Ухвала

від 17.12.2024 по справі 335/5177/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5177/24 1-кс/335/5116/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023080000000463 від 30.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту з майна, у якому просила скасувати арешт з мобільного телефону «Самсунг А24», ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який накладено ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2024.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 06.06.2024 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя накладено арешт мобільний телефон «Самсунг А24 ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 », який вилучено 30.05.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання бухгалтера ТОВ «ПМК-21», ЄДРПОУ 35980070, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У вказаній ухвалі зазначено, що арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заявник зазначає, що вилучений мобільний телефон ОСОБА_4 використовує лише для особистого спілкування, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні докази, які б підтверджували, що мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, чи набутий протиправним шляхом, а відтак, що він підлягає арешту. У клопотанні про арешт майна також не зазначено, відносно кого порушене вказане кримінальне провадження, жодній службовій особі ТОВ «ПМК-21» про підозру не повідомлено та не надано доказів причетності останньої до подій по яким здійснюється досудове розслідування. Крім того, у протоколі обшуку мобільний телефон не ідентифікований. Також, на вказаний мобільний телефон не може бути накладено арешт з метою консфіскації, як виду покарання, оскільки конфіскація не передбачена ч. 4 ст. 191 КК України. Вказані обставини свідчать про те, що на даному етапі потреби досудового розслідування кримінального провадження не виправдовують таке втручання у право власності ОСОБА_4 .

Адвокат ОСОБА_3 , власник арештованого майна ОСОБА_4 та слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12023080000000463 від 30.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, у судове засідання з розгляду вказаного клопотання не з`явились.

17.12.2024 на адресу суду від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту за її відсутності, та відсутності ОСОБА_4 , у якій вона наполягала на його задоволенні.

17.12.2024 на адресу суду від слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 надійшли заперечення щодо клопотання про скасування арешту з мобільного телефону «Самсунг А24», ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з доданими документами, у яких вона просила відмовити у задоволенні клопотання та провести розгляд клопотання за її відсутності.

У своїх запереченнях слідчий зазначила, що вилучений мобільний телефон є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, оскільки під час проведення слідчих (розшукових) дій та експертиз у ньому виявлено інформацію, яка має значення для досудового розслідування, а саме фото первинних бухгалтерських документів,

Дослідивши клопотання про скасування арешту з майна, заперечення слідчого та матеріали кримінального провадження, долучені до них, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023080000000463 від 30.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження здійснюється за фактом привласнення посадовими особами Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької ОДА та ТОВ «ПМК-21», в ході виконання договорів, укладених у серпні 2023 року щодо реконструкції водоводів на території Запорізької області, грошових коштів шляхом завищення вартості матеріалів, а також виконаних робіт в актах будівельних робіт у великих розмірах в умовах воєнного стану.

У ході досудового розслідування, 30.05.2024, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2024 було проведено обшук за місцем проживання бухгалтера ТОВ «ПМК-21» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Самсунг А24 ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ».

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, справа №335/5177/24, 1-кс/335/2376/2024 від 06.06.2024 клопотання слідчого про арешт майна задоволено, накладено арешт на мобільний телефон «Самсунг А24 ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 », який вилучено 30.05.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання бухгалтера ТОВ «ПМК-21», ЄДРПОУ 35980070, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для накладення арешту на мобільний телефон стало те, що вказаний мобільний телефон відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто відноситься до матеріальних об`єктів, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 131КПК Українивизначено,що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При вирішенні клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує підстави для арешту майна, зокрема, що арешт майна застосовувався слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У клопотанні про скасування арешту з майна заявник посилається на те, що мобільний телефон «Самсунг А24 ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 », який вилучено 30.05.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , не є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 використосувала його в особистих цілях, а відтак він взагалі не підлягав арешту.

Разом з тим, слідчий суддя не може погодитись із такими доводами заявника, оскільки до заяви слідчого ОСОБА_5 долучено протокол огляду мобільного телефону «Самсунг А24 ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 », з якого убачається, що в ході огляду мобільного телефонув ньому виявлена інформація, яка має значення для досудового розслідування кримінального провадження №12023080000000463 від 30.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у мобільному телефоні наявні фото первинних бухгалтерських документів ТОВ «ПМК-21».

Вказані обставини свідчать про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, визначеному ст. 98 КПК України, та наразі мета накладення арешту не відпала, оскільки необхідно забезпечити зберігання речових доказів, запобігти можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, а також можливість використання їх при призначенні, у разі необхідності експертиз.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що на момент обшуку ОСОБА_4 , яка є власником мобільного телефону була бухгалтером ТОВ «ПМК-21».

При цьому, слідчий суддя враховує, що у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження службові особи ТОВ «ПМК-21», перевіряються на причетність до подій по яким здійснюється досудове розслідування.

Слідчий суддя вважає доводи заявника про те, що ОСОБА_4 використовувала мобільний телефон лише в особистих цілях неспроможними, оскільки у ході огляду мобільного телефону було встановлено наявність документів ТОВ «ПМК-21», на якому вона працює бухгалтером.

Доводи заявника про те, що у протоколі обшуку не ідентифікований мобільний телефон, також слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки в ухвалі слідчого судді про накладення арешту зазначено марку мобільного телефону та його ІМЕІ, а протокол обшуку, долучений адвокатом до клопотання є неналежної якості, та позбавляє слідчого суддю можливості перевірити яким чином було вказано у ньому мобільний телефон.

Крім того, сама по собі неналежна ідентифікація мобільного телефону у протоколі обшуку не є підставою для скасування арешту з майна.

Посилання адвоката на те, що арешт на мобільний телефон не може бути накладено з метою конфіскації майна, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки арешт на мобільний телефон накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, а не з метою забезпечення конфіскації, як можливого покарання.

З огляду на вищезазначені обставини, слідчий суддя доходить висновку, що заявником не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження тих обставин, що арешт слідчим суддею було накладено необґрунтовано, або у його збереженні відпала потреба, а тому у задоволенні клопотання про скасування арешту з майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023080000000463 від 30.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1