Рішення

від 03.10.2024 по справі 520/12239/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року № 520/12239/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919), третя особа: Харківська обласна організація профспілки працівників соціальної сфери України (м-н Конституції, буд. 1, Палац праці, 7 під., 4 пов., м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 33207258) про оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківський окружний адміністративний суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 30.11.2022 за № 08-03/318 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму, як переможця конкурсу Головного управління Держпраці у Харківській області з 30.11.2022;

- стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24 750,04 грн;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму, як переможця конкурсу Головного управління Держпраці у Харківській області і стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 30.11.2022 за № 08-03/318 його звільнено з займаної посади заступника начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму на підставі наказу Державної служби України з питань праці від 17.01.2022 № 19 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Харківській області», наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 24.01.2022 за № 121 «Про проведення заходів щодо наступного вивільнення працівників у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області» та попередження про наступне звільнення. Позивач вважає спірний наказ від 30.11.2022 за № 08-03/318 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 » незаконним, прийнятий з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки відповідно до наявних документів Північне-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці фактично є правонаступником Головного управління Держпраці у Харківській області, що фактично свідчить, що відбулась реорганізація Головного управління Держпраці у Харківській області шляхом його злиття з управлінням Держпраці у Сумській області, управлінням Держпраці у Полтавській області з утворенням на базі трьох управлінь, тому позивач вважає своє звільнення протиправним, оскільки йому не було запропоновано подальшу роботу у новоутвореному органі або інформація щодо вирішення його працевлаштування у майбутньому. Таким образом відповідачем свідомо не виконано положення ст. 49-4 Кодексу законів про працю України та ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якою передбачено згоду профспілкового органу на його звільнення з посади.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, посилаючись на те, що про наступне звільнення позивача було попереджено 31.01.2022, однак не запропоновано будь-яку іншу рівнозначну посаду, оскільки звільненням позивача з займаної посади Головного управління Держпраці у Харківській області відбулося відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією та не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин у цієї частині положень КЗпП України. Щодо стягнення з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу то відповідачем зауважено, що вимушений прогул-час протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Наказом Державної служби України з питань праці № 19 від 17.01.2022 п. 1 зазначено ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління Держпраці у Харківській області; п.2 утворити комісію з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області.

З наявного в матеріалах справи попередження про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_1 заступнику начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Головного управління Держпраці у Харківській області, у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області, на виконання вимог ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу», яке відбудеться по закінченню 30 календарних днів з дня ознайомлення з даним попередженням, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 30.11.2022 за № 08-03/318 позивача звільнено з займаної посади заступника начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму на підставі наказу Державної служби України з питань праці від 17.01.2022 № 19 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Харківській області», наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 24.01.2022 за № 121 «Про проведення заходів щодо наступного вивільнення працівників у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області» та попередження про наступне звільнення.

Позивач вважає спірний наказ від 30.11.2022 за № 08-03/318 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 » незаконним, прийнятий з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки відповідно до наявних документів Північне-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці фактично є правонаступником Головного управління Держпраці у Харківській області, що фактично свідчить, що відбулась реорганізація Головного управління Держпраці у Харківській області шляхом його злиття з управлінням Держпраці у Сумській області, управлінням Держпраці у Полтавській області з утворенням на базі трьох управлінь, тому позивач вважає своє звільнення протиправним, оскільки йому не було запропоновано подальшу роботу у новоутвореному органі або інформація щодо вирішення його працевлаштування у майбутньому.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 2 ст. 38 Конституції України громадянам гарантовано рівне право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Ст. 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону №889-VIII він регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до ст. 5 Закон № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення відповідно до статті 87 цього Закону.

Ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

11) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Наведені підстави припинення державної служби є самостійними, різними за своїм правовим змістом і не можуть існувати одночасно.

За змістом ч. 3 ст. 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Ч. 4 ст. 87 Закону №889-VIII встановлено, що у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 року №14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" (далі - Постанова КМУ № 14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком1, в який внесено Головне управління Держпраці у Харківській області

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 14 вирішено утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 2, зокрема, Північне-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Пп. 1 п. 3 Постанови КМУ №14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.Пп. 3 п. 3 Постанови КМУ №14 установлено, що міжрегіональні органи Державної служби з питань праці, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Північне-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Сумській області, Управління Держпраці у Полтавській області, Управління Держпраці у Харківській області.

Надалі Наказом Державної служби України з питань праці № 19 від 17.01.2022 п. 1 зазначено ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління Держпраці у Харківській області: утворити комісію з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області.

Таким чином, завдання і функції відповідача були передані новоутвореному міжрегіональному територіальному органу.

Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 30.11.2022 за № 08-03/318 позивача звільнено з займаної посади заступника начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму на підставі наказу Державної служби України з питань праці від 17.01.2022 № 19 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Харківській області», наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 24.01.2022 за № 121 «Про проведення заходів щодо наступного вивільнення працівників у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області» та попередження про наступне звільнення.

В контексті наведеного суд зауважує, що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч 5 ст. Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" N 3166-VI міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Ч. 1 ст. 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч. 4 ст. 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи міністерства набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи та припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.

П. 5-8 Порядку № 1074 передбачено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади -- до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. У разі ліквідації органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс. Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо подальшого використання нерухомого майна органу виконавчої влади, що ліквідується, та визначає суб`єкта управління підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління такого органу.

Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

При ліквідації діяльність припиняється без правонаступництва, тобто без переходу прав та зобов`язань юридичної особи, що ліквідується до інших осіб.Отже при ліквідації юридичної особи її права та обов`язки припиняються.

Постановою КМУ№14 не передбачено правонаступництво територіальних органів які ліквідуються, а лише, як зазначено в даній постанові, регіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з п.1.Отже, Північне-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, не є правонаступником Головного управління Держпраці у Харківській області.

У зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області, на виконання вимог ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу», 31.01.2022 голова комісії ОСОБА_3 попередив позивача про наступне звільнення із займаної посади на підставі п.1-1 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», яке відбудеться по закінченню 30 календарних днів з моменту ознайомлення з даним попередженням, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двої середньомісячних зарплат.

Наказом голови Комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2022 № 08-03/318 «Про звільнення ОСОБА_2 » 30.11.2022 ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника відділу розслідувань, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Головного управління Держпраці у Харківській області, у зв`язку з ліквідацією державного органу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», з проведенням повного розрахунку по заробітній платі та виплатою грошової компенсації за 40 календарних днів невикористаної відпустки, а саме 16 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 06.04.2021 по 05.04.2022, 20 щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи 06.04.2022 по 30.11.2022, 4 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 8 років, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, відповідно до ч. 4 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу» .

Суд зауважує, що пункт 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»(ліквідація даного органу) не застосовується законодавцем при попередженні про звільнення в частині пропозиції державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Таким чином, звільнення позивача відбулося в межах Закону України «Про державну службу». Адже позивач був попереджений про звільнення у зв`язку з ліквідацією підприємства у встановленому законодавством порядку 31.01.2022.

Суд вказує, що ліквідація юридичної особи публічного права, на відміну від ліквідації юридичних осіб приватного права, має певні особливості, що обумовлені відмінностями в їхньому правовому статусі.

Верховний Суд у подібних за змістом правовідносинах вже вирішував питання публічного правонаступництва для цілей визначення обставин припинення юридичної особи: ліквідація чи реорганізація (постанова від 22.04.2021 у справі № 440/395/20, від 17.06.2021 року у справі № 240/455/20).

Відповідаючи на це питання, Верховний Суд виходив з того, що особливістю ліквідації державного органу як юридичної особи публічного права є те, що одночасно з його ліквідацією припиняється й реалізація державою функцій, покладених на цей орган.

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою.

У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їхньої передачі іншим органам виконавчої влади.

Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919), третя особа: Харківська обласна організація профспілки працівників соціальної сфери України (м-н Конституції, буд. 1, Палац праці, 7 під., 4 пов., м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 33207258) про оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.