Постанова

від 21.11.2024 по справі 902/875/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 902/875/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду Вінницької області

у складі судді Матвійчука В. В.

від 11 червня 2024 року

та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Юрчук М. І., Тимошенко О. М., Миханюк М. В.

від 11 вересня 2024 року (повний текст складений 23 вересня 2024 року)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"

про стягнення 43 158 585,72 грн,

за участю представників:

від позивача: Кисіль Т. В.

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 43 158 585,72 грн, з яких: 31 125 864,68 грн - основна заборгованість, 7 763 211,69 грн - пеня, 3 461 231,02 грн - інфляційні втрати, 808 278,33 грн - три відсотки річних.

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору транспортування природного газу № 2002000095 від 04 лютого 2020 року не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати щодобових негативних небалансів за січень - вересень та листопад 2022 року, в результаті чого у відповідача утворився борг, який підлягає стягненню з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. Крім того, відповідач відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України та умов договору зобов`язаний також сплатити пеню за порушення виконання своїх договірних зобов`язань.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

04 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (Замовник) був укладений договір транспортування природного газу № 2002000095 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 2.1. якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3. договору).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30 вересня 2015 року, (далі - Кодекс) (пункт 2.4. договору).

Згідно з пунктом 2.5. договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (пункт 2.8. договору).

Згідно з пунктами 3.2. та 4.1. договору Оператор, серед іншого, має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги, а Замовник, серед іншого, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до пункту 6.1. договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї

Згідно з пунктом 7.1. договору вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Відповідно до пункту 8.1. договору вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до пунктів 8.3., 8.4. договору вартість перевищення Замовником (крім Замовника, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора газорозподільних систем) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою, наведеною у даному пункті договору.

Вартість замовленої потужності Замовника (суб`єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора газорозподільної системи) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця. Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою, наведеною у даному пункті договору.

Відповідно до пунктів 9.1., 9.2., 9.3. договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Згідно з пунктом 9.6. договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3. цього договору, визначається за даними Оператора.

Відповідно до пункту 11.1. договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються Оператором і Замовником актами наданих послуг.

У пунктах 11.2., 11.3., 11.4. договору передбачено, що Оператор до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора, а Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.

Врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Згідно з пунктом 13.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 Договору).

Відповідно до пункту 17.1. договору цей договір набирає чинності з дня його укладання, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами, з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Між сторонами договору також був підписаний додаток № 3 до договору, у якому визначений перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Передбачені договором додатки 1 та 2 сторонами договору не підписані.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з газотранспортної системи за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2022 року (інформація подана до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 8, 9) виявило наявність в Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" негативних щодобових небалансів, як різниці між алокаціями подач / відборів природного газу в розмірі 20794,3967 тис.куб.м та здійснило розрахунок остаточних обсягів щодобових небалансів за кожну газову добу звітного місяця і сумарно за звітний місяць на загальну суму 31 125 863,816 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" направило Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" через інформаційну платформу:

1) акти врегулювання щодобових небалансів:

№ 01-2022-2002000095 від 31 січня 2022 року за січень 2022 року,

№ 02-2022-№2002000095 від 28 лютого 2021 року за лютий 2022 року,

№ 03-2022-№2002000095 від 31 березня 2022 року за березень 2022 року,

№ 05-2022-№2002000095 від 31 травня 2022 року за травень 2022 року (коригуючий акт № 05-2022-2002000095-11 від 01 листопада 2022 року до акту 05-2022-2002000095 від 31 травня 2022 року),

№ 06-2022-2002000095 від 30 червня 2022 року за червень 2022 року (коригуючий акт № 06-2022-2002000095-11 від 01 листопада 2022 року до акту № 06-2022-2002000095 від 30 червня 2022 року за червень 2022 року),

№ 07-2022-2002000095 від 31 липня 2022 року за липень 2022 року (коригуючий акт № 07-2022-2002000095-11 від 01 листопада 2022 року до акту 07-2022-2002000095 від 31 липня 2022 року за липень 2022 року),

№ 08-2022-2002000095 від 31 серпня 2022 року за серпень 2022 року,

№ 09-2022-2002000095 від 31 вересня 2022 року за вересень 2022 року,

№ 11-2022-2002000095 від 30 листопада 2022 року за листопад 2022 року;

2) рахунки на оплату за добові небаланси:

№ 01-2022-№2002000095 від 31 січня 2022 року за січень 2022 року на загальну суму 2 626,70 грн,

№ 02-2022-№2002000095 від 28 лютого 2021 року за лютий 2022 року на загальну суму 106 833,17 грн,

№ 03-2022-№2002000095 від 31 березня 2022 за березень 2022 року на загальну суму 781 544,60 грн,

№ 05-2022-№2002000095 від 31 травня 2022 року за травень 2022 року на загальну суму 26 863 950,96 грн,

№ 06-2022-№2002000095 від 30 червня 2022 року за червень 2022 року на загальну суму 912 122,97 грн,

№ 07-2022-№2002000095 від 31 липня 2022 року за липень 2022 року на загальну суму 767 147,84 грн,

№ 08-2022-№2002000095 від 31 серпня 2022 року за серпень 2022 року на загальну суму 958 970,53 грн,

№ 09-2022-№2002000095 від 30 вересня 2022 року за вересень 2022 року на загальну суму 711 013,24 грн,

№ 11-2022-№2002000095 від 30 листопада 2022 року за листопад 2022 року на загальну суму 21 654,67 грн;

3) звіти про використання потужності газорозподільної системи Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз": за січень 2022 року об`ємом 99259,21 тис.куб.м; за лютий 2022 року об`ємом 76,681,29 тис.куб.м; за березень 2022 року об`ємом 76869,64 тис.куб.м, за травень 2022 року об`ємом 15871,62 тис.куб.м, за червень 2022 року об`ємом 11913,49 тис.куб.м, за липень 2022 року об`ємом 13436,02 тис.куб.м, за серпень 2022 року об`ємом 13325,35 тис.куб.м, за вересень 2022 року об`ємом 19290,95 тис.куб.м, за листопад 2022 року об`ємом 72733,20 тис.куб.м;

4) акти наданих послуг:

№ 01-2022-200200095/1000122 від 31 січня 2022 року на суму 13,81 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 0,09268 тис.куб.м),

№ 02-2022-200200095/1000222 від 28 лютого 2022 року на суму 498,16 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 3,34352 тис.куб.м),

№ 03-2022-200200095/1000322 від 31 березня 2022 на суму 1 234 495,02 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 8285,64631 тис.куб.м),

№ 05-2022-200200095/1000522 від 31 травня 2022 року на суму 1 131 782,68 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 884,49499 тис.куб.м),

№ 06-2022-200200095/1000622 від 30 червня 2022 року на суму 210 287,99 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 1411,40457 тис.куб.м),

№ 07-2022-200200095/1000722 від 31 липня 2022 року на суму 229 264,00 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 1538,76719 тис.куб.м),

№ 08-2022-200200095/1000822 від 31 серпня 2022 року на суму 151 561,22 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 1017,24403 тис.куб.м),

№ 09-2022-200200095/1000922 від 30 вересня 2022 року на суму 97 264,51 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 652,81705 тис.куб.м),

№ 11-2022-200200095/1001122 від 30 листопада 2022 року на суму 1 043 031,36 грн (перевищення замовленої (договірної) потужності - 7000,58636 тис.куб.м).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" та Акціонерним товариством "Вінницягаз" були підписані зведені акти приймання-передачі природного газу у фізичних точках виходу з газотранспортної системи: від 04 лютого 2022 року в обсягах 611117,55 м.куб., 60797466,41 куб.м; від 04 березня 2022 року в обсягах 457986,73 м.куб., 47222756,13 куб.м; від 05 квітня 2022 року в обсягах 492418,61 м.куб., 46307265,04 куб.м.; від 03 червня 2022 року в обсягах 95463,86 м.куб., 9924729,42 куб.м.; від 05 липня 2022 року в обсягах 56199,39 м.куб., 7450992,31 куб.м.; від 05 серпня 2022 року в обсягах 65422,84 м.куб., 8009559,23 куб.м.; від 05 вересня 2022 року в обсягах 65226,53 м.куб., 8053616,81 куб.м.; від 05 жовтня 2022 року в обсягах 111122,21 м.куб., 12274352,56 куб.м.; від 05 грудня 2022 року в обсягах 451822,81 м.куб., 46059371,24 куб.м.

Відповідно до бухгалтерської довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" від 15 березня 2023 року у бухгалтерському обліку Оператора відображені господарські операції з врегулювання щодобових небалансів по контрагенту АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" за договором транспортування природного газу від 04 лютого 2020 року № 2002000095 по газовим місяцям:

- січень 2022 року: негативний добовий небаланс - 0,09268 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,0 тис.куб.м;

- лютий 2022 року: негативний добовий небаланс 3,34352 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,490 тис.куб.м;

- березень 2022 року: негативний добовий небаланс 12,54631 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,0 тис.куб.м;

- травень 2022 року: негативний добовий небаланс 884,52599 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,0 тис.куб.м;

- червень 2022 року: негативний добовий небаланс 28,14894 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,0 тис.куб.м;

- липень 2022 року: негативний добовий небаланс 23,67343 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,0 тис.куб.м;

- серпень 2022 року: негативний добовий небаланс 19,03653 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,0 тис.куб.м;

- вересень 2022 року: негативний добовий небаланс 13,20010 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,0 тис.куб.м;

- листопад 2022 року: негативний добовий небаланс 0,62174 тис.куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс -0,0 тис.куб.м.

Відповідно до довідки АБ "Укргазбанк" № 15932/18032/2023 від 12 травня 2023 року за період з 01 січня 2022 року по 10 травня 2023 року та реєстру платежів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" Акціонерне товариство "Вінницягаз" не здійснило платежі за добові небаланси.

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 43 158 585,72 грн, з яких: 31 125 864,68 грн - основна заборгованість за добові небаланси природного газу; 7 763 211,69 грн - пеня; 3 461 231,02 грн - інфляційні втрати; 808 278,33 грн - три відсотки річних.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 11 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2024 року, позов задовольнив частково: зменшив підлягаючу до стягнення суму пені на 50%, стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 31 125 864,68 грн основного боргу; 3 881 605,85 грн пені; 3 461 231,02 грн інфляційних втрат; 808 278,33 грн три відсотки річних та 647 378,79 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовив.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки факт безпідставного відбору відповідачем у січні - вересні та листопаді 2022 року природного газу з газотранспортної системи для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до ГТС, що призвело до утворення негативних небалансів, є доведеним, однак відповідач в порушення умов договору не здійснив їх оплату. За висновком судів факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань є доведеним, проведений позивачем розрахунок цих сум є правильним.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені частково, суди виходили з того, що ця вимога відповідає умовам укладеного між сторонами договору та чинного законодавства України, є правомірною та обґрунтованою, однак, врахувавши правову природу штрафу, майновий стан обох сторін, наслідки порушення зобов`язання, засади справедливості, добросовісності, розумності, як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, дійшли висновку про наявність правових підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру пені на 50%. При цьому суди врахували те, що за результатами розгляду даного спору стягуються суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, які мають забезпечити баланс інтересів сторін, а також те, що при розгляді даного спору не встановлено будь яких умисних дії відповідача (заздалегідь передбачуваних) та в даному випадку відсутні підстави вважати, що порушення зобов`язання відповідачем потягло за собою значні збитки для позивача.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 11 червня 2024 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 3 881 605,84 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 3 881 605,84 грн, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень позивач послався на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру пені на 50%, оскільки:

- неправильно застосували норми матеріального права, а саме: положення статей 549 - 552, 599 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, викладені у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/22964/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 924/414/19, від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20 та від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19;

- порушили норми процесуального права, а саме: статті 2, 7, 13, 42, 73 - 79, 86, 210, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, не надали належної правової оцінки аргументам позивача про відсутність правових підстав для зменшення пені на 50%, не навели мотиви відхилення цих аргументів.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та на те, що оскаржувані рішення та постанова в частині відмови у стягненні пені є законними та обґрунтованими, винесеними з дотриманням норм процесуального права та при правильному застосуванні норм матеріального права, при всебічному та повному з`ясуванні всіх обставин справи та при відповідності висновків суду першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи сторін, наведені у касаційній скарзі та у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги позивач оскаржує рішення Господарського суду Вінницької області від 11 червня 2024 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2024 року у цій справі лише в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 3 881 605,84 грн (розмір, на який був зменшений судами заявлений до стягнення розмір пені). У частині задоволення позову про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені у розмірі 3 881 605,84 грн рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується.

З огляду на викладене, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд переглядає оскаржувані у цій справі рішення та постанову судів попередніх інстанцій лише в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 3 881 605,84 грн (в частині висновків про зменшення розміру пені), тобто в межах доводів касаційної скарги. В іншій частині (в частині задоволених позовних вимог) суд касаційної інстанції оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій не переглядає.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій спірні правовідносини виникли між сторонами у цій справі з договору транспортування природного газу № 2002000095 від 04 лютого 2020 року, за змістом умов якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики (НКРЕКП) та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2493, (далі по тексту - Кодекс) та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497.

За змістом частин першої та другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Згідно пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу. Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу.

Оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункти 17, 19 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Згідно пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

За змістом положень глав 5 та 6 розділу XII Кодексу інформація, яку Оператор ГТС використовує для складання алокацій, надається або самим замовником, або іншими суб`єктами ринку природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС.

Відповідно до пункту 9.2. укладеного між сторонами у цій справі договору транспортування природного газу у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс. Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами у цій справі договору транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними Оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 липня 2022 року у справі № 904/5698/20.

Крім того, згідно з пунктом 11.4. укладеного між сторонами у цій справі договору транспортування природного газу врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач, як Оператор газотранспортної системи, здійснивши балансуючі дії, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень - вересень, листопад 2022 року виявив наявність у відповідача у зазначені періоди небалансу, як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця, визначивши його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу звітного місяця і сумарно за звітний місяць на загальну суму 31 125 864,68 грн.

Крім того, Оператор ГТС відповідно до пунктів 9.3., 11.4. договору транспортування природного газу та глави 6 розділу XIV Кодексу підписав та надав Замовнику односторонні акти на весь обсяг щодобових небалансів (січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2022 року) та рахунки на оплату.

Однак, відповідач не оплатив розраховану вартість добових небалансів на користь позивача, у зв`язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за січень - вересень, листопад 2022 року на загальну суму 31 125 864,68 грн, стягнення якої є предметом спору у цій справі

Суди попередніх інстанцій встановили, що ця сума заборгованості є арифметично правильною, будь яких оплат добових небалансів за вказані вище місяці 2022 року відповідач не здійснював.

Врахувавши наведені вище вимоги чинного законодавства та положення укладеного між сторонами у цій справі договору транспортування природного газу № 2002000095 від 04 лютого 2020 року, суди попередніх інстанцій встановили, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини здійснення відповідачем у січні - вересні та листопаді 2022 року безпідставного відбору природного газу з газотранспортної системи для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до ГТС, внаслідок чого утворилися обсяги негативних небалансів природного газу за цей період, а також підтверджується факт виконання позивачем зобов`язань за договором транспортування природного газу № 2002000095 від 04 лютого 2020 року по врегулюванню щодобових небалансів, тоді як відповідач в порушення умов договору не здійснив своєчасну оплату щодобових небалансів, і станом на час вирішення спору заборгованість останнього перед позивачем становить 31 125 864,68 грн.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій визнали позовну вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 31 125 864,68 грн доведеною та обґрунтованою, а також, встановивши факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати добових небалансів за спірний період дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог і в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Крім того, як вбачається, предметом спору у цій справі також є вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь пені.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (статті 549 Цивільного кодексу України ).

У пункті 13.5. укладеного між сторонами у цій справі договору транспортування природного газу сторони передбачили, що у разі порушення Замовником строків оплати передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як встановили суди попередніх інстанцій у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати добових небалансів за січень - вересень та листопад 2022 року позивач нарахував та заявив до стягнення у цій справі 7 763 211,69 грн пені.

Разом з цим суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про зменшення заявлених до стягнення з нього штрафних санкцій, в якому просив суд зменшити, зокрема нараховану заявлену позивачем до стягнення з нього пеню на 90%. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач послався на скрутний фінансовий стан, обумовлений наявністю у нього значної дебіторської заборгованості споживачів перед ним з оплати послуг з розподілу природного газу, та наявністю значної кредиторської заборгованості у нього перед контрагентами, належністю підприємства до критичної інфраструктури і надання ним життєво важливих послуг енергозабезпечення, тобто виконання ним особливих завдань перед державою в умовах воєнного стану.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав: якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання судом оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України, щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

В силу наведених вище норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 вересня 2023 року у справі № 913/228/22, від 27 березня 2024 року у справі № 912/940/23, від 27 липня 2024 року у справі № 916/4158/23, від 24 вересня 2024 року у справі № 915/1037/23 та інших.

Верховний Суд зазначає про те, що положення статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що і підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

У справі, що розглядається (№ 902/875/23) господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо зменшення пені, проаналізували доводи сторін у справі та надані ними докази, надали оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, врахували майновий стан обох сторін, період прострочення, наслідки порушення зобов`язання та, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшли висновку про наявність правових підстав для зменшення заявленої позивачем до стягнення пені на 50%.

Крім того, суди врахували те, що за результатами розгляду даного спору з відповідача стягуються суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, які мають забезпечити баланс інтересів сторін, а також те, що при розгляді даного спору не встановлено будь яких умисних дії відповідача (заздалегідь передбачуваних) та відсутні підстави вважати, що порушення зобов`язання відповідачем потягло за собою значні збитки для позивача.

При цьому, суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б свідчили про погіршення фінансового стану позивача чи наявності ускладнень в його господарській діяльності в результаті дій відповідача (не виконання відповідачем договірного зобов`язання з оплати щодобових небалансів)

За висновком судів попередніх інстанцій зменшення заявленого позивачем у цій справі розміру пені на 50% є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі й таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Верховний Суд зазначає про те, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, з огляду на що це питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене Верховний Суд не бере до уваги посилання позивача у касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм, закріплених у частині третій статті 551 Цивільного кодексу України та у статті 233 Господарського кодексу України, оскільки суди в повній мірі з`ясували всі обставини, передбачені зазначеними нормами, зокрема правильно встановили, що даний випадок є винятковим для зменшення пені на 50%.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, з огляду на надане суду законом право на зменшення розміру штрафних санкцій та віднесення законом визнання розміру, до якого вони підлягають зменшенню, на розсуд суду, правильно задовольнив позовні вимоги про стягнення пені частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 3 881 605,84 грн та, відповідно, правильно відмовив у задоволенні решти частини позовних вимог про стягнення пені. Слід зазначити, що задоволення місцевим господарським судом, з яким погодився і апеляційний господарський суд, позовної вимоги про стягнення пені частково, у задоволенні якої відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в повному обсязі, свідчить про те, що суд в однаковій мірі врахував матеріальний стан та інтереси як позивача, так і відповідача. Наведеним спростовується посилання позивача в касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій при зменшенні пені не врахували інтереси позивача.

Верховний Суд зазначає про те, що висновки судів про наявність підстав для зменшення у спірних правовідносинах заявленого до стягнення розміру пені на 50 % узгоджується з усталеними підходами, які склалися в судовій практиці при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 Господарського кодексу України і частині третій статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеними у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22, висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Отже, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене, у свою чергу, вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування статей 549-552, 599 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, викладених у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/22964/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 924/414/19, від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20 та від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, з огляду на таке.

У справі № 910/22964/17 суд апеляційної інстанції, з яким погодився і Верховний Суд, дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. Натомість у цій справі № 902/875/23, що розглядається, суди попередніх інстанцій, врахувавши обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені.

У справі № 903/323/20 Верховний Суд зазначив про те, що для застосування судом права зменшення розміру неустойки, передбаченого частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, перш за все потрібно встановити дійсний (підтверджений, встановлений судом) розмір неустойки та визнав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі, що більше ніж у 45 разів перевищує суму простроченого зобов`язання. Отже, у справі № 903/323/20 питання щодо зменшення неустойки не вирішувалося, а суд касаційної інстанції погодився з визначеним місцевим господарським судом розміром пені, що підлягав стягненню. Натомість у цій справі № 902/875/23, що розглядається, суди встановили, що позивач правильно визначив заявлений до стягнення розмір пені, однак дійшли висновку про наявність підстав для його зменшення в порядку частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України.

У справі № 910/13071/19 предметом касаційного оскарження була постанова апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та в частині зменшення заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. В частині вимог, що стосувалися стягнення пені, постанова апеляційного господарського суду не оскаржувалася. Питання щодо зменшення пені у межах справи № 910/13071/19 було відсутнє.

Наведене свідчить про те, що у справах № 910/22964/17, № 903/323/20, № 910/13071/19 суди при вирішенні питання щодо стягнення пені виходили з інших, ніж у цій справі № 902/875/23, фактичних обставин, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах до правовідносин у цій справі, що переглядається.

Разом з цим Верховний Суд зазначає про те, що у справі № 924/414/19, на неврахування висновків Верховного Суду в якій послався позивач у касаційній скарзі, як і у цій справі № 902/875/23, суди попередніх інстанцій, з якими погодився і Верховний Суд, дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки на 50%. Однак, Верховний Суд зазначає про те, що висновки судів попередніх інстанцій, зроблені в оскаржуваних до суду касаційної інстанції рішенні та постанові у цій справі № 902/875/23, що розглядається, не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 924/414/19, а навпаки відповідають цим висновкам (узгоджуються з ними).

За таких обставин, а також враховуючи те, що зменшення пені є правом суду, яке він реалізує з урахуванням конкретних обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність зменшення розміру пені на 50%.

З огляду на викладене Верховний Суд, переглянувши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена позивачем у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.

Водночас Верховний Суд зазначає про те, що доводи скаржника фактично зводяться до незгоди його із наданою судами оцінкою обставин справи та зводяться до переоцінки доказів у справі, що суперечить положенням статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав правильну юридичну оцінку обставинам справи та з правильним застосуванням і дотриманням норм матеріального і процесуального права вирішив спір у справі. Переглядаючи справу в апеляційному провадженні, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції без змін, а касаційної скарги - без задоволення.

9. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 11 червня 2024 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2024 року у справі № 902/875/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй