Рішення

від 04.10.2024 по справі 710/625/23

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/625/23

Провадження № 2/710/4/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2024 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Щербак О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрене» про визнання відсутнім іншого речового права ( права оренди),

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Шполянського районного суду Черкаської області з позовом до СТОВ «Іскрене», в якому із урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить визнати відсутнім інше речове право ( право оренди) земельної ділянки з кадастровим номером: 7125782600:03:001:0219, зареєстроване за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Іскрене», ідентифікаційний номер 03567925, 14 березня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 13716842.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125782600:03:001:0219, площею 1,4241 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка належить їй на підставі Державного акту серії ЧР №063820, виданого 26.01.2004. Починаючи з 14.03.2016 відповідач використовував належну їй земельну ділянку, на підставі укладеного між ними договору оренди землі №555 від 11.03.2016 зі строком дії 7 років. Отже, 14.03.2023 строк дії Договору оренди закінчився. Оскільки вона не бажає продовжувати дію Договору, то у відповідності до умов вказаного договору ( п. 8 Договору) 04.01.2023 надіслала на офіційну адресу місця знаходження відповідача поштовим відправленням № 2060303252568 лист-повідомлення, датований 03.01.2023, про повернення у володіння власнику земельної ділянки після закінчення дії Договору, а саме до 16.03.2023. Проте, 03.02.2023 представник відповідача запросив її прибути до офісу, де вручили наступні документи: письмову відповідь на лист-повідомлення, в якій зазначено про те, що оскільки 15.12.2018 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду про внесення змін до п.8 Договору в частині збільшення строку дії договору до 20 років, тому датою закінчення договору є 11.03.2036; копію Витягу з Державного реєстру речових прав № 321668582 від 01.02.2023 змістом якого підтверджено проведення державної реєстрації права оренди за відповідачем на підставі Договору та Додаткової угоди до Договору від 15.12.2018 зі строком дії 20 років; копію Додаткової угоди, за змістом якої сторони Договору дійшли згоди внести зміни у п.8 Договору та викласти його у новій редакції «Договір укладено на 20 років». Додаткова угода скріплена підписами сторін Договору, у тому числі і підписом орендодавця, який достатньо схожий на її підпис, однак вона стверджує, що не підписувала жодних додаткових угод. Вважає, що відповідач, отримавши її лист-вимогу, сфальсифікував додаткову угоду від 15 грудня 2018 року, на підставі якої державний реєстратор 01.02.2023 вніс відповідні відомості до Державного реєстру речових прав. Звертала увагу, що у змісті Інформаційної довідки , отриманої 02.07.2020 відсутня інформація щодо додаткової угоди від 15 грудня 2018 року.

Отже вказаними діями відповідача створені перешкоди їй у користуванні її майном, земельною ділянкою. Вважає, що оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 14 березня 2023 року та нею не підписувалась додаткова угода від 15 грудня 2018 року до договору оренди, у відповідача відсутнє право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125782600:03:001:0219.

Відповідно до ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 19.05.2023 відкрито провадження у справі.

Відповідач подав відзив, у якому зазначає, що позивач підписала додаткову угоду від 15.12.2018 до договору оренди землі № 555 від 11.03.2016, що підтверджується листом від 13 червня 2023 та буде підтверджене показами свідка. Просив застосувати позовну давність.

ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якій заперечувала, що свідок зможе гарантувати те, що документ, який підписувала ОСОБА_1 скріплений саме її підписом. Вважає, що ідентифікація підпису «орендодавця» на додатковій угоді може бути підтверджена лише експертом у галузі почеркознавчих досліджень.

Відповідно до ухвали суду від 17.07.2023 задоволено клопотання позивача щодо витребування доказів та витребувано у СТОВ «Іскрене» оригінал Додаткової угоди від 15.12.2018 до договору оренди землі №555 від 11.03.2016, укладеної між СТОВ «Іскрене» та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125782600:03:001:0219.

Відповідно до ухвали суду від 24.08.2023, задоволено клопотання позивача та витребувано із Звенигородської районної адміністрації Черкаської області додаткову угоду б/н від 15.12.2018 до договору оренди землі №555 від 11.03.2016 укладену між СТОВ «Іскрене» та ОСОБА_1 , а також відмовлено у клопотання відповідача щодо витребування доказів.

Відповідно до ухвали суду від 04.10.2023 визнано заяву представника відповідача, ОСОБА_2 , про відвід головуючого судді Щербак О.В. від участі в розгляді справи необгрунтованою та відмовлено в її задоволені.

Відповідно до ухвали суду від 04.10.2023 клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково і витребувано із Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області належним чином засвідчену копію заяви №53893092 від 27.01.2023 з електронної реєстраційної справи №876473971257, сформованої під час проведення державної реєстрації речового права на підставі додаткової угоди б/н від 15.12.2018 до договору оренди землі № 555 від 11.03.2016, укладеної між орендарем: ОСОБА_1 та орендарем: СТОВ «Іскрене» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125782600:03:001:0219.

Відповідно до ухвали суду від 11.10.2023 заяву представника відповідача про відвід судді визнано необґрунтованою.

Згідно ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 11.10.2023 у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Щербак О.В. відмовлено.

13.12.2023 у справі за клопотанням позивача судом призначена судова почеркознавча експертиза. Проведення експертизи доручено судовому експерту Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України. Провадження ц справі зупинене.

19.12.2023 заяву представника відповідача, адвоката Новікова М.В., про відвід головуючого судді Щербак О.В. від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою.

20.12.2023 суддею Шполянського районного суду Черкаської області Сивоконем С.С. відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Щербак О.В..

25.01.2024 до суду надійшло клопотання експерта № СЕ-19/104-24/1920-ПЧ від 16.01.2024 про надання оригіналу досліджуваного документу у цивільній справі, а саме додаткової угоди від 15.12.2018, між орендарем: Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Іскрене» та орендодавцем: ОСОБА_1 , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125782600:03:001:0219 .

31.01.2024 провадження у справі поновлено з метою вирішення клопотання експерта.

Відповідно до ухвали суду від 05.02.2024 задоволено клопотання експерта та зобов`язано СТОВ «Іскрене» надати експерту оригінал додаткової угоди від 15.12.2018 б/н до договору оренди землі № 555 від 11.03.2016, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Іскрене». Провадження зупинене.

21.03.2024 до суду надійшло повідомлення від Дніпропетровського НДЕКЦ МВС про неможливість проведення судової експертизи.

28.03.2024 провадження у справі поновлено.

Відповідно до ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 30.04.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову у справі.

Відповідно до ухвали суду від 29.05.2024 задоволено клопотання представника відповідача про виклик та допит свідка, також підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду.

Згідно із ухвалою суду від 22.07.2024 клопотання представника відповідача про призначення експертизи залишити без розгляду.

Відповідно до ухвали суду від 23.07.2024 визнано заяву представника відповідача, ОСОБА_2 , про відвід головуючого судді Щербак О.В. від участі в розгляді справи необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, про час та місце якого повідомлена. У заявах від 22.07.2024, 03.09.2024 просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Від представника відповідача, адвоката Салія С.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням його у відпустці.

Відповідно до ухвали суду від 04.10.2024 судом вирішено справу розглядати без участі сторін, атакож відмовлено у задоволенні заяви поданої представником відповідача, адвоката Новікова М.В., про повернення до підготовчого засідання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд установив наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 214684550 від 02.07.2020, за ОСОБА_1 14 березня 2016 року зареєстроване право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7125782600:03:001:0219 площею 1,4241 га, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЧР 063820, виданого 26.01.2004 (том 1, а.с. 13-15).

Відповідно до копії договору оренди землі №555 від 11.03.2016, ОСОБА_1 передала, а СТОВ « Іскрене» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 7125782600:03:001:0219, площею 1,4241 га, строком на 7 років ( том 1, а.с. 16-17).

Згідно інформації вказаної інформаційної довідки за № 214684550 від 02.07.2020, в розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права, наявний запис про реєстрацію 14.03.2016 іншого речового права: права оренди на підставі договору оренди №555 від 11 березня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Іскрене», строк дій оренди - 7 років ( том 1 , а.с. 14).

Відповідно до листа-повідомлення від 03.01.2023, ОСОБА_1 повідомила СТОВ «Іскрене» про те, що не має наміру після закінчення строку дії договору оренди передавати її в оренду СТОВ « Іскрене» на новий строк, відповідно поновлювати договір оренди, а також зазначила, що вона має намір самостійно використовувати земельну ділянку. Тому просила після закінчення строку договору оренди повернути їй у володіння земельну ділянку ( до 16 березня 2023 року). Направлення листа-повідомлення підтверджується описом вкладення до відправлення № 2060303252568, накладною № 2060303252568, фіскальним чеком від 04.01.2023. Відповідно до трекінгу поштового відправлення сайту АТ « Укрпошта» від 15.05.2023 відповідач отримав лист-вимогу 09.01.2023 ( том 1, а.с. 18-22).

Згідно з листом СТОВ «Іскрене» вих. №27 від 03.02.2023, адресованого ОСОБА_1 , останню було повідомлено, що 15.12.2018 сторонами договору оренди землі, за взаємною згодою було внесено зміни до п. 8 договору та визначено, що «Договір укладено на 20 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Договір вважається пролонгованим ще на попередній термін дії у випадку, коли жодна із сторін не подала заяву в письмовій формі про розірвання договору не пізніше трьох місяців, що залишилось до закінчення терміну дії Договору». Також указано, що строк дії договору оренди на підставі вказаної угоди продовжено до 11.03.2036. А також зазначений додаток: копія додаткової угоди від 15.12.2018 ( том 1, а.с. 23).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав № 321668582 від 01.02.2023 внесені відомості про додаткову угоду між ОСОБА_1 та СТОВ « Іскрене» від 15 грудня 2018 року до договору оренди землі №555 від 11 березня 2016 року ( том 1, а.с. 24).

Відповідно до копії додаткової угоди б/н від 15 грудня 2018 року до договору оренди землі №555 від 11.03.2016, внесені зміни до п. 8 Договору, яким визначений строк дії договору оренди земельної ділянки 20 років ( том 1, а.с. 25).

Із заяви про державну реєстрацію ( речове право, похідне від права власності) вбачається, що із заявою про реєстрацію речового права, права оренди за додатковою угодою від 15.12.2018 до договору оренди землі № 555 від 11.03.2016, звернувся представник СТОВ «Іскрене» Антонов Ю.М. ( том 1, а.с. 191,193).

За змістом статті11ЦКУкраїни цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті202ЦКУкраїни правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннімі спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Взаємовідносини щодо оренди землі врегульовані зокрема Законом України « Про оренду землі».

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України « Про оренду землі»).

Відповідно до положень частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі», у редакції від 04.06.2017) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Звертаючись до суду з вимогами про відсутність у відповідача права оренди, позивачка посилалась на те, що вона не підписувала додаткову угоду від 15 грудня 2018 року до договору оренди землі № 555 від 11 березня 2026 року, хоча підпис на ньому схожий на її.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах є висновок почеркознавчої експертизи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21, від 24 травня 2023 року у справі №567/792/22,від 19 червня 2023 року у справі № 601/1965/21, від 21 червня 2023 року у справі № 567/874/22, від 30 листопада 2023 у справі № 558/140/22.

Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлено, що, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Позивач у справі з метою розгляду питання про призначення судової почеркознавчої експертизи та її проведення заявляла клопотання про витребування у відповідача оригіналу додаткової угоди від 15 грудня 2018 року до договору оренди землі №555 від 11 березня 2016 року. Таке клопотання було задоволено судом, про що 17 липня 2023 року постановлена відповідна ухвала.

Відповідач на виконання вимог наведеної ухвали надав лист від 07.08.1023, у якому зазначив, що додаткову угоду від 15 грудня 2018 року до договору оренди землі №555 від 11 березня 2016 року СТОВ « Іскрене» віддало державному реєстратору для проведення державної реєстрації права оренди ( том 1 а.с. 93).

У зв`язку із наведеним, судом за клопотанням позивача витребувано додаткову угоду від 15 грудня 2018 року у Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області.

Звенигородська районна державна адміністрація Черкаської області надала на вимогу суду копію додаткової угоди від 15 грудня 2018 року до договору оренди землі від 11 березня 2016 року та повідомила, що реєстраційна справа № 876473971257 в архів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передавалась, оскільки в паперовому вигляді справи не формуються державними реєстраторами та/або нотаріусами з 2021 року. Копія угоди надана з електронної справ ( том 1 а.с.133,134).

Позивач, у свою чергу, звернулась до Вільшанської селищної ради Черкаської області із листом від 25.08.2023, з якою у трудових відносинах перебуває державний реєстратор Іллюк А.О., який вніс зміни до державної реєстрації речового права, оренди, на підставі додаткової угоди від 15 грудня 2018 року ( а.с.197).

У відповідь на вказаний лист Вільшанська селищна рада Черкаської області роз`яснила зокрема положення абзацу третього пункту 2 статті 17 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно якої документи подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявникові ( том 1а.с. 198).

У судовому засіданні 23.08.2023 представник відповідача, адвокат Новіков М.В., зазначив, що оригінал угоди переданий державному реєстратору, та останній його не повернув. Із вимогою про повернення оригіналу договору до державного реєстратора не звертались. У судовому засіданні 24.08.2023 та 04.10.2024 на запитання головуючого чи вживались заходи щодо отримання оригіналу угоди, як стороною такої, представник відповідача зазначив, що усно звертались до державного реєстратора щодо отримання оригіналу угоди, але відповіді не отримали, також зазначив, що реєстратор повідомив, щоб звертались в судовому порядку, документи з реєстраційної справи не видаються за зверненням громадян. У судовому засіданні 05.02.2024 представник відповідача пояснив, що на звернення їм надана відповідь, відповідно якої у сільської ради та реєстратора оригіналу угоди немає. Оскільки державний реєстратор не повертає їм оригінал угоди, то сільська рада її втратила.

При призначенні у справі за клопотанням позивача судової почеркознавчої експертизи, суд зобов`язав відповідача надати експерту оригінал додаткової угоди від 15 грудня 2018 року до договору від 11 березня 2016 року та роз`яснив положення ч.1 ст. 109 ЦПК України.

У судовому засіданні після поновлення провадження у справі, з метою розгляду клопотання експерта про надання оригіналу угоди, судом роз`яснені представнику відповідача також положення ч.10 ст. 84 ЦПК України.

Відповідача повторно зобов`язано надати оригінал угоди експерту.

Оскільки відповідачем не наданий оригінал угоди , експерт повернув ухвалу суду про призначення експертизи без виконання.

Ураховуючи те, що позивач стверджує про неукладення спірної додаткової угоди до договору оренди землі та на відсутність у неї примірника такої додаткової угоди, то суд вважає, що саме на відповідача покладається обов`язок надати оригінал додаткової угоди для проведення почеркознавчої експертизи.

Разом із тим, відповідач ухилився від надання оригіналу договору. Суд критично оцінює доводи відповідача та його представника про те, що оригінал спірної додаткової угоди переданий державному реєстратору та останній не повернув оригінал угоди і така втрачена селищною радою або держаним реєстратором, оскільки такі не підтверджені жодним доказом.

Крім того, такі доводи викликають обгрунтовані сумніви і через те, що відповідно до відповіді вих.№ 27 від 03.02.2023 СТОВ « Іскрене» на лист ОСОБА_1 щодо повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 11.03.2016, відповідач долучив копію додаткової угоди від 15.12.2018 із підписами сторін, що свідчить про наявність у останнього оригіналу договору на час надання відповіді.

Суд критично оцінює доповідну ОСОБА_3 від 15.02.2024 на адресу СТОВ «Іскрене» про неповернення йому угоди державним реєстратором Вільшанської сільської ради, як доказ втрати оригіналу спірної додаткової угоди. Оскільки будь-яких належних доказів звернення до Вільшанської сільської ради з вимогою повернути оригінал спірної угоди, перевірки такої заяви тощо, суду не надано.

Крім того, із заяви про державну реєстрацію прав представника СТОВ « Іскрене», ОСОБА_3 , від 27.01.2023 та Витягу з Державного реєстру речових прав № 321668582 від 01.02.2023 вбачається, що право оренди на підставі додаткової угоди від 15 грудня 2018 року до договору оренди №555 від 11 березня 2018 зареєстроване 01.02.2023, тобто після отримання заяви позивачки до відповідача із заявою про повернення земельної ділянки після закінчення строку договору оренди від 11.03.2016.

Відповідно положень статтей 16,17, 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній на час реєстрації спірної угоди, під час прийняття заяви в паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування оригіналів та копій документів, що пред`являються заявником для проведення державної реєстрації прав з подальшим розміщенням їх у Державному реєстрі прав. Заява про державну .реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.З оригіналів документів, поданих для державної реєстрації прав, виготовляються електронні копії шляхом сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв. Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.

Вказані норми виключають зберігання реєстратором оригіналу угоди в матеріалах реєстраційної справи.

Отже, не надання відповідачем оригіналу додаткової угоди, ураховуючи наведені обставини, суд розцінює дії відповідача, як недобросовісне виконання процесуальних обов`язків.

Перекладення відповідачем обов`язку надати оригінал договору на позивачку, про що зокрема зазначав представник відповідача у клопотанні від 24.08.2023 про витребування оригіналу угоди у позивача, суперечить принципу змагальності сторін, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( ч.3ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 478/1039/20 , у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно із положеннями статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до судової практики Верховного Суду пов`язаної із застосуванням положень частини десятої статті 84 ЦПК України (постанови Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 581/39/20) ненадання оригіналу оспорюваного правочину унеможливлює проведення ініційованої позивачем судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин підписання орендодавцем додаткової угоди до договору оренди про визначення іншого строку його дії щодо спірної земельної ділянки.

Положеннями частини четвертої статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ст. 79 ЦПК України).

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_4 , який зазначив, що товаришує із директором СТОВ « Іскрене» та на його прохання шість років тому возив представника товариства по людях підписувати угоди про продовження строку, у тому числі і до Письменної, яка угоду підписала. Свідок на питання чи ознайомлювався він із змістом угоди, ухильно відповів « бачив, що підписувала на продовження угоди».

Такої ж оцінки піддається і лист від 13 червня 2023 року за підписом ОСОБА_4 на адресу СТОВ « Іскрене», відповідно якого останній зазначає, що брав участь у організації підписання договорів оренди землі СТОВ « Іскрене» та ОСОБА_1 при ньому підписала додаткову угоду від 15.12.2018 до договору оренди №555 від 11.03.2016.

Як суд уже зазначав, належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах є висновок почеркознавчої експертизи, тому свідчення особи, яка зокрема не була обізнана із змістом документів, які підписувала Письменна шість років тому, не є підтвердженням підписання додаткової угоди від 15.12.2018.

Ураховуючи встановлені обставини у справі та наведені норми права, висновки Верховного Суду, суд визнає, що додаткова угода від 15 грудня 2018 року до договору оренди землі №555 від 11жовтня 2016 року не підписувалась позивачкою, відповідно сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а отже така додаткова угода є неукладеною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) вказала, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.02.2024 у справі № 567/3/22 за вимогою орендодавця до орендаря, зокрема, про повернення земельної ділянки, дійшов висновку, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Відповідно до договору оренди землі № 555 від 11.03.2016, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ « Іскрене», його строк становить 7 років та його дія припиняється зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено ( за умови відсутності пролонгації договору). Позивачка 03.01.2023 направила орендарю лист, відповідно якого повідомила про небажання продовжувати дію договору. Отже строк його дії закінчився 11.03.2023.

Ураховуючи, що позивачка не підписувала додаткову угоду від 15.12.2018 до вказаного договору оренди землі, якою збільшено строк дії договору - 20 років, отже строк дії договору оренди землі № 555 від 11.03.2016 не продовжений та припинився 11.03.2023, тому у відповідача після цієї дати відсутнє право оренди земельної ділянки, належної позивачці.

Відповідно до положень пункту 27 розділу Х Земельного Кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинностіЗаконом України"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодовідновлення системиоформлення праворенди земельнихділянок сільськогосподарськогопризначення та удосконалення законодавстващодо охорониземель",щодо земельнихділянок сільськогосподарськогопризначення: б) приватної власності.

Із урахуванням наведеної норми матеріального права, станом на час розгляду справи, строк орендних правовідносин на підставі договору оренди землі №555 від 11.03.2016 між сторонами закінчився.

Ураховуючи наведені висновки Верховного Суду, позивач вірно обрала спосіб захисту, тому позовні вимоги, зважаючи на встановлені обставини у справі, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо застосування строку позовної давності, про що просив представник відповідача у відзиві.

Відповідно до положень ст. 256,257 ЦК України позовна давність - цестрок, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебігстрокупочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок ( ст. 253 ЦПК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ятастатті 261 ЦК України).

У справі, з огляду на те, що додаткова угода від 15.12.2018 до договору оренди землі № 555 від 11.03.2016 позивачкою не підписувалась, а тому є неукладеною, а наявність державної реєстрації права оренди на підставінеукладеного договору, яким збільшено строк дії договору оренди, свідчить про триваюче порушення прав ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки на користування та розпорядження цим майном, то позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених прав упродовж усього часу такого порушення.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 543/721/19 (провадження № 61-7348св20), у якій Верховний Суд виснував, що наявність державної реєстраціїправа оренди на підставінеукладеного договору свідчить про триваюче порушення прав власника земельної ділянки на користування та розпорядження цим майном, а тому позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених прав упродовж усього часу такого порушення.

Судом установлено, що ОСОБА_1 додаткову угоду від 15.12.2018 до договору оренди землі № 555 від 11.03.2016 не підписувала. Про реєстрацію вказаної угоди у Державному реєстрі речових прав позивачка дізналась із листа СТОВ « Іскрене» від 03.02.2023, яке отримала того ж дня. Із позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 16.05.2023.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на висновки суду, викладені у рішенні Шполянського районного суду Черкаської області від 01.12.2022 у справі № 710/616/22 , оскільки відповідно до приписів частини четвертої ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не суду першої інстанції.

Суд вважає юридично безпідставними доводи представника відповідача про те, що заява про зміну предмету позову від 17.04.2024 не може бути прийнята до уваги при вирішенні спору, оскільки заявляючи вимогу про визнання відсутнім права оренди, позивачка не відмовилась від двох попередніх вимог, та відповідно не сплатила судовий збір за третю вимогу.

Так, у позовній заяві від 16.05.2023 позивач просить суд зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКРЕНЕ» повернути їй земельну ділянку з кадастровим номером: 7125782600:03:001:0219, площею 1,4241 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Іскренської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКРЕНЕ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125782600:03:001:0219, зареєстроване 14 березня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 13716842.

У заяві від 17.04.2024, яка надійшла до суду 19.04.2024, позивач зазначає не про доповнення позовних вимог, висунутих у позовній заяві, а саме про зміну таких позовних вимог: зобов`язання відповідача повернути їй земельну ділянку та скасуванні державної реєстрації права оренда, на іншу позовну вимогу визнання відсутнім права оренди, про що також зокрема наголошує позивачка і у запереченнях від 22.07.2024.

Варто наголосити, що зміна предмету позову не потребує відмови від позовних вимог, які замінюються.

Ураховуючи положення ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору у розмірі 2147 гривень 20 коп., сплаченого при поданні позову, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.05.2023.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81,84, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати відсутнім інше речове право (право оренди) земельної ділянки з кадастровим номером: 7125782600:03:001:0219, зареєстроване за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Іскрене», код ЄДРПОУ 03567925, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із доповненням на підставі додаткової угоди від 15 грудня 2018 року до договору оренди землі № 555 від 11 березня 2016, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ « Іскрене».

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрене» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2147 гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення небуло врученеу деньйого проголошенняабоскладення,маєправонапоновленняпропущеногострокунаапеляційнеоскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: вул. с.Іскрене Звенигородського району Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іскрене», юридична адреса : вул. Хрещатик,36 , с. Іскрене Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 03567925.

Повний текст рішення складений 08 жовтня 2024 року.

Суддя О.В.Щербак