Рішення

від 23.09.2010 по справі 2-1746/2010

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                  Справа № 2- 1746/2010

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я  

                                                 І М Е Н Е М    У К Р А І Н И

        23  вересня 2010 року                                                              смт. Голованівськ  

                                                    Голованівський районний суд

                                  Кіровоградської області

в складі головуючого судді -                                                      Гут Ю.О.

при секретарі судового засідання -                                            Цимбал І.О.

розглянувши  в відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  цивільну    справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного  Фонду України в Голованівському районі про перерахування  пенсії   з врахуванням  щомісячної  державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

                                                                         В С Т А Н О В И В :

            Позивачка  звернулася до суду з  зазначеною заявою  і вказала, що  згідно Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни.    

    Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відповідач повинен  виплачувати їй  щомісячно державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. В 2006, 2007році не виплачував . В 2008 році    виплачує 10%.

    Відповідно ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» встановлені цим законом соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншим правовим актом.

    Ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    За  її позовом Голованівський районний суд постановою від  24.06.2009 року зобов»язав відповідача перерахувати її пенсію з врахуванням  щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31грудня 2008 року

    ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не зупиняє і не обмежує дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач зобов’язаний виконувати її в повному обсязі. Своїми діями відповідач спричинив їй  майнову шкоду, порушив її конституційні права передбачені ст.. 22, 46 Конституції  України .

                Просить  зобов»язати відповідача виплатити їй   щомісячну  державну  соціальну  допомогу, як дитині  війни в розмірі передбаченому ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»  з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року до 01 серпня 2010 року та зобов»язати відповідача повернути їй держмито , ІТЗ.

    Позивач, належним чином  повідомлена  про  час, місце  і дату  розгляду  справи , на  попередній  розгляд  справи  не з»явилась , надала  заяву про  слухання  справи  в її відсутність , позовні  вимоги  просить задовольнити  в  повному  обсязі.

    Представник  відповідача -  Управління Пенсійного Фонду  України в Голованівському  районі  Кіровоградської області  позов  не визнав , надав  суду  заперечення,  в якому  зазначив , що  позивачка     є дитиною війни  і іншими  пільгами  не  користується . В 2009 році , відповідно  до Закону України  «Про  Державний бюджет України  на 2009 рік» , діяв  прожитковий  мінімум для осіб ,що втратили  працездатність , в розмірах, що діяли  в грудні 2008 року , тому  позивачу  в 2009 році  виплачувалась  надбавка  в розмірі  49 грн 80 коп щомісячно.

Управління  ПФУ в Голованівському  районі  є виконавчим  органом , який діє на підставі   законодавчих актів та  нормативних документів.

В зв»язку з тим , що механізм  реалізації положень ст. 6 Закону  України № 2195 відсутній , підстав для  визнання  дій  УПФУ в Голованівському районі з невиплати  позивачу доплати до пенсії як дитині  війни неправомірними  немає.

Просить  в задоволенні  позову  відмовити  в повному обсязі . Справу  слухати  без участі представника  УПФУ  в Голованівському  районі Кіровоградської  області .

Враховуючи , що від сторін надійшли  заяви  про розгляд  справи  без їх участі , суд вважає можливим  справу  розглянути  без участі  сторін.

Суд , дослідивши матеріали  справи  в їх сукупності дійшов до висновку , що позов  підлягає задоволенню  .  

            Приписами ст. 1  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни, це особа,  яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої  світової  війни (2 вересня 1945 року)  було менше 18 років.

           Позивач   ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку  в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області ,  має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах цивільної  справи   тобто на неї   розповсюджуються всі  пільги та соціальні  гарантії , передбачені  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .

    Згідно ст. 61 ЦПК України дана  обставина доказування не потребує . як така , що визнається  сторонами,суд не має сумнівів щодо достовірності  цієї обставини та добровільності  її визнання .

В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком  встановлено ч. 1  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування»  № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого  за наявності достатнього  страхового  стажу  мінімальний  розмір пенсії за віком  встановлюється  у розмірі  прожиткового  мінімуму для осіб , які втратили  працездатність.

    Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний  захист  дітей  війни»  фінансове забезпечення  соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється  за рахунок  коштів Державного бюджету .

Відповідно до  ч. 2 ст. 95 Конституції України  виключно законом  про Державний бюджет  визначаються  будь-які  видатки  держави  на загальносуспільні  потреби , розмір  і цільове  спрямування  цих видатків .

П.п. 3, 4  ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України  встановлено , що  Управління Пенсійного Фонду , як головний  розпорядник  коштів  місцевого бюджету , отримує бюджетні  призначення  шляхом  їх затвердження  у Законі  про Державний бюджет України  чи  рішенні  про місцевий бюджет  і може  здійснювати  з бюджету  будь-які  бюджетні  зобов’язання  та платежі  лише  за наявності  відповідного бюджетного  призначення , яке  встановлюється  Законом  про Державний  бюджет  чи рішенням  про місцевий бюджет .

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.

Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету  Міністрів України  надано  право  у 2009 році  встановлювати  розміри соціальних  виплат , які  відповідно до  законодавства  визначаються  залежно від розміру  мінімальної заробітної плати , в  абсолютних сумах  у межах  асигнувань, передбачених  за відповідними бюджетними  програмами.

Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних  сумах  розмірів лише  тих виплат , вихідним  критерієм  розрахунку  яких є розмір  мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія  не  поширюється  на  спірні  відносини, оскільки  розмір  зазначених  соціальних виплат  згідно  із Законом  України «Про  соціальний  захист дітей  війни»  залежить від розміру  мінімальної пенсії за віком.

Законом  України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей»  також не зупинялась.

Отже, нарахування  та  виплата  у 2009 р та в січні –травні 2010 р  дітям  війни  підвищення  до пенсії  або щомісячного грошового  довічного утримання  чи  державної соціальної допомоги , що виплачується  замість  пенсії повинні здійснюватися  відповідно до вимог ст. 6 Закону  України «Про соціальний  захист  дітей війни» .

Судом встановлено , що позивач перебував  на обліку  в УПФУ в Голованівському районі  і відповідач  в 2009 р та  в січні –серпні 2010р   виплачував  позивачу  підвищення  до  пенсії як дитині війни  в розмірі  10% мінімальної пенсії за віком , тобто діяв  неправомірно.

Таким чином , вимоги позивача щодо  зобов»язання  відповідача  в 2009 р та в січні –серпні 2010 року  нарахувати  та виплатити  їй  соціальну  допомогу – підвищення  до пенсії як  дитині  війни  в розмірі   30 %  мінімальної пенсі за віком   відповідно до вимог  ст. 6  Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» підлягають задоволенню.  

Управлінню  Пенсійного фонду України в Голованівському  районі  належить  здійснити  перерахунок  пенсії  позивача за 2009 р та в січень –липня 2010 р  і  виплатити  їй підвищення  до пенсії  в розмірі  30%  мінімальної пенсії  за віком  з урахуванням  10% доплат ,які були  виплачені  їй  в цей період.

Відповідно до  ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

В ст.1 Протоколу №1 до вказаної  Конвенції,зазначено , що  кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до  якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як  lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Розмір мінімальної пенсії  за  віком  визначається  лише  за  правилами, передбаченими  частиною першою  статті  28  Закону  України  "Про   загальнообов'язкове   державне  пенсійне  страхування". Іншого нормативно-правового  акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір,  немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч.3 ст. 28 Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з  якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений  абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно  для визначення розмірів пенсій,  призначених згідно з цим Законом,  оскільки  наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для  відмови  в  реалізації  позивачу  конституційної  гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.

    Згідно довідки  Управління Пенсійного Фонду  України  в Голованівському районі  позивач         в 2009 році  одержав  державну  соціальну допомогу  як дитина  війни  в розмірі 10% мінімальної  пенсії  за віком , що  в грошовому  виразі  складає 49 грн 80 коп  щомісячно.

    Відповідно до  приписів ч. 1 ст. 54  Закону України  «Про Державний бюджет  України на 2009 рік» прожитковий  мінімум для осіб , що відносяться до  основних соціальних  і демографічних  груп населення  (мінімальна пенсія за віком)  встановлено в розмірах , що  діяли  в грудні 2008 року , тобто  498 грн.

    Законом України «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий  мінімум  для осіб , що втратили  працездатність , в листопаді та грудні 2009 року було збільшено  до 573 грн.

В січні - травні  2010 року  відповідач  виплачував  позивачу  соціальну  допомогу  також  в розмірі 10% мінімальної  пенсії  за віком , що  складає 49 грн 80 коп , в зв»язку  з тим , що бюджет  на 2010 рік  не було  прийнято.

Разом  з тим Законом України  «Про Державний  бюджет України на 2010 рік» , прожитковий  мінімум для осіб, що втратили  працездатність , на січень –серпень 2010 року  встановлено  в розмірі 695 грн .

    Таким чином , 30%  мінімальної пенсії за віком  в січні-жовтні 2009 року  складали 149 грн 40 коп  щомісячно, в листопаді-грудні  2009 року   - 171 грн 90 коп  щомісячно, в січні –серпні 2010 року – 208 грн 50 коп .

    Враховуючи  викладене , суд вважає, що відповідач зобов»язаний  був  в 2009 році  та в січні- серпні 2010 року   нараховувати  та виплатити  позивачу  підвищення  до пенсії як дитині війни  відповідно до вимог  ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей  війни в розмірі 30%  зазначеної мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, що втратили  працездатність.

    Відповідно до ст. 10 ЦПК України  цивільне судочинство  здійснюється на засадах  змагальності  сторін. Сторони , які беруть участь  у справі, мають рівні права  щодо  подання  доказів . їх дослідження  та  доведення  перед  судом  їх переконливості. Кожна сторона  повинна довести ті обставини , на які  вона  посилається , як  на підставу  своїх  вимог  або заперечень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за 2009 -2010рр відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про  соціальний  захист дітей війни» , тобто  в розмірі  30% мінімальної  пенсії за віком , право  позивача  на зазначені  виплати  підлягає  відновленню , а позов – задоволенню в повному обсязі.

Доводи  відповідача  в частині  неврегульованості  на законодавчому  рівні  порядку  здійснення доплат  особам , які мають статус дітей війни  не може бути  підставою  для не здійснення  таких виплат або відмови  в задоволенні  позову .

Відповідно  до п.1, п.3 , п. 15 положення  про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним  органом  виконавчої влади , діяльність  якого спрямовується  і координується  Кабінетом Міністрів України  через Міністра праці  та соціальної політики , одним з основних завдань якого є забезпечення  своєчасного  і в повному  обсязі фінансування  та виплати пенсій , допомоги  на  поховання , інших виплат , які згідно  із законодавством  здійснюється  за рахунок  коштів Пенсійного Фонду  України та інших джерел , визначених  законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження  безпосередньо та через утворенні  в установленому  порядку головні управління  Фонду  в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві    та Севастополі, управління  в районах , містах  і районах у містах.

Згідно ст.. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія  призначається  та перераховується  відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем пред’явлено  позовні вимоги  до управління Пенсійного Фонду України  в Голованівському  районі  Кіровоградської області .

Судом встановлено , що позивачка  перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в  управлінні  Пенсійного Фонду  України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Таким чином, обов’язок  по нарахуванню та виплаті   позивачу  державної соціальної допомоги , передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» покладено  на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області.

Відповідно  до ст. 88 ЦПК України  стороні , на користь якої ухвалено рішення . суд  присуджує з другої сторони  понесені  нею і документально  підтверджені  судові  витрати.

    Задовольняючи   вимоги  позивача  в частині  зобов»язання  відповідача  перерахувати  та виплатити позивачу  державну  соціальну  допомогу  як дитині війни  згідно ст. 6 зазначеного  закону, суд вважає , що    витрати по оплаті  державного мита  необхідно  віднести на рахунок держави , по оплаті  ІТЗ - на відповідача .

Керуючись  ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 10,11,60,61,88, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про  соціальний захист  дітей війни» від 18.11.2004 р  № 2199-1У , ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування» ,від 09.07.2003 р  № 1058-У1,Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» , № 2154-У1 від 27.04.2010 р ,  Рішенням  Конституційного  Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року , суд, -

         В И Р І Ш И В :

Позовну  заяву   ОСОБА_1 до    Управління      Пенсійного  Фонду України в Голованівському районі про перерахування  пенсії   з врахуванням  щомісячної  державної соціальної допомоги «Дітям війни»   -   задовольнити .

Визнати  бездіяльність Управління  Пенсійного фонду України в Голованівському  районі  Кіровоградської області  щодо  нездійснення  перерахунку  та  виплати ОСОБА_1 підвищення  до пенсії  відповідно  до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» за   період з   01січня  2009 року  по 31 грудня 2009 року та з 01 січня  2010 року по   01 серпня 2010 року в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком – неправомірною .

                        Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському  районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до  ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати ОСОБА_1 за період з   01січня  2009 року  по 31 грудня 2009 року та з 01 січня  2010 року по   01 серпня  2010 року   включно  з урахуванням  різниці, яка була  виплачена  позивачу  в цей період .  

    Стягнути з Управління  Пенсійного Фонду України  в Голованівському  районі,  смт. Голованівськ, вул.. Леніна 48, розрахунковий рахунок 256083021235,  МФО 323475,  Код ЄДРПОУ 20650027 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті  інформаційно-технічного забезпечення  розгляду  справи  в суді  в сумі 37 (тридцять сім) грн..00 коп .

    Стягнути з Державного бюджету України  на користь ОСОБА_1 державне мито  в сумі 8 (вісім) грн.50 коп.

Рішення може бути  оскаржено  до апеляційного суду Кіровоградської області  через Голованівський районний суд   протягом 10 (десяти ) днів  з дня проголошення рішення.

                    Рішення  суду набирає  законної сили  після  закінчення  строку  для апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    У разі подання  апеляційної скарги  рішення, якщо його  не скасовано, набирає законної сили після  розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : /підпис/.

Копія вірно.

Суддя :