Постанова

від 23.09.2024 по справі 902/875/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Справа № 902/875/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник Кисіль Т.В. - адвокат

відповідача: представник Приходько С.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вх.3356/24 від 09.07.2024) на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 26.06.24р. суддею Матвійчуком В.В. у м.Вінниці, повний текст складено 01.07.24р. (про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) у справі № 902/875/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"

про стягнення 43 158 585,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Вінницької області від 26.06.2024 у справі №902/875/23.

1.2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.06.2024 у справі №902/875/23 відмовлено представнику позивача - адвокату Степаненко М.Ю. у задоволенні заяви № б/н від 14.06.2024 (вх.№01-34/6226/24 від 17.06.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" понесені у справі № 902/875/23 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 234 євро.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

2.1. 11.06.2024 Господарським судом Вінницької області у справі № 902/875/23 прийнято рішення, про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", ухвалено: зменшити підлягаючу до стягнення суму пені на 50%; стягнути з відповідача на користь позивача 31125864,68 грн - основного боргу; 3881605,85грн - пені; 3461231,02 грн - інфляційних втрат; 808278,33грн - 3% річних та 647378,79 грн - витрат зі сплати судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

2.2. 07.06.2024 представника позивача подав до суду клопотання, у якому повідомив про подання доказів на надання та оплати правничої допомоги протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у справ. Відповідно, судом у резолютивній частині рішення від 11.06.2024 встановлено 5-ти денний строк позивачу для подання суду відповідних доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та призначено судове засідання на 26.06.2024 згідно із приписами ч. 2 ст. 221 ГПК України.

2.3. 17.06.2024 позивач подав заяву №б/н від 14.06.2024 (вх. № 01-34/6226/24 від 17.06.2024) про прийняття додаткового рішення, яким просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 234 євро.

2.4. Відповідач у запереченні/заяві №б/н від 18.06.2024, серед іншого зазначив, що під час розгляду даної справи позивачем у поданій ним позовній заяві не зазначався орієнтовний розмір витрат на правову допомогу. У розділі ХІІ позовної заяви "Заяви і твердження з процесуальних питань" зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи становить 647378,79 гривень - сплачений судовий збір. Ні про які інші судові витрати, зокрема про витрати на професійну правничу допомогу - у позовній заяві не йдеться.

2.5. Згідно частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1. ч.3 вказаної статті). Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається, зокрема, в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); Застосування механізму попереднього визначення судових витрат фактично забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити їх неспівмірність, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а тому забезпечує дотримання принципу змагальності.

2.6. У позовній заяві ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи, складає 647 378,79 грн, що є судовим збором, сплаченим позивачем за подання позову. Разом з тим, витрати щодо правової допомоги не були включені позивачем до орієнтовного розрахунку судових витрат. У прохальній частині позову позивач просив судові витрати по справі покласти на відповідача.

2.7. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

2.8. Клопотання про намір подати докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача подав 07.06.2024. А вже, звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення №б/н від 14.06.2024 представник позивача на підтвердження понесення витрат пов`язаних з правничою допомогою подав відповідні докази та визначив суму понесених витрат. Таким чином, позивач не дотримався наведених вимог частини 1 статті 124 ГПК України у питанні подачі орієнтовного розрахунку суми судових витрат з першою процесуальною заявою. В даному порушено процесуальний порядок реалізації принципу відшкодування судових витрат сторони. При цьому, мотиви такого порушення, наведені в поясненнях представника позивача, не є обґрунтованими, позаяк, обставини, що склалася після звернення з позовом до суду не виключають дотримання положень ч. 1 ст. 124 ГПК України.

2.9. Згідно частини 2 статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд відмовляє у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 09.07.2024 через систему "Електронний суд" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.3356/24 від 09.07.2024), в якій просить апеляційну скаргу задоволити. Скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.2024 у справі №902/875/23. Ухвалити нове рішення, яким прийняти додаткове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи № 902/875/23, яким стягнути з АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 10 234,00 Євро.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що наведені висновки суду першої інстанції що позивачем не дотримано наведених вимог частини 1 статті 124 ГПК України у питанні подачі орієнтовного розрахунку суми судових витрат з першою процесуальною заявою, є такими, що прийняті з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд вважає встановленими; невідповідністю висновків суду обставинам справи; порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

3.3. ТОВ «Оператор ГТС України» у відповідності до статей 126, 129 ГПК України скористалося своїм правом на розподіл та компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та у межах встановленого строку подало до суду докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи № 902/875/23 у суді першої інстанції. В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Оператор ГТС України» зазначило про укладення договору від 01.09.2023 про надання адвокатських послуг; додаткової угоди, а також про укладення 28.09.2023 договору про надання юридичних послуг, згідно яких позивачу надавались послуги з юридичного консультування та представництва у даній справі. Тобто, взаємовідносини щодо стягнення правничої допомоги за Договором врегульовані таким чином. Розмір винагороди Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «ЕКВО» розраховуються залежно від фактично витраченого часу з розрахунку усередненої погодинної ставки не більше 140 Євро за одну годину. Щодо розміру судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які ТОВ «Оператор ГТС України» має сплатити у зв`язку з розглядом справи та яку просить стягнути із АТ «Вінницягаз» за наслідками розгляду справи № 902/875/23 у суді першої інстанції, скаржник зазначив, що такі витрати становлять суму, яка розраховується з врахуванням фактично витраченого часу на надання правової допомоги залежно від ставок залучених до надання правової допомоги адвокатів «Юридична фірма «ЕКВО», у межах погодженого розміру усередненої погодинної ставки за звітний місяць.

3.5. На виконання вимог частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат ТОВ «Оператор ГТС України» подано детальний опис робіт (наданих послуг) та визначено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які слід стягнути відповідача за наслідками розгляду справи у суді, що разом складає 10 234,00 Євро Також, апелянт надав суду відповідні докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи № 902/875/23 у суді першої інстанції.

3.6. Скаржник з посиланням статтю 123 ГПК України та частини 1-3 статті 124 ГПК України, зауважує, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, та зазначає про постанови Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020, згідно яких - у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

3.7. Відповідно, неподання Оператором ГТС орієнтовного розрахунку витрат із першою заявою по суті не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні, і суд не обґрунтовував оскаржувану ухвалу, яким чином неподання розрахунку порушило принцип змагальності, при тому, що відповідач скористався своїм правом та надав свої заперечення на заяву позивача. Водночас, суд, залишив поза увагою, поважність причин не надання Оператор ГТС орієнтовного розрахунку витрат у позовній заяві, оскільки під час звернення із позовом, так і при винесенні рішення, представництво у суді здійснювали юристи (наймані працівники) Оператора ГТС, і відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвокатів не планувалося. Представництво адвокатами АО «Юридична фірма ЕКВО» у цій справі розпочалося лише у листопаді 2023 року, що відображено у детальному описі робіт, доданому до Заяви про витрати.

3.8. Оскаржувана ухвала є необґрунтованою, яка прийнята з порушенням вищезазначених норм процесуального права, з огляду на те, що судом першої інстанції не надано жодного обґрунтування, того, яким чином не подання позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат не разом із позовом, позбавило відповідача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат, як то, зазначено у ряді постанов Верховного Суду.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вх.3356/24 від 09.07.2024) на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.24р. у справі №902/875/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.09.2024 об 15:30.

4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вх.3356/24 від 09.07.2024) на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.24 у справі №902/875/23 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М. (Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи №902/875/23 між суддями від 10.09.2024).

4.3. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.24 у справі №902/875/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" без задоволення.

4.4. За результатами судового засідання 11.09.2024, апеляційним судом оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у даній справі на 23.09.2024, про що постановлено відповідну ухвалу. При цьому, судом враховано раніше подані заяви/клопотання представників позивача та відповідача про їх участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, за допомогою додатку EASYCON, з використанням власних технічних засобів,

4.5. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.6. 23.09.2024 до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції долучилися уповноважені представники позивача (апелянта) та відповідача згідно ухвали суду від 11.09.2024.

4.7. Вказані представники сторін у судовому засіданні 23.09.2024 надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вх.3356/24 від 09.07.2024) на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.24 у справі №902/875/23 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права.

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши у судовому засіданні представників апелянта та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, у червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" грошових коштів у загальному розмірі 43158585,72 грн, з яких: 31125864,68 грн - основна заборгованість; 7763211,69 грн - пеня; 3461231,02 грн - інфляційні втрати; 808278,33 грн - три відсотки річних та судові витрати.

7.3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.06.2024 у справі №902/875/23 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення 43158585,72 грн. Зменшено підлягаючу до стягнення суму пені на 50%. Стягнуто відповідача на користь позивача 31125864 грн 68 коп. - основного боргу; 3 881 605 грн. 85 коп. пені; 3 461 231 грн. 02 коп. - інфляційних втрат; 808 278 грн. 33 коп. 3% річних та 647 378 грн. 79 коп. - витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

7.4. Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що 07.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Степаненко М.Ю до суду надійшло клопотання (№ТОВВИХ-24-8531 від 07.06.2024), де повідомлено про подання суду доказів на надання та оплати правничої допомоги протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у справі.

7.5. Відповідно, судом 11.09.2024 у рішенні по суті спору встановлено 5-ти денний строк позивачу для подання суду відповідних доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та призначено судове засідання на 26.06.2024 для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу, згідно із приписами ч. 2 ст. 221 ГПК України.

7.6. Так, 17.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Степаненко М.Ю. до суду надійшла заява № б/н від 14.06.2024 (вх. № 01-34/6226/24 від 17.06.2024) про прийняття додаткового рішення, яким заявник просить стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" понесені у справі № 902/875/23 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 234 євро.

7.7. 18.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Приходько С.В., до суду надійшла заява № б/н від 18.06.2024 (вх. № 01-34/6312/24 від 18.06.2024), в якій останній заперечує проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі просив відмовити у постановлені додаткового рішення про стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10234 Євро за розгляд в суді апеляційної інстанції.

7.7.1. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що під час розгляду даної справи позивачем у поданій ним позовній заяві не зазначався орієнтовний розмір витрат на правову допомогу. У розділі ХІІ позовної заяви Заяви і твердження з процесуальних питань зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи становить 647 378,79 гривень - сплачений судовий збір. Ні про які інші судові витрати, зокрема про витрати на професійну правничу допомогу - у позовній заяві не йдеться.

7.7.2. Відповідач вважає, що суд має відмовити позивачу у відшкодуванні (компенсації) дійсно понесених витрат на професійну правничу допомогу.

7.7.3. Зазначає, що із поданої позивачем заяви про розподіл судових витрат слідує про укладення 01.09.2023 між позивачем та Юридичною фірмою Wikborg Reih Advokatfirma AS Договору № 4600008263 про надання адвокатських послуг. В подальшому 28.09.2023 між Юридичною фірмою Wikborg Reih Advokatfirma AS та Адвокатським об`єднанням Юридична фірма ЕКВО було укладено Договір про надання юридичних послуг, згідно якого позивачу надавались послуги з юридичного консультування та представництва.

7.7.4. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, фактично представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Марія Степаненко, якій ордер на таке представництво виписано Адвокатським об`єднанням Юридична фірма ЕКВО. Проте, жодних доказів того, що Марія Степаненко є адвокатом Адвокатського об`єднання Юридична фірма ЕКВО чи доказів того, що між нею та Адвокатським об`єднанням Юридична фірма ЕКВО існують договірні правовідносини матеріали справи не містять.

7.7.5. Згідно пункту 4 Витягу з Договору про надання юридичних послуг від 28.09.2024, вартість послуг розраховуються із середньої погодинної змішаної ставки, яка не повинна перевищувати 140 Євро. Тобто, адвокати Адвокатського об`єднання Юридична фірма ЕКВО не повинні отримувати ставку, більшу за 140 Євро. Адвокатське об`єднання Юридична фірма ЕКВО є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України і повинно діяти відповідно до вимог саме такого законодавства.

7.7.6. Відповідач, посилаючись на положення частини 2 статті 198 ГК України, зауважує на тому, що розрахунки між Адвокатським об`єднанням Юридична фірма ЕКВО та адвокатами, які залучаються до виконання відповідних робіт, як і їхні середні погодинні змішані ставки повинні бути виражені у гривнах, а не у Євро. Проводячи аналіз розрахунку витрат на правову допомогу, долучений до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідач зауважує на невідповідності зазначеному в розрахунку часу фактично витраченому часу на підготовку документів з процесуальних питань, вважає зазначений час надмірно завищеним. Також відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що Юридичною фірмою Wikborg Reih Advokatfirma AS позивачу виставлялися помісячні рахунки на оплату юридичних послуг, як і доказів оплати таких рахунків.

7.7.7. До того ж, відповідно до п. 2.4 Договору № 4600008263 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023, укладеного між позивачем та Юридичною фірмою Wikborg Reih Advokatfirma AS , Виконавець, тобто Юридична фірма Wikborg Reih Advokatfirma AS має право залучати третіх осіб для виконання вимог Замовника за його письмовою згодою. Проте, матеріали справи не містять письмової згоди позивача на залучення Юридичною фірмою Wikborg Reih Advokatfirma AS для виконання завдань чи надання послуг за Договором № 4600008263 від 01.09.2024 Адвокатського об`єднання Юридична фірма ЕКВО.

7.7.8. Тому, відповідач вважає, що долучені до заяви позивача докази не можуть вважатися послугами щодо надання професійної правничої допомоги за Договором № 4600008263 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023, а тому не можуть бути оплачені за рахунок відповідача у даній справі, незважаючи на те, що судом апеляційної інстанції було прийнято рішення на користь позивача.

7.8. 24.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Степаненко М.Ю. до суду надійшли письмові пояснення № б/н від 24.06.2024 (вх. № 01-34/6533/24 від 24.06.2024) на заперечення відповідача, де представник позивача зазначив наступне:

- застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Посилаючись на висновки КГС ВС від 18.04.2024 року у справі № 910/2812/23, позивач зауважує на тому, що відповідач скористався своїм правом на подання заперечень щодо вимог Оператора ГТС про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджує дотримання принципу змагальності. При цьому, Оператор ГТС не навів орієнтовний розрахунок витрат у позовній заяві, оскільки під час звернення із позовом представництво у суді здійснювали юристи (наймані працівники) Оператора ГТС, і відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвокатів не планувалося;

- в матеріалах справи наявний ордер, виданий Адвокатським об`єднанням Юридична фірма ЕКВО, що підтверджує повноваження Марії Степаненко як адвоката по цій справі. Відповідно, цей ордер підтверджує, зокрема, що адвокат Марія Степаненко здійснює адвокатську діяльність в межах Адвокатського об`єднання Юридична фірма ЕКВО;

- відповідно до умов договорів між Оператором ГТС та Вікборг Рейн, і між Вікборг Рейн та ЕКВО гонорар ЕКВО виражений у євро. При цьому, Оператор ГТС має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу саме в іноземній валюті, і суд може стягнути витрати із зазначенням в резолютивній частині стягуваної суми саме в іноземній валюті;

- в описах робіт, поданих до судів першої та апеляційної інстанції, кількість годин та виконані роботи повністю збігаються, однак по-різному відображені. Враховуючи те, що сума годин, витрачених на роботи, зазначені в аналогічній Заяві про витрати, поданій до Північно-західного апеляційного господарського суду, фактично збігається із заявленими годинами у Заяві про витрати поданої до суду, можна дійти висновку про відсутність будь-яких розбіжностей між заявленими в цих заявах годинах;

- Оператором ГТС надані усі необхідні докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, які передбачені частиною 8 статті 129 ГПК України та усталеною судовою практикою, зокрема постановою ВП ВС від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16. Більше того, в матеріалах справи наявний ордер, що підтверджує наявність у адвоката Марії Степаненко повноважень на представництво Оператора ГТС у цій справі. Тому позивач вважає, що надав усі необхідні та достатні докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.

7.9. 26.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача - адвокатом Приходько С.В. подано до суду клопотання № б/н від 26.06.2024 (вх. № 01-34/6675/24 від 26.06.2024) про відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення на іншу дату з підстав зайнятості єдиного представника відповідача в день судового засідання.

7.10. За результатами розгляду вказаного клопотання, з урахуванням норм 244 ГПК України, судом першої інстанції прийнято рішення про розгляд питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу за відсутності відповідача.

7.11. 26.06.2024 Господарським судом Вінницької області за результатами розгляду заяви № б/н від 14.06.2024 (вх.№01-34/6226/24 від 17.06.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" понесених у справі № 902/875/23 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 234 євро, постановлено оскаржувану ухвалу (пункт 1.1.-1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1. 2.9. даної постанови

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарг, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції від 26.06.2024 без змін, виходячи з наступного.

8.2. Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

8.3. Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

8.4. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

8.5. Згідно частин 1, 2 статті 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

8.6. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

8.7. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.8. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

8.9. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

8.10. Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

8.11. Як уже зазначалося, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

8.12. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

8.13. Так, відповідно до правил частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

8.14. Згідно частини 3 вказаної статті попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи

8.15. Застосування механізму попереднього визначення судових витрат фактично забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити їх неспівмірність, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а тому забезпечує дотримання принципу змагальності.

8.16. Господарський процесуальний кодекс України визначає певні етапи механізму розподілу судових витрат, а саме урегульовує, що з метою їх розподілу (у тому числі і на правничу допомогу) зацікавлена сторона повинна спочатку з першою заявою по суті спору подати попередній їх розрахунок, а у процесі розгляду справи (до закінчення судових дебатів) зробити заяву про компенсацію, із одночасним наданням відповідних доказів понесених витрат або подати такі докази протягом п`яти днів після судового рішення. Недотримання процесуальних вимог щодо кожного з етапів має відповідний наслідок - можливу відмову у їх розподілі. Безпосередньо відмова (при відсутності попереднього розрахунку) застосовується судом із використанням дискреційних повноважень, оскільки у статті передбачене модальне дієслово: може.

8.17. У цьому контексті, першою процесуальною заявою по суті спору для позивача є позовна заява. Зокрема, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (частина 1 статті 161 ГПК України). Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 ГПК України).

8.18. Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

8.19. Згідно з правилами частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи (серед іншого) зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

8.20. Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем у визначені процесуальними нормами строки, а неможливість подання доказів у такі строки повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

8.21. Господарськими судами встановлено, що у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи, складає 647 378,79 грн.

8.21.1. При цьому, вказаний розмір судових витрат є - витратами на сплаті судового збору за подання позовної заяви, які сплачені позивачем.

8.21.2. Будь якої інформації щодо витрат саме на правову допомогу, позивач у позовній заяві не зазначив.

8.21.3. У прохальній частині позову позивач просив судові витрати по справі покласти на відповідача.

8.22. Так, матеріалами справи встановлено, що 07.06.2024 позивач подав клопотання про намір подати суду докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи.

8.22.1. При цьому ж, позивачем не визначено орієнтовного чи конкретно визначеного розміру судових витрат.

8.23. За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням спору у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості своєчасно подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; подачі відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів; наявності належного обґрунтування поважності причин, що перешкоджають подачі доказів до закінчення судових дебатів.

8.24. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Однак така заява має бути чітко сформульована та належно обґрунтована. Процесуальний закон не визначає конкретну процесуальну стадію на якій має бути зроблена заява, але встановлює граничний строк звернення із такою заявою - до закінчення судових дебатів (схожі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

8.25. Рішення по суті даного спору постановлено судом 11.09.2024.

8.26. 14.06.2024 уже звертаючись до суду першої інстанції через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" із заявою про ухвалення додаткового рішення № б/н від 14.06.2024 (вх. № 01-34/6226/24 від 17.06.2024) позивач визначив розмір судових витрат і подав відповідні докази.

8.26.1. Так, у заяві просив додатковим рішенням стягнути з відповідача 10 234 євро витрат на професійну правничу допомогу в розмірі у справі № 902/875/23. До заяви: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1516320 від 21.12.2023; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю; копію посвідчення адвоката; витяг з договору №4600008263 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023; витяг з договору про надання юридичних послуг ТОВ Оператор газотранспортної системи України від 28.09.2023; додаткову угоди №1 до договору №4600008263 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023; детальний опис робіт (наданих послуг з правничої допомоги) за договором №4600008263 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023 та угодою про надання юридичних послуг №11003215-101 від 28.09.2023.

8.27. Враховуючи наведене, позивачем ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" не дотримано наведених вимог частини 1 статті 124 ГПК України у питанні подачі орієнтовного розрахунку суми судових витрат з першою процесуальною заявою, оскільки сума судових витрат була визначена останнім лише у заяві, яка подана після ухвалення рішення суду по суті.

8.28. Таким чином, з урахуванням викладених обставин, слід вважати що, позивач - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" першу заяву про подання доказів понесення витрат на правову допомогу зробило 07.06.2024, на стадії розгляду справи по суті в якій так і не визначено орієнтовний розмір попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс чи які очікує понести у зв`язку із розглядом даного спору.

8.29. При цьому, що з поданих останнім доказів при зверненні до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, слідує, що Договір №4600008263 про надання адвокатських послуг укладено ще 01.09.2023, яким і було визначено сторонами порядок надання відповідних послуг та їх вартість.

8.30. Наведене дає підстави для висновку про те, що позивачем порушено процесуальний порядок реалізації принципу відшкодування судових витрат сторони.

8.30.1. При цьому, як правильно визначено судом першої інстанції, мотиви такого порушення, наведені в поясненнях представника позивача, не є обґрунтованими, позаяк, обставини, що склалася після звернення з позовом до суду не виключають дотримання положень частини 1 статті 124 ГПК України.

8.31. Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що вказівка у частині 8 статті 129, частині 1 статті 221 ГПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину.

8.32. Так, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

8.33. В даному випадку, враховується правова позиція Верховного Суду щодо наслідків подання попереднього розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, разом з першою заявою по суті спору, а на більш пізніх стадіях. Так у постановах Верховного суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

8.34.. При цьому, у справі № 922/676/21 Верховний Суд окремо звертає увагу, на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

8.35. Як уже зазначалося, заяву про відшкодування витрат на правову допомогу прийняття додаткового рішення у справі, з визначенням розміру (суми) таких витрат а саме 10 234 євро, а також документами, які підтверджують факт понесення витрати, позивач подав до суду після ухвалення рішення по справі.

8.36. Тоді як у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 647 378,79 грн, що є витратами по сплаті судового збору за подання позовної заяви, а у прохальній частині позову - зазначено загально: Судові витрати покласти на відповідача.

8.37. Відповідно, зазначення у позові та у його прохальній частині узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою, у якій стороною визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або які очікує понести у зв`язку із розглядом справи або про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

8.38. Разом з тим суд апеляційної інстанції, звертає увагу, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129, 221 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; подати відповідні докази до закінчення судових дебатів, або ж заявити про неможливість їх подання до закінчення судових дебатів у справі, навівши обґрунтування поважності причин, що перешкоджають своєчасній подачі доказів; у разі якщо сторона зробила відповідну заяву до закінчення дебатів, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

8.39. Саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

8.40. Також, Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на те, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22), Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №917/527/18).

8.41. Таким чином, враховуючи вище наведене, перевіривши всі доводи сторін, які заслуговують на увагу, апеляційний суд з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено процесуальний порядок реалізації принципу відшкодування витрат на правову допомогу, не включено такі витрати до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, відповідно у задоволенні заяви №б/н від 14.06.2024 (вх.№ 01-34/6226/24 від 17.06.2024) представника позивача - адвоката Степаненко М.Ю. про ухвалення додаткового рішення по справі №902/875/23 слід відмовити.

8.42. Усі доводи та обґрунтування позивача/апелянта, що ним зазначалося про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в позовній заяві, і що, на його думку, є підставою для відшкодування понесених витрат, є безпідставними, з урахуванням викладеного вище у даній у постанові, та спростовуються змістом самої позовної заяви, тоді як заяву про подання доказів понесення витрат на правову допомогу, тобто про намір заявити до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у даній справ, позивач 07.06.2024, і також без визначеного орієнтовного розміру.

8.43. Згідно частини 2 статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд відмовляє у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

8.44. Враховуючи наведене, господарськими судами не встановлено законних та обґрунтованих підстав для задоволення заяви № б/н від 14.06.2024 (вх. № 01-34/6226/24 від 17.06.2024) представника позивача - адвоката Степаненко М.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/875/23 щодо стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 234 євро.

8.45. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.46. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.47. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.48. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.48. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.49. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.50. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.51. Таким чином, за результатами дослідження матеріалів справи, враховуючи положення законодавства, наявні у матеріалах справи докази, судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №902/875/23 та стягнення з відповідача 10 234 євро витрат на професійну правничу допомогу.

8.52. Скаржник не довів тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

8.53. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали та не можуть бути підставою для її скасування або зміни.

8.54. Відтак апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вх.3356/24 від 09.07.2024) слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.24 у справі №902/875/23 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" від 09.07.24р. залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 червня 2024 року у справі №902/875/23 (про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/875/23 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "04" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.