Ухвала

від 28.11.2024 по справі 335/5177/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5177/24 1-кс/335/4865/2024

28 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , слідчої ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання вказує, що 30.05.2024 року за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження №12023080000000463 від 30.08.2023 р., виявлено та вилучено наступне майно, а саме:мобільний телефон „iPhone 15 Pro чорного кольору ІМІЕ НОМЕР_1 ». В подальшому, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2024 р. у справі №335/5177/24 (провадження 1-кс/335/2375/2024) накладено арешт на вказаний мобільний телефон.

Адвокат вважає, що підстави для подальшого арешту мобільного телефону відсутні.

Відповідно до ухвали від 06.06.2024 р. підставою для накладення арешту був висновок про те, що зазначений мобільний телефон відповідає визначенню речових доказів, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження. Водночас, ані ухвала слідчого судді, ані відповідь слідчого на його клопотання не містить жодної конкретної інформації про те, що які саме відомості містяться на даному телефону і для доказування яких саме фактів чи обставин такі відомості можна використати. Крім того, саме по собі винесення слідчим постанови про визнання вилученого майна речовими доказами, не надає такому майну ознак притаманних речовим доказам. Більш того, така постанова має містити конкретне обґрунтування, які саме обставини можуть доводитися таким доказом. Відсутність зазначеної інформації не дозволяє в жодному разі оцінити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Адвокат також звертає увагу на той факт, що телефон вилучено 6 місяців тому, тобто у сторони обвинувачення був достатній час для визначення, які саме обставини необхідно доказувати, використовуючи відомості, які наявні на вказаному телефону.

Враховуючи вищевикладене, представник власника майна вказує, що зазначений телефон не містить жодних відомостей, які б мали значення для кримінального провадження, тобто необхідність у подальшому арешту зазначеного мобільного телефону відсутня.

На підставі викладеного адвокат просить скасувати арешт майна ОСОБА_3 , а саме мобільного телефону «iPhone 15 Pro чорного кольору ІМІЕ НОМЕР_1 », та зобов`язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 повернути зазначений телефон власнику ОСОБА_3 ..

В судовому засідання представник власника майна та власник, клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.

Слідча проти задоволення клопотання заперечувала з підстав необґрунтованості та недоведеності клопотання.

Слідчий судді дослідивши подане клопотання, вислухавши доводи учасників, приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023080000000463 від 30.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що між Департаментом житлово-комунального господарства Запорізької ОДА та ТОВ «ПМК-21» ЄДРПОУ 35980070 укладено договір підряду в капітальному будівництві від 11.08.2023 №4-23 щодо будівництва питного водопроводу від с. Люцерна Вільнянського району до с. Георгіївське Вільнянського району на території Михайлівської сільської ради та від с. Георгіївське до с. Гнаровське на території Михайлівської та Гнаровської сільських рад Вільнянського району Запорізької області та договір підряду в капітальному будівництві від 17.08.2023 №7-23 щодо реконструкції водоводу питної води м. Вільнянськ смт. Новомиколаївка на ділянці НС-ІІІ підйому Вільнянськ - с. Задоріжне.

Так, в ході досудового розслідування з вересня до грудня 2023 року було проведено візуально-інструментальний огляд об`єктів будівництва (яке наразі закінчено на 50%) за місцем їх фактичного розташування щодо будівництва питного водопроводу від с. Люцерна Вільнянського району до с. Георгіївське Вільнянського району на території Михайлівської сільської ради та від с. Георгіївське до с. Гнаровське на території Михайлівської та Гнаровської сільських рад Вільнянського району Запорізької області та щодо реконструкції водоводу питної води м. Вільнянськ смт. Новомиколаївка на ділянці НС-ІІІ підйому Вільнянськ- с. Задоріжне, з метою всебічного дослідження та збору остаточних, максимально достовірних відомостей про об`єкти, за участю спеціалістів будівельника та геодезиста.

При проведенні оглядів встановлено, що підсипка піском не відповідає проектним рішенням, днища колодязів змонтовано на щебінь, деякі днища колодязів знаходиться просто на землі, без улаштування знизу цементно-піщаної суміші. Крім того, футляри під дорогою повинні встановлюватися горизонтальним бурінням, натомість деякі з них розривалися механічним способом, у деяких місцях глибина траншеї не відповідає проектним рішенням та інші порушення в їх сукупності.

Встановлені факти порушення будівельних норм, які допущені під час будівництва водопроводу, дають підстави вважати, що службові особи замовника та підрядника користуючись своїм службовим становищем, здійснюють розтрату грошових коштів, які виділені на будівництво водопроводів, інженер з технічного нагляду, який здійснює контроль за будівництвом своїми діями сприяє вказаним особам у привласненні грошових коштів, які виділені на будівництво. Вказані особи, за попередньою змовою між собою, шляхом підроблення офіційних документів у вигляді актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, привласнюють державні грошові кошти, шляхом виконання менших об`ємів будівельних робіт та порушення норм ДБН при будівництві.

З метою виявлення та вилучення речей і документів, для підтвердження протиправних дій вищевказаних осіб, 30.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2024 було проведено обшук за місцем проживання громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилученомобільний телефон «iPhone 15 Pro чорного кольору ІМІЕ НОМЕР_1 ».

30.05.2024 слідчим винесено постанову про визначення вилученого під час обшуку речового доказу, так яквін є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами та необхідний для проведення судової експертизи.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2024 р. року у справі №335/5177/2, провадження 1-кс/335/2375/2024, на вищевказаний мобільний телефон накладено арешт.

Частиною 1 ст.174КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як визначено ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту слідчим суддею враховано, що метою накладання арешту є забезпечення збереження речових доказів.

Стороною обвинувачення мотивовано, що вказане майно відповідає положеннямст. 98 КПК України, згідно з якою речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на доводи клопотання, слідчий суддя звертає увагу, що згідно ч. 3ст.170 КПК Українизадля збереження речового доказу арешт накладається на таке майно, що належить будь-якій фізичній чи юридичній особі, тобто не залежно від набуття власником майна статусу підозрюваної особи.

Отже, у відповідності з нормами кримінального процесуального закону у якості заходу забезпечення кримінального провадження накладено арешт на вказане вище майно.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Українимає тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є об`єктом, доказом злочину.

Як встановлено п. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, арештоване майно має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, скасування арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення та інше, слідчий суддя, приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту не містить належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно, на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано, арешт накладено з метою збереження речових доказів, а тому відмовляє в задоволенні поданого клопотання.

Керуючись ст. ст. 100, 170, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28.11.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1