Рішення

від 25.09.2024 по справі 727/1511/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/1511/24

Провадження № 2/727/618/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Бружа В.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2024 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою до відповідачів ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління», відповідно до змісту якого вказує, що ОСОБА_4 25.07.2023 року о 15 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Vito 115», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Каспрука в бік вул. Г. Майдану, здійснила виїзд з другорядної дороги на головну, не переконавшись у безпеці здійснення такого маневру, чим змусила водіїв інших транспортних засобів різко гальмувати та змінювати напрямок руху, тим самим порушила пункти 2.3 д, 16.11 Правил дорожнього руху та вчинила адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Стверджує, що у зв`язку із вищевикладеним постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.08.2023 року ОСОБА_4 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КпАП України і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1445,00 гривень в дохід держави.

Крім цього, зазначає, що 25.07.2023 року о 15 год. 00 хв. в м. Чернівці по вул. Г. Майдану, 174 водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda 14 TR» № НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, не дотримався безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_5 порушив п. 13.1 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.

Стверджує, що у зв`язку із вищевикладеним постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.09.2023 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та на підставі ст.22 КУпАП звільнено останнього від адміністративної відповідальності, а саме у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Зазначає, що відповідно до звіту №42-2692 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 08.09.2023 року вбачається, що вартість матеріального збитку, що був завданий власнику автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , становить 176945 грн. 15 коп.

Стверджує, що на підставі її заяви до ПрАТ «СК «ВУСО», в якій була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_4 , їй було відшкодовано суму збитків за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, зокрема в розмірі 37826 грн. 40 коп.

Також на підставі її заяви до ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС», в якій була застрахована цивільна відповідальність КП «Чернівецьке тролейбусне управління», їй було відшкодовано суму збитків за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24000,00 грн.

Таким чином, позивачка вважає, що розмір матеріальної шкоди, що був завданий їй внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме спільно водієм автомобіля «Mercedes-Benz Vito 115», д.н.з. НОМЕР_1 , - ОСОБА_4 та водієм тролейбусу «Skoda 14 TR» № НОМЕР_2 , - ОСОБА_5 , з врахуванням виплачених їй страхових сум становить 115118 грн. 75 коп.

Крім цього, вказує, що внаслідок пошкодження її автомобіля вона зазнала моральних страждань, зокрема, був порушений її звичний порядок та спосіб життя, створились перешкоди для ведення її повноцінної життєдіяльності.

Зазначає, що її автомобіль раніше використовувався всіма членами її сім?ї для добирання на роботу та вирішення особистих побутових питань, однак через неможливість експлуатації та пересування на пошкодженому автомобілі позивачка та члени її сім?ї змушені відміняти робочі та особисті плани, користуватись громадським транспортом та послугами таксі, що також зумовили додаткові витрати для сімейного бюджету та конфлікти в межах сім`ї.

Позивачка стверджує, що вищезазначені обставини спричинили суттєві психічні травми для неї, зокрема вона весь час перебуває в пригніченому стані, зазнала порушення сну, відчуває підвищену дратівливість та не може концентруватись на вирішенні інших питань.

Вказує, що на час звернення до суду з даним позовом її автомобіль не відремонтований, вона та її сім`я надалі позбавлені можливості вести активну повноцінну життєдіяльність, вирішувати особисті та робочі питання, задовольняти потреби родини, а тому, враховуючи характер та обсяг її страждань, характер немайнових втрат та інші вищевказані обставини, розмір моральної шкоди, завданої пошкодженням належного їй транспортного засобу, на її думку, становить 30000,00 грн.

На основі викладеного, позивачка ОСОБА_3 просить суд солідарно стягнути з ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління» на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 115118 грн. 75 коп.; стягнути солідарно з ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління» на її користь моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління» на її користь судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці 21.02.2024 року було відкрито провадження у справі №727/1511/24, провадження №2/727/618/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , КП «Чернівецького тролейбусного управління» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою; призначено підготовче судове засідання на 07 березня 2024 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці 16.04.2024 року було задоволено клопотання представника відповідача - КП «Чернівецького тролейбусного управління» про витребування доказів; витребувано у ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» належним чином засвідчену копію справи про проведення страхового відшкодування в повному об`ємі, в тому числі страховий акт та акт виявлених пошкоджень, які мали місце при ДТП, на та підставі якого була сформована сума страхового відшкодування; висновок або Звіт про розмір збитків, який виконаний страховою компанією в межах даної справи, на користь ОСОБА_3 , яка була здійснена на виконання договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №007-0184698/01ДЦВ від 16.11.2022 року; витребувано у ПрАТ СК «ВУСО» належним чином засвідчену копію договору страхування ОСОБА_4 та копію справи про проведення страхового відшкодування в повному об`ємі, в тому числі страховий акт та акт виявлених пошкоджень, які мали місце при ДТП, на та підставі якого була сформована сума страхового відшкодування; висновок або Звіт про розмір збитків який виконаний страховою компанією в межах даної справи; виконання ухвали доручено ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, б. 3, офіс 415,); ПрАТ «СК «ВУСО» (58000, Центральна площа, 7, Чернівці, Чернівецька область).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці 12.06.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою до судового розгляду по суті на 28 червня 2024 року.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала обставини зазначені позивачкою ОСОБА_3 в позові, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в тому числі й стягнути з відповідачів на користь позивачки судові витрати понесені останньою в ході розгляду даної цивільної справи.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді, а тому суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у її відсутність.

Представник відповідача КП «Чернівецьке тролейбусне управління» - Подгорецька О.В. в судовому засіданні ствердила, що вона позовні вимоги ОСОБА_3 не визнає в повному обсязі. Зазначила, що відповідальність транспортних засобів відповідачів була застрахована, а тому, на її думку, саме страховики мали б відшкодувати більшу частку витрат на відновлювальний ремонт автомобіля позивачки. Крім цього, просила суд не брати до уваги висновок про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу експерта ОСОБА_6 , оскільки останній проводився без врахування коефіцієнту зносу. Крім цього, ствердила, що експерт ОСОБА_6 не мав відповідної ліцензії та не був попереджений про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку. Зазначила, що вищевказаний висновок експерта ОСОБА_6 в розумінні закону не є висновком експерта, а являється звітом, який носить лише інформаційний характер. Вказала, що представнику відповідача взагалі не повідомляли про проведення вищевказаної експертизи. Зауважила, що нею було долучено до матеріалів даної цивільної справи інший висновок експерта, зокрема висновок авто-товарознавчої експертизи складений судовим експертом Павлишиним Я.Д., який, на її думку, в повній мірі відповідає вимогам закону та реальним збиткам завданим позивачці внаслідок пошкодження її автомобіля.

Крім цього, згідно спрямованого до суду відзиву представник відповідача ствердила, що позивачка в першу чергу повинна була звернутись до страхових компаній із запереченнями щодо сум належних їй до виплати страхових відшкодувань, зазначивши про необхідність їх збільшення, після чого, у разі якщо зазначені суми не покриють витрати на відновлювальний ремонт її автомобіля вона повинна була звертатись до відповідачів ОСОБА_4 та КП «Чернівецьке тролейбусне управління» із вимогою про стягнення решти вартості відновлювального ремонту її автомобіля.

А також, вказала, що позовна вимога позивачки про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000,00 гривень взагалі необґрунтована, оскільки позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів понесення нею моральної шкоди у вищевказаному розмірі.

На основі викладеного, представниця відповідача КП «Чернівецьке тролейбусне управління» - Подгорецька О.В. просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді, а тому суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у її відсутність.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

За правилами ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, судом встановлено, що згідно постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2023 року у справі 727/8049/23 (провадження №3/727/2536/23), яка вступила в законну силу 21.08.2023 року (т.1 а.с.14, т.2 а.с.53, т.2 а.с.98-99), вбачається, що ОСОБА_4 25.07.2023 року о 15 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Vito 115», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Каспрука в бік вул. Г. Майдану, здійснила виїзд з другорядної дороги на головну, не переконавшись у безпеці здійснення такого маневру, чим змусила водіїв інших транспортних засобів різко гальмувати та змінювати напрямок, тим самим порушила пункти 2.3 д, 16.11 Правил дорожнього руху та вчинила адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Зазначеною постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2023 року (т.1 а.с.14, т.2 а.с.53, т.2 а.с.98-99), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КпАП України та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1445,00 гривень в дохід держави; стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Крім цього, згідно постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 вересня 2023 року у справі 727/8051/23 (провадження №3/727/2537/23), яка вступила в законну силу 13.09.2023 року (т.1 а.с.15-16, т.2 а.с.55-57, т.2 а.с.95-97), вбачається, що 25.07.2023 року о 15 год. 00 хв. в м. Чернівці по вул. Г. Майдану, 174 водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda 14 TR», № НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, не дотримався безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_5 порушив п. 13.1 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.

Зазначеною постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 вересня 2023 року ОСОБА_5 (т.1 а.с.15-16, т.2 а.с.55-57, т.2 а.с.95-97) було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та на підставі ст.22 КУпАП звільнено його від адміністративної відповідальності - у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 12.01.2023 року вбачається, що власницею транспортного засобу марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 , - є позивачка ОСОБА_3 (т.2 а.с.86-87).

Відповідно до наявних в матеріалах справи копії Договору закупівлі послуг добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №007-0184698/01ДЦВ від 16.11.2022 року з додатком, у вигляді Переліку забезпечених транспортних засобів (т.1 а.с.74-81, т.2 а.с.35-37), а також копії Страхового полісу №2 до Договору закупівлі послуг добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №007-0184698/01ДЦВ від 16.11.2022 року (т.1 а.с.160), вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 , водія транспортного засобу марки «Skoda 14 TR», № НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25.07.2023 року, була застрахована в ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС».

Згідно з наявної в матеріалах справи копії Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №215242299 від 19.06.2023 року (т.2 а.с.47), вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_4 , - водія транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Vito 115», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25.07.2023 року, була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО».

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій Наказу ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» №110254/1/1 від 17.11.2023 року (т.1 а.с.161), Страхового акту ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» №110254/1 від 17.11.023 року (т.1 а.с.162), Розрахунку страхового відшкодування від 17.11.2023 року (т.1 а.с.163), Заяви про погодження суми страхового відшкодування від 17.11.2023 (т.1 а.с.164), вбачається, що ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» було виплачено позивачці ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 24000,00 грн.

Згідно з наявними в матеріалах справи Страхового акту №2308866-1 від 16.11.2023 року (т.2 а.с.132), листа ПрАТ «СК «ВУСО» №2308866 від 16.11.2023 року (т.2 а.с.133) та платіжної інструкції в національній валюті №55036 від 16.11.2023 року (т.2 а.с.134), вбачається, що ПрАТ «СК «ВУСО» було виплачено позивачці ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 37826 грн. 40 коп.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Висновку експерта №52-10-23 авто-товарознавчої експертизи про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , виготовленого 04.10.2023 року судовим експертом Павлишиним Я.Д. (т.1 а.с.102-136), вбачається, що матеріальний збиток (збиток з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу), завданий власнику автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25.09.2022 року, станом на дату виконання експертизи, складає 161262 грн. 36 коп.

При цьому, згідно вищезазначеного Висновку експерта (т.1 а.с.102-136) вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , складає 240545 грн. 46 коп.

При цьому, суд зазначає, що загальні підстави відшкодування шкоди визначені ст.1166 ЦК України, згідно з частинами першою, другою якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК України).

Припис частини другої статті 1188 ЦК України застосовний коли поведінка кожного із власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв`язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі). Встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов`язку з відшкодування шкоди.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29 червня 2022 року по справі №477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).

Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб (п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, особи, які спільно завдали шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншій особі, несуть солідарну відповідальність перед такою особою, а розмір страхового відшкодування визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість осіб, які завдали шкоду.

Згідно з ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відшкодування шкоди особою, яка її завдала (винуватцем ДТП) можливе за умови, якщо згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20), від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20).

При цьому,відповідно дост.28Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» шкода,заподіяна врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди майнупотерпілого це,зокрема,шкода,пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст.29Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що з із винних водіїв підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Аналогічні по суті висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року по справі 755/7666/19 (провадження №61-10010св20).

Враховуючи зазначене, на переконання суду, з відповідачів ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління» необхідно солідарно стягнути на користь позивачки ОСОБА_3 шкоду завдану останній внаслідок пошкодження її транспортного засобу марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25.07.2023 року, яка згідно вимог закону визначається як різниця між фактичною шкодою завданою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (шкоди без урахування коефіцієнту фізичного зносу) та матеріальним збитком (сумою страхового відшкодування, яка визначається з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу).

Таким чином, з відповідачів ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління» необхідно солідарно стягнути на користь позивачки ОСОБА_3 шкоду завдану їй останніми внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 79283 грн. 10 коп. (240545,46-161242,36).

При цьому, щодо посилання представника відповідача КП «Чернівецьке тролейбусне управління» - Подгорецької О.В. на те, що шкода завдана внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди має стягуватись на користь позивачки ОСОБА_3 не за рахунок страхувальників відповідачів ОСОБА_4 та КП «Чернівецьке тролейбусне управління», а за кошти страховиків ПрАТ «СК «ВУСО» та ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС», то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, від 20.06.2018 року у справі № 308/3162/15, від 21.11.2018 року у справі № 127/93/17 суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших співвідповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Отже визначення відповідачів, предмету позову, підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Водночас, судом встановлено, що згідно спрямованого до суду позивачкою ОСОБА_3 цивільного позову, остання не заявляла позовні вимоги про стягнення з страховиків - ПрАТ «СК «ВУСО», ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відповідно не зазначала їх в якості відповідачів по справі, а тому суд не вправі самостійно здійснювати оцінку правомірності дій страховиків щодо розрахунків розмірів сплачених останніми позивачці страхових виплат, оскільки зазначене виходить за межі позовних вимог заявлених позивачкою ОСОБА_3 .

При цьому, судом стягується з відповідачів - ОСОБА_4 та КП «Чернівецьке тролейбусне управління» шкода завдана позивачці ОСОБА_3 , яка не охоплюється страховим відшкодуванням та відповідно не може бути стягнута з страховиків.

Щодо наявного в матеріалах справи Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №42-2692 від 08.09.2023 року (т.1 а.с.17-41), то суд не бере його до уваги, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, вбачається, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів; 3 роки - для вантажних колісних транспортних засобів, вантажопасажирських колісних транспортних засобів, причепів, напівпричепів, спеціальних колісних транспортних засобів, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних колісних транспортних засобів, вантажопасажирських колісних транспортних засобів, причепів, напівпричепів, спеціалізованих колісних транспортних засобів, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Пунктом 7.39 вищезазначеної Методики передбачені винятки стосовно використання вищезазначених вимог п.7.38 вищевказаної Методики, зокрема коли складові частини кузова, кабіни, рами колісних транспортних засобів мають пошкодження у вигляді деформації (п.7.39 г зазначеної Методики).

При цьому, відповідно до відомостей з загальнодоступної мережі «Інтернет», зокрема відомостями із веб-сайту «BidFax.info» (т.1 а.с.133-136), вбачається, що автомобіль марки «Toyota Camry Xle 2020 White 2.5L4», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 , був лотом на аукціоні.

Згідно з фотографіями вищезазначеного лоту (автомобіля) (т.1 а.с.133-136), вбачається, що останній мав численні пошкодження кузова (відсутній задній бампер, наявна деформація кузова).

Разом з тим, експертом при складанні вищевказаного Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №42-2692 від 08.09.2023 року (т.1 а.с.17-41), не було враховано вищезазначені вимоги Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, та відповідно під час розрахунку вартості ремонту автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , помилково не враховано коефіцієнт фізичного зносу вищевказаного транспортного засобу.

За наведених обставин, зазначений Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №42-2692 від 08.09.2023 року до уваги судом не береться.

При цьому, щодо заявленої позивачкою ОСОБА_3 вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління» моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як роз`яснено у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача.

При цьому, відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 05.12.2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку відповідачів дійсно заподіяло позивачці моральних страждань, викликали дискомфорт та змусили останню змінити її повноцінний ритм життя, зокрема позивачка та члени її сім`ї вимушені були відміняти робочі та особисті плани, користуватись громадським транспортом та послугами таксі, що також зумовили додаткові витрати для сімейного бюджету та конфлікти в межах сім`ї.

Разом з тим, суд вважає, що заявлені позивачкою вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000,00 гривень оцінені нею завищено, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити їх частково, зокрема стягнувши солідарно з відповідачів ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління» на користь позивачки ОСОБА_3 завдану їй моральну шкоду 15000,00 грн.

При цьому, на переконання суду, саме такий розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості зможе компенсувати позивачці завдані їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди незручності.

А тому, підстав для стягнення решти 15000,00 гривень суд не вбачає.

Так, відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а також не спростовують наведені судом твердження.

За наведенихобставин,позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,КП «Чернівецькетролейбусне управління»про відшкодуванняматеріальної таморальної шкодизавданої дорожньо-транспортноюпригодою підлягає частковому задоволенню, виходячи з наведених вище підстав.

При цьому, оскільки у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то суд приходить до висновку що з відповідачів ОСОБА_4 , КП «Чернівецьке тролейбусне управління», на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 942 грн. 83 коп., а саме з кожного по 471 грн. 42 коп.; витрати пов`язані з виготовленням експертного висновку в розмірі 4000,00 грн., а саме з кожного по 2000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , та Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ: 03328907; місцезнаходження: 58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 12) на користь позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , матеріальну шкодузавдану внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди врозмірі 79283,10 (сімдесят дев`ять тисяч двісті вісімдесят три) гривні (десять) копійок.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , та Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ: 03328907; місцезнаходження: 58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 12) на користь позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , моральну шкодуспричинену останнійвнаслідок дорожньо-транспортноїпригоди врозмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , та Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ: 03328907; місцезнаходження: 58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 12) на користь позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , витрати пов`язані з виготовленням експертного висновку в розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень, а саме по 2000,00 (дві тисячі) гривень з кожного.

Стягнути звідповідачів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_6 ,та Комунальногопідприємства «Чернівецькетролейбусне управління»(кодЄДРПОУ:03328907;місцезнаходження:58023,м.Чернівці,вул.Комунальників,12)на користьпозивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_7 , судові витрати посплаті судовогозбору в сумі 942,83 (дев`ятсот сорок дві) гривні (вісімдесят три) копійки, а саме по 471,42 (чотириста сімдесят одній) гривні (сорок дві) копійки з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 04 жовтня 2024 року.

Суддя: