Постанова

від 01.10.2024 по справі 697/824/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

провадження № 22-ц/821/1318/24 справа № 697/824/22 категорія 311000000 Головуючий по 1 інстанції Скирда Б.К. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Новікова О.М.

секретар Широкова Г.К.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача адвокат Бовшик Микола Юрійович

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ»

особа, що подала апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» на заочне рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» про визнання протиправними дій щодо недопущення до робочого місця та усунення перешкод до робочого місця,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, усунення перешкод доступу на робоче місце.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2018 року по момент звернення до суду з позовом працювала на посаді оператора 3 розряду ТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ», АЗС № 105.

Починаючи з 05 травня 2022 року відповідач безпідставно почав вчиняти протиправні дії щодо не допуску позивача на робоче місце, мотивуючи свої протиправні дії наявністю наказу про відсторонення, який не дивлячись на неодноразові прохання та письмові вимоги, позивачу вручити чи надати в інший спосіб відмовився.

За обставин фактичних фізичних перешкод позивач не може прибути на робоче місце, працювати, отримати гарантований розмір заробітної плати, чим порушується її право на працю гарантоване Конституцією України, тому позивачем втрачено джерело отримання заробітної плати (грошових коштів).

За наслідками досудового врегулювання спірних питань пов`язаних з відстороненням позивача від роботи та не допуском позивача на робоче місце, позивач мала зустрічі з представником відповідача, проте будь-якого компромісу чи роз`яснення дій відповідача не отримала, внаслідок чого була вимушена звернутися до правоохоронних органів з метою фіксації протиправних дій відповідача, до підрозділу Управління Держпраці в Черкаській області з метою проведення перевірки правомірності відсторонення, та для отримання правничої допомоги адвоката.

З огляду на вказані обставини, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом та з урахуванням поданої 31 жовтня 2023 року заяви про уточнення позовних вимог просила суд визнати дії ТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» щодо не допуску до робочого місця ОСОБА_1 оператора 3 розряду АЗС № 5 незаконними; - зобов`язати відповідача усунути перешкоди робітнику ОСОБА_1 шляхом надання доступу до робочого місця; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити робітнику ОСОБА_1 середній розмір заробітної плати за фактичний час вимушеного прогулу, у зв`язку з не допуском до робочого місця.

Заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дії ТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» щодо недопуску ОСОБА_1 до роботи (робочого місця) незаконними.

Зобов`язано ТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» усунути перешкоди робітнику ОСОБА_1 шляхом надання доступу до робочого місця за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» нарахувати та виплатити робітнику ОСОБА_1 середній заробіток за фактичний час вимушеного прогулу в зв`язку з недопуском до робочого місця за період з 05 травня 2022 року по 12 березня 2024 рік, обрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено обґрунтованість своїх позовних вимог шляхом надання суду доказів на підтвердження з`ясування підстав її недопуску до свого робочого місця, а саме: неодноразові письмові звернення адресовані її роботодавцю, письмові звернення до Управління Держпраці в Черкаській області, Канівського відділення поліції № 1Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області. Відповідач не спростував належними доказами доводи позивача та не надав суду доказів та підтвердження про застосування до ОСОБА_1 жодного дисциплінарного стягнення

Районний суд дійшов висновку, що позивачем доведено ту обставину, що вона з 05 травня 2022 року не працює на підприємстві, не виконує покладені на неї обов`язки, не отримує заробітну плату, однак звільнена з підприємства вона не була та наказу про відсторонення не отримувала, тому таке відсторонення є незаконним та порушує права позивача на працю.

Крім того, суд врахував, що оскільки право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем і роботодавець при недопущенні до робочого місця позивача діяв в порушення норм статті 46 КЗпП України, зупинивши при цьому виплату заробітної плати, тому вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за фактичний час не допуску до робочого місця є правомірною та підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ТОВ «Енерджі-ОІЛ» просить скасувати заочне рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2024 року як незаконне та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позовна заява є не аргументованою, не містить належних та допустимих доказів, ґрунтується виключно на припущеннях позивача. Суд першої інстанції при вирішенні спору допустив неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Судове рішення ґрунтується лише на припущеннях та підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторін, які з`явились у судове засідання, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийнята на роботу до ТОВ «Енерджі-ОІЛ» оператором заправних станцій 3 розряду АЗС № 105, з 15 серпня 2018 року в порядку переведення з ТОВ «ОРІОН 2017», з відповідною оплатою праці. Згідно довідки про перерахування коштів за невикористану відпустку збережено право ОСОБА_1 на використання щорічної відпустки у ТОВ «Енерджі-ОІЛ», за період роботи у ТОВ «ОРІОН 2017» з 09 серпня 2017 року по 08 серпня 2018 року, що підтверджується копією наказу №3-К-105 від 14 серпня 2018 року, позивач з наказом ознайомлена, про що свідчить її підпис (а.с.183-184 Т.1).

Наказом відповідача № 51 від 09 серпня 2021 року затверджено робочу інструкцію № 08 операторів заправних станцій 3-го розряду (автогазозаправного пункту), якою передбачено, що на дану посаду особа призначається і звільняється наказом директора підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю (п. 2); оператор ЗС з АГЗП у своїй роботі керується правилами внутрішнього трудового розпорядку наказами і розпорядженням директора підприємства та нормативними актами в порядку приймання відпуску та обліку нафтопродуктів і скрапленого вуглеводневого газу (п. 4); в розділі ІІІ зазначені права працівника, зокрема оператор ЗС з АГЗП має право ознайомитися з рішенням керівника підприємства, що стосується його діяльності (а.с.185 Т.1).

Зі змістом Робочої інструкції № 8 та інструкції оператора при інкасації в сейф, позивач ОСОБА_1 , як оператор заправки 3 розряду ТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ», ознайомлена особисто, про свідчить її підпис (а.с.185-на звороті-186 Т.1).

У позовній заяві позивач зазначила, що починаючи з 05 травня 2022 року, по час звернення до суду з вказаним позовом (до 09 червня 2022 року), відповідач повністю безпідставно почав вчиняти протиправні дії щодо не допуску позивача на робоче місце.

З метою з`ясування підстав, що слугували для не допуску позивача до робочого місця, ОСОБА_1 неодноразово зверталася з листами до роботодавця, що підтверджується роздруківкою поштового відправлення № 1900306296951 від 05 травня 2022 року, № 1900306315131 від 01 червня 2022 року (а.с.15-18-на звороті Т.1).

Письмові заяви позивача, які були адресовані відповідачу рекомендованими листами з врученням за допомогою кур`єрської доставки були повернуті на адресу позивача.

Позивач також неодноразово (05 травня, 09 травня, 13 травня 2022 року) зверталася до Канівського відділення поліції Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області щодо протиправних дій відповідача, вчинення перешкод доступу на робоче місце, або направлення відповідних документів, які підтверджують її відсторонення, або звільнення з місця роботи.

За наслідками перевірки вищевказаних повідомлень позивачем було отримано письмову відповідь від Канівського відділення поліції Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області вих. № 2726/67/01-22 від 06 червня 2022 року про те, що між сторонами на думку уповноважених працівників поліції наявні цивільно-правові відносини, які повинні бути вирішені в судовому порядку (а.с.9 Т.1).

14 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Держпраці у Черкаській області з електронним зверненням-скаргою, в якому зазначила, що 04 травня 2022 року майстер ОСОБА_2 , представник служби безпеки та ОСОБА_3 повідомили її, що підприємством виявлено недостачу у розмірі семи тисяч гривень, що були вкинуті в сейф на її зміні 31 січня 2022 року і передані інкасаторам іншим оператором 01 лютого 2022 року. Перебуваючи від психологічним тиском, ОСОБА_1 була змушена написати заяву на звільнення з 11 травня 2022 року за угодою сторін та заяву, що зобов`язується компенсувати суму виявленої недостачі. Однак, 04 травня 2022 року вона подала заяву про відкликання заяви про звільнення та заяви на відшкодування цих коштів, які відправила поштою, проте кур`єр повідомив, що відправлення відмовилися приймати. 04 травня 2022 року майстер повідомив позивача в усній формі, про відсторонення від роботи, не надавши для ознайомлення документального підтвердження такого відсторонення. Відтоді ОСОБА_1 не допускають на робоче місце, що зафіксовано поліцією 05 травня 2022 року, 09 травня 2022 року та 13 травня 2022 року це ті дні, в які вона повинна була виходити на зміну. 13 травня 2022 року при зустрічі з майстром та юристом підприємства її повідомили, що наказ про відсторонення не буде видаватися. У зв`язку з порушенням законодавства про працю ОСОБА_1 просила Управління Держпраці у Черкаській області провести перевірку (а.с.10 Т.1).

Згідно листа відповіді від Управління Держпраці в Черкаській області за вих. № Т-186/13-08/01/2854 від 19 травня 2022 року на звернення від 14 травня 2022 року щодо можливого порушення вимог законодавства про працю ТОВ «Енерджі-ОІЛ», вбачається, що він носить рекомендаційний характер, який не містить будь якої інформації щодо вирішення проблемної ситуації (а.с.11 Т.1). В разі недосягнення згоди з роботодавцем позивачу рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.

17 травня 2022 року на адресу відповідача було направлено адвокатський запит адвоката Гончарука А.В., в якому ставилися питання надання копій відповідних документів, які можуть підтвердити відповідні правові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Енерджі-ОІЛ», що підтверджується ішк № 1900306308518 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено про те, що уповноваженим представником поштове відправлення було отримано 18 травня 2022 року (а.с.12, 13 Т.1).

Відповіді на адвокатський запит отримано не було.

На виконання ухвали Канівського міськрайонного суду від 07 вересня 2023 року, Центральним міжрегіональним управління Державної служби з питань праці надано копії матеріалів отриманих під час проведення заходу державного нагляду (контролю) (а.с.54-79 Т.2).

Відповідно до графіків виходу на роботу працівників ТОВ «Енерджі ОІЛ» АЗС № 105, вбачається, що з травня 2022 року по лютий 2023 року ОСОБА_1 (оператор 3 роз.) має відпрацьовувати робочі дні позмінно з 08:00-20:00 год. та з 20:00-08:00 год. (а.с. 55-59 Т.2).

Проте, згідно табелів обліку робочого часу ТОВ «Енерджі-ОІЛ», у відмітках про явку та неявку ОСОБА_1 на роботі за період з травня 2022 року по лютий 2023 року зазначені прогули в робочий час, відпрацьовано лише 20 годин в травні 2022 року (а.с.60-65 Т.2).

Зі змісту Актів про встановлення відсутності працівника на робочому місці від 05 травня 2022 року, 09 травня 2022 року, 13 травня 2022 року, 17 травня 2022 року, 21 травня 2022 року, 25 травня 2022 року, 29 травня 2022 року, 30 червня 2022 року, 29 липня 2022 року, 31 серпня 2022 року, 30 вересня 2022 року, 31 жовтня 2022 року, 30 листопада 2022 року, 29 грудня 2022 року, 31 січня 2023 року, 23 лютого 2023 року, 28 лютого 2023 року, 31 березня 2023 року, 28 квітня 2023 року, 31 травня 2023 року, 30 червня 2023 року, 31 липня 2023 року було встановлено, що 05 травня 2022 року, 09 травня 2022 року, 13 травня 2022 року, 17 травня 2022 року, 21 травня 2022 року, 25 травня 2022 року, 29 травня 2022 року, з 29 травня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 29 липня 2022 року, з 29 липня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 29 грудня 2022 року, з 29 грудня 2022 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 23 лютого 2023 року, з 24 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, з 01 квітня 2023 року по 28 квітня 2023 року, з 29 квітня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року, з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року, оператор 3 розряду АЗС № 105 ТОВ «Енерджі-ОІЛ» ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці в робочий час, ніяких відомостей, що підтверджують поважність причин відсутності на робочому місці немає, про свою відсутність не попереджала (а.с.66-78-на звороті Т.2).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 5-1 КЗпП України встановлено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконному звільненні, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з статтею 31 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відсторонення працівника від роботи це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тому тут не йдеться про звільнення з роботи. Однак, при цьому працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків. Залежно від причин відсторонення заробітна плата на цей період не зберігається, хоч у деяких випадках виплачується допомога за рахунок коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або ж нараховується середній заробіток.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Стаття 46 КЗпП України передбачає правило, за яким працівник може бути відсторонений від роботи роботодавцем при появі його на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп`яніння; при відмові або ухиленні від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно з частиною першою статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відсторонення позивача від посади на невизначений термін без будь-якої правової підстави порушує її трудові права, в тому числі встановлені договором, перешкоджає повноцінно виконувати повноваження оператора 3 розряду ТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ», АЗС № 105.

Крім того, такий висновок районного суду відповідає позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 03 червня 2020 року у справі № 205/4333/17 за наслідками розгляду справи з аналогічним предметом позовних вимог та обставин справи.

Підчас судовогорозгляду справирайонним судомбуло достовірновстановлено,щоТОВ «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» було порушено право ОСОБА_1 на працю, оскільки вона більше року не працювала на підприємстві, не виконувала покладені на неї обов`язки, не отримувала заробітну плату, однак звільнена з підприємства вона не була, наказу про своє відсторонення не отримувала. Тобто, відповідач фактично відсторонив (усунув) позивача з посади без законних на те підстав. Також судом першої інстанції було встановлено, що про неправомірне відсторонення позивача, остання зверталася до правоохоронних органів та Управління Держпраці у Черкаській області, неодноразово направляла листи до керівництва відповідача щодо таких неправомірних дій.

Оскільки позивач незаконно була відсторонена від виконання її посадових обов`язків із зупиненням виплати їй заробітної плати, іншої роботи відповідач їй не пропонував та не звільнив з роботи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про перебування останньої у вимушеному прогулі та задоволення її вимог про захист порушених прав шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити останній середній заробіток за фактичний час вимушеного прогулу в зв`язку з недопуском до робочого місця.

У відповідності ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ-ОІЛ» залишити без задоволення.

Заочне рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених устатті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 03 жовтня 2024 року.

Судді