Рішення

від 17.09.2024 по справі 917/588/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 Справа № 917/588/24

Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Південна залізниця", 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815,

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл», м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 36Д, оф. 45 «З», код ЄДРПОУ 43821306,

2. Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 08502014,

про стягнення 14 758 939,90 грн.

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Міністерство оборони України (м.Київ. пр-т Повітрофлотський,6,03168);

2. ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (вулиця Алматинська, 37, Київ, 02092) в особі Лубенської філії (37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Метеорологічна, 39)

Секретар судового засідання: Токар А.В.

Представники: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024р. до суду надійшла позовна заява АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» до ТОВ «МГК Рейл» та Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошових коштів. Предметом даного позову є стягнення заборгованості (плати за маневрову роботу, охорону вантажу, зберігання вантажу, користування вагонами, плати за вантажні перевезення у складі поїздів (тарифу) та інших) за укладеним правочином (договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом) і відповідно до діючого законодавства.

Ухвалою від 15.04.2024р. прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання, встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті спору.

30.04.2024р. до суду надійшов відзив на позов від відповідача-2 (ВЧ НОМЕР_1 ), у якому відповідач проти позову, заявленого до нього, заперечує, вказує на те, що він є тільки одержувачем товару, який надійшов на його адресу від відповідача-1 як сторони за Договором №286/1/23/10 від 16.03.2023р., укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «МГК РЕЙЛ», а всі платежі, в т.ч. пов`язані з його транспортуванням, мав сплачувати ТОВ «МГК РЕЙЛ» (відзив арк.справи 144-147, том 1). У обгрунутвання своїх заперечень проти опзову відповідач-2 надає наступні докази: лист Міністерства оборони України №370/6/2/1/242 від 24.03.2023р., договір №286/1/23/10 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів для техніки спеціального призначення від 16.03.2023р. з додатками.

01.05.2024р. до суду надійшов відзив від відповідача-1 (ТОВ «МГК РЕЙЛ) (арк.справи 183-186, том 1). Відповідач- 1, заперечуючи проти позову, акцентує увагу суду на тому, що в межах виконання Договору №286/1/23/10 від 16.03.2023р. ним неодноразово повідомлялося Міністерство оборони України про те, що товар доставлений на територію України та готовий до відвантаження кінцевому товароотримувачу згідно з рознарядками. Проте Міністерство оборони України з невідомих причин відмовлялося від отримання товару, що призвело в деяких випадках до його затримання на залізничних станціях. Тобто, вказані затримки виникли саме з вини Міністерства оборони України, якого відповідач-1 просив залучити до участі у спорі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (п.1 прохальної частини відзиву). Вказане клопотання було задоволено протокольною ухвалою суду від 16.05.2024р. У обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 надає суду копії договору №286/1/23/10 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів для техніки спеціального призначення від 16.03.2023р. з рознарядками, лист Міністерства оброни України №286/2658 від 25.04.2023р., листи ТОВ МГК РЕЙЛ від 26.04.2023р. та від 06.05.2023р., накладні №41685249 та №41717075, митні декларації.

У відповіді на відзив відповідача-1 позивач заперечував проти залучення до участі у справі Міністерства оборони України, а також підкреслював, що саме ТОВ МГК РЕЙЛ зобов`язаний оплачувати позивачу надані послуги відповідно до умов укладеного між ними договору, та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника. Проте, відповідно до витягу з особового рахунку НОМЕР_2 за квітень 2024р. з автоматизованої системи управління « Інформаційно-пошуковий портал Укрзалізниці» сальдо (заборгованість) відповідача-1 перед позивачем за надані послуги залізничного транспорту станом на 04.04.2024р. складала 22 968 110,40 грн., а надходження та передплати на особовому рахунку не обліковувалося. Також позивач просив визнати поважними причини пропуску строку на подання відповіді на відзив та поновити його. Суд дане клопотання задовольнив.

09.05.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, у яких позивач, спростовуючи викладені військовою частиною доводи, підкреслює, що всі первинні документи, складені станцією Миргород, за якими обраховано та пред`явлено до сплати відповідні платежі і збори, підписано представником ВЧ Пилипенком В.В., що свідчить про безумовне визнання останнім достовірності вихідних даних та проведених розрахунків; не погоджується з твердженнями відповідача-2 про те, що він не є вантажовласником; звертає увагу на те, що відповідно до Пояснення щодо заповнення накладної (додаток 3 до Правил оформлення перевізних документів, затв. Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 зі змінами) у графі 13 «Платник» вказується найменування юридичної особи, яка здійснює оплату за перевезення (за необхідності). ТОВ «МГК РЕЙЛ» у накладних та листах про переадресування вагонів від 16.08.2023р., від 28.09.2023р. вказував себе як Платника. До відповіді на відзив позивачем додано копію Договору про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них від 11.08.2023р. з додатками, доручення №89 від 16.01.2023р., виданого ОСОБА_1 на право проводити при відправленні та прийомці вантажів по станціям Полтавської дирекції залізничних перевезень певні операції. Відповідач-2 в реагування на відповідь на відзив подав до суду заперечення від 16.05.2024р. (арк..справи 267-270).

16.05.2024р. відповідач-2 подав до суду клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні, яке було задоволено протокольною ухвалою суду від 16.05.2024р. Також протокольною ухвалою від 25.06.2024р. суд поновив відповідачу-2 строк на подання доказів: заявки-угоди №100 від 30.09.23р. та листа ТОВ «МГК РЕЙЛ» №29-09/23-3 від 29.09.2023р.

Ухвалою від 25.06.2024р. суд задовольнив клопотання відповідача-2 про залучення до участі у справі ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Лубенської філії в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, встановив строк третій особі для подання пояснень по суті спору.ь 10.07.2024р. до суду надійшли відповідні пояснення третьої сооби, які зводяться до того, що Лубенська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» здійснювала подачу-забирання вагонів, маневрову роботу по тристоронній разовій заявці №01-2909/23 від 29.09.2023р. ТОВ «МГК РЕЙЛ» для Військової частини НОМЕР_1 . Платником за надані послуги було ТОВ «МГК РЕЙЛ» відповідно до заяви №100 від 30.09.2023р. (пояснення від 04.07.2024р. арк.справи 127-129, том 2).

Міністерство оборони України (третя особа-1) просить розглядати справу без участі представника, повідомляє, що проти позову заперечує (жодних мотивів заперечень не наведено). Клопотанням від 23.06.2024р. Міністерство просило суд поновити строк на подання письмових пояснень по суті спору.Згідно ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Однак третьою особою ні до вказаного клопотання, ні згодом письмові пояснення подані не були.

Ухвалою від 23.07.24р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.08.24р. після чого у засіданні оголошено перерву до 17.09.24р.

У засіданні 17.09.24р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснино строк і порядок його оскарження і набрання ним законної сили.

При розгляді справи судом встановлено наступне:

Акціонерним товариством «Українська залізниця» з метою організації вантажних перевезень розроблено та запроваджено єдиний типовий Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, актуальну редакцію якого розміщено на сайті http://uz-cargo.com (копія Договору з додатками надана позивачем до позовної заяви, арк..справи 35-72).

Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуг (п.1.1). Відповідно до п. 1.4 Договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Договору цей договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства. Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Пунктом 1.8 Договору передбачено, що сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються виключно власні інформаційні системи перевізника.

Як вбачається з заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43821306/2023-0002 від 01.02.2023р., яка була подана позивачу від відповідача -1 ТОВ «МГК РЕЙЛ», відповідач 1 виявив волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому ст..634 ЦК України, повною мірою будучи ознайомленим з договором та визнаючи всі його умови (копія заяви а .с. 74, том 1). Повідомленням про укладення договору №99- 43821306/2023-0002 від 01.02.2023р. позивач засвідчив прийняття від відповідача-1 вказаної заяви, повідомив про присвоєння замовнику (відповідачу-1) коду відправника/одержувача 1306; платника 8238521 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером (вказаний код платника також використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору) (копія повідомлення арк..75, том 1).

Відтак, між сторонами по справі- позивачем та відповідачем-1 виникли правовідносини, що випливають з умов вказаного Договору та регулюються нормами відповідного законодавства про послуги.

Згідно з п. 2.1.4, 2.1.5 Договору на замовника покладено обов`язок сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором із сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані iз затримкою вагонів, контейнерів i вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України через, зокрема, перевірку вантажів митними органами, недостатність грошових кошів та закриття коду платника, інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється, зокрема, шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

17.06.2023 зі станції Одеса-Застава на станцію Київ-Волинський поїздом №950 за накладною №41685249 на адресу відповідача-1 прибули, серед інших, вагони №74085184, №73738882, №74927047, №74079039, №74735267, №74230939, №75079921, №74735119, і перебували на коліях станції в очікуванні оформлення (розкредитування)перевізних документів та подачі під вантажні операції до вересня 2023 року, про що станціїю Київ-Волинський за участі представника Відповідача-1 складено Акт загальної форми ГУ-23 №2057 від 18.06.2023р. про початок затримки вагонів.

В подальшому, так і не виконавши розкредитування перевізних документів, листом від 16.08.2023р. №16-08/2310 відповідач-1 просив позивача переадресувати за первиними документами вказані вагони на станцію Мирогород на адресу військової частини НОМЕР_1 (відповідача -2), за результатами розгляду якого було видано наказ від 21.08.23р. №11396 про переадресування. Як вбачається з даного листа, який досліджений судом, відповідач-1 брав на себе обов`язок сплатити тариф та збір за переадресування вагонів №74085184, №73738882, №74927047, №74079039, №74735267, №74230939, №75079921, №74735119.

27.09.2023р. представниками Позивача та відповідача-1 підписано Акт загальної форми ГУ-23 №15, за хмістом якого затримані з вини ТОВ «МГК РЕЙЛ» вагони простоювали на коліях станції в очікуванні роз кредитування проїзних документів , час затримки з 18.06.2023р. 09.00 год, вагони переадресовані на станцію Миргород за наказом №11396 від 21.08.2023р., час закінчення затримки вагонів 27.09.2023р. 18:00 год.

В подальшому вагони №74085184, №73738882, №74927047, №74079039, №74735267, №74230939, №75079921, №74735119 були відправлені зі станції Київ Волинський на станцію Миргород за скоригованим перевізним документом накладною №41685249 на адресу ВЧ НОМЕР_1 , платник ТОВ МГК РЕЙЛ, а станцією Київ-Волинський було складено Акт загальної форми ГУ-23 №4047 від 28.09.2023р., в якому нараховані платежі за затримку всіх 8 вагонів на загальну суму 5 235 329,85 грн.

29.09.2023р. вказані 8 вагонів прибули на станцію Миргород і були залишені на станції в очікуванні подачі під вивантаження, що засвідчено Актом загальної форми ГУ-23 від 29.09.2023р. №2514. У зв`язку з несвоєчасним вивантаженням та вивезенням вантажу, у відповідності до ст..36 Статуту залізниць України, на підставі телеграфного розпорядження №Н/406 від 30.09.3023р. розмір збору за зберігання вантажів було збільшено до двократнго розміру. 30.09.2023р. вагони №74079039, 74927047, 73738882, 74085184 були подані під вивантаження на під`їздну колію Лубенської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» для вивантаження відповідачем-2; 09.10.2023р. під вивантаження було подано решту вагонів, що підтверджується належно оформленими документами (пам`ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 №6, Акти загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки вагонів, пам`ятки про забирання вагонів форми ГУ-45).

Крім того,17.06.2023р. на станцію Київ-Волинський зі станції Рені за накладною №41685249 на адресу відповідача-1 прибули, серед іншого,вагони №74082918, 74735069, 74736984, 74737073. 74749821, де перебували в очікуванні роз кредитування перевізних документів та подачі під вантажні операції до кінця вересня 2023р., про що станцією складено Акт загальної форми ГУ-23 №2057 від 18.06.2023р. про початок затримки вагонів. Листом від 28.09.2023р. №28-09/23-2 відповідач-1 просив переадресувати вагони за новими документами на станцію Миргород на адресу ВЧ НОМЕР_1 . 30.09.2023р. представником відповідача-1 спільно з представником позивача було підписано Акт загальної форми ГУ-23 №4111 про те, що затримані з вини ТОВ «МГК РЕЙЛ» вагони №74082918, 74735069, 74736984, 74737073. 74749821 простоювали на коліях станції в очікуванні роз кредитування перевізних документів, час затримки вагонів з 18.06.2023р. 09.00 до 30.09.2023р. 12:00.

Вказані вагони були 74735119 були відправлені зі станції Київ Волинський на станцію Миргород за новим перевізним документом накладною №33249293 від 30.09.2023р. на адресу ВЧ НОМЕР_1 , платник ТОВ МГК РЕЙЛ, а станцією Київ-Волинський було складено Акт загальної форми ГУ-23 №4116 від 30.09.2023р., в якому нараховані платежі за затримку всіх 5 вагонів на загальну суму 3 210 602,28 грн.

02.10.2023р. вказані 5 вагонів прибули на станцію Миргород і були залишені на станції в очікуванні подачі під вивантаження, що засвідчено Актом загальної форми ГУ-23 від 02.10.2023р. №2548. У зв`язку з несвоєчасним вивантаженням та вивезенням вантажу, у відповідності до ст..36 Статуту залізниць України, на підставі телеграфного розпорядження №Н/36 від 04.10.2023р. розмір збору за зберігання вантажів було збільшено до двократного розміру.

10.10.2023р. вагони були подані під вивантаження на під`їздну колію Лубенської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» для вивантаження відповідачем-2, що підтверджується належно оформленими документами (пам`ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 №6, Акти загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки вагонів, пам`ятки про забирання вагонів форми ГУ-45).

Крім того, 18.06.2023р. на станцію Одеса-Застава зі станції Рені за накладною №41717075 на адресу ТОВ «МГК РЕЙЛ» прибув, серед інших, вагон №74955873, де був затриманий з причин, незалежних від залізниці, і перебував на коліях станції до 01.10.2023р., про що станцією складено Акт загальної форми ГУ-23 №1745 від 18.06.2023р. про початок затримки вагонів. Листом від 28.09.2023р. №28-09/23-6 відповідач-1 просив переадресувати вагони за новими документами на станцію Миргород на адресу ВЧ НОМЕР_1 . 01.10..2023р. представниками позивача було підписано Акт загальної форми ГУ-23 №4267 про те, що затриманий з вини ТОВ «МГК РЕЙЛ» вагон простоював на коліях станці, , час затримки вагону з 18.06.2023р. 01:10 до 30.09.2023р. 16:05..

Вказаний вагон був відправлений зі станції Одеса-Застава на станцію Миргород за новим перевізним документом накладною №42772202 від 01.10.2023р. на адресу ВЧ НОМЕР_1 , платник ТОВ МГК РЕЙЛ, а станцією Одеса-Застава було складено Акт загальної форми ГУ-23 №4262 від 01.10.2023р., в якому нараховані платежі за затримку та переадресування вагону на загальну суму 985 125,12 грн.

08.10.2023р. вагон прибув на станцію Миргород і був залишений на станції в очікуванні подачі під вивантаження, що засвідчено Актом загальної форми ГУ-23 від 02.10.2023р. №2586. У зв`язку з несвоєчасним вивантаженням та вивезенням вантажу, у відповідності до ст..36 Статуту залізниць України, на підставі телеграфного розпорядження №Н/122 від 10.10.2023р. розмір збору за зберігання вантажів було збільшено до двократного розміру.

12.10. 2023р. вагон були поданий під вивантаження на під`їздну колію Лубенської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» для вивантаження відповідачем-2, що підтверджується належно оформленими документами (пам`ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 №6, Акти загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки вагонів, пам`ятки про забирання вагонів форми ГУ-45).

На підставі положень статті 62 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 затверджено Правила розрахунків за перевезення вантажів (далі - Правила розрахунків).

Пунктом 1.10. наведених Правил унормовано, що платежі, збори, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів з відправника. При цьому, варто наголосити, що відповідно до приписів пункту 1.2. Правил розрахунків передбачено внесення таких платежів та зборів іншим платником, з яким залізницею укладено договір.

Пунктом 2.6. Правил розрахунків також визначено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

За результатами опрацювання обсягу фактично наданих послуг залізничного транспорту позивачем було сформовано відповідні накопичувальні картки форми ФДУ-92 №24100012 на загальну суму 5 235 329,85 грн., ФДУ-92 №04100005 на суму 1503,70 грн., №04100004 на суму 18 027,60 грн., №10100006 на суму 173453,98 грн., ФДУ 92 №24100013, ФДУ-92 №12100008 на суму 1503,70 грн., №1210007 на суму 200465,06 грн, №17100010 на суму 985 125,12 грн., №12100009 на суму 22 166,65 грн.;відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №02100008 на суму 46816,40 грн., №10100009 на суму 226816,80 грн., №12100011 на суму 255208,50 грн, №12100012 на суму 23 333,30 грн., а також за результатами оброблення даних перевізних документів накладних №42772202, №33249293, №41685249 був обрахований тариф за перевезення вантажу у зазначених вище вагонах, що складає відповідно , 136 601,20 грн., 282454,80 грн., 1479707,64 грн.(без ПДВ). З урахуванням ПДВ, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача -1 13 595 785,07 грн., з відповідача-1 1 163 154,83 грн., а у разі відмови у задовленні позову про стягнення цієї суми з відповідача-2 стягнути її з відповідача-1.

Відносини з перевезення та переміщенням продукції залізницями регламентуються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Митним кодексом України, Статутом залізниць України, Правилами користування вагонам і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (надалі - Правилами користування вагонам і контейнерами), та іншими підзаконними актами.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами у даній справі Договір є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання глави 64 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України, положень Закону України «Про залізничний транспорт».

Перевезенням вантажів, відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України, визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти залізничним транспортом загального користування здійснюється на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, вiдправникiв i одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджений Статут залізниць України (надалi - Статут), який згідно зi статтею 2 визначає обов`язки, права i відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ i громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження i розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

За час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами), залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.

В свою чергу, абзацами 2, 3 статті 119 Статуту встановлено, що плата за користування вагонами і контейнерами вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за № 165/3458 (далі - Правила користування).

Відповідно до пункту 3 Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться, зокрема, на станціях призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається, в тому числі, на підставі Актів загальної форми ГУ-23.

В свою чергу, пунктом пунктом 8 Правил користування передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктами 12,13,14,17 Правил користування встановлено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час ЗО хвилин і більше враховується як повна година. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством. Унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 864/5085.

Тарифи, збори та плати, що застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, вузької та європейської колій мережі залізниць України загального користування, що включені в постійну експлуатацію, для всіх суб`єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), які беруть участь у процесі організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом наведені у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги ТАРИФНЕ КЕРІВНИЦТВО № 1, затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 .

Відповідно до приписів пунктів 1-2 Правил користування вагонами і контейнерами (далі - правила користування), що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 за користування вагонами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату, в тому числі і за час затримки вагонів на коліях залізниць загального користування, нарахування якої проводиться на станціях відправлення та призначення за Відомістями плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів загальної форми ГУ-23, тощо.

Крім того, за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів, яка оформлена пам`яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи, поміж іншого, належить маневрова робота з вагонами на станціях, під`їзних коліях та інших місцях незагального користування.

Відповідно до пунктів 5, 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу; збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо); термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці - з моменту затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Згідно статті 36 Статуту залізниць у разі ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Що стосується правових підстав для переадресування вантажу та нарахування збору за таку послугу: Зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вантажу (переадресування) здійснюється у порядку, передбаченому статтею 44 Статуту залізниць України. На підставі наведеної статті Статуту наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542 було затверджено Правила переадресування вантажів (далі - Правила переадресування).

Згідно з приписами пунктів 1 та 2 наголошених Правил переадресування здійснюється за заявою відправника, одержувача або експедитора (за дорученням), які є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов`язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами. Переадресування вантажу дозволяється посадовою особою Укрзалізниці або її структурного підрозділу.

Відповідно до пункту 5 Правил переадресування, переадресування вантажу здійснюється за первинними документами (із внесенням відповідних змін) або з оформленням перевезення новими перевізними документами в паперовому або електронному виглядах.

Як зазначає позивач, ставка збору за переадресування вантажу встановлена пунктом 8.1. Тарифного керівництва №1 та нараховується у розмірі 351,3 грн за групову відправку завантажених або порожніх вагонів.

Крім того, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, який охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

З урахуванням того, що відповідачем-1 своєчасно не було отримано доставлений залізницею вантаж, а згодом направлено звернення щодо переадресації спірного вантажу, позивачем правомірно було нараховано зазначені у позовній заяві суми. Крім того, відповідачем -2 вантаж також не було отримано вчасно, що надає підстави позивачу для нарахування відповідних сум.

В свою чергу, відповідач-1 не заперечує факту затримки вагонів на станціях, проте вказує на відсутність його вини у порушенні зобов`язань перед позивачем з огляду на відмову Міністерства оборони України отримати доставлений вантаж.Так, відповідач у відзиві на позов посилається на укладений між ним та Мінстерством оборони України договір №286/1/23/10 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (авіаційний газ) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 16.03.2023р. (копія договору а.с.204-213, том1). За умовами даного договору, саме на Замовника Міністерство оборони України покладено обов"язок забезпечити приймання товару та його оплату в асортименті, у кількості, у строки та за цінами згідно зі специфікацією. Постачання товару здійснюється постачальником, яким є МГК РЕЙЛ, на умовах DDP до складу Замовника. На виконання умов даного договору відповідач-1 неодноразово повідомляло Міністерство оборони України про те, що товар доставлений на територію України та готовий до відвантаження до кінцевого товароодержувача згідно з рознарядками, проте Міноборони з невідомих причин відмовлялося від отримання вантажу, що і призвело до його затримання на залізничних станціях.

Суд критично відноситься до вказаних тверджень позивача, оскільки, по-перше, відповідачем-1 не надано доказів у підтвердження обставин, на які він посилається. Так, листи з проханням забезпечити отримувачами вантажу його негайне приймання, датовані квітнем і початком травня 2023 року (арк..справи 188-189), тож, очевидно, що не стосуються саме того товару, плата за затримку якого на залізниці є предметом даного позову (затримка розпочалася з червня 2024р.). До того ж, відповідачем-1 взагалі не подано до справи доказів направлення даних листів адресату - Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України.

По-друге, Міністерство оборони України в даному випадку не є учасником договірних правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем-1, а відтак будь-які дії Міністерства не нівелювали обов`язку відповідача забрати доставлений вантаж у встановлені строки.

Отже, доводи та докази відповідача-1 не спростовують його обов`язок сплатити відповідні платежі на користь позивача.

Стосовно позовних вимог про стягнення 1 163 154,83 грн, які позивач просив у позові стягнути з відповідача-2, а у разі відмови у стягненні з відповідача-2 як отримувача вантажу стягнути з відповідача-1 як платника.

Договір про постачання для державних потреб нафти і дистилятів для техніки спеціального призначення укладено між Міністерством оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ» (Постачальник) з відповідними умовами, які досліджені судом. Так, за умовами даного договору, військові частини є одержувачами товару згідно з рознарядкою Міністерства оборони України, яка є додатком до договору. До ціни договору входить, серед іншого, вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати (п.3.1 договору). Згідно п.5.3 Догвоору, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, транспортні витрати по доставці товару до одержувачів Замовника включені у загальну вартість товару. За п.6.1.2 замовник (Міністерство оборони України) зобов`язаний забезпечити приймання товару , згідно специфікації, одержувачами замовника як тільки постачальник належним чином надасть його для приймання на умовах цього договору. У випадках виникнення з боку третіх осіб та/або українських державних (контролюючих) органів будь-яких вимог, претензій, протестів тощо стосовно товару (його належного оформлення постачальником, сплати ним всіх необхідних платежів стосовно товару, тощо) та/або поставки товару за цим договором, постачальник зобов»»язується усунути (вирішити) такі вимоги, претензії, протести своїми силами та за свій рахунок, без залучення замовника до таких процесів (п.11.2 договору).

Судом встановлено, що:

- згідно з листом ТОВ «МГК РЕЙЛ» від 29.09.2023 №29-09/23-3, що адресований начальнику станції Миргород Південної залізниці компанія ТОВ «МГК РЕЙЛ» гарантує оплату додаткових зборів, а також всіх належних платежів по прибуттю з коду 8238521 по станції Миргород Південної залізниці за вагони №74085184, №73738882, 74927047, 74079039, 74735267, 74230939, 75079921, 74735119, 74082918, 74749821, 74737073, 74736984, 74735069, 74955873 з вантажем паливо авіаційне для газотурбінних двигунів JET A-1, що прибули на адресу в/ч НОМЕР_1 (а.с.7, том 2). Лист підписано повноважною особою- директором з продажу ПММ ТОВ «МГК РЕЙЛ» О.В.Васільєвим.

- Згідно з накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, відправником та особою, яка здійснює сплату перевізних платежів є ТОВ «МГК РЕЙЛ».

- Згідно з відомостями плати за користування вагонами код та найменування платника 8238521 ТОВ «МГК РЕЙЛ».

- згідно з листами ТОВ «МГК РЕЙЛ», на підставі яких здійснювалося переадресування вагонів, платник по оплаті тарифу по станції призначення ТОВ «МГК РЕЙЛ».

- згідно з Актами загальної форми №2533, 2514, 2548, 2637, 2586, 2648 (арк..справи 91,92,96,97,101,102, том 1), складених станцією Миргород Південна, затримка вагонів на станції призначення відбулася з вини клієнта, вагони постоюють на коліях станції у зв`язку з неплатоспроможністю клієнта, відсутність коштів на рахунках, платник ТОВ «МГК РЕЙЛ» 8238521.

Враховуючи викладене, спірні правовідносини виникли між позивачем та ТОВ «МГК РЕЙЛ», і саме відповідач -1 взяв на себе зобов"язання та гарантував залізниці сплату всіх платежів; відтак, проаналізувавши усі обставини справи у сукупності, дослідивши вище перелічені документи, суд дійшов до висновку, що у відповідача-2 не виникло зобов"язань перед позивачем стосовно сплати будь-яких сум, нарахованих у зв"язку з перевезенням даного товару, натомість, вказані зобов`язання виникли та існують у відповідача-1.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем-1 належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Судовий збір, з урахуванням приписів ст.129 ГПК України, покладається на відповідача-1.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,- ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Південна залізниця" до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 36Д, оф. 45 «З», код ЄДРПОУ 43821306) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 14 758 939,90 грн заборгованості, 221 384,10 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позову до відповідача -2 - Військової частини НОМЕР_1 - відмовити.

4. Копії рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено 02.10.24р.

Суддя О.С.Мацко