Рішення

від 26.09.2024 по справі 920/937/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26.09.2024м. СумиСправа № 920/937/19

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., судді Жерьобкіної Є.А. та судді Котельницької В.Л., за участі секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» від 15.01.2024 б/н (вх. № 288 від 15.01.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/937/19 та матеріали справи № 920/937/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» (40000, м. Суми, вул. Соборна, 6, код ЄДРПОУ 34208357)

до відповідачів:

1. Сумської міської ради (40000, майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, код ЄДРПОУ 23823253),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛАНС» (40000, вул. Білопільський шлях, буд. 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 23299059),

про визнання недійсними рішень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за участі представників учасників справи:

від позивача - не з`явився,

від відповідача 1 - не з`явився,

від відповідача 2 - не з`явився

УСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою, у якій просив суд визнати незаконним і скасувати рішення Сумської міської ради від 20.06.2018 №3589 - МР «Про надання дозволу ТОВ «Веланс» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13» та рішення Сумської міської ради від 27.02.2019 № 4702-МР «Про надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Веланс» за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.04.2019 року, укладеного між Сумською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Веланс» (орендар), кадастровий № 5910136600:14:003:0062, площею 0.07 га; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.01.2024 позов задоволено. Ухвалено визнати незаконним і скасувати рішення Сумської міської ради від 20.06.2018 № 3589-МР «Про надання дозволу ТОВ «ВЕЛАНС» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13» та рішення Сумської міської ради від 27.02.2019 № 4702-МР «Про надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛАНС» за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13»; визнати недійсним договір від 05.04.2019, який укладений між Сумською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛАНС», оренди земельної ділянки загальною площею 0,0700 га, кадастровий номер 5910136600:14:003:0062; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛАНС» (вул. Білопільський шлях, буд. 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 23299059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» (40000, м. Суми, вул. Соборна, 6, код 34208357) 3 842,00 грн (три тисячі сімсот сорок дві гривні нуль копійок) відшкодування витрат зі сплати судового збору та 13 075,20 грн (тринадцять тисяч сімдесят п`ять гривень двадцять копійок) відшкодування вартості комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 рішення Господарського суду Сумської області від 09.01.2024 залишено без змін.

Представником позивача подано до суду заяву від 15.01.2024 б/н (вх. № 288 від 15.01.2024), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛАНС» та з Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн - по 10 000 грн з кожного.

До заяви позивачем подано копії договору про надання правової допомоги від 30.08.2019 та акта приймання передачі виконаних робіт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 30.08.2019 від 11.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.01.2024 постановлено прийняти до розгляду вказану заяву представника позивача та призначити її розгляд на 13.02.2024, 12:30.

Однак, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 постановлено витребувати у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/937/19, невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду.

Північним апеляційним судом повернуто справу №920/937/19, яка надійшла до Господарського суду Сумської області 02.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.09.2024 постановлено призначити розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» (40000, м. Суми, вул. Соборна, 6, код 34208357) від 15.01.2024 б/н (вх. № 288 від 15.01.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/937/19 на 26.09.2024, 14:30.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» подано до суду заяву від 12.09.2024 б/н (вх. №2716 від 12.09.2024), в якій зазначено, що вимоги викладені в заяві про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі та просить розглянути за відсутності представника заявника.

Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення від 26.09.2024 б/н (вх. №2909 від 26.09.2024), в якому зазначає, що Департамент не був стороною по справі та не приймав участі в якості учасника справи, а тому підстав для стягнення судових витрат саме з Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради немає. Просить відмовити позивачу в задоволенні заяви про ухваленні додаткового рішення.

Представники учасників справи у судове засідання 26.09.2024 не з`явились, про час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по справі повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи та заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з цим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський Суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16)

Згідно частин 1, 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд враховує, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.

Згідно з ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В обґрунтування заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу надано суду наступні докази: 1) договір про надання правової допомоги № б/н від 30.08.2019, укладений між адвокатом Мазнєвою С.Г. та Товаристом з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД»; акт приймання-передачі виконаних робіт наданих послуг за договором про надання правової допомоги б/н від 11.01.2014; ордер на надання правничої правової допомоги.

Відповідно до п. 1. Договору про надання правової допомоги від 30.08.2019, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (професійної правничої допомоги), що визначені ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Клієнту під час досудового врегулювання спорів, судового розгляду цивільних, господарських справ, справ у спорах з адміністративного судочинства, кримінальних справ та на стадії їх виконавчого провадження, де Клієнт приймає участь в місцевих, апеляційних судах, Верховному суді, органах місцевого самоврядування та державної влади, контролюючих органах, органах нагляду, правоохоронних, слідчих органах, органах державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, перед фізичними особами тощо з усіх питань, що виникають у господарських, цивільних, корпоративних правовідносинах за участі Клієнта на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно з п. 7 Договору, за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, що визначається за погодженням сторін шляхом складання та підписання актів приймання-передачі виконаних робіт та відшкодовує фактичні витрат, розмір яких обов`язково узгоджується з клієнтом.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової дороги від 11.01.2024 клієнтом було прийнято наступні виконані роботи і надані послуги:

вивчення наданих Клієнтом матеріалів, що стосуються предмету спору у даній справі, збір і підготовка доказів для подання до суду позовної заяви про визнання незаконним та скасування рішень Сумської міської ради від 20.06.2018 та 27.02.2017 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.04.2019 з кадастровим номером 5910136600:14:003:0062, в тому числі направлення адвокатських запитів до Сумської міської ради, Управління ДАБК, Управління архітектури та містобудування СМР, ЦНАП СМР;

підготовка та подання до господарського суду Сумської області позовної заяви та заяви про забезпечення позову, направлення сторонам її копії з додатками;

участь у судових засіданнях Господарського суду Сумської області та надання Клієнту професійної правничої допомоги на цій стадії з розгляду позову Клієнта протягом 2019 2024 років.

Клієнт і Адвокат погодили, що вартість послуг Адвоката по веденню справи №920/937/19 на стадії станом на дату підписання цього акту, враховуючи вище перелічений обсяг послуг, становить тверду грошову суму і фіксованою в розмірі 20 000, 00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, документально доведеною та не заперечується відповідачами, співмірною із кваліфікацією та досвідом адвоката, значенням справи.

Суд при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, враховує, зокрема, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 стосовно присудження судових та інших витрат, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (схожа правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Отже, вирішуючи клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 905/716/20).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Оцінивши подані докази та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом Мазнєвою Світланою Григорівною Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» під час провадження у суді першої інстанцій у даній справі, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн є обґрунтованими та співмірними обсягу наданих і отриманих юридичних послуг, витраченому адвокатом часу.

В свою чергу, заперечень від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛАНС» чи Сумської міської ради на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/937/19 до суду не надходили.

При цьому, суд приймає до уваги заперечення Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на заяву про ухвалення додаткового рішення від 26.09.2024 б/н (№2909 від 26.09.2024), в якому останній зазначає, що Департамент не є стороною в справі та не приймає участі в якості учасника справи, а тому підстави для стягнення судових витрат саме з Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради відсутні.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Положення про департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (у редакції рішення Сумської міської ради від 23.09.2020 № 7367-МР (режим доступу https://cutt.ly/oL8nxlS, далі - Положення) Департамент є виконавчим органом Сумської міської ради, їй підзвітний та підконтрольний, підпорядкований виконавчому комітету Сумської міської ради та Сумському міському голові, оперативно підпорядкований заступнику міського голови згідно з розподілом обов`язків; є юридичною особою, має власну печатку із зображенням Малого Державного Герба України і надписом свого найменування та штампи із надписом свого найменування, рахунки в банках та Державній казначейській службі.

Отже, Сумська міська рада та Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради є різними юридичними особами і мають різні повноваження та функції.

Пунктом 3.2.72 Положення визначено, що Департамент, відповідно до покладених на нього завдань, несе зобов`язання по сплаті коштів, стягнутих за судовими рішеннями з Сумської міської ради, по оплаті судового збору, виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів та інших зобов`язань, які виникають в діяльності Департаменту.

Разом з тим, такий розподіл повноважень стосується виключно внутрішньої міжвідомчої взаємодії між виконавчими органами Сумської міської ради та не є підставою для фактичної заміни відповідача в даній справі.

У справі № 920/937/19 Департамент не є стороною, не приймав участі в якості іншого учасника справи, тому підстав стягнення судових витрат саме з Департаменту немає.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що стягнення судових витрат має бути здійснене з відповідача - Сумської міської ради, що відповідає приписам ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат.

Аналогічного висновку у даній справі дійшов Північний апеляційний господарський суд при ухваленні додаткової постанови від 03.07.2024.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача, а саме: про стягнення саме з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/937/19 у розмірі 20 000 грн - по 10 000 грн з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Сумської міської ради (40000, місто Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» (40000, місто Суми, віл. Соборна, 6, код ЄДРПОУ 34208357) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛАНС» (40000, місто Суми, Білопільський шлях, 13, код ЄДРПОУ 23299059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «ЗАХІД» (40000, місто Суми, вул. Соборна, 6, код ЄДРПОУ 34208357) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень).

3. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пунктах 1, 2 резолютивної частини цього додаткового рішення.

Додаткове рішення підписано суддями 04.10.2024.

Головуючий суддяЮ.А. Джепа

Суддя Є.А. Жерьобкіна

Суддя В.Л. Котельницька