Ухвала

від 03.10.2024 по справі 703/4973/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4973/24

1-кс/703/829/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024252230000044 від 20 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

встановив:

Прокурор Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 вніс клопотання про арешт майна.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що 20 червня 2024 року Смілянською окружною прокуратурою Черкаської області розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 42024252230000044 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Сміла Черкаської області знаходяться земельні ділянки, які відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови, однак, в порушення вимог ст. 211 Земельного кодексу України, розроблені та засіяні невстановленими особами сільськогосподарськими культурами.

В ході огляду місця події, проведеного 25.09.2024, в період часу з 20 год. 10 хв. по 20 год. 50 хв., дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, в адміністративних межах м. Сміла Черкаської області, вилучено Камаз оранжевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп самоскид зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , є ОСОБА_5 проживаючий АДРЕСА_1 , в якому знаходиться зерно сільськогосподарської культури кукурудза та комбайн згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 марки Claas TUCANO 470 д.н.з. НОМЕР_5 . Вказані транспортні засоби передані під зберігальну розписку ОСОБА_4 .

Посилаючись на те, що тимчасово вилучене майно під час огляду місця події : Камаз оранжевого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , причіп самоскид зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , в якому знаходиться зерно сільськогосподарської культури кукурудза та комбайн марки Claas TUCANO 470 днз33698СА, які передані під зберігальну розписку ОСОБА_4 , являється предметом вчинення даного кримінального проступку, може бути набутим в результаті вчинення кримінального проступку та могло зберегти на собі сліди його вчинення, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив задовольнити його з наведених у ньому підстав.

Володілець майна ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора пояснивши, що земельну ділянку він обробляв з дозволу власників.

Заслухавши учасників судового розгляду справи, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що в його задоволенні належить відмовити з наступних підстав.

У відповідності з витягом з ЄРДР, кримінальне провадження відкрите за фабулою, зазначеною слідчим у клопотанні.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження,

розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 3 статті 172 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Правовою підставою для арешту майна прокурор вказує про наявність кримінального провадження за № 42024252230000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України самовільне заняття земельної ділянки та самовільне будівництво, що вилучені транспортні засоби і сільськогосподарська техніка використовувалися при вчиненні кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Сторона кримінального провадження (прокурор, слідчий), яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Арешт майна має бути пропорційним меті, на яку він спрямований, що виражається у понятті «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства і вимогою захисту фундаментальних прав особи. Щоб визначити пропорційність такого заходу, необхідно прийняти до уваги його тривалість та його необхідність в контексті просування розслідування, а також наслідки його застосування до зацікавленої особи.

Дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту, слідчий суддя вважає, що вони не містять будь-яких відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, в матеріалах клопотання відсутнє обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як накладення арешту на вказані транспортні засоби та інше майно.

В клопотанні взагалі відсутні дані про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, не зазначена правова підстава саме такого забезпечення кримінального провадження, не наведені докази факту завдання шкоди та її розміру, вага, об`єм вилученого зерна кукурудзи в причепі слідчим не визнана, прокурором в клопотанні не зазначена, як і не зазначені законні власники земельних ділянок, яким завдано значної шкоди самовільним заняттям земельної ділянки.

Зазначаючи ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України -прокурором не встановлені володільці або власники земельних ділянок, яким завдано значної шкоди, відсутні докази самовільного заняття земельних ділянок.

Крім того, вилучення майна при огляді місця події, здійснювалося з грубим порушенням норм КПК України без участі понятих, особи, які були присутні при складанні протоколу огляду місця події та вилучення майна до протоколу внесені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи, що прокурором не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що існують ризики можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, в клопотанні належить відмовити в повному обсязі.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Керуючись ст. 131, 132, 170, 173 КПК України,

ухвалив:

Відмовити прокурору Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення огляду місця події25 вересня 2024 року, а саме: Камаз, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп самоскид, д.н.з. НОМЕР_2 із зерном кукурудзи та комбайн, згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 марки Claas TUCANO 470 д.н.з.

НОМЕР_6 може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 08 год. 55 хв. 4 жовтня 2024 року.

Слідчий суддя : ОСОБА_6