Ухвала

від 25.09.2024 по справі 758/1887/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 758/1887/23

провадження № 61-6165ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Первинна профспілкова організація професійних працівників Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «Адміністрація морських портів України»), третя особа без самостійних вимог

щодо предмета спору - Первинна профспілкова організація професійних працівників ДП «Адміністрація морських портів України», у якому просила поновити її на посаді професіонала з розвитку персоналу 2 категорії департаменту кадрової політики апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України» з 10 січня 2023 року, тобто з дати звільнення, та стягнути

з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2023 року до 13 жовтня 2023 року в розмірі 725 670,00 грн.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді професіонала з розвитку персоналу 2 категорії департаменту кадрової політики апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України» з 10 січня 2023 року.

Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2023 року

до 13 жовтня 2023 року в розмірі 725 670,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь

ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року доповнено резолютивну частину рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року та допущено негайне виконання рішення

в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, повний текст якої складено 02 серпня 2024 року, рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року змінено в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2023 року до 13 жовтня 2023 року, який підлягає стягненню з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 , зменшивши розмір середнього заробітку суму

із 725 670,00 грн до 225 538,64 грн, без вирахування податків та обов`язкових платежів.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6 625,63 грн.

Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» судовий збір у розмірі 6 183,10 грн.

02 вересня 2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася

до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, в якій заявниця, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду

від 25 квітня 2024 року в частині зменшення стягнення з ДП «Адміністрація морських портів України» на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу із 725 670,00 грн до 225 538,64 грн, без вирахування податків

та обов`язкових платежів скасувати, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року залишити без змін. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року залишити без змін.

За частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження

(про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі

про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви

чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі заявниця посилається на:

- пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження

№ 14-47цс21),у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі

№ 488/2652/20 (провадження № 61-6738св22) та від 10 квітня 2024 року у справі

№ 212/2480/22 (провадження № 61-588св23);

- пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо законності звільнення працівників

за ініціативою роботодавця на підставі пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України, з якими призупинено дію трудового договору на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким встановлено державну гарантію, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин (частина третя статті 13 Закону України

«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») та державну гарантію на відновлення дії призупиненого трудового договору, який може бути призупинено на строк не більше ніж період дії воєнного стану (частина друга статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);

- пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України судове рішення оскаржується

з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу, зокрема зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи для відновлення порушених прав позивача

у зв`язку з незаконним звільненням, оскільки суд безпідставно долучив

та врахував нові докази та належним чином не дослідив зібрані у справі докази,

як і враховані судом першої інстанції під час ухвалення рішення.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402, ЦПК України, Верховний

Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська