Рішення

від 07.10.2024 по справі 380/11390/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 рокусправа № 380/11390/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лужняк О.М.,

представників сторін

позивача Мельничук Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області до Городоцької міської ради, з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхауз компані» про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Керівник Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Городоцької міської ради (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ХХХV сесії сьомого демократичного скликання №2452 від 22.10.2019 року «Про затвердження детального плану території для зміни цільового призначення земельної ділянки ТзОВ «Грінхауз Компані» на вул.Львівській, 657 «а» і надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було проведено громадських слухань, що є порушенням вимог ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також, позивач вважає, що детальний план не відповідає генеральному плану в частині цільового призначення земельної ділянки, що також є порушенням вимог ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відзиві на позовні заяву відповідач уважає, що позивач не довів свого права на звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 24.08.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

24 жовтня 2010 року ухвалою суду дану справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.11.2022 року, у кому залучено третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінхауз Компані» (далі третя особа).

17 листопада 2022 року та 24 листопада 2022 року судові засідання не відбулись через повітряну тривогу.

У судовому засіданні 01.12.2022 року відповідача зобов`язано опублікувати оголошення в порядку передбаченому ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі КАС України). Таке оголошення було опубліковано на Офіційному сайті Городоцької територіальної громади.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 22.12.2022 року підготовче провадження продовжено на 30 днів.

Ухвалою від 23.01.2023 року, яка була залишена без змін судом апеляційної інстанції, позов Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України.

Постановою Верховного Суду від 10 січня 2024 року ухвала Львівського адміністративного суду від 23.01.2023 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року скасовані, а дана справа напралена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 29.01.2024 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

25 березня 2024 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №260/4199/22.

04 червня 2024 року постановою суду апеляційної інстанції згадану ухвалу про зупинення провадження у справі скасовано, а справу направлено для продовження її розгляду по суті до суду першої інстанції.

24 червня 2024 року підготовче засідання відкладено у зв`язку із заявленими позивачем відводами.

16 вересня 2024 року ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

Рішенням ХХХV сесії сьомого демократичного скликання №2452 від 22.10.2019 року затверджено детальний план території для зміни цільового призначення земельної ділянки третьої особи площею 0,8851 га кадастровий номер 4620910100:29:022:0133 з «для будівництва для обслуговування торгово-громадського комплексу» на «для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури» в АДРЕСА_1 .

Також цим рішенням надано дозвіл третій особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення для зміни цільового призначення згаданої земельної ділянки з «для будівництва для обслуговування торгово-громадського комплексу» на «для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».

Змістом спірних правовідносин є відповідність рішення №2452 від 22.10.2019 року «Про затвердження детального плану території для зміни цільового призначення земельної ділянки ТзОВ «Грінхауз Компані» на вул.Львівській, 657 «а» і надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України № 3038-VI).

У статті 1 Закону України № 3038-VI (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено:

- детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

Відповідно до частин першої та третьої статті 8 Закону України № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 19 Закону України № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Частиною 10 цієї ж статті передбачено, що внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно частини першої статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

З вищенаведених норм права вбачається, що затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо детального плану населеного пункту або внесення до нього змін місцева рада формує обґрунтування щодо вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин, яка, в тому числі, має відповідати генеральному плану населеного пункту.

В матеріалах справи наявний витяг з містобудівної документації Відділу містобудування та архітектури Городоцької міської ради, згідно якого відповідно до генерального плану м.Городок, затвердженого рішенням Городоцької міської ради №623 від 21.12.2016 року, земельна ділянка третьої особи площею 0,8851 га кадастровий номер 4620910100:29:022:0133 з цільовим використання « 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» розташована в функціональній зоні « 10200.0 території громадської забудови».

Згідно Класифікатора видів функціонального призначення території та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок такий вид функціонального призначення території як «територія громадської забудови» не допускає як у переважних (основних) видів так і у супутніх такого виду як «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови».

Як наслідок, суд уважає, що спірне рішення органу місцевого самоврядування яким затверджено детальний план території для зміни цільового призначення згаданої земельної ділянки, суперечить вимогам частині 10 статті 19 Закону України № 3038-VI, оскільки зміни в детальний план не відповідають генеральному плану.

Не може уважатись правомірним і п.2 спірного рішення, який перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з першим пунктом цього рішення.

Щодо аргументів позивача з приводу недотримання процедурних питань в процесі прийняття спірного рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру".

Зміст статті 23 цього Закону вказує на те, що прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина та держави, яке повинно бути обгрунтованим.

Одним із процедурних питань прийняття детального плану території є громадські обговорення, які врегульовані, у тому числі, ст.21 Закону України № 3038-VI.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Як передбачено підп.1 п.3 цього Порядку, громадські інтереси - потреби та прагнення громадськості, пов`язані із забезпеченням благополуччя, здоров`я, стабільності, безпеки та сталого розвитку, умов для належної реалізації та захисту прав, у тому числі прав власності, та інші потреби, що виникають у зв`язку із розробленням, затвердженням і реалізацією містобудівної документації під час планування та забудови територій.

Пунктом 4 цього ж Порядку передбачено, що у громадських слуханнях можуть брати участь:

громадськість;

уповноважені особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які розташовані на території, щодо якої розробляється така документація;

уповноважені посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, повноваження яких поширюється на територію, щодо якої розробляється містобудівна документація, а також на територію, суміжну з територією, щодо якої розробляється така документація;

представники замовника розроблення містобудівної документації та розробника містобудівної документації.

Зміст наведених норм вказує на те, що процедура громадських слухань покликана врегулювати реалізацію суб`єктивного права на участь у прийнятті рішень, які можуть впливати на громадські інтереси.

З цього приводу суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22, про те, що під час розробки та прийняття органом місцевого самоврядування або іншим уповноваженим суб`єктом акта нормативно-правового, зокрема регуляторного характеру, мають бути дотримані такі вимоги: враховані інтереси суб`єктів господарювання, суспільні інтереси (територіальної громади) та інтереси держави у такій мірі, щоб це забезпечувало їх збалансованість; обґрунтовано необхідність нормативного регулювання саме у запропонованому у відповідному регуляторному акті формі та порядку; відповідне нормативне регулювання має бути передбачуваним для суб`єктів господарювання у достатній мірі; якщо такі суб`єкти добросовісно та з дотримання усіх вимог законодавства здійснюють свою господарську діяльність, то нові регуляторні норми (правила, заходи) не повинні перешкоджати такій діяльності, крім випадків об`єктивної та мотивованої необхідності дотримання законодавства, захисту національної безпеки та суспільних інтересів тощо.

При цьому, прокурором не надано жодних доказів (як то скарг учасників, звернень учасників тощо) у підтвердження того, що під час процедури проведення громадських слухань було порушено суб`єктивне право учасників громадських слухань на участь у таких процедурах.

Відтак, враховуючи те, що позивач у даному спорі захищає інтерес держави, а не суб`єктивне право на участь у громадських слуханнях, аргументи щодо порушення процедури таких слухань при прийнятті спірного рішення, не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Підсумовуючи викладене, суд уважає, що під час розгляду справи встановлено невідповідність спірного рішення органу місцевого самоврядування критерію правомірності передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, оскільки таке суперечить положенням частини 10 статті 19 Закону України № 3038-VI.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

При цьому, оскільки Керівником Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області оскаржується нормативно-правовий акт (детальний план території), суд вважає за необхідне, в силу положень п.1 ч.2 ст.245, ч.9 ст.264 КАС України, в резолютивній частині вказати на нечинність спірного рішення, а не про його скасування, як просить позивач.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним рішення Городоцької міської ради №2452 від 22.10.2019 року «Про затвердження детального плану території для зміни цільового призначення земельної ділянки ТзОВ «Грінхауз Компані» на вул.Львівській, 657 «а» і надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 08 жовтня 2024 року.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович