Рішення

від 16.10.2024 по справі 924/802/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"16" жовтня 2024 р. Справа № 924/802/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

про стягнення 85883,22 грн. (заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення)

Представники сторін: не викликались

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2024 (не набрало законної сили) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 85883,22 грн.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" 58675,20 грн. основного боргу, 4496,70 грн. трьох відсотків річних, 22711,32 грн. інфляційних втрат та 3028,00 грн. судового збору.

09.10.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Лісового Д.О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано копії ордеру на надання правничої допомоги від 19.08.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.06.2018, договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) №3 від 27.10.2023, рахунку на оплату №1 від 27.10.2023, актів здачі-приймання послуг до договору №1 від 23.08.2024 та №2 від 08.10.2024, квитанцій до прибуткового ордера №308 від 27.10.2023 на суму 800,00 грн. та №354 від 23.08.2024 на суму 7200,00 грн., прибуткових касових ордерів №308 від 27.10.2023 та №354 від 23.08.2024, видаткових касових ордерів від 27.10.2023 та від 23.08.2024.

У відзиві на позовну заяву від 12.09.2024 відповідач не визнає вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/802/24, оскільки вважає заявлений розмір витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, надмірно завищеним, а послуги неспівмірними з часом, витраченими на їх надання та складністю справи, з огляду на що просив зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до їх розумного, і обґрунтованого розміру, який на думку відповідача не може перевищувати 2 000,00 грн.

У відповіді на відзив від 16.09.2024 позивач зазначив, що відповідач не заперечив по суті витрат на правничу допомогу та не спростував їх розмір, не конкретизував у чому полягає неспівмірність та завищеність, тощо. На думку позивача, оскільки дії відповідача направлені вочевидь на затягування погашення заборгованості із оплати поставленого товару, то останній має нести відповідальність, у тому ж числі, щодо компенсації витрат ТОВ "Торгівельний дім "СОМАР" на правничу допомогу. Розмір витрат на правничу допомогу вважає не завищеним, співмірним із ціною позову, а понесені витрати підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому, на думку останнього вони підлягають стягненню із відповідача.

За змістом ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи, що рішення суду у справі №924/802/24 прийнято у порядку спрощеного позовного провадження, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №924/802/24 розглянуто без виклику сторін та без проведення судового засідання.

При вирішенні заяви представника позивача - адвоката Лісового Дениса Олександровича про стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу судом враховуються положення ст. 59 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Так, у позовній заяві зазначено, що витрати на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з веденням справи орієнтовно складають 8000,00 грн., однак можуть зрости.

09.10.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Лісового Д.О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано копії ордеру на надання правничої допомоги від 19.08.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.06.2018, договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) №3 від 27.10.2023, рахунку на оплату №1 від 27.10.2023, актів здачі-приймання послуг до договору №1 від 23.08.2024 та №2 від 08.10.2024, квитанцій до прибуткового ордера №308 від 27.10.2023 на суму 800,00 грн. та №354 від 23.08.2024 на суму 7200,00 грн., прибуткових касових ордерів №308 від 27.10.2023 та №354 від 23.08.2024, видаткових касових ордерів від 27.10.2023 та від 23.08.2024.

За змістом п.п. 1.1, 2.1, укладеного між адвокатом Лісовим Денисом Олександровичем та ТОВ "Торговий дім "Сомар" (клієнт/замовник) договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) №3 від 27.10.2023, адвокат зобов`язується за завданням клієнта надати йому професійну правову допомогу (надалі - послуги), в порядку та на умовах, визначених цим договором, а клієнт - прийняти та оплатити їх.

Клієнт доручає адвокату здійснювати захист його інтересів, які полягають в наступному:

- 2.1.1 Забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у будь-якому статусі: позивача, відповідача, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого, свідка у кримінальному провадженні, тощо;

- 2.1.2 Представництво в господарському судочинстві у судах будь-якої юрисдикції, представництво у будь-яких установах та організаціях будь-якої форми власності га будь-якої інстанції з метою захисту законних прав та інтересів клієнта;

- 2.1.3 Консультації з правових питань щодо стягнення заборгованості за договором поставки, купівлі-продажу та правової стратегії захисту у таких правовідносинах;

- 2.1.4 Аналіз документів, договорів, позовних заяв, претензій, судової практики, тощо. Розроблення правової позиції та процесуальної стратегії ведення справи у суді, підготовка доказів. Досудове врегулювання будь-яких можливих спорів;

- 2.1.5 Повний правовий супровід щодо представництва інтересів клієнта, в тому ж числі, його захист у судовій справі за позовом клієнта до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки товару №17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.21р.;

- 2.1.6 Складання письмових вимог, заперечень, претензій, позовних заяв, клопотань, відзиву, письмових пояснень, апеляційних та касаційних скарг і т.п. Отримання та подання будь-яких документів від імені клієнта у тому числі банківських. Отримання поштової кореспонденції.

Вартість наданих послуг зазначених у п. 2.1.5. даного договору щодо правового супроводу із представництва інтересів клієнта та його захист становить 8 000,00 грн., аванс у розмірі 800,00 грн. (п. 3.2 договору).

У п. 3.5 договору передбачено, що за результатами наданих послуг сторони підписують акт здачі-приймання послуг (надалі - Акт). Акт підписується протягом 3 (трьох) днів після фактичного надання послуг. Підписання Акту клієнтом є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Договір про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) №3 від 27.10.2023 підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Крім того, суд зазначає про те, що господарським процесуальним законом визначені критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що відповідач у відзиві на позов від 12.09.2024 не визнає вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/802/24, оскільки вважає заявлений розмір витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, надмірно завищеним, а послуги неспівмірними з часом, витраченими на їх надання та складністю справи, з огляду на що просить зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до їх розумного, і обґрунтованого розміру, який на думку відповідача не може перевищувати 2 000,00 грн. Звертає увагу на те, що зміст укладеного між сторонами договору поставки не містить складних юридичних конструкції, його умови є простими та зрозумілими. На думку відповідача, правовідносини з договорів поставки товару достатньо повно врегульовані нормами ЦК України та не потребують додаткового вивчення судової практики, а спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів незначної складності, матеріали справи не містять великої кількості і складних для аналізу документів на дослідження і збирання яких адвокат потребував витрат значного часу. При цьому, здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат для професійного юриста не може потребувати більше 20 хвилин, оскільки в мережі Інтернет є велика кількість безкоштовних онлайн-сервісів (калькуляторів), які в автоматичному режимі здійснюють розрахунок будь-яких видів штрафних санкцій, включаючи % річних та втрати від інфляції. У відзиві зазначено, що справа стосується лише позивача та відповідача та не викликає будь-якого публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію сторін.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частин п`ятої, шостої статті 126 та частин п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №904/5726/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 906/513/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та інші).

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.

Лісовий Д.О. представляв інтереси ТОВ "Торговий дім "Сомар" у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/802/24 згідно ордеру на надання правничої допомоги від 19.08.2024 виданого позивачем на підставі договору про надання правничої допомоги №3 від 27.10.2023, та свідоцтва гр. Лісового Дениса Олександровича про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3712 від 08.06.2018.

Судом встановлено, що матеріали справи містять позовну заяву, детальний розрахунок заборгованості від 26.08.2024, досудову вимогу від 30.10.2023, відповідь на відзив від 16.09.2024 за підписом представника позивача - адвоката Лісового Д.О.

Таким чином, представником позивача згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання ТОВ "Торговий дім "Сомар" послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/802/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібна позиція викладену у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо судових витрат суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати в сумі 8000,00 грн.

На виконання умов договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) №3 від 27.10.2023р., сторонами підписано Акти здачі-приймання послуг №1 до договору від 23.08.2024 та №2 від 08.10.2024, згідно зі змістом яких адвокат Лісовий Д.О. у період з 27.10.2023 по 08.10.2024 надав юридичні (правові) послуги (правничу допомогу), що передбачені договором №3 від 27.10.2023, а ТОВ "Торговий дім "Сомар" прийняв зазначені послуги:

- надання правової консультації щодо стягнення заборгованості за договором постачання товару №17628/53-124-01-21-14762 від 07.06.21р. із Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ", складання і направлення досудової вимоги, підготовка (складання) та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості із відповідними розрахунками, додатками та направлення її сторонам;

- складання письмової відповіді позивача на відзив відповідача та подання її до суду, складання письмової заяви про ухвалення додаткового рішення та подання її до суду.

У п. 3 актів визначено, що всього вартість наданих послуг становить 8000,00 грн., що відповідає п. 3.2 договору.

Представником позивача додано на підтвердження оплати виставленого рахунка №1 від 27.10.2023 квитанції до прибуткових ордерів №308 від 27.10.2023 на суму 800,00 грн. та №354 від 23.08.2024 на суму 7200,00 грн., прибуткові касові ордери №308 від 27.10.2023 та №354 від 23.08.2024, видаткових касових ордерів від 27.10.2023 та від 23.08.2024.

Дослідженням матеріалів справи та наданих адвокатом позивачу послуг згідно договору про надання правової допомоги №3 від 27.10.2023 та Актів здачі-приймання послуг №1 до договору від 23.08.2024 та №2 від 08.10.2024, судом встановлено, що вартість наданої послуги з надання правової консультації, складання досудової вимоги, підготовки та подання до суду позовної заяви із відповідними розрахунками та додатками, складання письмової відповіді на відзив та заяви про ухвалення додаткового рішення визначено у розмірі 8000,00 грн.

На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, про що зазначено вище, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Водночас, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Враховуючи характер спору та кількість наданих по справі доказів, на переконання суду, вартість вищевказаної послуги наданої адвокатом Лісовим Д.О. є завищеним, та належним є розмір 3500,00 грн. за надання консультації, підготовку позовної заяви, досудової вимоги та відповіді на відзив.

З матеріалів справи встановлено об`єм позовної заяви (10 сторінок) та кількість наданих по справі доказів (договір поставки від 07.06.2021 з додатками №1, №2, акт звірки, по три видаткових та податкових накладних, три квитанції про реєстрацію податкових накладних, рахунки на оплату, досудова вимога та два листи відповідача).

Зі змісту актів здачі-приймання послуг вбачається, що адвокат Лісовий Д.О. включає до наданих послуг складання письмової заяви про ухвалення додаткового рішення та подання її до суду, відповідно просить стягнути витрати. Однак заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок щодо застосування статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу, судом враховується, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором поставки) дана справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом невеликої кількості доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Під час розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Таким чином, дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження понесених ТОВ "Торговий дім "СОМАР" витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/802/24, встановивши фактичний обсяг наданих послуг, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, з урахуванням незначної складності спору, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь ТОВ "Торговий дім "Сомар" 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №924/802/24. В стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу у задоволенні заяви представниці позивача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232-235, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "СОМАР" (69011, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 53, код ЄДРПОУ 43877741) 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Додаткове рішення надіслати учасникам процесу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 16.10.2024.

Суддя А.М. Яроцький