Постанова

від 03.10.2024 по справі 948/437/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/437/24 Номер провадження 22-ц/814/3119/24Головуючий у 1-й інстанції Кравець С.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л.,суддів:Дорош А.І.,Триголова В.М.,при секретарісудового засідання:Буйновій О.П., -

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Мендрика Дмитра Олеговича на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машівка-Агро-Альянс» про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди,-

В С Т А Н О В И В :

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машівка Агро - Альянс» про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди.

Ухвалою Октябрського районного суду від 11 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машівка Агро -Альянс» про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди визнано неподаною та повернуто позивачеві за всіма додатками до неї.

З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 адвокат Мендрик Д.О. та подав апеляційну скаргу в якій прохав скасувати ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу є помилковим, судом допущено порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зокрема вказує, що представником позивача було подано до суду заяву, у якій було усунено недоліки, висновок суду першої інстанції про не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк вважає помилковим.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи ухвалу про повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки вказані в ухвалі суду від 17.06.2024 р. усунені неповністю, зокрема пп. 1-3 цієї ухвали взагалі не виконані, оскільки ціна позову не визначена за заявлену першу вимогу майнового характеру у відповідності до вартості нерухомого майна станом на момент звернення до суду з позовом, не сплачено судовий збір за неї та не надано квитанцію про це або документ, що підтверджує підстави звільнення від його сплати відповідно до закону; не зазначено та не надано докази на підтвердження ціни позову.

Крім цього, пп. 4 та 6 виконані частково, зважаючи на те, що позивачем наведений орієнтовний розрахунок суми судових втрат, який складається з судового збору за подання позову та витрати на правову допомогу адвоката 20000,00 грн, які вона повністю оплатила при цьому зазначено, що позивач не планує нести ніяких витрат. Разом з цим, як вбачається з позовної заяви просить призначити комплексну судову почеркознавчу експертизу (п.4 ухвали).

Проте, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися виходячи з наступних підстав.

Так, в ухвалі суду першої інстанції від 17 червня 2024 року про залишення позовної заяви без руху вказано, що всупереч ч.3 ст.175 ЦПК України вказану позовну заяву слід залишити без руху для усунення перелічених недоліків.

19.06.2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Мендрика Д.О. було подано до суду першої інстанції уточнену позовну заяву, в якій зазначалося, що даний позов немайновий, права власності позивача ніким не оспорювалося, наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які понесла позивачка, зокрема: судовий збір за подання позову та витрати на правову допомогу 20000 грн та повідомив, що інших витрат не планується.

В той же час висновок суду першої інстанції про те, що подана позивачами позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та підлягає поверненню, є передчасним та необґрунтованим.

За змістом п.п.1, 3, ст. 175 ЦПК Українипозивач (заявник) на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини, а тому суд не вправі через не конкретизації заявлених вимог та неподання доказів при пред`явленні заяви залишати її без руху та повертати заявнику.

Крім того, на стадії пред`явлення позовної заяви, вирішення питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі, суд першої інстанції перевіряє відповідність позовної заяви вимогам статті 175 ЦПК України, тобто перевіряє передумови права на пред`явлення позову особи та дотримання порядку її подання, та не вправі уточнювати, пропонувати позивачу надати (зазначити) докази, які на думку суду повинні відповідати за позовом.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Також, колегія суддів, вважає, що якщо суд першої інстанції, вважав вимоги позову майновими, він повинен був, зважаючи на позицію позивача, самостійно визначити попередню суму судового збору, яка підлягає сплаті та надати позивачу додатковий строк з вимогою сплати конкретної суми судового збору.

Колегія суддів вважає, що позивачем при подачі позовної заяви дотримано вимоги, зазначені в ст.ст. 175-177 ЦПК України, а тому підстав для визнання позовної заяви не поданою та повернення позовної заяви останньому у суду не було.

Таким чином, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.

Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно повернув позовну заяву.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 11.07.2024 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.374, 379, 381-384ЦПКУкраїни,Полтавський апеляційнийсуд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Мендрика Дмитра Олеговича - задовольнити.

Ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року -скасувати,а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 04 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя :

---

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

А.І. Дорош

---

В.М. Триголов