Ухвала

від 01.10.2024 по справі 335/5177/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 01.10.2024 Справа № 335/5177/24

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/441/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №335/5177/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7 ,

представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2024 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2024 року за клопотанням старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку, що стався внаслідок вчинення передбаченого ч.4 ст.191 КК злочину.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку майно дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК. Також не зазначено відносно кого порушено дане кримінальне провадження, збитки які заподіяні цим кримінальним провадженням, жодної належної експертизи в підтвердження розрахунку збитків, а також осіб причетних до даного кримінального провадження.

Від прокурора надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , в яких він просить апеляційну скаргу останньої залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 06.06.2024 року про арешт майна залишити без змін.

Заслухавши ОСОБА_7 , його представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтримали частково вимоги апеляційної скарги та просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на грошові кошти, в решті ухвалу слідчого судді залишити без змін; думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вказана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із наданих матеріалів, до слідчого судді надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy 21, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , з чохлом чорного кольору; копія наказу №07-04-17 від 07.04.2016 на 1 аркуші; лист формату А4 з чорновими записами копія з цифровими позначками Люцерна, Вільнянськ; аркуш паперу в клітинку з позначенням цифр, відсотки та рахувальних сум; флеш-носій (терабайтник) чорно-зеленого кольору Transcend на 500 ГБ 9№А17012 0400) та флеш-носій чорного кольору Арасек з позначкою білого кольору «П»; 1000 грн. 20 купюр усього 20 000 грн., з чеком, 500 грн. 178 купюр усього 89 000 грн. з чеком, 100 доларів США старого зразка 40 шт., 100 доларів США нового зразка - 750 шт., на загальну суму коштів у гривні складає 109000 грн., з двома чеками «ОТП Банк» та доларів загальна сума складає 790 купюр.

Клопотання обґрунтовано тим, що між Департаментом житлово-комунального господарства Запорізької ОДА та ТОВ «ПМК-21» ЄДРПОУ 35980070 укладено договір підряду в капітальному будівництві від 11.08.2023 №4-23 щодо будівництва питного водопроводу від с.Люцерна Вільнянського району до с.Георгіївське Вільнянського району на території Михайлівської сільської ради та від с.Георгіївське до с.Гнаровське на території Михайлівської та Гнаровської сільських рад Вільнянського району Запорізької області та договір підряду в капітальному будівництві від 17.08.2023 №7-23 щодо реконструкції водоводу питної води АДРЕСА_2 .

Так, в ході досудового розслідування з вересня до грудня 2023 року було проведено візуально-інструментальний огляд об`єктів будівництва (яке наразі закінчено на 50%) за місцем їх фактичного розташування щодо будівництва питного водопроводу від с.Люцерна Вільнянського району до с.Георгіївське Вільнянського району на території Михайлівської сільської ради та від с.Георгіївське до с.Гнаровське на території Михайлівської та Гнаровської сільських рад Вільнянського району Запорізької області та щодо реконструкції водоводу питної води м.Вільнянськ смт.Новомиколаївка на ділянці НС-ІІІ підйому Вільнянськ - с.Задоріжне, з метою всебічного дослідження та збору остаточних, максимально достовірних відомостей про об`єкти, за участю спеціалістів будівельника та геодезиста.

При проведені оглядів встановлено, що підсипка піском не відповідає проектним рішенням, днища колодязів змонтовано на щебінь, деякі днища колодязів знаходиться просто на землі, без улаштування знизу цементно-піщаної суміші. Крім того, футляри під дорогою повинні встановлюватися горизонтальним бурінням, натомість деякі з них розривалися механічним способом, у деяких місцях глибина траншеї не відповідає проектним рішенням та інші порушення в їх сукупності.

Встановлені факти порушення будівельних норм, які допущені під час будівництва водопроводу, дають підстави вважати, що службові особи замовника та підрядника користуючись своїм службовим становищем, здійснюють розтрату грошових коштів, які виділені на будівництво водопроводів, інженер з технічного нагляду, який здійснює контроль за будівництвом своїми діями сприяє вказаним особам у привласненні грошових коштів, які виділені на будівництво. Вказані особи, за попередньою змовою між собою, шляхом підроблення офіційних документів у вигляді актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, привласнюють державні грошові кошти, шляхом виконання менших об`ємів будівельних робіт та порушення норм ДБН при будівництві.

З метою виявлення та вилучення речей і документів, для підтвердження протиправних дій вищевказаних осіб, 30.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08.05.2024 було проведено обшук за місцем проживання директора ТОВ «ПМК-21» ЄДРПОУ 35980070 громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено вищезазначене майно.

30.05.2024 року постановою слідчого всі вилучені речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Посилаючись на те, що вилучені під час обушку речі та документи мають значення речових доказів у кримінальному проваджені, оскільки містять у собі інформацію про обставини вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину, слідчий просила накласти на них арешт.

Слідчий суддя, посилаючись на ч.1 ст.170 КПК задовольнив зазначене клопотання, з огляду на те, що у судовому засіданні доведено його обґрунтованість.

Колегія суддів в повній мірі не може погодитись з таким висновком слідчого судді з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.171 КПК, зазначив мету відповідно до положень ст.170 КПК, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту - збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні слідчим доводи про накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку грошові кошти, недостатні для підтвердження наявності підстав, передбачених ст.167 КПК для накладення арешту на майно.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 є речовим доказом та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст.170 КПК, слідчий повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В той же час, слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, передбачених ч.2 ст.170 КПК, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що грошові кошти, на яке просив накласти арешт, є предметом кримінально протиправних дій, стосовно яких внесені відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК у вказаному кримінальному провадженні, а саме, що зазначене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.4 ст.191 КК, або, що вказане майно було об`єктом кримінально-протиправних дій чи набуте кримінально протиправним шляхом.

Постанова слідчого у справі про визнання вилучених під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 грошових коштів 1000 грн. 20 купюр усього 20 000 грн., з чеком, 500 грн. 178 купюр усього 89 000 грн. з чеком, 100 доларів США старого зразка 40 шт., 100 доларів США нового зразка - 750 шт., на загальну суму коштів у гривні складає 109000 грн., з двома чеками «ОТП Банк» та доларів загальна сума складає 790 купюр, речовими доказами процесуальним законом не передбачена і на вирішення питання про арешт майна не впливає.

Сам по собі факт наявності в матеріалах кримінального провадження постанови слідчого від 30.05.2024 року про визнання вилученого майна речовими доказами не може автоматично свідчити про відповідність таких речей критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст.98 КПК. Ухвалення на досудовому розслідуванні такої постанови кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Під час апеляційного розгляду апеляційним судом прокурору надавався додатковий час для надання доказів відповідності вилучених у ОСОБА_7 грошових коштів критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст.98 КПК. Проте додаткових матеріалів і даних в цій частині прокурором суду не надано. Відтак колегія суддів звертає увагу, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 грошові кошти мають до розслідуваного кримінального правопорушення і колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні орган досудового розслідування не довів необхідності у накладенні арешту на майно.

Посилання прокурора на необхідність накладення арешту на вилучене під час обшуку майно для проведення призначених експертиз в рамках кримінального провадження не може бути єдиною підставою для накладення арешту на майно, натомість, досудове розслідування кримінального провадження триває більше року, з моменту проведення обшуку пройшло більше 5 місяців, проте на теперішній час навіть не встановлено розміру збитків в частині завищення вартості будівництва водопроводів.

Прокурор не навів у своєму клопотанні обґрунтувань чи були арештовані грошові кошти об`єктом кримінально-протиправних дій, чи були вони набуті протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 та ОСОБА_10 не є підозрюваними в рамках вищезазначеного кримінального провадження.

Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Обвинувачення не заперечує факту приналежності вилученого і арештованого майна ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Проте оскільки ті мають статус свідка, накладати арешт на належне їм майно, яке не відповідає критеріям речового доказу, не можна.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає апеляційну скаргу представника власника майна обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню.

Оскільки в іншій частині рішення слідчого судді не оскаржувалось, апеляційний суд з огляду на зміст ч.1 ст. 404 КПК в його іншій частині не переглядав.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2024 року про арешт майна змінити.

Виключити з переліку майна, яке підлягає арешту грошові кошти, а саме: 1000 грн. 20 купюр усього 20 000 грн., з чеком, 500 грн. 178 купюр усього 89 000 грн. з чеком, 100 доларів США старого зразка 40 шт., 100 доларів США нового зразка - 750 шт., на загальну суму коштів у гривні складає 109000 грн., з двома чеками «ОТП Банк» та доларів загальна сума складає 790 купюр, які належать ОСОБА_10 .

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4