Постанова

від 05.12.2024 по справі 924/802/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Справа № 924/802/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Розізнана І.В.

без виклику (повідомлення) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 16.10.2024, повне додаткове рішення складено 16.10.2024, у справі № 924/802/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

про стягнення 85883,22 грн

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2024 у справі № 924/802/24 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення 8000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

28.10.2024, через систему Електронний суд, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР", не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 жовтня 2024 року у справі № 924/802/24 у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу лише у розмірі 3500,00 грн та ухвалити нове рішення, яким задоволити клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:

- для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони, а у такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат;

- відповідач не зазначив з чим саме він не погоджується відносно заявлених до стягнення правових витрат та не конкретизував у чому полягає не співмірність таких витрат, їх завищеність, нерозумність, тощо;

- у матеріалах справи є належні і допустимі докази, які підтверджують розмір судових витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які пов`язані із вирішенням спору по даній справі та є співмірними і незавищеними;

- незалежно від ціни позову позивач вимушений був користуватись правовою допомогою, яка полягає у підготовці та поданні різного роду документів (досудова вимоги, позовна заява, відповідь на відзив, клопотання, заява, тощо) направлених на захист інтересів позивача, які у загальній вартості на є завищеними, а навіть нижче ринкових;

- наведений у рішенні суду підхід до визначення розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу є некоректним.

За наведених обставин апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду у повній мірі не відповідає вимогам п. 5 ст. 236 ГПК України, а тому підлягає скасуванню у частині розміру витрат на правову допомогу із прийняттям нового рішення про задоволення таких витрат у повному обсязі.

Листом № 924/802/24/7148/24 від 28.10.2024 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

01.11.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 924/802/24.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2024 у справі № 924/802/24 в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи /а.с. 152/.

18.11.2024 (вх. № 10021/24) від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2024 у справі № 924/802/24 без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення - без змін /т. 2 а. с. 37-42/.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 85883,22 грн.

Присуджено стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" 58675,20 грн основного боргу, 4496,70 грн трьох відсотків річних, 22711,32 грн інфляційних втрат та 3028,00 грн судового збору.

09.10.2024 до Господарського суду Хмельницької надійшла заява представника позивача - адвоката Лісового Д.О. щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2024 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Оскаржуване додаткове рішення аргументоване тим, що між адвокатом Лісовим Денисом Олександровичем (далі - Адвокат) та ТОВ "Торговий дім "Сомар" (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) №3 від 27.10.2023 (далі - Договір) /а.с. 40-41/, за п. 1.1 якого Адвокат зобов`язується за завданням Клієнта надати йому професійну правову допомогу (надалі - послуги), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт - прийняти та оплатити їх.

За умовами п. 2.1 Клієнт доручає Адвокату здійснювати захист його інтересів, які полягають в наступному:

- 2.1.1 Забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі: позивача, відповідача, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого, свідка у кримінальному провадженні, тощо;

- 2.1.2 Представництво в господарському судочинстві у судах будь-якої юрисдикції, представництво у будь-яких установах та організаціях будь-якої форми власності та будь-якої інстанції з метою захисту законних прав та інтересів Клієнта;

- 2.1.3 Консультації з правових питань щодо стягнення заборгованості за договором поставки, купівлі-продажу та правової стратегії захисту у таких правовідносинах;

- 2.1.4 Аналіз документів, договорів, позовних заяв, претензій, судової практики, тощо. Розроблення правової позиції та процесуальної стратегії ведення справи у суді, підготовка доказів. Досудове врегулювання будь-яких можливих спорів;

- 2.1.5 Повний правовий супровід щодо представництва інтересів Клієнта, в тому ж числі, його захист у судовій справі за позовом Клієнта до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.2021;

- 2.1.6 Складання письмових вимог, заперечень, претензій, позовних заяв, клопотань, відзиву, письмових пояснень, апеляційних та касаційних скарг і т.п. Отримання та подання будь-яких документів від імені Клієнта у тому числі банківських. Отримання поштової кореспонденції.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що вартість наданих послуг зазначених у п. 2.1.5 даного договору щодо правового супроводу із представництва інтересів Клієнта та його захист становить 8 000,00 грн, аванс у розмірі 800,00 грн.

За умовами п. 3.5 Договору за результатами наданих послуг сторони підписують акт здачі-приймання послуг (надалі - Акт). Акт підписується протягом 3 (трьох) днів після фактичного надання послуг. Підписання Акту клієнтом є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Вказаний договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін /а.с. 41/.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження понесених ТОВ "Торговий дім "СОМАР" витрат на професійну правничу допомогу у справі № 924/802/24, встановивши фактичний обсяг наданих послуг, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, з урахуванням незначної складності спору, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та заперечень відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 129 ГПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позовній заяві зазначено, що витрати на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з веденням справи орієнтовно складають 8000,00 грн, однак можуть зрости.

На підтвердження витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, позивачем надано копії: ордеру на надання правничої допомоги від 19.08.2024; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.06.2018; договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) № 3 від 27.10.2023; рахунку на оплату № 1 від 27.10.2023; актів здачі-приймання послуг до договору № 1 від 23.08.2024 та №2 від 08.10.2024; квитанцій до прибуткового ордера № 308 від 27.10.2023 на суму 800,00 грн та № 354 від 23.08.2024 на суму 7200,00 грн; прибуткових касових ордерів № 308 від 27.10.2023 та № 354 від 23.08.2024; видаткових касових ордерів від 27.10.2023 та від 23.08.2024 /а.с. 117-126/.

Як вбачається з матеріалів справи Лісовий Д.О. представляв інтереси ТОВ "Торговий дім "Сомар" у Господарському суді Хмельницької області у справі № 924/802/24 згідно ордеру на надання правничої допомоги № 1310608 від 19.08.2024 виданого позивачем на підставі договору про надання правничої допомоги № 3 від 27.10.2023 та свідоцтва ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3712 від 08.06.2018 /а.с. 47-48/.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розумінні пункту 1 частини другої статті 126 та статті 129 ГПК України, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Відповідно до положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (п. 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

При цьому колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано враховано те, що відповідач у відзиві на позов від 12.09.2024 /а.с. 64/ не визнає вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 924/802/24, оскільки вважає заявлений розмір витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, надмірно завищеним, а послуги неспівмірними з часом, витраченими на їх надання та складністю справи, з огляду на що просить зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до їх розумного, і обґрунтованого розміру, який на думку відповідача не може перевищувати 2 000,00 грн.

Колегія суддів враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку, дії, бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Слід зазначити, що співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Колегія суддів вважає, що під час оцінки обґрунтованості розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу, судом першої інстанції правомірно враховано те, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором поставки) дана справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом невеликої кількості доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Тобто, зважаючи на час, необхідний для підготовки позову, характер спору, враховуючи кількість доказів у справі № 924/802/24, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 500 грн відповідає критеріям пропорційності, розумності та співмірності і є обґрунтованим.

Доводи скаржника, що незалежно від ціни позову, кількості поданих процесуальних документів, вартість правничої допомоги, з огляду на умови договору складає 8 000 грн відхиляються колегією суддів, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом, оскільки відповідні судові рішення було ухвалено у справах з іншими предметом і підставами позову, ніж у даній справі, за участю інших суб`єктів та фактично-доказової бази (встановлених обставин справ і зібраних у них доказах), відмінної від тієї, що має місце у справі, яка розглядається.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду з огляду на зазначене вище.

Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване додаткове рішення ухвалено відповідно до вимог процесуального права, підстави для його зміни або скасування відсутні, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2024 у справі № 924/802/24 без змін.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, тому у відповідності до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення цієї постанови є дата складення її повного тексту.

Керуючись ст. 126, 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2024 у справі № 924/802/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 924/802/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "05" грудня 2024 року.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Розізнана І.В.