Рішення

від 25.09.2024 по справі 922/2349/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024м. ХарківСправа № 922/2349/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків до Приватного підприємства «НАСТУПНИК», м.Харків про зобов`язання вчинити певні дії, розірвання договору та стягнення коштів за участю представників:

позивача: Владислав Батіг (адвокат);

відповідача: Іван Довгаль (керівник).

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС» , в якій просить:

- Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 05476003);

-Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 05476003) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення 2-го поверху № 8-3-:-8-5, 8-7-:8-14, 8-8а, ХІІІ 202,4 кв.м, 1/4 частину приміщень 1-го поверху № 7-22, 7-23, VІІІ площею 10,0 кв.м та 1/2 частину місця спільного користування 2-го поверху № ХІІІа площею 2,8 кв.м загальною площею 215,2 кв.м в нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Конторська, буд. 8, літ «В-2», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

-Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 05476003) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) 205 975,15 грн, а саме заборгованість у сумі 159 797,26 грн та пеню в сумі 46 177,89 грн за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням Відповідачем покладених на нього обов`язків щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008 , що є підставою для його розірвання та повернення орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2024 відкрито провадження у справі №922/2349/24; справу розглядати вирішено за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засіданні на 31.07.2024 об 11:40. Також цією ухвалою зобов`язано позивача надати письмові пояснення стосовно особи, яка є Орендарем за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008, з урахуванням змісту доданих до позовної заяви Додаткових угод №1-12, які укладені в межах договору № 4927 від 04.06.2008 між Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як Орендодавцем та Приватним підприємством "НАСТУПНИК" (код ЄДРПОУ 35972080), як Орендарем, тобто з іншою юридичною особою ніж відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс" (код ЄДРПОУ 05476003).

10.07.2024 позивач до суду подав пояснення (вх.№ 17630) та клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем (вх.№17642) за змістом якого просить замінити первісного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 05476003) належним відповідачем Приватне підприємство «НАСТУПНИК (код ЄДРПОУ: 35972080). До клопотання також додана уточнена позовна заява в редакції якої викладені наступні вимоги:

1. Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Приватним підприємством «НАСТУПНИК» (код ЄДРПОУ: 35972080).

2. Зобов`язати Приватне підприємств «НАСТУПНИК» (код ЄДРПОУ: 35972080) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення 2-го поверху № 8-3-:-8-5, 8-7-:8-14, 8-8а, ХІІІ 202,4 кв.м, 1/4 частину приміщень 1-го поверху № 7-22, 7-23, VІІІ площею 10,0 кв.м та 1/2 частину місця спільного користування 2-го поверху № ХІІІа площею 2,8 кв.м загальною площею 215,2 кв.м в нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Конторська, буд. 8, літ «В-2», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «НАСТУПНИК» (код ЄДРПОУ: 35972080) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) 205 975,15 грн, а саме заборгованість у сумі 159 797,26 грн та пеню в сумі 46 177,89 грн за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2024 задоволено Клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем (вх.№17642 від 10.07.2024); замінено первісного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 05476003) належним відповідачем Приватне підприємство «НАСТУПНИК ( 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, б. 8, літ. «В-2»,код ЄДРПОУ: 35972080); прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та підготовче засідання відкладено на 04.09.2024 о 09:45.

13.08.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ №20389, 20378). Відповідач заперечує щодо наведених у позовній заяві обставин, вказує на те, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008р. згідно пункту 10.1 договору закінчився 04.01.2023 року, а отже недіючий договір не може бути розірвано. Вважає, що оскільки вимога про розірвання договору не підлягає задоволенню, то не може бути і задоволена також вимога про звільнення та повернення спірних приміщень, як така, що є похідною від вимоги про розірвання договору. З посиланням на положенняпостанов Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024та№634 від 27.05.2022 вважає, що відповідача звільнено від сплати орендної плати з 24.02.2022 по 30.09.2022, зайво нарахована орендна плата за 2023 рік, а також при нарахуванні орендної плати не враховано пільгу у вигляді нарахування 50% орендної плати. Відповідач вказує на сплив строку позовної давності по стягненню пені, а також її нарахування з порушенням вимог ч.6 ст. 232 ГК України. З посиланням на ст.551 ЦК України просить зменшити розмір пені до 500 грн.

26.08.24 позивачем до суду подано відповідь на відзив (вх..№ 21275), в якій вказує на те, що відповідно до п. 5 Постанови Кабінету міністрів України № 634 від 27.05.2022 Договір є продовжений на час воєнного стану, оскільки відповідач за 30 календарних днів до дати закінчення договору не повідомив орендодавця про непродовження договору. Пунктом 2 Постанови № 512 установлено що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 11 пункту 1 Постанови № 634 здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 1 січня 2024 року. Оскільки постанова № 512 набрала чинності 08.05.2024 до правовідносин, що є підставою позову у даній справі, підлягають застосуванню норми Постанови № 634 в редакції, що діяла станом на момент виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати орендної плати за відповідний період. Вказує, що вимогу про стягнення пені пред`явлено в межах строку позовної давності, а умовами договору сторони передбачили інший строк нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов`язання.

27.08.24 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 21473).

Протокольною ухвалою від 04.09.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 25.09.24 о 12 год. 00 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 25.09.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представників відповідача проти задоволення позову заперечував.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.06.2008 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі «Позивач» або «Орендодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс» («Орендар») був укладений Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927.

Предметом зазначеного Договору, відповідно до п. 1.1. є строкове платне користування Майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Як свідчать матеріали справи, за актом приймання-передачі від 04.06.2008 Товариству з обмеженою відповідальністю «Ресурс» передано в користування нежитлові приміщення другого поверху 2-поверхового нежитлового будинку, загальною площею 202,4 м.2, що розташовані за адресою: вул. Червоножовтнева 8, літера «В-2».

Додатковою угодою №1 до договору оренди нежитлового приміщення №4927 від 04.06.2008 сторони визначили, що Орендарем по договору оренди нежитлового приміщення №4927 від 04.06.2008 вважати Приватне підприємство «НАСТУПНИК» (надалі Відповідач).

Відповідно до укладеної між сторонами Додаткової угоди №9 від 04.04.2014 Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято в строкове платне користування нежитлові приміщення 2-го поверху № 8-3-:-8-5, 8-7-:8-14, 8-8а, ХІІІ площею 202,4 кв.м, 1/4 частину приміщень 1-го поверху № 7-22, 7-23, VІІІ площею 10,0 кв.м та 1/2 частину місця спільного користування 2-го поверху № ХІІІа площею 2,8 кв.м загальною площею 215,2 кв.м в , що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Червоножовтнева, 8, літ «В-2».

За актом приймання-передачі від 04.04.2014 Орендодавцем передано Орендарю нежитлові приміщення 2-го поверху № 8-3-:-8-5, 8-7-:8-14, 8-8а, ХІІІ площею 202,4 кв.м, 1/4 частину приміщень 1-го поверху № 7-22, 7-23, VІІІ площею 10,0 кв.м та 1/2 частину місця спільного користування 2-го поверху № ХІІІа площею 2,8 кв.м загальною площею 215,2 кв.м в , що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Червоножовтнева, 8, літ «В-2» .

Додатковою угодою №10 від 17.03.2017 в договорі оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4927 від 04.06.2008 та акті приймання-передачі до орендного користування нежитлових приміщень найменування «вул.Червоножовтнева» замінено на «вул.Конторська».

Згідно з Додатковою угодою № 12 від 17.03.2020 орендна плата складає 5 413,12 грн без ПДВ за лютий 2020 року. Ставка орендної плати 1 %, 5%.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017.

Відповідно до п. 3.3. Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі. (В редакції Додаткової угоди №11 від 22.12.2017)

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Відповідно до п. 3.6. Договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. (В редакції Додаткової угоди №11 від 22.12.2017)

Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідач, відповідно до п. 4.4. Договору взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Позивач вказує, що Відповідач, як орендар, належним чином не виконав обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 159 797,26 грн.

Такі обставини свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором відповідач має прострочену заборгованість зі сплати орендиної плати за період лютий 2022 року, жовтень 2022 року квітень 2024 року,що складає 159 797,26 грн.

Разом з цим, відповідно до підпункту 2 пункту 1постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене, зокрема, на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

Підпунктом 4 пункту 1 даної постанови Кабінету Міністрів України(у редакції від 27.05.2022) орендарям, на територіях, визначених упідпунктах 2і3цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного вабзаці першомуцього підпункту (на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування).

Постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», яка набрала чинності 08.05.2024,пункт 1постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022було доповнено підпунктом 1-1 такого змісту:

«орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку».

Відповідно доПереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій наказом №309 від 22.12.2022, Харківська міська територіальна громада перебувала у переліку територій активних бойових дій з 24.02.2022 по 15.09.2024.

Отже, зважаючи на положенняпідпункту 1-1 пункту 1постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022тапостанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, відповідача звільнено від орендної платина період з 01.02.2022 (перше число місяця, з якого Харківська територіальна громада перебувала в статусі території активних бойових дій) по 01.01.2023 (по перше число, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території).

Зі змісту наведених положень постанов Кабінету Міністрів №634 від 27.05.2022 та № 512 від 07.05.2024 випливає, що орендарів державного або комунального майна, яке розташоване, зокрема, на території Харківської області (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях), звільнено від орендної плати на періодвоєнного стану, але в будь якому разі - не довше ніж до 30 вересня 2022 року, а починаючи з 01.10.2022, плата за відповідними договорами оренди має становити 50% розміру орендної плати, встановленої цим договором.

Постанова Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022набула чинності 01.06.2022, тоді як режим воєнного стану, на який йде відсилка у пунктах 1 та 2 даної постанови,введено в країні раніше цієї дати - 24.02.2022 .

Поряд з цим,Постанова Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024, якою доповнено булодоповненопостанову Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022підпунктом 1-1 , щовстановив пільгу у вигляді нарахування 50% орендної плати певним категоріям орендарів (про які вже зазначалося вище) на період перебування в зоні активних бойових дій або окупації, набула чинності08.05.2024, тоді як періодом перебування Харківської області в окупації є період з01.02.2022 (перше число місяця, з якого Харківська територіальна громада перебувала в статусі території активних бойових дій) по 15.09.2023.

Разом з цим, підпункт4 пункту 1 даноїпостанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022надає орендарям державного або комунального майна, яке розташоване, зокрема, на території Харківської області (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях), пільгу у вигляді нарахування орендної плати в розмірі 50% вже на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування .

Зміст наведених вище норм свідчить про можливість їх неоднозначного трактування щодо дії даних положень у часі та щодо певних періодів, протягом яких окремим категоріям орендарів надаються пільги зі сплати орендної плати (звільнення від її сплати чи сплата в меншому розмірі).

відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Аналогічні підходи застосовані цим Судом також у багатьох інших справах, зокрема, Hentrich v. France, заява № 13616/88, п. 42; Lithgow and Others v. the United Kingdom, заяви 9006/80, 9262/81 та ін., п. 110; Alisic and Others v. Bosnia and Herzegovina, Croatia, Serbia, Slovenia and the Former Yugoslav Republic of Macedonia [ВП], заява № 60642/08, п. 103; Centro Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy [ВП], заява № 38433/09, п. 187; Hutten-Czapska v. Poland [ВП], заява № 35014/97, п. 163.

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Достатньо важливими є висновки, які зроблені у рішенні ЄСПЛ у справі «Волков проти України» (заява № 21722/11, п.п. 170, 171). Так, характеризуючи загальні принципи законності втручання, Суд наголосив на тому, що вислів «згідно із законом» …. також стосується якості закону, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (рішення у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), заява № 23224/94, п. 55); «якість закону» передбачає, inter alia (з лат. «серед інших речей і справ»), що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на конвенційні права особи (рішення у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, п. 39); законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів (рішення у справі «Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46). Крім того, у пункті 179 цього Рішення ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону була фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (рішення у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства» (Goodwin v. the United Kingdom), заява № 17488/90, п. 33).

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» (заява № 77703/01, п. 115) зазначено, що в світлі положень Конвенції, втручання може бути виправданим, якщо воно «встановлено законом» та здійснено «згідно із законом», оскільки оскаржувані заходи повинні не тільки мати законодавче підґрунтя, а й передбачатися якісним законом, який має бути достатньо доступним та передбачуваним щодо наслідків його застосування, тобто бути сформульованим у спосіб, який дає змогу кожній особі, у разі потреби, за допомогою відповідної консультації регулювати свою поведінку (рішення у справах Larissis and Others v. Greece, заява № 23372/94, п. 40;, заява № 45701/99 п. 109).

Отже, враховуючи вищенаведене, суб`єкти господарювання, зокрема і орендарі, які віднесенні до категорій, яким законодавством встановлено пільги щодо сплати орендної плати протягом діївоєнного стану, мають право розраховувати на чіткі положення законодавства, яке надає їм такий статус.

Верховний Суд у постанові від10 січня2024 року у справі№240/4894/23(адміністративне провадження № К/990/34377/23)сформував правовий висновок, відповідно до якогозагальноприйнято вважати, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад судочинства, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закон та його норми в такий спосіб, щоб максимально захистити права та інтереси особи; цей принцип також часто відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою) означає "у вагомих сумнівах - на користь людини"; принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону, але вказує на те, що в спірних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію закону, яка максимально захищає права та інтереси саме особи.

Таким чином,враховуючи судову практику Європейського суду з прав людини , а такожВерховного Суду, вищенаведені положення постанов Кабінету Міністрів України слід трактувати чітко та однозначно в аспекті максимально можливого захисту прав та законних інтересів орендарів державного та комунального майна.

Отже, в такому разінаведені вище положенняпостанов Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024та№634 від 27.05.2022щодо спірних правовідносинслід розуміти так: орендарів державного або комунального майна, яке розташоване, зокрема, на території, зокрема,м. Харкова , звільнено від орендної плати на періодвоєнного стану, але в будь якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 року, апочинаючи з 01.10.2022, плата за відповідними договорами оренди має становити 50% розміру орендної плати, встановленої цим договором на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Як зазначається Позивачем, рішенням Харківської міської ради № 496/23 від 01.12.2023 Відповідача звільнено від орендної плати за період з 24.02.2022 по 30.09.2022, що враховано під час складання розрахунку заборгованості Відповідача.

Поряд із цим, орендну плату після 01.10.2022 нараховано відповідачу у повному обсязі, без врахування пільги 50% розміру орендної плати.

З вказаних підстав,Суд ,здійснивши розрахунок заборгованості з урахуванням пільги 50% розміру орендної плати за період жовтень 2022 року квітень 2024 року вважає, що до стягнення підлягає заборгованість у розмірі 82544,23 грн.

Щодо заявленої до стягнення пені за період з 21.03.2022 по 24.05.2024.

Згідно п. 3.4. Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.

Згідно п.3.10 Договору (В редакції Додаткової угоди №11) Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Водночас у п. 7.3. Договору сторони передбачили інше, а саме нарахування пені до моменту сплати основної суми боргу, включаючи день проплати.

Судом встановлено, що відповідач належним чином та у визначені договором строки не сплачував орендну плату за користування орендованим майном.

При цьому враховуючи те, що заборгованість за орендну плату підлягає задоволенню частково, у розмірі 82544,23 грн., здійснивши перерахунок пені за період з 21.03.2022 по 24.05.2024, суд приходить до висновку про правомірність стягнення пені у розмірі 25010,60 грн.

Відповідачем заявлено, що Позивачем нараховано пеню із пропуском строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції Закону № 2120-ІХ від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені, зокрема статтею 258 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Разом з тим, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2022, який набув чинності 30.01.2024) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Позивачем пред?явлено до стягнення пені за період з 21.03.2022 24.05.2024. Строк позовної давності за вищезазначеною вимогою був продовжений до 30.01.2024, а з 31.01.2024 зупинений на строк дії воєнного стану в Україні. Отже суд приходить до висновку, що Позивачем пред?явлено вимогу про стягнення пені в межах строку позовної давності, згідно ст. 248 ЦК України.

Щодо клопотання відповідача про зменшення пені до 500 грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування свого клопотання відповідач, зокрема, зазначає, що з початку війни через постійні обстріли Харкова , зменшення кількості населення Харкова та падіння платоспроможності мешканців, які залишилися,відключення електроенергії підприємство відповідача відчуває суттєві фінансові труднощі. Відповідач звертався до позивача з листом, яким просив скасувати нарахування орендної плати через початок війни. Однак, листом від 09.11.2022 року позивач відмовився задовільнити зазначене прохання. Позивач, знаючи про тяжкий фінансовий стан відповідача звернувся з цим позовом тільки через два роки після того, як йому стало відомо про відсутність можливості у відповідача сплачувати орендну плату.

За приписами ч. 1ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1ст. 233 Господарського кодексу України,у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до ч. 3ст. 551 Цивільного кодексу України,розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, що втілений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 року у справі №904/2847/19.

Суд зазначає, що сума пені,яка підлягає до стягнення з відповідача не є неспівмірною або занадто завищеною за суму основного боргу.

У спірних правовідносинах, пов`язаних з укладенням та виконанням Договору, Позивач і Відповідач виступають як господарюючі суб`єкти, і вони несуть відповідний ризик під час здійснення такої господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, відсутність достатніх коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання. Крім того, виконання зобов?язань за Договором не ставиться у залежність від вчинення відповідачем певних дій, зокрема, направлення вимог, претензій тощо.

З огляду на все викладене у сукупності, суд відмовляє у задоволені в клопотанні відповідача про зменшенняпені.

Згідно п.10 Договору (в редакції Додаткової угоди №11 від 22.12.2017) встановлено,що він діє до 04.01.2023.

В п.10.5 Договору (В редакції Додаткової угоди №11 від 22.12.2017) обумовлено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення сторонами о припиненні Договору, як це передбачено п.10.5,суд приходить до висновку, що строк дії договору є продовженим на цей час.

Відповідно до пп. 4 п. 7.2. Договору (В редакції Додаткової угоди №11 від 22.12.2017) Орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Також, згідно з пп. 5 п. 7.2. Договору право вимагати розірвання Договору, також, виникає у разі, якщо, Орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.4., 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20 Договору.

Відповідно до п. 10.3. Договору (В редакції Додаткової угоди №11 від 22.12.2017), договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.6. Договору, його дія припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору, оскільки останній не вносить орендної плати за більше ніж 3-х місяців користування орендованим майном.

На підставі наведених обставин позивач має право ініціювати питання про розірвання договору.

Окрім того, внаслідок систематичного порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, позивач не отримує те, на що розраховував при укладанні договору, а саме, на отримання орендних платежів, тобто допущені відповідачем порушення умов договору є істотними.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення позову в частині розірвання оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008.

Відповідно до п. 4.13 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений в рішенні суду.

В зв`язку з розірванням наведеного договору, у відповідача відсутні правові підстави для займання нежитлових приміщень, які він орендував за цим договором.

За таких обставин, вимоги позивача про звільнення та повернення орендованих приміщень позивачу також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 6135,45 грн.

Керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Приватним підприємством «НАСТУПНИК» (код ЄДРПОУ: 35972080).

Зобов`язати Приватне підприємств «НАСТУПНИК» (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, б. 8, літ. «В-2»; код ЄДРПОУ: 35972080) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення 2-го поверху № 8-3-:-8-5, 8-7-:8-14, 8-8а, ХІІІ 202,4 кв.м, 1/4 частину приміщень 1-го поверху № 7-22, 7-23, VІІІ площею 10,0 кв.м та 1/2 частину місця спільного користування 2-го поверху № ХІІІа площею 2,8 кв.м загальною площею 215,2 кв.м в нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Конторська, буд. 8, літ «В-2», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства «НАСТУПНИК» (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, б. 8, літ. «В-2»; код ЄДРПОУ: 35972080) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) заборгованість в сумі 82544 грн. 23 коп., пеню в сумі 25010 грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору 6135 грн. 45 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно дост. 241 ГПК Українита може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.254,256,257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "03" жовтня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне