, та маючи можливість надавати обов`язкові для виконання вказівки директору і координувати його дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допускали та застосовували у взаємовідносинах з іншими господарюючими суб`єктами та у господарських судових процесах факти підроблення документів господарської діяльності КП «Промжилбуд».

Таким чином? судом встановлено, що по-перше, саме з вини вказаних осіб зазначене підприємство доведено до банкрутства; по-друге, дії були в дійсності направлені на виведення майнових активів боржника, що об`єктивно зменшило платоспроможність та стало причиною неплатоспроможності останнього, а в подальшому після визнання боржника банкрутом унеможливило формування ліквідаційної маси банкрута і, відповідно, задоволення вимог кредиторів; по-третє, дії вказаних осіб перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами доведення боржника до банкрутства та неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство.

Згідно положень ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд надав оцінку вищенаведеним обставинам, звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства, а також доказам на основі яких такий звіт було складено, зокрема, наявним у матеріалах справи банківським випискам, фінансовій звітності підприємства, матеріалам судових справ, тощо, та аргументам ліквідатора щодо наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та дійшов висновку щодо наявності підстав для покладання субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства боржника на відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі заявленому ліквідатором.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, судове рішення повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити частково позов Колективного підприємства "Промжилбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

2.Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Колективного підприємства "Промжилбуд" (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 4; код ЄДРПОУ 14117065) 16 715 227 (шістнадцять мільйонів сімсот п`ятнадцять тисяч двісті двадцять сім), 75 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Колективного підприємства «Промжилбуд» у справі про банкрутство № 916/1601/20.

3.В частині позовних вимог Колективного підприємства "Промжилбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 16 715 227,75 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Колективного підприємства «Промжилбуд» у справі про банкрутство № 916/1601/20 - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 03 жовтня 2024р.

Оскільки місце перебування відповідача ОСОБА_4 - Автономна Республіка Крим, повідомлення про рішення суду оприлюднити на офіційному сайті Господарського суду Одеської області вебпроталу "Судова влада України" у відповідності до ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Копію рішення надіслати на електронну адресу: арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), КП Агрофірма радгосп "Білозерський" (agrofirmabl@ukr.net), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Енограй" (ІНФОРМАЦІЯ_8), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ), представника Романова О.В. Рибак А.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

Копію рішення надіслати: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ).

Суддя Л.І. Грабован