Рішення

від 26.09.2024 по справі 481/2103/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/2103/23

Провадж.№ 2/481/32/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

заочне

26.09.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участі секретаря судових засідань Кузьміної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна, про визнання недійсними договорів дарування,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Глушаниця А.Л. звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницьку І.М., у якому просив визнати недійсними договори дарування земельних ділянок площею 1,50 га та 5,9524 га від 30.09.2021 року, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які посвідчені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною та зареєстровані в реєстрі за № 1208 та №1209.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.11.2018 року ОСОБА_2 згідно боргової розписки отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 17000,00 доларів США під 5% в місяць без зазначення строку повернення. Вказана боргова розписка власноруч складена та особисто підписана відповідачем ОСОБА_2 . 04.09.2021 року ОСОБА_1 на адресу проживання було направлено вимогу про повернення позичених грошових коштів з процентами. Дану вимогу ОСОБА_2 було отримано 09.09.2021 року, що встановлено рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 13.03.2023 року по справі № 481/1366/21. Таким чином, з урахуванням положень абзацу 2 частини 1 статті 1049 ЦК України, датою виникнення у ОСОБА_2 грошових зобов`язань по сплаті боргу та процентів є 10.10.2021 року. Однак, після цього, ОСОБА_2 , замість виконання своїх грошових зобов`язань перед ОСОБА_1 за вищевказаним договором позики, уклав правочини щодо свого нерухомого майна, які очевидно були направлені на уникнення від сплати боргу. Так, 30.09.2021 року ОСОБА_2 уклав два договори дарування земельних ділянок зі своїм сином ОСОБА_3 , а саме : 1) договір дарування земельної ділянки за адресою : Миколаївська область, Баштанський район ( колишня назва Новобузький), Березнегуватська сільська рада, площею 1,50 га, кадастровий номер 4824580700:02:000:0236, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2175436748245 посвідчений 30.09.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною за реєстровим №1208; 2)договір дарування земельної ділянки за адресою : Миколаївська область, Баштанський район (колишня назва Новобузький), Березнегуватська сільська рада, площею 5.9524 га, кадастровий номер 4824580700:03:000:0491, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2186958348245 посвідчений 30.09.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною за реєстровим №1209. При цьому ОСОБА_1 на той момент не міг звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно ОСОБА_2 оскільки на дату укладення вищевказаних спірних договорів дарування строк виконання зобов`язань за договором позики в силу положень абз. 2 ч. ст.1049 ЦК України у ОСОБА_2 ще не настав. Тобто ОСОБА_2 чітко розумів, що отримавши 09.09.2021 року вимогу про повернення грошових коштів в нього є 30 днів для того, щоб позбутися свого майна з метою уникнення виконання майбутнього судового рішення про стягнення коштів. Таким чином ОСОБА_2 протягом 30 днів уклав ряд різних договорів з метою уникнення від сплати своєї заборгованості перед ОСОБА_1 . Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 13.03.2023 року, яке набрало законної сили 13.04.2023 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за борговою розпискою в сумі 45050,00 доларів США та судові витрати. 04.05.2023 року приватним виконавцем Баришніковим А.Д. на підставі виконавчого листа № 481/1366/21 виданого 24.04.2023 року відкрито виконавче провадження № 71737024 про стягнення з ОСОБА_2 45050,00 доларів США на користь ОСОБА_1 . Згідно відповіді приватного виконавця Баришнікова А.Д. від 13.07.2023 року у ОСОБА_2 немає ані грошових коштів, ані транспортних засобів, ані нерухомого майна, на які можливо звернути стягнення. На теперішній час ОСОБА_2 не погасив будь-якої суми заборгованості перед ОСОБА_1 . З урахуванням вищевказаних доказів, очевидним є те, що вищевказані договори вчинено з метою ухилитись від виконання судового рішення, без наміру створення правових наслідків, обумовлених цими договорами, з направленням дій сторін договорів з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок грошового зобов`язання, шляхом звернення стягнення на майно в порядку виконання судового рішення про стягнення грошових коштів. Між сторонами виник спір з приводу фіктивності укладених між відповідачами договорів дарування, укладення яких спрямоване на шкоду кредитору.

Боржник не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами.

22.11.2023 року Новобузьким районним судом Миколаївської області постановлено ухвалу №481/2003/23 про забезпечення позову до його пред`явлення, якою накладено арешт на: 1) земельну ділянку площею 1,50 га з кадастровим номером 4824580700:02:000:0236, яка розташована в межах Березнегуватської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 2175436748245), власником якої є ОСОБА_3 ; 2) земельну ділянку площею 5,9524 га з кадастровим номером 4824580700:03:000:0491, яка розташована в межах Березнегуватської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 2186958348245) власником якої є ОСОБА_3 .

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 року матеріали справи передані до провадження судді Уманської О.В.

Ухвалою судді від 11.12.2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 27.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.02.2024 року витребувано додаткові докази.

Ухвалою суду від 01.05.2024 року закрите підготовче провадження, а справа призначена до розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача, адвокат Глушаниця А.Л. надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без їхньої участі, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав

Третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька І.М. в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила справу слухати без її участі та прийняти рішення на розсуд суду.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.09.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування земельної ділянки за адресою: Миколаївська область, Баштанський район (колишня назва Новобузький), Березнегуватська сільська рада, площею 1,50 га, кадастровий номер 4824580700:02:000:0236, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2175436748245 посвідчений 30.09.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною за реєстровим №1208 (а.с. 115-116).

Крім того 30.09.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування земельної ділянки за адресою: Миколаївська область, Баштанський район (колишня назва Новобузький), Березнегуватська сільська рада, площею 5.9524 га, кадастровий номер 4824580700:03:000:0491, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2186958348245 посвідчений 30.09.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною за реєстровим №1209 (а.с. 89-90).

Відповідно до умов вищевказаних договорів ОСОБА_2 безоплатно передає у власність ОСОБА_3 , а останній приймає земельні ділянки площею 1,50 га (кадастровий номер 4824580700:02:000:0236) та 5.9524 га (кадастровий номер 4824580700:03:000:0491), які сторони оцінили в суму 30000 гривень та відповідно 100000 гривень.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 331076595 від 03.05.2023 року, встановлено, що 30.09.2021 року, внесено записи про припинення речового права власності на земельні ділянки з кадастровим номером 4824580700:03:000:0491 та 4824580700:02:000:0236 у ОСОБА_2 на підставі договорів дарування №1209 та №1208 від 30.09.2021 року виданих приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною (а.с.10-12).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 354003798 від 10.11.2023 року, встановлено, що 30.09.2021 року, внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4824580700:02:000:0236 у ОСОБА_3 на підставі договору дарування №1208 від 30.09.2021 року виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною (а.с.8).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 354003754 від 10.11.2023 року, встановлено, що 30.09.2021 року, внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4824580700:03:000:0491 у ОСОБА_2 на підставі договору дарування №1209 від 30.09.2021 року виданного приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною (а.с.9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 записаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.203-204).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, як на підставу своїх вимог вказав, що 21.11.2018 року ОСОБА_2 згідно боргової розписки отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 17000,00 доларів США.

Згідно рішення Новобузького районного суду Миколаївської області № 481/1366/21 від 13.03.2023 року, яке набрало законної сили 13.04.2023 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за борговою розпискою в сумі 45050,00 доларів США та судові витрати (а.с.14-16).

04.05.2023 року приватним виконавцем Баришніковим А.Д. на підставі виконавчого листа № 481/1366/21 виданого 24.04.2023 року відкрито виконавче провадження № 71737024 про стягнення з ОСОБА_2 45050,00 доларів США на користь ОСОБА_1 (а.с.17).

Згідно відповіді приватного виконавця Баришнікова А.Д. від 13.07.2023 року у ОСОБА_2 немає ані грошових коштів, ані транспортних засобів, ані нерухомого майна, на які можливо звернути стягнення ( а.с.19).

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно достатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 717 та ч.1 ст.718 ЦК України , за договором даруванняодна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Договір даруваннянерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст.719 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені устатті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені устатті 215 ЦК України.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьоюстатті 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. До обставин, що дозволяють кваліфікувати договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору, зокрема, належать: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (для оплатного договору).

Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. При кваліфікації дій як таких, що свідчать про зловживання правом, суд надає оцінку наявності негативних наслідків для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувати); правовому статусу особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та і здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

УЦК Українинемає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положеньЦК України.

Як наслідок, може бути визнаний недійсним договір, спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третястатті 13 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 203 ЦК Україниправочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно достатті 234 ЦК Українифіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятоїстатті 203 ЦК України, що за правиламистатті 215 цього Кодексує підставою для визнання його недійсним відповідно достатті 234 ЦК України.

Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третястатті 13 ЦК України), і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбаченастаттею 234 ЦК України, так і інша підстава, наприклад, передбаченастаттею 228 ЦК України.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц (провадження № 61-156св17), від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 757/33392/16 (провадження № 61-10541св19), від 14 грудня 2022 року у справі № 372/437/20 (провадження № 61-7390св22).

Необхідно розмежувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів. Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість» доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб.

Метою поза конкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на нього стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину (див. постанову Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23)).

Як встановлено судом, заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 13 березня 2023 року (справа №481/1366/21) , яке набрало законної сили 14 квітня 2023 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за борговою розпискою у сумі 45050 доларів США. Вказаним рішення суду встановлено, що 21 листопада 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, за умовами якого, останній отримав у борг грошові кошти у сумі 17000 доларів США, про що власноруч написав розписку. Позивачем 04 вересня 2021 року на відомі місця проживання та розташування об`єктів нерухомого майна відповідача були надіслані вимоги про повернення грошових коштів, які відповідачем отримані 09 вересня 2021 року. Датою виникнення у відповідача грошових зобов`язань по сплаті боргу є 10 жовтня 2021 року.

04 травня 2023 року на підставі виконавчого листа №481/1366/21, який видано 24 квітня 2024 року Новобузьким районним судом Миколаївської області, приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. було винесено постанову про відкриття провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою у сумі 45050 доларів США.

Згідно відповіді приватного виконавця від 13 липня 2023 року №3936 за боржником ОСОБА_2 транспортні засоби, нерухоме майно не зареєстровано, кошти на рахунках відсутні.

Отже, наведене свідчить, що отримавши вимогу про повернення грошових коштів 09 вересня 2021 року, відповідачем ОСОБА_2 30 вересня 2021 року було укладено договори дарування з ОСОБА_3 (сином ) предметом яких є земельні ділянки площею 1,50 га (кадастровий номер 4824580700:02:000:0236) та 5.9524 га (кадастровий номер 4824580700:03:000:0491).

Таким чином, під час укладення договорів дарування ОСОБА_2 був обізнаний про свій обов`язок щодо повернення грошових коштів за договором позики ОСОБА_1 на суму основного боргу 17000 доларів США та відсотків, тому він міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення за рахунок належного йому майна.

Крім того судом встановлено, що майно відчужене на підставі безоплатного договору ( мано відчужене на підставі договорів дарування) та відчужене на користь близького родича (обдаровуваний ОСОБА_3 доводиться сином дарувальнику ОСОБА_2 ).

При цьому матеріалами справи підтверджено, що у ОСОБА_2 відсутнє інше майно, за рахунок якого може бути виконане судове рішення у справі №481/1366/21.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, можна зробити висновок, що дії ОСОБА_2 щодо укладення договорів дарування вчинені з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок зобов`язань шляхом стягнення грошових коштів.

Висновок щодо можливості визнання недійсним правочину як фраудаторного, вчиненого до звернення із відповідним позовом до суду, у зв`язку із обізнаністю особи про її зобов`язання щодо повернення грошових коштів міститься у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №372/437/20.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідачів свідчать про недобросовісну поведінку, спрямовану на позбавлення позивача в майбутньому законних прав на виконання рішення суду про стягнення заборгованості за рахунок належного позичальнику нерухомого майна, а тому договори дарування, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , слід визнати недійсними на підставістатті 234 ЦК України.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна, про визнання недійсними договорів дарування - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки за адресою : Миколаївська область, Баштанський район ( колишня назва Новобузький), Березнегуватська сільська рада, площею 1,50 га, кадастровий номер 4824580700:02:000:0236, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2175436748245 посвідчений 30.09.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною за реєстровим №1208, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки за адресою : Миколаївська область, Баштанський район ( колишня назва Новобузький), Березнегуватська сільська рада, площею 5.9524 га, кадастровий номер 4824580700:03:000:0491, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2186958348245 посвідчений 30.09.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною за реєстровим №1209, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2254,56 грн., з кожного по 1127,28 грн.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Новобузьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1Перехідних положень ЦПК Українив редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлений 04.10.2024 року.

Суддя