Ухвала

від 04.10.2024 по справі 759/20021/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 759/20021/23

провадження № 61-13083ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Державного підприємства «Державна циркова компанія України» на постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державна циркова компанія України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Державна циркова компанія України» (далі - ДП «Державна циркова компанія України») про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Стягнуто з ДП «Державна циркова компанія України» середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з 31 січня 2019 року по

30 вересня 2023 року в розмірі 568 403,50 грн.

Визнано незаконним наказ від 30 березня 2021 року №47-к про звільнення заступника генерального директора ОСОБА_1 за прогул.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді.

Стягнуто з ДП «Державна циркова компанія України» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 березня 2021 року по 20 серпня 2024 року у розмірі 426 424,60 грн без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У вересні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП «Державна циркова компанія України» на постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.

Згідно із частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Касаційна скарга ДП «Державна циркова компанія України» підписана ОСОБА_2 , на підтвердження повноважень якого не надано документів, визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України (зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції тощо), які можуть підтвердити повноваження Сергія Кабакова діяти від імені ДП «Державна циркова компанія України» у порядку самопредставництва, а тому касаційна скарга вважається такою, що підписана неповноважною особою.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої та частиною шостою статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Ураховуючи викладене, оскільки до касаційної скарги, яка була подана та підписана ОСОБА_2 , не додано документів, що посвідчують право останнього діяти від імені ДП «Державна циркова компанія України» у порядку самопредставництва, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявникові на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтею 392, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Державна циркова компанія України» на постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державна циркова компанія України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець