Постанова

від 07.10.2024 по справі 204/10210/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5705/24 Справа № 204/10210/23 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2024 року в цивільній справі номер 204/10210/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12 травня 2022 року о 12 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді водія КП «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради, керував автомобілем марки «Peugeot Boxer», номерний знак НОМЕР_1 , що належить КП «Автопідприємство санітарного транспорту», виконуючи службові зобов`язання, рухаючись в м. Дніпро, по вул. Набережній Перемозі з боку вул. Овражної в напрямку вул. Космічної в м. Дніпрі. На шляху руху перед початком зміни напрямку свого руху водій ОСОБА_2 не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху вліво, внаслідок чого в районі е/о №194 допустив зіткнення з автомобілем «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась попутно в том же напрямку в суміжній лівій смузі. В результаті даної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Транспортний засіб «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 , а отже їй завдано матеріальний збиток. Працівниками УПП в Дніпропетровській області відносно водія ОСОБА_2 і ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. 03 листопада 2022 року за даною подією Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська водія ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення №201/6877/22 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної події. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Рішенням Дніпровського апеляційного суду від 05.12.2022 справу закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку розгляду справи. В частині адміністративного правопорушення в діях водія ОСОБА_2 рішення залишено без змін. Відповідно до рішення Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрито на підстав п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Так, внаслідок даної дорожньо-транспортної події діями водія ОСОБА_2 власнику автомобіля «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 спричинено матеріальний збиток.

Згідно з висновком експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №58/22А від 18.07.2022 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 200653,81 грн.

Станом на момент ДТП відповідальність водія автомобіля Peugeot Boxer, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування». Ліміт страхової виплати відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на момент ДТП становив 130000,00 грн, у зв`язку з чим ОСОБА_1 отримала від ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відшкодування завданого збитку, отриманого внаслідок даної події, у розмірі 130000,00 грн. Також, витрати позивача виразились в тому, що ОСОБА_1 вимушена була звернутися до судового експерта товарознавця для визначення вартості матеріального збитку, послуги якого склали 3500,00 грн.

Отже станом на 01 березня 2023 року ОСОБА_1 не отримала різницю внаслідок даної події у розмірі 74153,81 грн (200653,81 грн + 3500,00 грн - 130000,00 грн = 74153,81 грн). При цьому, виходячи із наведених норм права, шкода завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Враховуючи наведене, вважає, що саме КП «Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР повинно відшкодувати завданий ОСОБА_1 збиток внаслідок ДТП, яке мало місце 12 травня 2022 року на вул. Набережній Перемоги в м. Дніпро в розмірі 74153,81 грн.

Позивачка просила суд стягнути з Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради на її користь матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП, у розмірі 70653,81 грн, матеріальні збитки у розмірі 3500,00 грн у вигляді витрат на проведення товарознавчої експертизи, а також сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 70653,81 грн (сімдесят тисяч шістсот п`ятдесят три гривні, 81 копійка) та вартість послуг, пов`язаних з залученням експерта 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок).

Вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору.

Із вказаними рішенням не погодився відповідач КП «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради, подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2024 року в справі №205/6987/21 та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради судові витрати по справі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції єж незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норма процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року по справі №201/6877/22, яка набрала законної сили було, скасовано постанову Жовтневого районного суду від 03 листопада 2022 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, із закриттям провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України, тому посилання суду першої інстанції на висновки суду, викладені у судовому акті, який скасовано апеляційним судом, є безпідставними, оскільки постанова суду, яка скасована, відповідно до правових висновків Верховного Суду, не породжує жодних правових наслідків з моменту її ухвалення.

Відповідно до правового висновку, зазначеного у постанові Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №308/3162/15-ц, протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.

Саме по собі складання, відносно водія автомобіля «Peugeoт Boxer», д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №069275 від 03.09.2022 року не може бути підставою для стягнення з відповідача, як роботодавця вказаного водія, шкоди завданої іншому учаснику ДТП - водію ОСОБА_1 .

Ухвалюючи оскаржуване рішення суду, суд зазначив, що висновок про невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв`язку з технічним характером ДТП (третій абзац у висновку експерта на запитання №7), ґрунтується виключно на вихідних даних сторони відповідача. Так, суд не враховано відповіді на запитання №7, згідно з вихідними даними позивача та відповідача, з огляду на протилежність висновків, залежно від вихідних даних.

Відповідно до письмових пояснень водія ОСОБА_2 , наданих ним працівникам патрульної поліції, які містяться у матеріалах справи, він працює водієм швидкої медичної допомоги. 12.05.2022 року о 12.20 він виконував службове завдання, а саме виклик за адресою: вул. Набережна Перемоги, рухаючись по Набережній Перемоги з увімкненими проблисковими маячками синього кольору і з ближнім світлом фар, напроти будинку №58, він зупинився для пропуску авто, які рухались в зустрічному напрямку, відчув удар в задню частину авто. Коли вийшов з авто, побачив «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_4 . Він керував спеціалізованим автомобілем «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_5 .

Суд першої інстанції, після отримання висновку експерта №4119-23 за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи у цивільній справі №204/10210/23 від 13 лютого 2024 року, у якому викладені різні відповіді експерта, що стосуються дій ОСОБА_1 у ДТП, яка сталась 12 травня 2022 року, та пов`язаність цих дій з виникненням ДТП, не викликав позивача ОСОБА_1 та третю особу ОСОБА_2 у судове засідання для надання особистих пояснень щодо обставин ДТП. Вказані дії суду першої інстанції призвели до неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Неврахування судом першої інстанції відповіді експерта на питання №7, відповідно до якого експертом встановлена пов`язаність дій позивача ОСОБА_1 з виникненням ДТП, та покладення у основу рішення суду відповіді експерта на питання №1, №2 щодо дій водія ОСОБА_2 , свідчить про порушення судом принципу рівності учасників справи та про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Висновком експерта №4119-23 за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи у цивільній справі №204/10210/23 від 13 лютого 2024 року встановлено невідповідність дій водія «Peugeot Boxer» ОСОБА_2 та водія «Ford Fusion» ОСОБА_1 технічним вимогам Правил дорожнього руху та зроблено висновки, що у заданій дорожній обстановці дії кожного з водіїв, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з технічним характером ДТП, то на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, розмір відшкодування шкоди має бути визначено судом у відповідній частці, залежно від ступеня вини кожного.

Однак, суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, необґрунтовано не взявши до уваги, відповіді експерта на питання, які стосуються винних дій позивача ОСОБА_1 у виникненні ДТП, та дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для застосування п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, під час визначення розміру відшкодування шкоди.

Вважає, що розмір частки відшкодування шкоди внаслідок ДТП має бути розподілено між КП «Автопідприємство санітарного транспорту», як роботодавцем ОСОБА_2 - 60% матеріальних збитків та водієм автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_1 - 40% матеріальних збитків. Особою, яка має нести відповідальність за шкоду завдану автомобілю позивача, внаслідок ДТП, за участю автомобіля «Peugeot Boxer», у розмірі 120392,28 грн, є ПрАТ СК «Арсенал Страхування», оскільки частка розміру завданої ОСОБА_1 майнової шкоди, що підлягала відшкодуванню за рахунок відповідача, не перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 130000,00 грн.

Позивачка ОСОБА_1 отримала в повному обсязі компенсацію розміру матеріальних збитків, що мала бути відшкодована відповідачем КП «Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР у частці 60% шкоди, за рахунок страхової виплата від ПрАТ СК «Арсенал Страхування» у розмірі 130000,00 грн, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача різниці між повним розміром матеріальної шкоди та страховою виплатою у розмірі 74153,81 грн не підлягають задоволенню.

Від позивачки ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат АвраменкоО.Ю.,надійшов відзивна апеляційнускаргу,в якомупозивачка просилау задоволенніапеляційної скарги відмовити, рішення Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області по справі №204/10210/23, залишити без змін.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська згідно якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, тобто за фактом ДТП було скасовано в частині накладення адміністративного стягнення та провадження по справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На момент розгляду справи сплинули строки, визначенні ст. 38 КУпАП. Отже не має наявного рішення суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Посилання на рішення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року є необґрунтованим, оскільки Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська зробив свій висновок не лише на підставі рішення суду по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . Посилання скаржника на те, що жоден із учасників ДТП по справам про адміністративне правопорушення не був визнаний винним не відповідає наявним доказам, оскільки саме за рішенням Дніпровського апеляційного суду по справі відносно ОСОБА_1 було прийняте рішення про закриття провадження справи за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю в її дія складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 було визнано винним, однак в суді апеляційної інстанції справа була закрита не за відсутністю ознак адміністративного правопорушення а на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із спливом строків притягнення до відповідальності.

Скаржник посилається на обставини, які суперечать наявним рішенням по справам.

Посилання скаржника на постанову Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 року є не об`єктивним, оскільки в цій постанові ідеться річ про те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом по справі. Однак Красногвардійський суд м. Дніпропетровська у своєму рішення взагалі не брав за основу протокол про адміністративне правопорушення.

Суд врахував, що відповідь експерта на поставлене судом запитання №7, ґрунтується на фактичних обставинах справи, на встановлених та об`єктивно існуючих фактах які визнавалися обома учасниками ДТП, та на існуючих вихідних даних, наявність яких підтверджується матеріалами справи. В свою чергу,висновок про невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху,що знаходиться в причинному зв`язку з технічним характером ДТП (третій абзац у висновку експерта на запитання № 7), ґрунтується виключно на вихідних даних сторони відповідача. Отже таким чином суд належним обґрунтував часткове врахування висновку експерта.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19 червня 2024 року позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України (в редакції, що діяла на час відкриття апеляційних проваджень у цій справі) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 12 травня 2022 року, приблизно о 12годині 20 хвилин, по вул. Набережній Перемоги у м. Дніпрі, в районі будинку 58, поблизу електроопори №194 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot Boxer», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Протоколи про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП були складені відносно обох учасників ДТП - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн і стягнуто судовий збір в сумі 496,00 грн, скасовано. Закрито провадження стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 46-49, том 1).

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року по справі №201/6877/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 42-43, том 1).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасовано із закриттям провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 44-45, том 1).

Власником пошкодженого 12 травня 2022 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с. 22, том 1).

ОСОБА_2 на момент ДТП, тобто, станом на 12 травня 2022 року, перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради, працював на посаді водія автотранспортних засобів та виконував свої трудові обов`язки згідно з робочим графіком, що підтверджується наказом директора Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради №287-к-тр від 19 червня 2017 року (а.с. 92, том 1), відповіддю Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради №321 від 25 травня 2022 року (а.с. 58, том 1), дорожнім листом санітарного автомобіля №002037 від 12 травня 2022 року (а.с. 59, том 1) та табелем обліку використання робочого часу за травень 2022 року (а.с. 93, том 1).

Листом №060223-03/ від 06 лютого 2023 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» повідомило представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про прийняте рішення щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування за вищевказаним випадком в сумі 130000,00 грн (а.с. 53, том 1).

07 лютого 2023 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» здійснило на користь ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 130000,00 грн (а.с. 54, том 1; а.с. 37, том 2).

13 червня 2022 року судовим експертом Троценко К.О. складено висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-22/14007-ІТ, в якому зазначено: в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України; при заданому механізмові події дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, однак дані невідповідності не знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП; в даній дорожній обстановці водій автомобіля Peugeot Boxer Кутурга В.М. повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.4 та 10.1 Правил дорожнього руху України; при заданому механізмові події дії водія автомобіля Peugeot Boxer ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.4 та 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП (а.с. 50-52, том 1).

Згідно з висновком експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №58/22А від 18 липня 2022 року: матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Ford Fusion» 2.5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 200653,81 грн; матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Ford Fusion» 2.5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 175432,13 грн (без урахування складової ПДВ) (а.с. 23-29, том 1).

За складання висновку експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №58/22А від 18 липня 2022 року позивачем ОСОБА_1 сплачено на користь суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 3500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №58 (а.с. 41, том 1).

30.03.2023 року, тобто, після виплати ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування за шкоду, завдану майну, у максимальному розмірі 130000,00 грн, передбаченому полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 направив до Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради претензію, в якій просив відшкодувати ОСОБА_1 завданий їй внаслідок ДТП, що мала місце 12 травня 2022 року, збиток у розмірі 74153,81 грн (а.с. 62-64, том 1).

Листом за вих. №243 від 19 квітня 2023 року Комунальне підприємство «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради надало відповідь на претензію представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , в якій зазначено, що вина водія КП «Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР Кутурги В.М. у вчиненні ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Ford Fusion, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , не підтверджена відповідним рішенням суду, належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 не надано, а тому вимоги претензії є непідтвердженими та передчасними, у зв`язку з чим вважає, що у ОСОБА_1 відсутні підстави вимагати від Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради відшкодування шкоди внаслідок ДТП у розмірі 74153,81 грн (а.с. 65-66, том 1).

За клопотанням представника відповідача Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради Бевзи М.О. ухвалою суду від 26 жовтня 2023 року по справі було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 222-224, том 1).

28 лютого 2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта №4119-23 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у цивільній справі №204/10210/23, складений 13 лютого 2024 року судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових

експертиз Дем`яненко В.В. з певними висновками (а.с. 2-15, том 2).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 ЦК України передбачено умови та порядок здійснення страхової виплати.

Так, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 29 та пунктом 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Майнова шкода - зменшення майнової сфери особи (учасника правовідносин, потерпілого) внаслідок пошкодження чи знищення її майна або внаслідок порушень її особистих немайнових прав.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

При цьому з винної у ДТП особи стягується різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими за страхове відшкодування (страхової виплати) (постанова Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У пункті 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Наведене відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду у справі №522/15636/16-ц від 11.11.2019 року.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 12 травня 2022 року, приблизно о 12годині 20 хвилин, по вул. Набережній Перемоги у м. Дніпрі, в районі будинку 58, поблизу електроопори №194 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot Boxer», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Протоколи про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП були складені відносно обох учасників ДТП - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. і стягнуто судовий збір в сумі 496,00 грн. скасовано. Закрито провадження стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року по справі №201/6877/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасовано із закриттям провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Власником пошкодженого 12 травня 2022 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .

ОСОБА_2 на момент ДТП, тобто, станом на 12 травня 2022 року, перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради, працював на посаді водія автотранспортних засобів та виконував свої трудові обов`язки згідно з робочим графіком, що підтверджується наказом директора Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради №287-к-тр від 19 червня 2017 року, відповіддю Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради №321 від 25 травня 2022 року, дорожнім листом санітарного автомобіля №002037 від 12 травня 2022 року та табелем обліку використання робочого часу за травень 2022 року.

07 лютого 2023 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» здійснило на користь ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 130000,00 грн.

13 червня 2022 року судовим експертом ОСОБА_6 складено висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-22/14007-ІТ, в якому зазначено: в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України; при заданому механізмові події дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, однак дані невідповідності не знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП; в даній дорожній обстановці водій автомобіля Peugeot Boxer Кутурга В.М. повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.4 та 10.1 Правил дорожнього руху України; при заданому механізмові події дії водія автомобіля Peugeot Boxer ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.4 та 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Згідно з висновком експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №58/22А від 18 липня 2022 року: матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Ford Fusion» 2.5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 200653,81 грн; матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Ford Fusion» 2.5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 175432,13 грн (без урахування складової ПДВ).

За складання висновку експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №58/22А від 18 липня 2022 року позивачем ОСОБА_1 сплачено на користь суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 3500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №58.

30.03.2023 року, тобто, після виплати ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування за шкоду, завдану майну, у максимальному розмірі 130000,00 грн, передбаченому полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 направив до Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради претензію, в якій просив відшкодувати ОСОБА_1 завданий їй внаслідок ДТП, що мала місце 12 травня 2022 року, збиток у розмірі 74153,81 грн.

Листом за вих. №243 від 19 квітня 2023 року Комунальне підприємство «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради надало відповідь на претензію представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , в якій зазначено, що вина водія КП «Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР Кутурги В.М. у вчиненні ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Ford Fusion, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , не підтверджена відповідним рішенням суду, належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 не надано, а тому вимоги претензії є непідтвердженими та передчасними, у зв`язку з чим вважає, що у ОСОБА_1 відсутні підстави вимагати від Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради відшкодування шкоди внаслідок ДТП у розмірі 74153,81 грн.

За клопотанням представника відповідача Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради Бевзи М.О. ухвалою суду від 26 жовтня 2023 року по справі було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

28 лютого 2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта №4119-23 за результатами

проведення судової автотехнічної експертизи у цивільній справі №204/10210/23, складений 13 лютого 2024 року судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових

експертиз Дем`яненко В.В. з певними висновками

Відтак, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 70653,81 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами та спрямовані на переоцінку доказів у справі, не впливають на правильність ухваленого судового рішення, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Нових будь-яких доказів суду апеляційної інстанції не надано.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпровської міської ради залишити без задоволення, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: