Рішення

від 26.09.2024 по справі 357/5311/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/5311/24

Провадження № 2/357/2791/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

за участю:

представник позивача ( ОСОБА_1 ) - адвокат Червінчик Є.Е.;

представник відповідача ( ОСОБА_2 ) - адвокат Дем`янова К.О.;

представник третьої особи - Вечеринська І.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: 1) Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області; 2) ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визначення місця проживання дитини, та за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить суд визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , 2015 року народження разом з батьком ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 14.08.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021. Від спільного проживання сторони мають сина: ОСОБА_4 , 2015 року народження. Фактично сторони перестали вести спільне господарство з липня 2016 року. З цього часу син проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . 29.09.2023 мати без згоди батька забрала сина та вивезла його за кордон. За весь час перебування дитини за кордоном вона не створила належні умови для його навчання, що призвело до засвоєння хлопчиком матеріалу другого класу на середньому рівні. Колишня дружина не працює, не має постійного доходу й місця проживання, не може надати хлопчику все необхідне, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

16.04.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, залучено до участі у справі в якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.04.2024 на адресу суду надійшла цивільна справа № 357/6156/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, в якій позивач просить визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовної заяви вказано, що дитина від народження проживала з нею і до березня 2024 року, у батька не виникало питань щодо визначення місця проживання дитини. Враховуючи факт повномасштабної збройної агресії росії проти України, постійну небезпеку через масовані ракетні обстріли, вона змушена була у вересні 2023 року виїхати зі своїми трьома дітьми, в тому числі з сином ОСОБА_5 до Федеративної Республіки Німеччина, де отримала тимчасовий прихисток. Згодом ОСОБА_5 почав ходити до школи, займатись плаванням та був забезпечений усім необхідним. Син не мав бажання повертатись до України, однак 24.03.2024 до неї звернулась мати позивача ОСОБА_6 , яка попросила відпустити онука разом з нею на відпочинок до Чехії ( Карлові Вари ). Позивач з метою оздоровити сина віддала закордонний паспорт ОСОБА_5 , однак 30.03.2024 до неї зателефонував відповідач і повідомив, що син перебуває з ним в м. Узин Київської області і буде проживати з ним. Після дзвінка вона зрозуміла, що ОСОБА_6 ввела її в оману та шахрайським способом викрала хлопчика та вивезла його до України, де кожного дня існує небезпека для життя і здоров`я сина, з приводу чого вона звернулась до поліції м. Брілон. 04.04.2024 вона приїхала до України і звернулась до правоохоронних органів щодо вказаного факту. Звертає увагу, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, тому сина можуть налаштовувати проти неї.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

08.05.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

14.05.2024 на адресу суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Касьяненка Д.Л., надійшов відзив на позов (первісний). В обґрунтування відзиву вказано аналогічні до зазначених у її позові обставин. Крім того зазначено, що наразі їй вчиняються перешкоди в побаченнях з сином, внаслідок чого дитина має нестабільний психо-емоційний стан, що в свою чергу є порушенням нормального розвитку. Вказує про наявність у неї постійних доходів в іноземній валюті в ФРН, що за курсом НБУ є набагато більшим доходом, ніж у позивача. Вважає, що метою даного позову є отримання позивачем відстрочки від мобілізації, а не догляд та піклування за сином. Просить відмовити в задоволенні позову.

21.05.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач ОСОБА_1 заперечує доводи відповідача, вказуючи що саме він постійно піклувався про сина і саме з ним той проживав. Вказує, що рішення суду в даній справі не впливає на його право на відстрочку від мобілізації, оскільки воно не встановлює факт самостійного виховання дитини.

Крім того, 21.05.2024 ОСОБА_1 подав відзив на позов ОСОБА_2 , в обґрунтування якого зазначено, що їх син ОСОБА_3 в присутності свідків відмовився спілкуватись з матір`ю і вказав, що на нього ніхто не тисне. Вказує, що його позов підлягає задоволенню виключно в інтересах дитини.

28.05.2024 на адресу суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Дем`янової К.О., надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що 05.04.2024 адвокат разом із позивачем під`їхали до будинку ОСОБА_6 , після відвідування позивачем Узинського відділення поліції для надання пояснень щодо викрадення її сина і ініціювання клопотання перед працівником ювенальної превенції щодо встановлення місця знаходження дитини та перевірки його добробуту. Відповідач разом зі своєю матір`ю пустили на територію будинку лише представника ювенальної превенції, ані позивачу, ані адвокату не дозволили зайти до будинку. Лише після численних зауважень про порушення прав матері відповідач дозволив адвокату матері зайти до будинку. Для позивача важливо було переконатися, що малолітній син ОСОБА_3 живий і здоровий. Зайшовши до будинку разом із представником ювенальної превенції, на питання чи хоче він побачитися та поспілкуватися з мамою, ОСОБА_3 відмовився, але зазначив, що скучив за молодшою сестрою і хотів би, щоб вона приїхала до нього погратися. Вказано, що ОСОБА_2 на обліку в службі у справах дітей та сім`ї не перебувала і жодним чином не перешкоджала спілкуванню малолітнього сина ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1

29.05.2024 ухвалою суду об`єднано цивільну справу № 357/5311/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: 1) Служба у справах дітей Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області; 2) ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визначення місця проживання дитини з цивільною справою № 357/6156/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, про визначення місця проживання дитини в одне провадження.

Також 29.05.2024 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача про виклик свідків, доручив Службі у справах дітей Узинської міської ради в межах встановлених законом повноважень скласти та направити на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області висновок про розв`язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини сторін - ОСОБА_3 , 2015 року народження.

25.06.2024 на адресу суду надійшов висновок про розв`язання спору.

20.08.2024 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Червінчика Є.Е., та викликати свідків, приєднав до матеріалів справи письмові та електронні докази, відмовив у задоволенні клопотання про витребування інформації про право на відстрочку позивача за первісним позовом, відмовив у задоволенні клопотання адвоката Дем`янової К.О. про призначення судово-психологічної експертизи відносно дитини у зв`язку з встановленим порядком щодо з`ясування думки дитини в судовому засіданні та відсутності згоди на проведення такої експертизи щодо дитини з боку батька.

Також суд відповідними ухвалами задовольнив клопотання сторін та витребував: 1) від ГУ ДПС у Київській області докази щодо прийняття ФОП ОСОБА_8 на роботу ОСОБА_2 на посаду консультанта з маркетингу з 11.04.2024 року та виплату їй заробітної плати, а саме: повідомлення про прийняття працівника на роботу, а також звіт ЄСВ та податкову звітність за найману працю; 2) від ліцею № 20 Оболонського району м. Києва наступні докази: копію наказу про зарахування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та копію наказу про його відрахування з ліцею № 20 Оболонського району м. Києва; копію журналу відвідування учнями ліцею №20 Оболонського району м. Києва, навчальний рік 2021-2022, де міститься інформація про відвідування навчального закладу ОСОБА_3 ; копію наказу про переведення ОСОБА_3 до другого класу; інформацію про дати, коли ОСОБА_3 відвідував навчальний заклад; інформацію, чи закінчив ОСОБА_3 навчальний рік та чи був переведений до другого класу; інформацію про причини відрахування ОСОБА_3 з ліцею № 20 Оболонського району м. Києва; від закладу дошкільної освіти ясла-садок №37 Рівненської міської ради наступні докази: копію наказу про зарахування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в ЗДО №37 та копію наказу про відрахування; копії аркушів журналу прибуття (вибуття) дітей з ЗДО №37, де міститься інформація про відвідування ОСОБА_3 ЗДО №37.

20.08.2024 в судовому засіданні суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У вересні 2024 року на адресу суду надійшли витребувані докази.

16.09.2024 в судовому засіданні проведено допит свідків та з`ясовано думку малолітньої дитини.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги, просив задовольнити, позов ОСОБА_2 не визнав, надав пояснення. Вказав, що фактично вихованням ОСОБА_5 займається батько, який жодним чином не обмежує права матері. При цьому дитина сама відмовляється спілкуватись з матір`ю. Останні роки життя і постійне середовище хлопчика - це місто Узин, інколи жив у бабусі в с. Тарасівка, з вересня 2022 навчається в ліцеї «Успіх» в Узині, в садочок також ходив в Узині. Мати хлопчика постійно змінює місця проживання, проживала в різних містах.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, позов ОСОБА_2 підтримала та просила задовольнити, надала пояснення по суті. Вказала, що дитина проживала з ОСОБА_9 в орендованій квартирі в м. Київ, потім приїхали в Узин під час повномасштабного вторгнення, а потім виїхали в Німеччину. Там ОСОБА_11 з дітьми проживала в соціальній квартирі і отримувала допомогу. Згодом бабуся - матір батька хлопчика, попросила відпустити онука з нею на відпочинок, однак сина вивезла в Україну. Матір звернулась до правоохоронних органів. У ОСОБА_9 троє дітей від різних чоловіків: донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_5 , повнолітній син ОСОБА_13 . З 2016 року ОСОБА_9 працювала менеджером на гральних автоматах неофіційно. Адвокат матері ОСОБА_5 вказує, що спілкувалась з дитиною і він дійсно відмовився розмовляти з матір`ю, але причину не назвав. ОСОБА_9 не зрозуміла така поведінка сина, тому вона вважає, що на дитину чинять тиск. Визнала, що у зв`язку з характером роботи ОСОБА_14 , вона часто змінює адресу проживання. З цієї ж причини, її син деякий час жив у бабусі - матері ОСОБА_4 . Зазначила, що думка дитини є важливою, але не є абсолютною.

Представник Служби у справах дітей Узинської міської ради в судовому засіданні послалась на рішення органу опіки та піклування про розв`язання спору, просила задовольнити позов батька та відмовити у задоволенні позову матері. Зазначила, що була проведена бесіда з дитиною і складені акти оцінки потреб, тому служба дійшла висновку, що стабільним життя дитини буде саме з батьком. Вона особисто спілкувалась з дитиною, який просив її бути з татом та бабусею. Можливо у дитини був стрес внаслідок переїзду в Німеччину. Після допиту свідків в судовому засіданні вона впевнилась про необхідність проживання дитини з батьком.

Суд, вислухавши представників сторін та служби у справах дітей, думку дитини та покази свідків, дослідивши та оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, встановив наступне.

З 14.08.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021 у праві № 357/10712/21.

З вказаного судового рішення вбачається, що сторони не підтримують стосунки та не ведуть спільного господарства з липня 2016 року.

Від спільного проживання сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.2021, актовий запис № 117.

Згідно з довідкою відділу «Центр надання адміністративних послуг» Узинської міської ради витягом з реєстру Узинської територіальної громади № 2024/003498245 від 09.04.2024 та довідки № 11-14-117 від 16.02.2021, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 разом з матір`ю ОСОБА_2 .

За результатами обстеження житлово-побутових умов за місцем реєстрації дитини складено Акт обстеження умов проживання від 12.06.2024 у присутності ОСОБА_15 встановлено, що документи про право власності на вказаний будинок перебувають у стадії переоформлення (спадкова справа № 18/24, заведена у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Шараєвської О.А.), для дитини у будинку є кімната, облаштована необхідними меблями та приладдям, сезонний одяг. Станом на 12.06.2024 існує заборгованість за електроенергію та водопостачання; газопостачання у будинку відключене, також є заборгованість з надання послуг газопостачання, проте встановлено твердопаливний котел, плита для приготування їжі електрична. Станом на 14.06.2024 водопостачання в будинку припинене повністю у зв`язку із виявленими технічними порушеннями (безобліковий відбір води) та самовільним приєднанням до комунальних мереж водопостачання, що не дає можливості забезпечити повноцінні умови для проживання дітей.

Відповідно до актів обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 від 03.04.2024 та від 11.06.2024, складеними Службою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає разом із батьком по АДРЕСА_3 . Власником зазначеної квартири є батько - ОСОБА_1 ; борги за комунальні послуги відсутні. Умови проживання дитини у належній батькові ОСОБА_3 квартирі хороші - у дитини є окрема кімната, яка повністю умебльована, гаджети для навчання, іграшки, книги.

За заявою ОСОБА_1 також було обстежено умови проживання за адресою АДРЕСА_4 , де на період літніх канікул, у зв`язку з частими відключеннями електроенергії тимчасово разом із батьком перебуває малолітня дитина ОСОБА_3 Будинок належить бабусі хлопчика ОСОБА_6 , для хлопчика облаштована окрема кімната, наявне все необхідне приладдя, іграшки для навчання і розвитку.

Згідно з довідкою відділу «Центр надання адміністративних послуг» Узинської міської ради № 11-14/2598 від 20.08.2021, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 разом з матір`ю ОСОБА_2

Мати ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець та обліковується на загальній системі оподаткування, отримує державну соціальну допомогу при народженні дитини згідно з постановою КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», про що свідчить довідка від 10.06.2024 № 312/28-0512.

ГУ ДПС у Київській області надано суду податкову звітність ФОП ОСОБА_8 щодо найманого працівника ОСОБА_2 в період з 11.04.2024 по 28.05.2024, заробітна плата за квітень становить 5 104 грн., за травень - 7 763 грн., за червень 2024 - 7040 грн.

В матеріалах справи міститься виписка АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по рахунку ФОП ОСОБА_2 за період з червня по вересень 2024 року.

ОСОБА_2 незнятої чи непогашеної судимості не має, що вбачається з витягу з Інформаційно-аналітичної системи МВС № ВР-002488117 від 07.04.2024.

Батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 працює за основним місцем роботи в комунальному підприємстві «Узинзеленбуд», має офіційний дохід в розмірі 67 280 грн. за період з жовтня 2023 по березень 2024 рр. та 126 450 грн. за період з березня по серпень 2024 рр.

Батько хлопчика має позитивну характеристику з місця роботи.

Згідно з характеристикою ОСОБА_3 , наданою ДНЗ «Зіронька» від 02.08.2022, учень з жовтня 2018 року відвідував дитячий садок. За час перебування хлопчика в закладі маму бачили працівники кілька разів, вона не відвідувала батьківські збори, не приходила на свята, не цікавилась справами дитини. В ДНЗ зазвичай хлопчика приводив та забирав тато, бабуся. Тато відвідував батьківські збори, свята, приймав участь в організаційних питаннях групи.

Відповідно до характеристики учня 2 класу ОСОБА_3 , наданою Узинським ліцеєм «Успіх» Узинської міської ради, де дитина навчається з 01.09.2022, у школу та зі школи учня супроводжував тато, інколи бабуся. Дуже рідко перед вихідними могла забрати мама. Батько постійно підтримує контакт з вчителем, опікується дитиною, відповідально ставиться до розвитку та виховання сина. Педагогами зазначено, що під час проживання з матір`ю за кордоном ОСОБА_5 виходив на дистанційні уроки нерегулярно.

Згідно з висновком практичного психолога про результати психологічного дослідження від 04.04.2024, наданим Службі батьком хлопчика ОСОБА_1 , «найбільш значущим та емоційно близьким для дитини на даний час є батько - ОСОБА_1 . Між ними спостерігаються позитивні, теплі, довірливі взаємовідносини, тісний психологічний контакт, емоційний добробут. Батько хлопчика утворює для дитини соціально-підтримуюче середовище». Аналізуючи результати психодіагностики, психолог дійшов висновку, що мати - ОСОБА_2 «для хлопчика емоційно менш приваблива; на даний час вона малозначуща для дитини, син ОСОБА_5 переживає негативні емоції щодо неї; найбільш імовірно, що між матір`ю та дитиною склалися конфліктні взаємини». У бесіді з представником Служби хлопчик висловив однозначне бажання проживати зі своїм батьком.

Встановлено також, що ОСОБА_2 у період з 2018 по 2024 роки кілька разів змінює місце проживання дитини ОСОБА_5 , а саме: с. Прибірськ Вишгородського (Іванківського) району; м. Рівне; м. Київ; м. Узин Білоцерківського району; Федеративна Республіка Німеччина, що вбачається з акту № 3 Іванківської селищної ради від 10.04.2024 про підтвердження факту проживання в с. Прибірськ у період з 23.05.2018 по 05.06.2019; довідки Рівненської міської ради від 27.05.2024 № 75 про проживання її та сина ОСОБА_5 у м. Рівне з 12.12.2018 по квітень 2019 року включно; копії договору оренди житла у м. Києві від 21.10.2021 по 01.03.2022; інформації про навчання сина ОСОБА_5 у період 2021-2022 навчального року в ліцеї № 20 Оболонського району м. Києва; довідки від 01.04.2024 мережі початкових шкіл Тюлен-Альме-Хоппеке.

Адвокатом позивача ОСОБА_1 наданий лист від 25.06.2024 Іванківської селищної ради, в якому зазначено, що комісією з проведення службового розслідування встановлено, що в період з 23.05.2018 по 05.06.2019 ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 , 2015 р.н. проживали в АДРЕСА_5 не постійно, а періодично. Зазначена у акті № 3 від 10.04.2024 інформація містить неуточнені відомості, службове розслідування завершено 14.06.2024, причетних осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до листа закладу дошкільної освіти ясла-садок №37 Рівненської міської ради № 90 від 17.09.2024, неповнолітній ОСОБА_3 відвідував заклад у 2018-2019 роках.

Позивачем ОСОБА_1 надано суду ряд медичних документів в період з 15.12.2015 по 24.01.2022 про дослідження здоров`я та лікування ОСОБА_3 (замовником в деяких випадках є ОСОБА_6 ), а також квитанції про оплату харчування дитини в навчальних закладах (платник ОСОБА_6 ).

В матеріалах справи містяться фотознімки матері з дитиною, умови проживання хлопчика в різні періоди часу та проведення вільного часу.

Наразі ОСОБА_2 має посвідку на проживання в Федеративній республіці Німеччина на період до 04.03.2025 та проживає там.

В матеріалах справи міститься підтвердження Відділення V/відділ 40 Школа і спорт м. Брілон від 21.02.2024, про зарахування ОСОБА_5 до школи продовженого дня в мережі початкових шкіл Тюлен-Альме-Хоппеке на 2024-2025 навчальний рік. За наслідками зарахування ОСОБА_9 виставлено рахунок про сплату батьківського внеску в розмірі 592 євро.

Згідно з характеристикою мережі початкових шкіл Тюлен-Альме-Хоппеке учня ОСОБА_3 від 08.04.2024, з 27.11.2023 ОСОБА_5 навчається в 2-му класі початкової школи, однокласники щиро зустріли його і він швидко освоївся в колективі. Добре справляється з повсякденним шкільним життям, а на перервах з задоволенням грається з німецькими та українськими дітьми. Бере участь у всіх заняттях та має додаткові уроки з німецької мови, знає багато німецьких слів, може читати короткі тексти. На уроках математики працює над тим самим матеріалом, що й інші діти, впевнено додає і віднімає двоцифрові числа в діапазоні до 100. Має добре розвинені навички, хорошу витривалість і демонструє високу готовність докладати зусиль. Додатково після обіду навчається онлайн в українській школі.

ОСОБА_26 та її родина отримує виплати в розмірі 1 781 євро, згідно з Кодексом соціального права та має план співпраці на період з 15.12.2024 по 15.06.2025.

З 01.09.2024 ОСОБА_2 уклала трудовий договір на невизначений термін на роботу покоївки поверху готелю з заробітною платою 538 євро брутто.

Згідно з заявою ОСОБА_9 до поліції міста Брілон від 05.04.2024 та наданих пояснень, 24.03.2024 до неї звернулась бабуся сина - ОСОБА_6 (мати колишнього чоловіка), яка попросила дозволу відпустити онука разом з нею на відпочинок до Чехії в Карлові Вари на п`ять днів. ОСОБА_2 погодилась та віддала закордонний паспорт ОСОБА_5 колишній свекрусі. 30.03.2024 до неї зателефонував колишній чоловік і повідомив, що син знаходиться в м. Узин Київської області і буде проживати з ним. Після дзвінка ОСОБА_9 зрозуміла, що ОСОБА_6 разом зі своїм чоловіком шляхом обману викрала її сина.

Заява про викрадення внесена також Білоцерківським ВП до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024112030000135 від 15.04.2024.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Узинської міської ради № 55 від 24.06.2024, вирішено вважати доцільним проживання дитини ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 .

В судовому засіданні заслухано думку дитини ОСОБА_3 , який зазначив, що йому 8 років, живе в Узині та навчається в третьому класі другої школи. Навчатись подобається. Ходить на бокс. Живе з татом та його дружиною ОСОБА_17 , яка добре до нього ставиться. На вихідні та вечорами їздить до бабусі з дідусем. Завжди жив з батьком, до мами їздив на вихідні та «коли позве». Вказує, що не хоче жити з мамою, бо мама його била. В нього є брат ОСОБА_18 , якому 18 років і ОСОБА_12 - 2 роки. Тато його не наказує, з ним все добре, водить в школу та на гуртки. В Узині краще, ніж в Німеччині, бо тут він народився і тут цікавіше. Коли вони виждали в Німеччину, мама забрала в нього телефон, щоб він не повідомив батьку. В Німеччині жив в одній кімнаті з мамою, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - маминим нареченим. Вказує, що коли наколядував кошти, то витратив лише 10%, інші поклав на шафу, але мама каже, що там коштів не було. Вказує, що мама забирала кошти, які йому надсилали на карточку тато, бабуся і дідусь. В Німеччині мама купила йому комп`ютер та телефон, але за бабусині гроші. На вихідних гуляє з друзями, будують землянку і грають там. В Узині у нього своя кімната, школа рядом з домом, уроки з ним робить тато або бабуся. В Німеччині ходив до школи і дивився за ОСОБА_19 . Також були дистанційні уроки в українській школі. Там гуртків не було. Гроші витрачав на заправці на солодке, але дуже мало витрачав, бо мама забирала. Трохи вивчав німецьку мову, але йому не дуже там подобалось, в Україні краще. Вказує, що має брата ОСОБА_22 і сестру ОСОБА_23 по батьковій лінії. ОСОБА_22 в Узині живе, а ОСОБА_24 - в селі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надала покази, зазначивши, що ОСОБА_1 є її сином. З дня народження онука родина три місяці жила в м. Біла Церква. Потім свідок з сином виховувала онука, які проживали в неї. Періодично возили онука до мами на тиждень або на десять днів і забирали назад. Вона ( ОСОБА_9 ) часто міняла місце проживання, просила не позбавляти її батьківських прав. Одного дня вона ( ОСОБА_9 ) забрала сина зі школи і вивезла за кордон без дозволу. Син звертався в міграційну службу з цього приводу. ОСОБА_25 повідомляв, що вона його залишає без нагляду. Забезпеченням онука займався син і вона (свідок), а не матір. Зараз хлопчик ходить у школу. Син ніколи не перешкоджав бачитись відповідачу з дитиною. Після початку війни свідок забрала ОСОБА_26 з її новим чоловіком і дитиною жити до себе. ОСОБА_5 вивезла з Німеччини через те, що він плакав там. ОСОБА_2 привела сірійця в квартиру. Сусід в Німеччині повідомив, що краще забрати дитину. Хлопчик думав, що сожитель ОСОБА_26 душить маму. Зараз ОСОБА_27 проживає з татом, на вихідні приїздить до неї (свідка). Вказує, що не забирала онука самовільно з Німеччини, ОСОБА_11 надала їй документи. Вважає, що дитині краще проживати з батьком, тому що він вже не маленький і висловлює чітко свою думку, а саме що охоче бути з татом, в них тісний зв`язок. В 2016 році придбали квартиру сину і вони (позивач з сином) в ній живуть.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні надала покази, зазначивши, що є сусідкою позивача ОСОБА_3 в м. Узин з 2016 року, знає дитину ОСОБА_5 з двох-трьох місяців. Він (хлопчик) живе постійно з батьком, а інколи його возили до матері. Колись хлопчик казав сину свідка, що його мама не така як його. Батьком старшого сина свідка ОСОБА_29 є позивач ОСОБА_1 . Діти брати по батьку, товаришують і часто їздять разом до бабусі ОСОБА_30 .

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні зазначила, що проживає в с. Тарасівка і є сусідкою бабусі ОСОБА_30 та її сина. ОСОБА_32 з народження проживав весь час з батьком, крім перших трьох місяців. ОСОБА_2 інколи брала до себе дитину, але тимчасово. Він і зараз проживає з батьком, але бабуся і дідусь їм допомагають. Батько постійно займається вихованням свого сина.

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні зазначила, що знає ОСОБА_9 , оскільки зустрічалась з її сином ОСОБА_35 . Останній рік ОСОБА_11 жила в Німеччині з сином ОСОБА_35 та ОСОБА_5 , жили в наданій квартирі. ОСОБА_5 навчався в школі. ОСОБА_11 доглядала за ним, він (хлопчик) там був усім забезпечений. Свідок разом з родиною ходили гуляти в футбол і баскетбол. Потім ОСОБА_2 відпустила ОСОБА_36 з бабусею на відпочином в Чехію.

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні зазначила, що не є близькою знайомою сторін, бачила їх в м. Узин та інколи пересікались з ОСОБА_38 , оскільки вони однолітки. Бачила її з сином та коляскою. Коли ОСОБА_11 намагалась побачитись з сином, свідок поїхала з нею в с. Тарасівка, викликали поліцію. ОСОБА_5 був дуже зажатим перед матір`ю, в присутності свідка сказав, що не піде до неї (матері), бо не хоче.

Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні зазначив, що є громадянином Вірменії, живе в с. Прибірськ, є вітчимом ОСОБА_40 та проживає з ОСОБА_41 . Вказує, що в 2017-2018 роках ОСОБА_2 проживала в м. Василькові з ОСОБА_42 , потім у Києві та Узині. Син ходив у садочки та в приватну школу. Хлопчик часто розповідав про бабусю ОСОБА_17 . Коли ОСОБА_11 з сином проживали разом, він (свідок) не знає ким працювала ОСОБА_11 . Допомагав їм, бував в гостях. В Узині вона ( ОСОБА_11 ) жила в будинку матері. Позивача (за первісним позовом) вперше бачить.

Свідок ОСОБА_44 в судовому засіданні зазначила, що є матір`ю ОСОБА_9 , бабусею ОСОБА_45 та проживає в с. Прибірськ Київської області. Сторони розійшлись, тому що зять гуляв у автомати і програвав гроші, не працював. Крім того, «простягав руки» до ОСОБА_26 і душив її. ОСОБА_46 ніколи в житті не працював і жив «під крилом» матері. До війни ОСОБА_11 з сином жили в Києві. Батько хлопчиком ніколи не цікавився, лише його матір (бабуся) цікавилась. Онук ніколи не скаржився на ОСОБА_2. Наразі ОСОБА_27 боїться її (свідка), він наляканий. Сьогодні їй дали поспілкуватись з онуком. З початком війни вони потрапили в окупацію. Після звільнення ОСОБА_11 з дітьми приїхала в м. Узин у квітні 2022 року. Зараз донька в Німеччині працює в готелі, прибирає. Бабуся ОСОБА_45 вивезла його з Німеччини обманом, так їй дочка казала.

Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні зазначила, що є сусідкою ОСОБА_14 в м. Узин і знає її, ОСОБА_49 не знає. З ОСОБА_50 раніше працювали та товаришували, їх діти разом грались. ОСОБА_1 комунікабельний, але багато чого йому дозволяють. Якось хотів розбити телефон, щоб перевірити, що буде з ним. Він казав, що бабуся купить інший. Коли виїжджали за кордон, ОСОБА_27 радів. Після повернення, свідок не бачила в м. Узин ОСОБА_1 з татом. Хлопчик був щасливий, коли був з матір`ю. Вони проживали в будинку поряд з її (свідка) до моменту виїзду в Німеччину. Після повернення дитини, свідок бачила його (хлопчика) всього два рази, коли мама намагалась зустрітися з сином. Вказує, що в період проживання ОСОБА_26 в м. Узин, та ходила на роботу, а дідусь з бабусею за домовленістю забирали ОСОБА_36 зі школи. Декілька разів це бачила. Коли мама повернулась з Німеччини, ОСОБА_36 виводили до неї на зустріч, але він не йшов на контакт. Поруч був дідусь. Була також поліція. Другий раз був більший доступ до дитини, ОСОБА_27 був наляканий.

Свідок ОСОБА_51 в судовому засіданні зазначила, що є сусідкою і другом ОСОБА_4 , знає його з 2016 року. Він працює і виховує сина. Спокійний і живе з цивільною дружиною ОСОБА_17 , в неї є донька ОСОБА_53 . Також знає ОСОБА_54 , але рідко її бачила. Вихованням та оздоровленням сина займався батько. Свідок була з ними, бабусею та дідусем на відпочинку, мами не було.

Свідок ОСОБА_55 в судовому засіданні зазначила, що є вихователем дитячого садочку «Зірочка» в м. Узин. ОСОБА_27 був її вихованцем у молодшій та середній групах. Відвідував садочок з трьох років, якийсь час його не було. Вперше до закладу хлопчика привела мама, але потім батько водив, або дідусь чи бабуся. Маму дуже рідко бачили. Нам пояснювали, що вона працює. Тато, дідусь та бабуся дуже активні, вони цікавились усіма питаннями, допомагали з приводу питань, пов`язаних з садочком.

Свідок ОСОБА_56 в судовому засіданні зазначила, що є вчителем початкових класів ОСОБА_45 . Він з першого класу навчається в неї. Ним дійсно займається три людини - тато, бабуся, дідусь. Був період онлайн навчання, коли хлопчик знаходився в Німеччині, ОСОБА_27 досить часто не виходив на зв`язок. Мама інколи пояснювала причини, однак часто не пояснювала. Коли ОСОБА_27 повернувся, то він здивувався, що багато не знає і багато пропустив матеріалу. На даний час хлопчик регулярно ходить до школи і робить завдання. Він усім забезпечений і дуже любить тата, бабусю, дідуся. Бачила як він стрибав на шию татові з радістю, це все видно з поведінки ОСОБА_45 . Зазвичай всі батьки цікавляться навчанням дітей, але від мами ОСОБА_5 не такого чула. На думку свідка, хлопчику добре з татом, бабусею та дідусем. Після повернення з Німеччини він ( ОСОБА_27 ) казав, що боїться ходити до школи, щоб його мама не забрала. ОСОБА_1 показував зошит з німецької мови. Останні два місяці в Німеччині він не виходив на заняття, він там сумував.

В судовому засіданні також оглянуто зміст дисків, наданих сторонами, зокрема відео подвір`я будинку бабусі (матері батька), де знаходився хлопчик, і відео з подальшим спілкування матері з сином у вказаному подвір`ї, де хлопчик в присутності багатьох людей, в тому числі поліцейського, не хоче йти до мами, відповідає їй, що ти мене била у Німеччині. Каже матері, що мене приводили до тебе в гості.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За правилом ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 141 цього Кодексу мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно з положеннями ст. 29 ЦК України, що дублюється з ч. 1, 2 ст. 160 СК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

У статті 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, у вказаній статті зазначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. В ч. 2 цієї ж статті вказано, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07.12.2006 № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27.11.1992, № 250, статті 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Згідно з частин 1-2 статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 01.07.2017 у справі «М.С. проти України» (заява № 2091/13) наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги обставини, що мають істотне значення, але насамперед має виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач та відповідач люблять сина ОСОБА_5 , мають емоційний зв`язок із ним та кожен з них бажає, щоб дитина проживала саме з ним. Хлопчик за час свого життя періодично за домовленістю між батьками проживав, то з татом, то з мамою, в залежності від обставин. Бабуся зі сторони батька ОСОБА_57 присутня на рівні батьків у житті дитини. Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, відповідач за первісним позовом без згоди на те позивача вивезла ОСОБА_5 за кордон, де в достатній мірі виконувала свої батьківські обов`язки, створивши необхідні умови для навчання та розвитку дитини в Німеччині. Мати переймається життям дитини та засмучена відсутністю спілкування з ним. Між сторонами припинені сімейні відносини та наявний конфлікт. У хлопчика досить тісний зв`язок з батьком і він категорично та впевнено бажає проживати саме з ним. Батько створив необхідні умови для навчання та розвитку дитини в Україні, де хлопчик має окрему кімнату та все необхідне.

Варто зазначити, що саме по собі визначення місця проживання дитини органом опіки та піклування або судом має юридичне значення не тільки на час прийняття відповідного рішення, але і на час його чинності (дії), оскільки батьки в такому випадку мають змогу на підставі такого рішення регулювати (вирішувати) питання пов`язані з вихованням, навчанням та розвитком дитини, забезпеченням належних умов проживання, сплату аліментів тощо.

Статтею 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При вирішенні справи, суд приймає до уваги рішення органу опіки та піклування Узинської міської ради № 55 від 24.06.2024 про доцільність проживання дитини ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 .

У даній справі суд враховує, що позивач за первісним позовом (батько) разом з дитиною проживають разом протягом тривалого часу та мають тісний зв`язок, при цьому відповідач, як мати дитини, цим рішенням не позбавлена прав та обов`язків приймати участь у вихованні ОСОБА_5 .

Таким чином, з метою забезпечення саме інтересів дитини, враховуючи вік дитини, умови, створені батьком та бабусею ОСОБА_17 , чітке бажання хлопчика, а також те, що визначення його місця проживання разом з батьком відповідає його інтересам, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених вимог позовної заяви ОСОБА_1 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа-1 Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, вул. Котляревського, 16, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область, ЄДРПОУ 45130917.

Третя особа-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_6

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено (підписано) лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.10.2024.

Суддя А. Ю. Цуранов