Ухвала

від 01.10.2024 по справі 363/4149/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 363/4149/22

провадження № 61-12810ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефрит Інвест 2017» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефрит Інвест 2017» про визнання права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефрит Інвест 2017» (далі - ТОВ «Нефрит Інвест 2017»)про визнання права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

ТОВ «Нефрит Інвест 2017» подало до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року у задоволенні клопотання ТОВ «Нефрит Інвест 2017» про закриття провадження у справі відмовлено, а цивільну справу № 363/4149/22 передано до Господарського суду Львівської області на розгляді якого перебуває справа № 914/710/24 про банкрутство ТОВ «Нефрит Інвест 2017».

Постановою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Нефрит Інвест 2017» залишено без задоволення. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року залишено без змін.

У вересі 2024 року ТОВ «Нефрит Інвест 2017» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 9 частини першої статті 353 ЦПК України).

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Крім того, за правилами пункту 15 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути подані скарги на ухвали про закриття провадження у справі. Втім, ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено права касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та передачу справи до іншого суду, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду такої ухвали в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефрит Інвест 2017» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефрит Інвест 2017» про визнання права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник