Рішення

від 24.09.2024 по справі 922/1190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1190/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх. №23405 від 17.09.2024) по справі

за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" (94217, Луганська область, м. Алчевськ, провулок Московський, будинок 14"А"); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" (61166, м. Харків, вулиця Серпова, будинок 4в, кімната 16-А) до 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) , 2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (61166, м. Харків, вулиця Серпова, будинок 4в) про за участю представників: стягнення коштів та розірвання договору. позивача - ОСОБА_4 ;

відповідача 1 - ОСОБА_5 ;

відповідача 2 - не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - не з`явився;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у позові відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі №922/1190/24.

17.09.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача 1 ОСОБА_1 зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення, яку сформовано в системі "Електронний суд" 16.09.2024 (вх. №23405).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 прийнято заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх. №23405 від 17.09.2024) до розгляду. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 24.09.2024 о 12:30.

20.09.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника ОСОБА_2 зареєстровано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №23776), в якому просить суд судове засідання, призначене до розгляду на 24.09.2024 о 12:30, а також всі наступні можливі судові засідання у справі провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/) за участі представника позивача адвоката Мамай Артура Сергійовича.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2024 клопотання представника ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №23776 від 20.09.2024) задоволено. Призначено проведення судового засідання на 24.09.2024 о 12:30 та наступних судових засідань у режимі відеоконференції.

24.09.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат (вх. №23956), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання з`явився, проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечив з підстав, що викладені у поданих запереченнях.

Представник відповідача 1 у призначене судове засідання з`явився, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив суд задовольнити.

Інші учасники справи в призначене судове засідання не з`явилися. Втім, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про проведення судового засідання. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Приписами частини 3 статті 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що справа розглядалася в порядку загального позовного провадження з призначенням судових засідань, суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення в межах строку, що передбачений частиною 3 статті 244 ГПК України.

Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд виходить з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 статті 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 1 з метою виконання пункту 8 частини 3 статті 165 ГПК України у відзиві на позовну заяву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи: 1 година роботи адвоката - 6000,00 грн. (приблизно 48 годин - 288000 грн.), гонорар успіху, передбачений договором з адвокатом у розмірі 5 % від ціни позову. Водночас зазначено про подання доказів понесення витрат на оплату правових послуг протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення у справі.

Наведене свідчить про дотримання процесуальних вимог подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу для вирішення судом питання щодо їх стягнення з іншої сторони, що узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №921/221/21.

Суд зазначає, що ГПК України визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, нормами процесуального права передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Згідно частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 702000,00 грн. представником відповідача 1 представлено суду наступні документи, а саме: 1) ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1067147 від 13.05.2024; 2) договір про надання правової допомоги №13/05/24 від 13.05.2024; 3) кінцевий розрахунок вартості витрат на правничу допомогу та детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги в рамках справи №922/1190/24; 4) акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 10.09.2024 за договором про надання правової допомоги від 13.05.2024 №13/05/24.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Матеріали справи свідчать, що відповідач 1 звернувся до Адвокатського об`єднання "Wise Law Group" з метою надання йому професійної правничої (правової) допомоги з приводу захисту прав та інтересів клієнта, про що було укладено договір про надання правової допомоги №13/05/24 від 13.05.2024.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених п. 1.2. договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги у справі №922/1190/24.

Умовами пункту 1.3. договору передбачено, що на підтвердження факту надання адвокатським об`єднанням клієнту юридичних послуг відповідно до умов договору складається Акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до умов пункту 4.1. договору гонорар є формою винагороди адвокатського об`єднання за надання правової допомоги клієнту.

Пунктом 4.2. договору погоджено, що розмір гонорару визначається в залежності від обсягу виконаних адвокатським об`єднанням послуг згідно Акту прийому-передачі наданих послуг з розрахунку 6000 гривень за 1 людино годину. Усі витрати часу враховуються у цілих годинах (не за кожну хвилину у годині) Приклад: якщо фактично судове засідання триває 1 годину 40 хвилин, оплата послуг здійснюється за 2 людино години. Під час обрахунку часу враховуються усі витрати часу адвокату, в тому числі час очікування у суді, час на прибуття до суду та зворотній час, інший час у дорозі.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір укладено строком до 31.12.2025 року та набирає чинності з моменту підписання договору сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 щодо питання застосування приписів частини 3 статті 126 ГПК України стосовно змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, викладено висновок, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відповідно до кінцевого розрахунку вартості витрат на правничу допомогу та детального опису робіт, виконаних під час надання правової допомоги в рамках справи №922/1190/24, а також акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 10.09.2024 за договором про надання правової допомоги від 13.05.2024 №13/05/24 вбачається, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв такі юридичні послуги на суму 702000,00 грн., а саме:

1) інтерв`ювання клієнта (його керівника), збір та правовий аналіз інформації, що стосується виниклого у клієнта господарського спору в рамках справи №922/1190/24 перспектив її розгляду та способів судового захисту інтересів клієнта, первинний збір наявної у клієнта документації, надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань клієнту (кількість часу, необхідного для надання послуги - 13 годин.; вартість послуги 78000,00 грн.);

2) ознайомлення з матеріалами справи онлайн та офлайн (кількість часу, необхідного для надання послуги - 12 годин.; вартість послуги 72000,00 грн.);

3) вивчення та детальний правовий аналіз документації клієнта, збір додаткової необхідної для надання належної правової допомоги інформації та документації, уточнення та підсумкове узагальнення фактичних обставин виниклого спору у справі №922/1190/24 (кількість часу, необхідного для надання послуги - 19 годин.; вартість послуги 114000,00 грн.);

4) пошук та аналіз судової практики з питання можливих способів захисту у подібних до виниклого спору справах (кількість часу, необхідного для надання послуги - 20 годин.; вартість послуги 120000,00 грн.);

5) підготовка, складання та подання до суду відзиву на позовну заяву (кількість часу, необхідного для надання послуги - 23 години.; вартість послуги 138000,00 грн.);

6) підготовка письмових пояснень (кількість часу, необхідного для надання послуги - 3 години.; вартість послуги 18000,00 грн.).

7) підготовка, складання та подання до суду клопотань (клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи - 1 година; клопотання про відкладення засідання, призначеного на 18 червня 2024 р. - 1 година; клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 година; клопотання про долучення доказів - 5 годин.; кількість часу, необхідного для надання послуги - 8 години.; вартість послуги 48000,00 грн.).

8) відправка кореспонденції (процесуальних документів). Кількість часу, необхідного для надання послуги - 7 години. Вартість послуги 42000,00 грн.

9) представництво інтересів клієнта в судових засіданнях (10.09.24 о 12:00 представник відповідача був присутній у залі суду - 1 година. Час в дорозі та очікування - 2 годин. Всього - 3 години.; 20.08.2024 о 11:45 - представник відповідача брав участь у засіданні онлайн - 2 години.; 13.08.2024 о 12:00 - представник відповідача прибув у судове засідання офлайн, був присутній у залі суду - 1 година. Час в дорозі та очікування - 2 години. Всього 3 години; 02.07.2024 о 13:20 - представник відповідача був присутній в залі суду - 1 година. Час в дорозі та очікування - 2 години. Всього - 3 години.; 28.05.2204 о 12:45 - підготовче засідання переносилося, проводилося онлайн. Всього - 1 година.).

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Водночас суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Тобто, критерії, що визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 24.03.2021 у справі №922/2157/20.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З огляду на вказане, суд зазначає, що вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. При цьому, оцінка обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, характер спору, підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Надаючи оцінку наданим доказам в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи конкретні обставини даної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до кінцевого розрахунку вартості витрат на правничу допомогу та детального опису робіт, виконаних під час надання правової допомоги в рамках справи №922/1190/24, а також акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 10.09.2024 за договором про надання правової допомоги від 13.05.2024 №13/05/24 вбачається, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв такі юридичні послуги, зокрема, інтерв`ювання клієнта (його керівника), збір та правовий аналіз інформації, що стосується виниклого у клієнта господарського спору в рамках справи №922/1190/24 перспектив її розгляду та способів судового захисту інтересів клієнта, первинний збір наявної у клієнта документації, надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань клієнту (кількість часу, необхідного для надання послуги - 13 годин., вартість послуги 78000,00 грн.)

Суд зазначає, що вказана вище послуга узгоджується з умовами пункту 2.1. договору та положеннями статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Разом з тим, суд звертає увагу, що визначена та оцінена адвокатом послуга є взаємопов`язаною з послугою №3, що наведена у детальному описі робіт, виконаних під час надання правової допомоги, є в певній мірі дублюючою за своїм змістом, що впливає на кінцевий розрахунок вартості витрат на правничу допомогу та оцінки судом його розумності.

Щодо послуги ознайомлення з матеріалами справи онлайн та офлайн (кількість часу, необхідного для надання послуги - 12 годин., вартість послуги 72000,00 грн.) суд зазначає, що пунктом 1 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено право учасника справи ознайомлюватися з матеріалами справи, роботи з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Так, матеріали справи містять клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №12557 від 14.05.2024) із відміткою представника відповідача 1 Ус М.В. про ознайомлення з матеріалами справи (т.с. II, а.с. 99). При цьому суд приймає до уваги, що послуга ознайомлення з матеріалами справи фактично охоплюється іншими окресленими та оціненими у детальному описі роботами, виконаними під час надання правової допомоги, а тому визначена адвокатом вартість зазначеної послуги, на думку суду, є завищеною (подібна позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 925/367/20).

Щодо наданих представником відповідача 1 послуг з пошуку та аналізу судової практики з питання можливих способів захисту у подібних до виниклого спору справах (кількість часу, необхідного для надання послуги - 20 годин., вартість послуги 120000,00 грн.) та послуги з підготовки, складання та подання до суду відзиву на позовну заяву (кількість часу, необхідного для надання послуги - 23 години., вартість послуги 138000,00 грн.) суд зазначає, що матеріали справи містять відзив на позовну заяву (вх. №15258 від 12.06.2024), а тому представником відповідача 1 реалізовано передбачене статтями 165, 178 ГПК України право на подання відзиву на позовну заяву з викладенням заперечень проти позову. При цьому відповідні послуги також є взаємопов`язаними між собою, відповідають умовам пункту 2.1. договору та статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Разом з тим, суд зауважує, що відзив на позовну заяву було подано до суду з пропуском строку, що передбачений 165, 178 ГПК України та встановлений в ухвалі Господарського суду Харківської області від 24.04.2024. Крім того, відзив на позовну заяву не містить цитування великої кількості норм права, законів та іншої нормативно-правової бази, судової практики, яка підлягає дослідженню і застосуванню з огляду на визначену у поданому розрахунку та акті приймання-передачі наданих послуг кількості часу для надання відповідних послуг.

Відтак, вказана кількість часу, необхідного для надання відповідних послуг, а також визначена вартість таких послуг, на думку суду, є завищеною, неспівмірною з обсягом наданих послуг та витраченим часом, що є необхідним для їх надання.

Водночас суд зазначає, що у розрахунку вартості витрат на правничу допомогу, детальному описі робіт, виконаних під час надання правової допомоги та акті приймання-передачі наданих послуг визначено послугу з підготовки письмових пояснень (кількість часу, необхідного для надання послуги - 3 години, вартість послуги 18000,00 грн.).

Натомість суд звертає увагу, що матеріали справи не містять письмових пояснень від представника відповідача 1, а тому відповідна послуга не відповідає критерію реальності такої послуги та об`єктивно не може бути оцінена судом на відповідність визначеній кількості часу для надання вказаної послуги та її вартості. Наведена обставина, яку судом уточнено у судовому засіданні, підтверджена представником відповідача 1 та останнім зазначено, що послуга в письмовій формі не надавалася, пояснення надавалися в судовому засіданні лише усно.

Крім того, у розрахунку вартості витрат на правничу допомогу та акті приймання-передачі наданих послуг вказано послуги з підготовки, складання та подання до суду клопотань (клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи - 1 година; клопотання про відкладення засідання, призначеного на 18.06.2024 р. - 1 година.; клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 година; клопотання про долучення доказів - 5 годин. Кількість часу, необхідного для надання послуги - 8 години. Вартість послуги 48000,00 грн.), про що суд зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що представником відповідача 1 дійсно було реалізовано передбачене пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України право на подання до суду низки клопотань: 1) клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №12557 від 14.05.2024, т.с. II, а.с. 99); 2) клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. №15588 від 17.06.2024, т.с. III, а.с. 15); 3) клопотання про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції (вх. №13468 від 24.05.2024, вх. №17981 від 16.07.2024, т.с. II, а.с. 110-111, т.с. III, а.с. 205-206); 4) клопотання про долучення доказів (вх. №16887 від 01.07.2024, т.с. III, а.с. 50-191).

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що клопотання про долучення доказів разом із доданими до нього документами (вх. №16887 від 01.07.2024) є значним за обсягом та передбачає виконанням адвокатом значного обсягу юридичної і технічної роботи та витрачати значний час для підготовки та подання до суду разом із доданими до нього документами в обґрунтування заперечень проти позовних вимог.

Водночас суд зазначає, що інші подані до суду клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №12557 від 14.05.2024); клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. №15588 від 17.06.2024); клопотання про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції (вх. №13468 від 24.05.2024, вх. №17981 від 16.07.2024) за своїм змістом є у певній мірі дублюючими, мають незначний обсяг та не передбачають виконання адвокатом значного обсягу юридичної і технічної роботи та витрачати значний час для їх підготовки та подання до суду, а тому суд вважає, що кількість витраченого часу для надання відповідних послуг та розрахована у зв`язку із цим їх вартість також є завищеною.

Щодо послуги з відправки кореспонденції (процесуальних документів), суд зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, для розподілу витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проживання, поштові послуги тощо), необхідною умовою згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України, якою регламентовано порядок компенсації, є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

На підтвердження відповідної послуги та відправки кореспонденції засобами поштового зв`язку, представником відповідача 1 надано до матеріалів справи докази, які приймаються судом до уваги та враховуються під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (т.с. II, а.с. 113-116, т.с. III, а.с. 9-13, 188-191, 208, 211).

Щодо послуги з представництва інтересів клієнта в судових засіданнях, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасник справи має право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

З матеріалів справи вбачається, що в межах розгляду справи №922/1190/24 було проведено судові засідання: 14.05.2024, 28.05.2024, 18.06.2024, 02.07.2024, 23.07.2024, 13.08.2024, 20.08.2024, 10.09.2024.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21).

З змісту протоколів судових засідань слідує, що представник відповідача 1 приймав участь в судових засіданнях, призначених на 14.05.2024, 28.05.2024, 02.07.2024, 13.08.2024, 20.08.2024, 10.09.2024 в приміщенні суду та поза межами суду в режимі відеоконференції. При цьому наведені судові засідання за своєю тривалістю обмежувалися розумним та необхідним для належного розгляду справи та з`ясування обставин справи проміжком часу з огляду на характер спору, кількість учасників процесу, наявний в матеріалах справи для дослідження обсяг доказів, а тому визначена кількість годин часу з надання відповідної послуги та розрахована їх вартість, на переконання суду, є завищеною.

Разом з тим, суд також приймає до уваги, що судові засідання 14.05.2024, 28.05.2024, 18.06.2024, 02.07.2024 з метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а також у зв`язку із зверненням представника відповідача 1 з клопотаннями про відкладення розгляду справи, відкладалися на іншу дату, що зумовило проведення вказаної кількості судових засідань у даній справі.

Суд враховує, що відповідно до частини 6 статті 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Враховуючи обставини справи та наведені законодавчі положення суд дійшов обґрунтованого висновку, що вартість послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 702000,00 грн. є завищеною. Такий розмір судових витрат не має характеру необхідних, неспівмірний з обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, а також не у повній мірі відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності у розумінні приписів частини 5 статті 129 ГПК України, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та враховує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони враховуючи їх необхідність.

У системному зв`язку із наведеними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів відповідача 1 у суді, враховуючи принцип верховенства права, пропорційності та справедливості, критерії реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, характер спірних правовідносин та рівень складності справи, суд дійшов обґрунтованого висновку, що розумним, реальним та співмірним слід вважати зменшений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 110000,00 грн.

На переконання суду, обґрунтоване зменшення суми гонорару свідчитиме про дотримання принципу захисту права працівника на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України, оскільки діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата в силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слугує формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Окрім того, суд враховує, що звернення до суду з відповідною заяву про ухвалення додаткового рішення не позбавило представника позивача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат, що свідчить про належну реалізацію принципу змагальності сторін, повноту та всебічність розгляду судом заяви про ухвалення додаткового рішення, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.10.2022 у справі №910/19650/20.

Разом з тим, посилання представника позивача у поданих запереченнях, що будь-яких доказів оплати правових послуг відповідачем (банківські квитанції, платіжні доручення тощо) на підтвердження факту реальності оплати правових послуг до суду не представлено відхиляються судом як безпідставні, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 виснувала, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 та частини 8 статті 129 ГПК України сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 231, 232, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх. №23405 від 17.09.2024) - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 110.000,00 грн.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складено 03.10.2024 р.

Суддя Г.І. Сальнікова