Рішення

від 04.10.2024 по справі 924/802/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2024 р. Справа № 924/802/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

про стягнення 85883,22 грн.

Представники сторін: не викликались

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

28.08.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 85883,22 грн., з яких 58675,20 грн. основний борг, 4496,70 грн. три відсотки річних, 22711,32 грн. інфляційні втрати, заявлених у зв`язку з несплатою за поставлений товар згідно договору поставки №17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 02.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строки для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до 10.09.2024 та для подання відзиву на позов до 19.09.2024, а позивачу строк для подання відповіді на відзив до 30.09.2024.

Ухвалу суду від 02.09.2024 надіслано позивачу на поштову адресу, визначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідачу на офіційну електронну адресу в Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему, що підтверджується довідкою про доставку процесуального документа до електронного кабінету.

12.09.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву з додатками.

16.09.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" звернулось з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 85883,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання умов договору поставки №17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.2021 та Специфікації №1 до договору позивачем поставлено, а відповідачем без жодних зауважень прийнято товар (вимірювальні прилади) на загальну суму 58675,20 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами звірки сторін. Відповідачу було виставлено рахунки на оплату та зареєстровано в установленому порядку електронні податкові накладні. У позові вказано про надіслання відповідачу письмових претензій №22 від 03.02.2022 та №104 від 30.10.2023 про сплату боргу, на які 18.02.2022 отримано лист-відповідь, у якому повідомлено про обізнаність про її існування та посилаючись на складну фінансову ситуацію на підприємстві відповідач планує сплатити борг за договором найближчим часом після надходження коштів за відпущену на ринок електричну енергію, а у листі-відповіді від 28.11.2023 - посилався на неможливість оплати товару через те, що поставлений товар частково має країну походження росія. Враховуючи прострочення оплати товару за договором за період з 10.01.2022 по 31.07.2024, позивач нарахував на підставі ст. 625 ЦК України 4496,70 грн. три відсотки річних, 22711,32 грн. інфляційні втрати, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку. Орієнтовні витрати на правничу допомогу визначено у розмірі 8000,00 грн., питання про стягнення яких підлягає вирішенню після ухвалення рішення по суті позовних вимог у порядку передбаченому ст. 221 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт укладення договору поставки з позивачем, отримання товару та існування основної заборгованості. На думку відповідача, оскільки частина товару має країну походження рф, то у зв`язку з військовою агресією рф урядом України прийнято низку нормативно-правових актів з метою захисту інтересів України, які стосуються предмета спору та фактично зупиняють видаткові операції щодо оплати товарів, робіт і послуг, країною походження яких є російська федерація. За таких обставин, відповідачем було утворено спеціальну Комісію щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану, яка на підставі наведених вище приписів чинного законодавства України після проведення усіх необхідних перевірок прийняла рішення про зупинення здійснення видаткових операцій в частині товару, країною походження яких є рф, за укладеним із позивачем договором поставки від 07.06.2021 №17628/53-124-01-21-14762. Відповідач не визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього на користь позивача трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Неможливість сплати боргу у строк пов`язує з вкрай важким фінансовим становищем, запровадженням з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії в Україні, що призвело до формування кризового стану енергетичної галузі, триваючою окупацією військовими формуваннями російської федерації значної частини виробничих потужностей відповідача, а саме Запорізької АЕС. У відзиві зазначено, що дохід ДП «НАЕК «Енергоатом» на 99% складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами атомними електростанціями. Таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено значні виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Враховуючи наведене, відповідач не мав можливості раніше і не має можливості на цей час оплатити вартість товару за договором внаслідок дії об`єктивних та незалежних від останнього обставин, оскільки така неможливість не пов`язана із ризиками господарської діяльності підприємства та не є наслідком його неефективної роботи. При цьому, відповідач не визнає вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/802/24, оскільки вважає заявлений розмір витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, надмірно завищеним, а послуги неспівмірними з часом, витраченими на їх надання та складністю справи, з огляду на що просить зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до їх розумного, і обґрунтованого розміру, який на думку відповідача не може перевищувати 2 000,00 грн. У разі визнання судом позовних вимог повністю або частково обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, відповідач просить зменшити на 90% розмір відсотків річних та інфляційних втрат.

До відзиву додано витяг з ЄДР від 16.01.2024, копії звіту про фінансові результати за 2023р., наказів від 12.01.2024 та від 03.05.2024, положення про філію "ВП"Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем до цього часу не здійснено навіть часткового погашення заборгованості у розмірі вартості товару, який не має країну походження росія, а тому позиція останнього направлена лише на ухилення від виконання договірних зобов`язань. Позивач зауважує, що постачання товару було ще у 2021р. та строк на його оплату настав 11.01.2022р., тобто ще до повномасштабного вторгнення агресора та до початку введення на території України воєнного стану, який було введено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. та до прийняття нормативних документів пов`язаних із повномасштабним вторгненням агресора, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, бенефіціарним власником позивача є громадянин України, а не рф чи особи, які пов`язані з нею. З огляду на викладене, посилання відповідача на низку нормативно-правових актів не спростовують його обов`язку зі сплати грошових коштів за придбаний у позивача товар. Посилання у відзиві на рішення комісії ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо зупинення здійснення видаткових операцій в частині товару з походженням з рф, за договором із позивачем (яке не було долучено до його відзиву), не може прийматись до уваги, оскільки зазначений документ є внутрішнім документом останнього та не може бути визнано таким, що змінює або скасовує зобов`язання сторін, передбачені укладеним між ними договором та положеннями діючого законодавства України. Враховуючи, що власного контррозрахунку заборгованості відповідач не надав, отже належним чином не спростовано розрахунку позивача що обрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат. З приводу важкого фінансового становища позивач зазначає, що не вважаються підставами для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання відсутність у боржника необхідних коштів, а скрутне фінансово-матеріальне становище наявне у всіх без виключень, також підприємство позивача знаходиться у місті Запоріжжя та перебуває під постійними обстрілами. Крім того, минуло достатньо часу для того, щоб хоча б частково та періодично погашалась заборгованість та наразі прострочення із оплати постановленого товару становить більше 1 000 днів. На думку позивача, розмір витрат на правничу допомогу не завищений, співмірний із ціною позову, витрати, які понесені та які мають бути понесені підтверджені належними і допустимими доказами, а тому, підлягають стягненню із відповідача. У відповіді на відзив вказано, що 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями (штраф, пеня, тощо), а тому у розумінні ст. 233 ГК України суд не має повноважень на їх зменшення у разі правомірності здійсненого позивачем їх розрахунку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом враховується, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" (постачальник) та ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (покупець) був укладений договір поставки №17628/53-124-01-21-14762, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар. Асортимент, виробник, кількість, ціну та код товару згідно УКТ ЗЕД зазначаються в специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно пункту 1.2 договору предметом поставки по даному договору є товар: код ДК 021:2015-38330000-7 (ручні прилади для вимірювання відстаней).

Пунктами 3.1 - 3.2 договору визначено, що строк поставки товару становить 30 календарних днів з дати укладення сторонами договору. Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на склад вантажоодержувача за адресою: (30100, м. Нетішин, Хмельницька обл., вул. Енергетиків, 36, Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" склад №6).

Відповідно до пункту 4.1 загальна вартість товару по договору становить 48896,00 грн. крім того ПДВ 20% 9779,20 грн. Всього 58 675,20 грн.

Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1 (пункт 4.2 договору).

У відповідності до пункту 5.1 договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60-ти календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоодержувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.

Постачальник, що є платником ПДВ, зобов`язаний надати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому законодавством порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 5.2 договору).

З товаром постачальник надає покупцю видаткову накладну (в 3-х примірниках). Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоодержувачем видаткової накладної (п.п. 6.3, 6.4 договору),

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (пункт 11.1 договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Додатками №1 та №2 до договору оформлено специфікацію №1 та технічну специфікацію, в якій визначено найменування товару, виробника товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару визначено у розмірі 58675,20 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору поставки №17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.2021 ТОВ "Торгівельний дім "СОМАР" поставило, а ДП "НАК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" прийняло товар на загальну суму 58675,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №130 від 01.07.2021 на суму 42000,00 грн. (підписано постачальником), №144 від 03.08.2021 на суму 8863,20,00 грн. (за підписом вантажоотримувача 06.08.2021), №201 від 05.11.2021 на суму 7812,00 грн. (за підписом вантажоотримувача 09.11.2021), а також податковими накладними від 01.07.2021, від 03.08.2021, від 05.11.2021 та квитанціями про реєстрацію податкової накладної від 30.07.2021, від 27.08.2021 та від 30.11.2021.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №150 від 21.06.2021 на суму 42000,00 грн., №168 від 28.07.2021 на суму 8863,20 грн. та №166 від 27.09.2021 на суму 7812,00 грн.

До матеріалів справи додано двосторонній акт звірки №1 станом на 05.11.2021, за змістом якого розмір боргу ДП "НАК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" перед ТОВ "Торгівельний дім "СОМАР" визначено у розмірі 58675,20 грн.

ТОВ "Торгівельний дім "СОМАР" у позовній заяві стверджує про надіслання відповідачу письмових претензій №22 від 03.02.2022 та №104 від 30.10.2023 про сплату основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, на які 18.02.2022 та 28.11.2023 отримано листи-відповіді, в яких зазначено про неналежне виконання постачальником зобов`язань в частині строків поставки товару, про що було зазначено у претензії від 18.10.2021 та нараховано штрафні санкції, та повідомлено про сплату боргу найближчим часом. При цьому, згідно листа-відповіді від 28.11.2023, відповідач повідомив позивача про те, що оскільки частина поставленого товару має країну походження росія спеціально створеною комісією ДП "НАЕК"Енергоатом" прийнято рішення про зупинення здійснення видаткових операцій в цій частині товару.

Докази виконання відповідачем обов`язку з оплати за отриманий від позивача товар на суму 58675,20 грн. не додано.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661 - припинено, 11.01.2024 здійснено державну реєстрацію створення юридичної особи - Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" код ЄДРПОУ 24584661, як правонаступника ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661, а також реєстрацію філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ ВП: 21313677).

Оскільки, відповідач свої зобов`язання за договором поставки щодо оплати поставленого товару не виконав, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з останнього 58675,20 грн. заборгованості за поставлений товар та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 4496,70 грн. трьох відсотків річних за період з 10.01.2022 по 31.07.2024, 22711,32 грн. інфляційних втрат за січень 2022 - липень 2024.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" та ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") укладений договір поставки №17628/53-124-01-21-14762, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити і передати у власність відповідача, а останній зобов`язався прийняти і оплатити товар.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Сторонами підписано Додатки №1 та №2 до договору - специфікацію №1 та технічну специфікацію, в яких визначено найменування товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару визначена у розмірі 58675,20,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору поставки №17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.2021 ТОВ "Торгівельний дім "СОМАР" поставило, а ДП "НАК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" прийняло товар на загальну суму 58675,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №130 від 01.07.2021 на суму 42000,00 грн. (підписано постачальником), №144 від 03.08.2021 на суму 8863,20,00 грн. (за підписом вантажоотримувача 06.08.2021), №201 від 05.11.2021 на суму 7812,00 грн. (за підписом вантажоотримувача 09.11.2021), а також податковими накладними від 01.07.2021, від 03.08.2021, від 05.11.2021 та квитанціями про реєстрацію податкової накладної від 30.07.2021, від 27.08.2021 та від 30.11.2021.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 5.1 договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60-ти календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоодержувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №150 від 21.06.2021 на суму 42000,00 грн., №168 від 28.07.2021 на суму 8863,20 грн. та №166 від 27.09.2021 на суму 7812,00 грн.

Докази на підтвердження сплати відповідачем за поставлений позивачем товар за договором поставки №17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.2021, зокрема згідно видаткових накладних №130 від 01.07.2021 на суму 42000,00 грн., №144 від 03.08.2021 на суму 8863,20 грн., №201 від 05.11.2021 на суму 7812,00 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до двостороннього акту звірки №1 станом на 05.11.2021, за змістом якого розмір боргу ДП "НАК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" перед ТОВ "Торгівельний дім "СОМАР" визначено у розмірі 58675,20 грн.

Судом враховується, що у відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив факт укладення спірного договору та невиконання ним обов`язку з оплати за поставлений позивачем товар.

Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язань з оплати за поставлений позивачем товар за договором №17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.2021, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 58675,20 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 58675,20 грн. основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу заперечень відповідача щодо неможливості сплати заборгованості за поставлений товар у зв`язку з прийняттям рішення про зупинення здійснення видаткових операцій в частині товару, країною походження яких є рф, за укладеним із позивачем договором поставки від 07.06.2021 №17628/53-124-01-21-14762 та важкого фінансового становища, останні судом не приймаються з огляду на те що спірний договір укладено сторонами 07.06.2021, визначено обов`язок відповідача оплатити товар у визначений у договорі строк та узгоджено виробника майбутньої поставки товару у специфікації №1 до договору, в тому числі виробництва рф. Водночас, поставка позивачем та прийняття товару відповідачем відбулась у період липень-листопад 2021 року без будь-яких зауважень.

Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Стаття 42 Господарського кодексу України передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа Бурдов проти росії від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Скрутне фінансове становище відповідача є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Твердження відповідача щодо пов`язаності початку вкрай важкого фінансового становища з 01.07.2019 не спростовує неможливості оплати товару за спірним договором, який укладено 07.06.2021, адже останній уже перебував у скрутному фінансовому становищі та мав розраховувати ризики ведення своєї господарської діяльності.

Крім того, воєнний стан в Україні введено 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", тоді як обов`язок зі сплати товару у відповідача вже існував. В подальшому, прийнятий ДП "НАЕК"Енергоатом", ВП "Хмельницька АЕС" товар виробництва рф не було повернуто позивачу.

З огляду на прострочення сплати відповідачем боргу за отриманий товар, позивач нарахував до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 4496,70 грн. три відсотки річних за період з 10.01.2022 по 31.07.2024, 22711,32 грн. інфляційних втрат за січень 2022 - липень 2024.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Визначені ч. 2 ст. 625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання судом встановлено, що останні обраховано правомірно та обґрунтовано, в межах максимальної суми можливої до стягнення, а тому вимога про стягнення 4496,70 грн. 3% річних, 22711,32 грн. інфляційних втрат за заявлені періоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, з приводу поданого представником відповідача клопотання про зменшення розміру трьох відсотків річних та інфляційних втрат на 90%, суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 виснувала, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З урахуванням прострочення відповідачем оплати за поставлений позивачем товар ще у 2021 зі строком оплати до 10.01.2022, який станом на дату ухвалення рішення складає більше 950 днів, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, оскільки стягнення втрат від інфляції спрямоване на те, щоб боржник сплачував кредитору грошові кошти тієї ж цінності на момент, коли такі кошти мали були сплачені, на переконання суду відповідачем не доведено обставини, за яких можливе зменшення трьох відсотків річних та інфляційних втрат у справі №924/802/24, з огляду на що клопотання Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволенню не підлягає.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з відповідача 58675,20 грн. основного боргу, 4496,70 грн. три відсотки річних, 22711,32 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" (69011, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 53, код ЄДРПОУ 43877741) 58675,20 грн. основний борг, 4496,70 грн. три відсотки річних, 22711,32 грн. інфляційні втрати та 3028,00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.10.2024.

СуддяА.М. Яроцький